лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Фінансове право

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 5. Правові основи фінансового
контролю в Україні

1. Поняття й мета фінансового контролю
Об’єктом фінансово-правового регулювання є державний фінансовий контроль. Загальна мета фінансового контролю — створення ефективного фінансового механізму, а безпосередня мета — забезпечення ефективності фінансової діяльності держави. Об’єктом фінансового контролю є грошові процеси, що відбуваються під час формування, розподілу та використання державних фондів грошових коштів.
Предметом фінансового контролю є бухгалтерські звіти, балан­си, кошториси тощо.
Зміст державного фінансового контролю становлять такі операції:

  1. перевірки виконання фінансових зобов’язань перед державою та органами місцевого самоврядування з боку фізичних та юридичних осіб;
  2. перевірки й ревізії цільового використання коштів, виділених з бюджетів;
  3. перевірки дотримання правил ведення фінансових операцій і розрахунків, а також зберігання грошових коштів;
  4. виявлення внутрішніх резервів виробництва — можливостей підвищення продуктивності праці, рентабельності, економії грошових і матеріальних ресурсів;
  5. попередження та усунення виявлених порушень фінансової дисципліни. Фінансова дисципліна виражає обов’язковий для всіх юридичних і фізичних осіб порядок ведення фінансового господарства, дотримання встановлених норм і правил, виконання фінансових зобов’язань.

Таким чином, державний фінансовий контроль — це діяльність органів державної влади, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни й раціональності в ході мобілізації, розподілу та використання коштів централізованих і децент­ралізованих грошових фондів держави з метою створення ефективного фінансового механізму.
2. Види та органи фінансового контролю
Залежно від часу проведення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний, наступний.
Попередній фінансовий контроль проводиться до виконання фінансових операцій з формування, розподілу і використання державних фондів коштів (у процесі розробки фінансових планів і кошторисів). Його метою є попередження порушення фінансової дисципліни.
Поточний (оперативний) фінансовий контроль проводиться щоденно фінансовими службами в мить здійснення фінансових операцій, наприклад, у процесі витрачання бюджетних коштів. Він здійснюється у формі розпоряджень, наказів про припинення фінансових операцій, які виконуються з порушенням порядку. Складанням актів або довідок проведення такого виду контролю не оформлюється.
Наступний фінансовий контроль здійснюється після виконання фінансових операцій. Він спрямований на виявлення порушень, які не були встановлені під час попереднього та поточного контролю (наприклад, перевірки правильності сплати податків і зборів). Результати таких перевірок можуть бути підставою для застосування заходів фінансово-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності. Проведення такого виду контролю оформлюється протоколами, актами, довідками, доповідними записками.
За формами проведення державний фінансовий контроль поділяється на обов’язковий та ініціативний.
Обов’язковий фінансовий контроль проводиться компетентними органами відповідно до вимог законодавства.
Ініціативний фінансовий контроль здійснюється за рішенням керівників державних підприємств та інших організацій, усе майно яких є державною власністю.
Державний фінансовий контроль поділяється на окремі види залежно від тієї сфери фінансової діяльності держави, в якій він має місце. У зв’язку з цим виділяють: бюджетний, податковий, валютний, страховий контроль та контроль за грошовою масою.
Залежно від органів, які його здійснюють, виділяють фінансовий контроль:

    • представницьких органів влади та місцевого управління (Верховна Рада України, місцеві ради, Рахункова палата);
    • президента України;
    • виконавчих органів влади загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, місцеві адміністрації);
    • виконавчих органів влади спеціальної компетенції (Міністерство фінансів, Державне казначейство, контрольно-ревізійні органи, органи державної податкової служби, митні органи);
    • внутрішньогосподарський.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.