лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціологія праці

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

1.4. Зміст дисципліни за темами
Тема 1. Соціологія праці як наука
Загальне поняття соціології як науки, структура її знань. Соціо­логія праці як окрема галузь соціологічних знань. Об’єкт і предмет вивчення соціології праці, їхня специфіка на різних рівнях формування соціологічного знання. Відмінності в тлумаченні предмета соціології праці, що характеризують її як комплексну науку.
Вияв теоретико-прикладного характеру соціології праці, конкретності її знань.
Методи вивчення предмета соціології праці. Функції та зав­дання цієї науки на нинішньому етапі розвитку суспільства. Сутність основних категорій соціології праці як стрижневих понять. Зміст категорій визначеності, обумовленості та вибору.
Поняття про наукові закони. Зміст та механізм дії соціальних законів. Предмет соціологічних досліджень у механізмі соціально-трудових зв’язків. Особливості соціологічного вивчення причинових соціально-трудових зв’язків.
Соціологічна сутність соціальних взаємодій у сфері праці, їхня об’єктивна основа.
Соціальні відносини як предмет вивчення соціології. Трудові відносини, їхні функціональний і соціальний аспекти. Критерії класифікації та види соціально-трудових відносин, підґрунтя їхнього виникнення.
Соціальні групи як суб’єкти соціально-трудових відносин. Види соціальних груп. Соціальна структура трудового колективу, її складники.
Соціальні явища та процеси у сфері праці як форми вияву соціально-трудових відносин. Сутність базового, інтеграційних, цін­нісно-орієнтаційних та змінювально-підтримувальних процесів сфери праці. Класифікація соціальних процесів за характером змін, обумовлених ними.
Мета соціологічного вивчення соціально-трудових відносин.
Місце соціології праці в системі сучасних соціологічних наук, її взаємодія із загальною теоретичною соціологією. Відмітна ознака соціологічного підходу до вивчення праці, що вирізняє соціологію з-поміж інших наук про працю. Складність внутріш­ньої структури соціологічного знання про працю. Навчальні дисципліни, що мають власний предмет вивчення в межах предметної зони соціології праці, співвідношення їхніх предметів. Зв’язок соціології праці з науками про людину й економічними науками про працю.
Поява економічної соціології, поширення її предметної зони на проблеми соціології праці.
Тема 2. Коротка історія становлення
соціологічного знання про працю

Соціальні та історичні передумови виникнення соціологічного знання про працю, особливості основних етапів його розвитку. Перші спроби вивчення й регулювання соціально-трудових відносин у Стародавньому Єгипті та Римі.
Спроби давньогрецьких філософів Демокріта, Геракліта, Платона, Арістотеля, Сократа, Конфуція та інших створити наукову теорію про сутність праці та явищ і процесів, пов’язаних з нею. Демокріт — про значення праці, її поділу для розвитку суспільства, його концепція походження й розвитку людини та потреба підкорення закону, владі, тим хто має розумову перевагу. Геракліт — про здоровий глузд і потреби людини. Платон — про роль навчання й виховання у становленні особистості людини, структуралізацію суспільства, спеціалізацію праці, закон гармонійного розмаїття праці, державне регулювання тощо.
Сенс життя та трудової діяльності за Арістотелем.
Ставлення до праці в античному світі та середньовіччі. Аврелій Блаженний та Фома Аквінський про соціальну значущість фізичної та розумової праці.
Філософи середньовіччя про визначальні чинники (працю, матеріальний інтерес, географічне середовище, свободу тощо) у формуванні особистості людини, характеру її поведінки.
Особливості класичного періоду розвитку соціологічної думки про працю, теоретичний і духовний переворот М. Лютера, Ж. Каль­віна, А. Сміта у сприйнятті праці.
Сутність позитивістського вчення О. Конта, його розуміння соціальної структури й підґрунтя її утворення. Тлумачення О. Кон­том основних соціальних законів розвитку суспільства, зокрема закону поділу й кооперації праці.
Загальна теорія систем Г. Спенсера, її фундаментальні принципи. Учення про соціальні інститути, їхні функції, диференціацію та інтеграцію.
Вплив на формування соціологічної думки наукового природо­знавства, психологічних досліджень, поява наприкінці ХІХ ст. теорії соціального дарвінізму як соціологічного напряму. Основні ідеї У. Самнера — найвідомішого представника соціал-дарвініз­му. Значення для соціології праці наукових досліджень У. Бедж­готом, Л. Гумпловичем, Г. Раттценхоферем, А. Смоллом групових конфліктів як рушійних сил соціальної поведінки.
