лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціологія праці

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

1.2. Роль навчальних завдань
у підготовці сучасного фахівця,
їхні види й характеристика

Досвід і результати соціологічних досліджень свідчать, що традиційні форми й методи вивчення соціологічних наук, які ґрунтуються на простому процесі передавання інформації, необхідної для подальшої роботи, є малоефективними. Деякі вчені оцінюють ККД лекційної форми навчання в 5 %. Тому лекційний виклад матеріалу слід доповнювати таким, що передбачає опанування не готової істини, а мистецтва її пошуку. Інакше в студентів формуватиметься звичка не до творчого мислення, а до репродуктивного засвоєння знань.
Виконання навчальних завдань — це творча форма навчання. Воно містить те, що треба буде виконати вже навченому студенту. Завдання зазвичай відповідає не тільки на запитання «що потрібно виконати?», а й містить підказку, як це можна зробити.
Систему навчальних завдань із соціології праці ілюструє рис. 1. Запитання — це звернення, спрямоване на отримання певних відо­мостей у формі відповіді. Відповідь може даватися відразу на осно­ві знань, що відклалися в пам’яті, або після перегляду й засвоєння інформації підручника, матеріалу лекції, довідника, словника.

Рис. 1. Система навчальних завдань із соціології праці
Запитання можуть бути репродуктивними, тобто розраховуватися на просте запам’ятовування, і продуктивними — потребувати творчого мислення. Продуктивні запитання вимагають порівняльного аналізу, виявлення спільного й відмінного, причиново-наслідкових зв’язків, характерних і типових ознак, закономірностей, оцінки впливу певних чинників, явищ, розкриття їхньої суті, обґрунтування й мотивації дій, їхньої мети; вони спо­нукають до висновків і узагальнень.
Найскладнішим продуктивним запитанням вважається проб­лемне запитання. Воно ставить студента у скрутне становище, бо для відповіді на нього не завжди вистачає інформації та зазвичай потрібні нові знання, пошуки вирішення, узагальнення.
Запитання можуть розміщуватися наприкінці теми підручника для перевірки знань самими студентами, можуть бути одним з видів завдань до семінарів, а також використовуватися для поточ­ного чи підсумкового контролю.
! Завдання — це складне запитання, відповідь на яке потребує аналізу, самостійних висновків, а іноді навіть проведення дослідження, формулювання проблеми й виконання завдань щодо її розв’язання. Отже, завдання — це елемент не просто творчої роботи, а дослідницької. Розв’язуючи завдання, студент стає дослідником-шукачем, як і вчений, проте, як слушно зауважує відомий російський соціолог Р. Руденко, шукачем не нового, а адаптованого до навчання наукового знання. Учений відкриває нове для всіх, а студент — для себе.
Завдання можуть передбачати:

  • уточнення власної думки студента стосовно поняття, яке широко використовується, але неоднозначно тлумачиться;
  • аналіз основних теоретичних положень і застосування їх на практиці;
  • відповіді на питання можуть бути підготовлені у вигляді таблиць, які можуть заповнюватися як елемент лекції чи семінару у процесі викладання матеріалу і слугувати доповненням до конспектів лекцій. Якщо роботу не завершено в аудиторії, викладач пропонує закінчити її самостійно;
  • порівняльний аналіз різних наукових шкіл, напрямів, підходів;
  • самостійний логічний аналіз матеріалу першоджерел, обдумування його змісту й пошук ідей, положень, яких потребує відповідь на поставлені питання, а не просто переписування з першоджерел найважливішого, на думку студента, матеріалу;
  • розкриття змісту, структури, взаємозв’язку складових елементів цілісної системи за допомогою структурно-логічної схеми;
  • порівняльний аналіз основних ідей авторів різних наукових статей, монографій і формування власної думки в поданому рефераті чи доповіді.

Вправи — це напрацювання чи вдосконалення певних практичних навичок багаторазовим виконанням дій за певним алгорит­мом, зразком. Виконання вправ закріплює теоретичний матеріал, навчає використовувати його на практиці, формує звичку робити це правильно (наприклад, розробити тест, кросворд, блок-схему з певної теми, скласти анкету за певним зразком, оцінити завдання, виконане іншим студентом).

