лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Основи статистики сільського господарства

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


  Рис. 10. Динаміка фактичних і теоретичних рівнів зібраної площі
цукрових буряків (фабричних) в усіх категоріях господарств України


цукрових буряків (фабричних) в усіх категоріях господарств України за 1990—1998 рр. є парабола 2-го порядку Yt = 1499,6 + + 67,4 t ? 15,1 t2.
Параметри рівняння параболічного тренду показують, що за аналізований період розміри зібраної площі цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України в середньому щорічно збільшувалися на 67,4 тис. га з щорічним середнім його уповільненням на 30,2 тис. га (2 · 15,1). Щоб оцінити достовірність, надійність обраного трендового рівняння, розраховане значення F-критерію, яке в нашому випадку дорівнює Fфакт = 62,40265, зіставляють з табличним значенням Fтабл, яке визначається з ура­хуванням певного рівня істотності та числа ступенів свободи для факторної суми квадратів ?= m – 1 та залишкової суми квад­ратів ?= n — m, де m — число параметрів функції; n — обсяг сукупності. Якщо Fфакт > Fтабл 1–?(?1, ?2), то рівняння тренду визнається істотним, тобто дане рівняння тренду найкраще відоб­ражає особливості основної тенденції досліджуваного ряду дина­міки. Критичні значення F-критерію для певного рівня істотності визначаються за спеціальними таблицями, які наведені у додатку 2.
У нашому прикладі ?1 = 3 – 1 = 2, ?2= 10 – 3 = 7, тоді Fтабл 0,95(2, 7) = 4,74 і Fтабл 0,95 (2, 7) = 9,55.
Оскільки Fфакт > Fтабл, то парабола 2-го порядку адекватно відображає основну тенденцію розвитку зібраної площі цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України за період 1990—1998 рр.
Для повноти аналізу за допомогою коефіцієнта детермінації оцінимо в динаміці розмірів зібраної площі цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України частку факторів, які залежать і не залежать від діяльності людини.
Величина наведеного на рис. 10 коефіцієнта детермінації
R2= 0,9541 свідчить про те, що за період з 1990 р. по 1998 р. у щорічній варіації зібраної площі цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств України 95,41% цієї варіації параболічно пов’язано з факторами, що залежать від дій людини, а випадкові фактори, що не підпадають під вплив людської діяльності, становлять лише 4,59 %.
При статистичному аналізі посівних площ широке застосування знаходить метод статистичних групувань, різні види яких насамперед використовуються при аналізі структури посівних площ. Вибір того або іншого виду групування залежить від завдань аналізу. Наприклад, для вивчення структури посівних площ по категоріях господарств і групах культур застосовуються типологічні групування (табл. 5—6).
Структурні групування використовуються для вивчення рівня концентрації сільськогосподарського виробництва, ступеня поширення тієї або іншої культури в господарствах району, області і т. п. У першому випадку групування сільськогосподарських під­приємств здійснюється за розміром загальної посівної площі всіх сільськогосподарських культур (табл. 13), а в другому випадку за групувальну ознаку беруть питому вагу посівів тієї чи іншої культури в загальній посівній площі (табл. 14).
Таблиця 13


ГРУПУВАННЯ КОЛЕКТИВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ ОБЛАСТІ ЗА РОЗМІРОМ ПОСІВНОЇ ПЛОЩІ
ВСІХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У 1998 р.

Посівна площа всіх сільськогосподарських культур, га

Кількість підприємств

У % до загальної
кількості підприємств

До 500

6

1,4

500,1—1000,0

11

2,6

1000,1—2000,0

64

15,1

2000,1—4000,0

259

60,9

4000,1—6000,0

78

18,4

6000,1—8000,0

6

1,4

понад 8000

1

0,2

Всього

425

100,0

Таблиця 14


ГРУПУВАННЯ КОЛЕКТИВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ ОБЛАСТІ ЗА ПИТОМОЮ ВАГОЮ ПОСІВІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ (ФАБРИЧНИХ) У ЗАГАЛЬНІЙ ПОСІВНІЙ ПЛОЩІ У 1998 р.

Питома вага посівів цукрових буряків (фабричних), %

Кількість
підприємств

Посівна
площа, га

Середній розмір посівної площі на одне господарство, га

Без посівів цукрових
буряків (фабричних)

59

До 5,0

47

10739

228

5,1—10,0

75

30306

404

Понад 10

102

73359

719

Всього

283

114 404

511

Аналітичні групування застосовуються для вивчення впливу концентрації посівів тієї або іншої сільськогосподарської культури на її врожайність, для оцінки ефективності різної структури посівних площ у господарствах різних форм господарювання.
У першому випадку за групувальну ознаку береться розмір посівної площі тієї чи іншої сільськогосподарської культури і визначається її середня врожайність по виокремлених групах, а в другому випадку — будь-який показник ефективності сільськогос­подарського виробництва, наприклад вихід валової продукції рослинництва на 100 га ріллі. Далі по кожній групі визначається структура посівних площ. Найефективнішою є структура тієї групи господарств, що забезпечує більший вихід продукції з одиниці площі. Відзначимо, що в першому випадку аналітичне групування є факторним, а в другому — результативним, оскільки в основу його покладено результативну ознаку.