Вплив на становлення соціології праці вчення Дж. Мілля, Г. Тарда, У. Мак-Дугалла, З. Фрейда.
Дюркгеймівська теорія «соціологізму», особливість тлумачення нею сутності соціальних явищ, зокрема анемії. Соціальна нерівність і соціальна солідарність за Е. Дюркгеймом, роль поділу праці в їхньому формуванні.
Головне завдання соціології за М. Вебером, тлумачення і класифікація ним соціальних дій, дослідження проблем поділу і спеціалізації праці, мотивації, впливу релігійно-етичних настанов на характер і форми мотивації економічної діяльності. Основні принципи методології М. Вебера марксистська школа соціології, її економічний детермінізм. Марксова оцінка аномальних функцій поділу праці, його теорія відчуження праці. Розвиток методики конкретних соціологічних досліджень, структура запропонованої К. Марксом «Анкети для робітників». Оцінка К. Дубою внеску К. Маркса в розвиток соціології.
Соціологічні роботи Г. Зіммеля «Філософія грошей», «Про соціальну диференціацію». Сутність його «формальної соціології», «чистих» форм цінностей, шкали цінностей видів праці, концепції взаємодій.
Значення вчення П. Сорокіна про соціальні взаємодії, біхевіористичної теорії Дж. Міда, функціоналізму Т. Парсонса, соціо­логічних та економічних наукових ідей В. Парето і А. Маршалла, інституціоналізму Т. Веблена для розвитку соціологічної думки про працю. Порівняння вивчення питань праці французькою, німецькою, англійською та американською соціологічними школами.
Сутність емпіризму як напряму соціологічного пізнання праці. Значення наукових відкриттів А. Кетле для становлення емпірич­ної соціології, його рекомендації щодо розроблення анкет соціологічного опитування.
Перший етап розвитку емпіричної соціології. Проблеми, що вивчалися представниками американської соціології. Чиказька соціологічна школа, наукова діяльність А. Смолла. Спільна праця В. Томаса і Ф. Знанецького «Польський селянин в Європі та Аме­риці», її наукова значущість. Внесок Р. Парка і Є. Берджеса в розвиток соціології праці.
Особливості другого та третього етапів розвитку емпіричної соціології. Індустріальна соціологія, завдання, що на той час вирішувалися в її межах. Проблема мотивації праці, підходи до її розв’язання. Використання як засадних міркувань Т. Мора про стимули до праці. Феномен «праці спроквола», перша спроба
його усунення Ф. Тейлором. Визначальні чинники ефективної пра­ці та принципи матеріального стимулювання за Ф. Тейлором, його система наукової організації праці й управління та метод нормування. Значення вчення Ф. Тейлора для становлення соціології праці.
Дослідження Ф. Джільберта як складник теорії тейлоризму.
Система управління виробництвом, запропонована А. Файо­лем, його адміністративна доктрина. А. Файоль про функції, що здійснюються на виробництві, та зв’язок між ними.
Доктрина гармонії між виробництвом і споживанням Г. Фор­да. Позиції, з яких виходив Г. Форд, розвиваючи тейлорівські методи організації праці до найвищого ступеня інтенсифікації. Вади доктрини Г. Форда.
Дванадцять принципів досягнення максимальної ефективності будь-якої людської діяльності Г. Емерсона.
Г. Черч про найзагальніші принципи організації управління промисловим підприємством.
Соціальний експеримент Е. Мейо, практична й теоретична значущість його доктрини «людських стосунків». Зміни, що від­бувалися на підприємствах із запровадженням у життя принципів цієї доктрини. Поява потреби вирізнення понять «техніч­ного мистецтва» і «соціального мистецтва» дій управлінців і ке­рівників.
Концепції «групової динаміки» К. Левіна, їхній головний постулат і вади вихідних принципів.
Теорія «соціометрії» Дж. Морено, її завдання; сутність і склад запропонованої ним «наскрізної науки». Причина соціальних конфліктів і суперечностей за мікросоціологічною концепцією соціального світу. Соціодрама як подальший розвиток соціометрії. «Групова терапія»» і «терапевтичний театр».
Зміни трудової сфери, що відбувалися в середині XX ст., і проблеми, пов’язані з управлінською діяльністю та поведінкою менеджерів. Актуалізація вчення Д. Карнегі про мету освіти, поведінку людини, основні прийоми спілкування.