Як відомо, будь-яка гра — це ролева взаємодія умовно протидіючих груп окремих індивідів, які змагаються між собою в досяг­ненні кращої мети. Отже, грі притаманні змагальність, ролева поведінка і протидія. У будь-якій грі більшою чи меншою мірою наявний розважальний момент. Навчальна гра відбувається в наперед змодельованих відповідних соціальних відносинах, з високою концентрацією проблемних ситуацій, що їх мають вирішувати учасники гри.
Навчальна гра має такі ознаки:

  • імітація навчальними засобами соціальних умов, пов’язаних з темами курсу;
  • проблемна побудова етапів гри і ситуацій;
  • колективне вирішення завдань її учасниками;
  • змагальність у просуванні до мети;
  • ролева взаємодія учасників;
  • дотримання правил гри.

Вирізняють пізнавальні ігри — ті, що спрямовані на поглиблення теоретичних знань, наприклад, з історії розвитку соціології, і ділові ігри — ті, що імітують соціально-трудові ситуації та передбачають розв’язання певних соціальних проблем (вибір керівника, розв’язання конфлікту, виявлення соціальних резервів тощо).

Тести є специфічною формою навчального завдання, яка за останній час набула широкого застосування в системі освіти. Тест — це об’єктивний вимірювальний інструмент, який за своїм змістом є випробуванням, коли піддослідному з певною метою про­понується розв’язати відповідну задачу чи виконати завдання.
Тести бувають різними і класифікуються за такими ознаками:

  • спрямуванням: досягнення і особистісні;
  • об’єктом: індивідуальні і групові;
  • чинниками оцінки: об’єктивні і суб’єктивні;
  • відкритістю: прямі і опосередковані;
  • формою: вербальні, у вигляді малюнка тощо;
  • структурою: прості і складні.

Тест зазвичай складається з таких частин: стимулятивного матеріалу (запитання, завдання), інструкції реєстрації відповідей та методики їх оцінювання — відповідей, ключів.
До тестів висувають певні вимоги. Насамперед застосування тестів має забезпечувати однакові умови всім піддослідним. До тестування мають бути підготовлені як об’єкти, так і суб’єкти; проводити його слід у спокійній атмосфері.
Тести можуть використовуватися викладачем з метою контролю знань і самими студентами для самоперевірки знань із певної теми.
У навчальному процесі тести виконують дві функції:

  • навчання, використання в ньому не тільки пам’яті, а й усіх елементів інтелекту, розвитку творчого мислення;
  • контролю.

В одному випадку метою тестів є стимулювання пошуку істини, аналіз позиції автора, наукову роботу якого вивчають, визначення власної позиції, здійснення соціологічного аналізу тощо; в іншому — перевірка знання визначень основних понять, внеску окремих соціологів у становлення науки, розуміння суті соціальних явищ, процесів, які є предметом вивчення соціології.
Оцінку за тестуванням у жодному разі не можна сприймати як основну. Вона є лише складником загальної системи оцінювання знань.
Важливо навчити студентів самостійно складати тести. Це сприятиме систематизації, поглибленню й закріпленню знань з навчальної дисципліни. Слід пам’ятати, що тести є важливим способом збирання первинної соціологічної інформації.

Кросворд — надзвичайно цікава ігрова форма самостійної роботи студентів, що сприяє кращому засвоєнню основних понять, категорій навчальної дисципліни.
Кросворди можуть заповнюватися, а можуть і складатися студентами. В обох випадках використання кросвордів вимагає від студентів не лише знань категорійно-понятійного апарату, а й уміння користуватися довідковою літературою, сприяє розвитку логічного мислення, ерудиції, усіх видів пам’яті.
У процесі навчання кросворди використовуються з різною метою. Наприклад, студентам можна запропонувати заповнити крос­ворд з метою перевірки якості засвоєння матеріалу, що вивчається, тоді критерієм оцінювання може слугувати кількість відгаданих слів. Можна використати заповнення кросворда для виявлення кращих студентів-ерудитів під час конкурсу, олімпіади. Доцільно також використовувати кросворд як завдання самостійної роботи над вивченням матеріалу. У такому разі студентам пропонують самостійно скласти кросворд з певної теми навчального курсу. Використання цього завдання вимагає активної роботи студента, бо йому потрібно підібрати достатню кількість (20—30) понять з певної теми, відшукати тлумачення цих понять у мате-
ріалах лекції, підручнику, довідковій літературі чи словнику.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.