Подпись: ?          Контрольні запитання і завдання

1. Що являє собою рослинництво як галузь економіки та які групи, класи і категорії виділяють у ньому згідно з українською Класифікацією видів економічної діяльності та Державним класифікатором продукції і послуг?
2. Назвіть статистичні показники, які використовують для характеристики стану і розвитку рослинництва та основні сучасні завдання статистики рослинництва.
3. Що таке посівна площа і які завдання статистики посівних площ?
4. Назвіть основні ознаки класифікації посівних площ сільськогосподарських культур і груп, що виділяються на основі цих ознак.
5. Охарактеризуйте особливості обліку посівних площ за окремими сільськогосподарськими культурами.
6. Що таке засіяна площа та який її склад?
7. Визначте поняття «весняна продуктивна площа» і «уточнена посівна площа» та викладіть методику їх обчислення.
8. Що таке площа, зайнята під посів, збиральна і фактично зібрана площа та як їх обчислюють?
9. Охарактеризуйте завдання аналізу ходу сівби та джерела даних і методи аналізу.
10. У чому полягає завдання аналізу якості сівби та які показники застосовуються при його проведенні?
11. У чому полягає завдання аналізу розмірів посівних площ та які показники застосовуються при його проведенні?
12. Охарактеризуйте основні напрями та методи аналізу структури посівних площ.
13. Викладіть методику розрахунку показників структури і структурних зрушень: абсолютних, відносних і загальних.
14. Охарактеризуйте основні напрями та методи аналізу розміщення посівних площ.
15. Наведіть методику розрахунку аналітичних і середніх показників динаміки посівних площ.
16. Поясніть методику побудови та економічний зміст індексу структурних зрушень, що застосовується при вивченні зміни структури посівних площ.
17. Напишіть формули і поясніть економічний зміст індексів, що застосовуються при вивченні впливу на середню врожайність зернових культур міжгрупової і внутрішньогрупової структур.
18. Назвіть основні правила побудови рядів динаміки посівних площ та статистичні методи їх аналізу.
19. Охарактеризуйте способи вибору типу трендового рівняння при вивченні тенденції розвитку посівних площ.
20. Викладіть завдання типологічних групувань при проведенні аналізу посівних площ. Складіть макет таблиці типологічного групування посівних площ.
21. У чому полягають завдання структурних групувань при проведенні аналізу посівних площ? Складіть макет таблиці структурного групування посівних площ.
22. Назвіть показники посівних площ, які використовуються при по­будові аналітичних групувань. Складіть макет таблиці аналітичного групування.
Завдання 1. Восени минулого року в області було посіяно 301,9 тис. га озимих культур. До закінчення сівби ярих культур на площі 7,7 тис. га озимі культури загинули, а 3,2 тис. га скошено на корм і силос. Навесні поточного року посіяно ярих культур: на самостійній площі ріллі — 482,7 тис. га; на площі загиблих озимих і багаторічних травах — 6,6 тис. га; на площі озимих, які були використані на зелений корм та силос, — 3,2 тис. га; на розорених луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення — 0,8 тис. га; у міжряддях садів — 1,1 тис. га; однорічних трав — 123, 4 тис. га; багаторічних трав: безпокривних — 5,2 тис. га і підпокривних — 97,6 тис. га. Укісна площа багаторічних трав посіву минулих років становить 181,3 тис. га, площа повторних (післяжнивних), міжрядних (ущільнених) посівів — 45,3 тис. га.
Протягом літа загинуло 0,9 тис. га озимих культур і 1,3 тис. га ярих. Незібрана площа посівів — 0,7 тис. га. Восени поточного року посіяно озимих 323,8 тис. га.
Визначте всі категорії посівних площ, а також ступінь збереження і використання посівів під урожай поточного року.
Завдання 2. Звіти господарства за формою № 3-сг містять такі дані за квітень 1998 р. і квітень 1999 р.:


Строки подання звіту

З початку весняної сівби посіяно ячменю, га

1998 р.

1999 р.

Перший понеділок

140

180

Другий понеділок

280

370

Третій понеділок

450

560

Четвертий понеділок

660

700

Визначте розміри засіяних площ за кожний тиждень 1998 р. і 1999 р., а також абсолютні та відносні зміни у 1999 р. порівняно з 1998 р. до наростаючого підсумку з початку весняної сівби і за тиждень. Складіть висновки про темпи сівби в господарстві.
Завдання 3. Посіви картоплі в господарствах області характеризуються такими даними, тис. га:


Показники

1995 р.

1999 р.