Теорія «ієрархії потреб» А. Маслоу. Основні і похідні, первинні і вторинні потреби, закономірності їхньої актуалізації.
Концепція «управління через співучасть» Д. Мак-Грегора, управлінська теорія «X» та «Y», основні постулати цих теорій.
Ф. Херцберг про стимулювання праці, зміни, що відбувалися на виробництві із запровадженням у практику принципів його концепції.
Чинники, що обумовили необхідність модернізації концепції мотивації праці та появу її «синтетичної моделі», тлумачення У. Діксоном цієї модернізації. Актуалізація вчення Ф. Херцберга й формування закінченої концепції гуманізації праці, зміни в організації праці, яких вона потребувала.
Основні ідеї сучасних теорій «постіндустріального суспільства» і «революції менеджерів». Сучасні соціологічні дослідження ціннісних орієнтацій та їхнього впливу на трудову активність лю­дини. Теоретична концепція «якості життя».
Особливості формування соціологічних знань в Україні, вплив на нього західноєвропейської школи.
І. Франко про еволюційні рушійні сили, роль суспільної праці в зміні економічних відносин, про предмет та практичне значення соціологічної науки.
Тлумачення механізму поведінки людини П. Алдинським.
Внесок Х. Алчевської в становлення прикладної соціології.
В. Антонович про характер взаємин у трудових організаціях і особливості нації, зокрема специфічні риси українців.
Трудова діяльність як чинник індивідуальної свободи людини за М. Зібером.
Дослідження суспільного розвитку В. Лесевичем, визначення ролі розумової діяльності в досягненні прогресу. Тлумачення сутності прогресу та етапів розумової діяльності людини.
Праця як соціальний процес і причини соціальної диференціації суспільства за С. Подолинським.
М. Драгоманов про місце соціології в системі наукового знання, про роль характеру праці у формуванні волі та блага будь-якої людини.
М. Гредескул про потреби людини, виникнення «економічного фактора», економічну структуру, економічні відносини й необхідність регулювання цих відносин.
«Соціальне господарство», його місце в соціальному житті за М. Туган-Барановським. Роль господарської та негосподарської діяльності людини в задоволенні її потреб.
Вивчення В. Липинським методів соціальної організації, прин­ципів вертикального поділу громадянства, способів приходу до влади, управління й керівництва.
Тлумачення сутності соціальних організацій М. Шаповалом, дослідження ним соціальних взаємодій індивідів, утворення со-
ціальних груп тощо.
Співвідношення волі та розуму як рушійних сил людини за Д. Донцовим.
Вивчення соціальних зв’язків, умов і причин їхнього виникнення С. Дністрянським, тлумачення ним змісту категорій «спіль­нота» та «спільність».
Роль пристрастей, розуму та свідомості людини в механізмі розвитку людських відносин за тлумаченням І. Сокальського.
Соціологічні погляди В. Бойка щодо зв’язку мистецтва з економічними відносинами між людьми.
О. Бочковський про співвідношення ролей господарського зв’язку суспільних верств і території чи землі в перетворенні народу в націю.
Внесок М. Грушевського в розвиток теоретичних основ соціології та її інституціоналізацію (правове та організаційне ставлення). Оцінка ним економічного фактора розвитку соціального життя. Зміст головних наукових праць М. Грушевського.
Виокремлення соціології праці в самостійну науку і напрями розвитку соціологічного знання, яким вона була представлена на той час. Пропозиції О. Гастєва щодо заміни теоретичної соціології прикладною. Наукові погляди Н. Вітке як наближення до відкриття економічної соціології.
Поява соціальної інженерії, її структура.
Всеукраїнський інститут праці, його статус і тематика дос-
ліджень у 30-ті роки ХХ ст. Методика вивчення працівниками інституту механізму функціонування та перебудови системи управ­ління формальної організації. Вихідні положення в організації профорієнтації та фази організаційного процесу за Ф. Дунаєвсь­ким. Соціологічні дослідження адміністративної діяльності, оцін­ка й аналіз умов використання різних стилів управління. Багатоетапність перебудови управління в уяві науковців Всеукраїнського інституту.
Зміна соціально-політичної ситуації в історії України та особливості ставлення до соціології на різних етапах її розвитку.
Новітня українська соціологія праці, основні напрями її дос-
ліджень.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.