Площа сортових посівів
у тому числі:
районовані сорти
ранньостиглі і середньостиглі сорти

84,8

74,1
12,2

73,8

54,0
11,4

Уся посівна площа

97,1

94,9

Визначте:
1) ступінь поширення сортових посівів картоплі районованих сортів, а також ранньостиглих і середньостиглих у загальній площі і площі сортових посівів;
2) показники динаміки (базисні і середньорічні, абсолютний приріст і темп приросту) площі всіх видів посівів картоплі та ступінь зміни їх поширення.
Завдання 4. Посівні площі сільськогосподарських культур у селянських (фермерських) господарствах України характеризуються такими даними, тис. га:


Групи сільськогосподарських культур

1995 р.

1998 р.

Зернові та зернобобові

372,4

434,0

Технічні

126,0

185,3

Картопля та овоче-баштанні

16,9

16,4

Кормові

26,9

33,2

Визначте і проаналізуйте:
1) показники структури і структурних зрушень: абсолютні, відносні та загальні;
2) показники динаміки посівних площ (абсолютний приріст і темп приросту, середньорічний абсолютний приріст і темп приросту) та показники абсолютної та відносної швидкості розвитку окремих груп культур відносно технічних;
3) відносні величини координації для характеристики співвідношень посівних площ зернових і зернобобових культур та інших груп культур, а також їх абсолютні й відносні зміни;

  • відобразити структуру посівних площ за кожний рік за допомогою шарової діаграми і скласти висновки.

Завдання 5. Тенденція посівних площ соняшнику в усіх категоріях господарств України (тис. га) за 1990—1998 рр. описується трендовим рівнянням: Yt = 1642,3 ? 48,2 t + 14,2 t2, де t = 1, 2, 3,…, n,  коефіцієнт детермінації R2 становить 0,919, а середня квадратична помилка прогнозу — 97,6 тис. га.
Дайте економічну інтерпретацію статистичних характеристик трендового рівняння. Обчисліть очікувану посівну площу соняшнику й довірчі інтервали прогнозу на 2000 р. з імовірністю 0,95.
Завдання 6. Рівняння регресії, яке характеризує залежність врожайності зернових культур від частки зернових у посівних площах фермерських господарств області, має вигляд: Yx = 28,3 + 15,7 x ? 4,8 x2, а коефіцієнт детермінації становить 0,567.
Поясніть економічний зміст статистичних характеристик регресійної моделі та обчисліть за даним рівнянням регресії оптимальну частку зернових культур у структурі посівних площ фермерських господарств області.


Завдання для самостійної роботи

Користуючись даними «Статистичного щорічника України» за відповідні роки:
1) побудуйте ряди динаміки зібраних посівних площ і врожайності окремих видів зернових культур у розрізі таких їх груп: озимі зернові, ярі зернові та зернобобові за останні 9—11—13 років;
2) визначте рівняння тренду ряду динаміки посівних площ окремої зернової культури способом перебору функції за допомогою програми EXCEL шляхом побудови лінійної діаграми, а також його параметри і статистичні характеристики та перевірте вірогідність обраного рівняння тренду за допомогою F–критерію з рівнем ймовірності Р=0,95. Поясніть економічний зміст одержаних статистичних характеристик;
3) обчисліть середньорічні розміри посівних площ і врожайність окремих видів зернових культур у розрізі таких їх груп: озимі зернові, ярі зернові та зернобобові за два 3—5-річні періоди;
4) проаналізуйте за допомогою індексного методу вплив зміни внутрішньогрупової та міжгрупової структур на динаміку середньої врожайності зернових і зернобобових культур.


2.3. Статистика валового збору
і врожайності сільськогосподарських культур

2.3.1. Предмет і завдання статистики
валового збору і врожайності
сільськогосподарських культур

Валовий збір і врожайність сільськогосподарських культур — найважливіші результативні економічні показники, що використовуються для оцінки стану, розвитку та ефективності окремих галузей рослинництва, всього рослинництва і сільського господарства в цілому. Всі агротехнічні заходи, меліорація земель, при­родно-економічні умови і рівень організаційно-господарської діяль­ності сільськогосподарських підприємств знаходять свій кон­кретний вираз у рівні валового збору і врожайності.
Під валовим збором сільськогосподарських культур,абовро­жаєм,у статистиці прийнято розуміти загальний розмір продукції в натуральному виразі, зібраної з основних, повторних і міжрядних посівів, площі багаторічних насаджень та інших сільськогосподарських угідь.
Під врожайністю сільськогосподарських культуррозуміють середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури. Врожайність у статистиці ви­мірюють у центнерах з гектара (ц/га) або з 1 м2 закритого ґрунту.
Валовий збір характеризує загальний обсяг виробництва даної культури, а врожайність — продуктивність цієї культури в конкретних умовах її вирощування.
Валовий збір і врожайність пов’язані між собою завдяки застосуванню показника «посівна площа» в такий спосіб:
Валовий збір = Врожайність ? Посівна площа,
або
Врожайність = Валовий збір : Посівна площа.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.