Приклад: ОПИС РЕЙТИНГІВ ПОЛІТИЧНОГО РИЗИКУ.
Рейтинг
ризику |
Опис |
PR—1 |
Ризик малоймовірний у коротко-, середньо- та довгостроковому періоді. Ситуація в країні дуже стабільна й існує вельми сприятливе ставлення до виплати зовнішнього боргу, що навряд чи зміниться. |
PR—2 |
He передбачається ризику в коротко- та середньостроковому періоді. Довгостроковий ризик важко оцінити, але перспективи не негативні. Існує досить часу для пророкування політичного ризику. Позитивне ставлення до виплати зовнішнього боргу навряд чи зміниться. |
PR—3 |
Ризик малоймовірний у коротко- та середньо-
строковому плані. Довгострокові перспективи неясні, але не негативні. Ще досить часу, щоб знайти політичний ризик. Ставлення до виплати зовнішнього боргу позитивне, але може змінитися. |
PR—4 |
Ризик малоймовірний у коротко- та середньо-
строковому періоді, але на довгостроковий період потенційно негативний. Досить часу для пророкування середньострокового ризику. Ставлення до виплати зовнішнього боргу може змінитися, але, ймовірно, нині воно позитивне. |
PR—5 |
Ризик малоймовірний у короткостроковому періоді, є досить часу для захисту. Середньо- і довгостроковий тренд неясний, але ймовірно негативний. Ставлення до зовнішньої заборгованості характеризується несприятливим трендом. |
PR—6 |
Ризик малоймовірний у короткостроковому плані, але занадто мало часу для захисту. Середньо- та довгострокові перспективи — негативні. Ставлення до виплати зовнішнього боргу суперечливе. |
PR—7 |
Ризик імовірний у коротко- та середньостроковому плані. Довгостроковий тренд показує можливе поліпшення через зміну чи уряду, чи ставлення до зовнішньої заборгованості. |
PR—8 |
Ризик можливий у будь-який час. Країнам з таким рейтингом зазвичай притаманні дуже нестабільні політичні обставини або/чи дуже несприятливе ставлення до виплати зовнішнього боргу. |
PR—9 |
Ризик цілком реальний. Немає жодної можливості (або є невелика) зміни уряду чи ставлення до зовнішньої заборгованості. |
З метою запобігання можливим втратам унаслідок дії політичних чинників фірми використовують різні стратегії зменшення політичного ризику, які доцільно поділити за критерієм часу застосування стратегії на превентивні (до інвестування / укладання контракту) та операційні (після інвестування / укладання контракту), а за критерієм джерела мінімізації ризику — на внутрішні та зовнішні (табл. 8).
У сучасному міжнародному бізнесі при вивченні політичного середовища відбувається зміщення наголосів з визначення політичної нестабільності, яка на сьогодні формує невелику частину всіх ризиків, на дослідження та прогнозування урядової дискримінації. Урядова дискримінація — це дії уряду сторони, що приймає, в умовах політичної стабільності, що обумовлюють виникнення політичних ризиків для зарубіжних компаній. Причинами урядової дискримінації можуть бути як суто політичні чинники, так і необхідність захисту національних товаровиробників. Стратегією мінімізації політичних ризиків, що виникають унаслідок вжиття заходів з урядової дискримінації (ускладнені умови доступу на ринок, обумовленість створення спільних підприємств, цінові обмеження, податкова дискримінація тощо) є збільшення ринкової влади. Субстратегіями збільшення ринкової влади є: досягнення / збереження технологічного або управлінського лідер-
ства порівняно з фірмами приймаючої країни; досягнення/ збереження суттєвої частки ринку в країні, що приймає. Урядовим дискримінаціям, як правило, піддаються філії ТНК, тому саме вони частіше застосовують стратегію збільшення ринкової влади.
Для оцінки політико-правового середовища в зарубіжних країнах, а також для класифікації можливих партнерів за ступенем політичної стабільності та ліберальності законодавчої бази доцільно використовувати матричний підхід (рис. 19).
Таблиця 8
СТРАТЕГІЇ ЗМЕНШЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО РИЗИКУ
Джерело мінімізації
ризику |
До інвестування /
укладання контракту |
Після інвестування / укладання контракту |
Внутрішні (самостійні) рішення та дії |
- Мінімізація інвестицій
- Місцеві позики
- Створення спільних підприємств
- Робота за управлінським контрактом
- Франчайзинг
- Вертикальна інтеграція
|
- Мінімізація інвестицій та місцевої власності
- Набуття статусу VIP (very important partner)
- Маркетингова інтеграція
- Збільшення ринкової «влади»
|
Зовнішні (зовнішня підтримка) |
- Державне страхування
- Приватне страхування
- Гарантії сторони, що приймає
|
- Приватне страхування
- Міжнародні юридичні норми
|
Рис. 19 Класифікація можливих партнерів за ступенем
політичної нестабільності та обмежень у бізнесі
Основна
1. Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — С. 33—37.
2. Черномаз П. А. Международный маркетинг: Учеб.-практ. пособие. — Х.: Консул, 2000. — С. 34—37.
Додаткова
1. Багиев Г. Л., Моисеева Н. К., Никифорова С. В. Международный маркетинг. — СПб: Питер, 2001. — С. 47 — 83.
2. Международный маркетинг: Учеб. пособие / Н. И. Перцовский, И. А. Спиридонов, С. В. Барсукова; Под ред. Н. М. Перцовского — М.: Высшая школа, 2001 — С. 35 — 36.
3. Моисеева Н. К. Международный маркетинг: Учеб пособие. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1998. — С. 26 — 38.
Галузевий політичний ризик у міжнародному бізнесі — політичний ризик, що стосується фірм певної галузі (сфери діяльності), що оперують на певному національному ринку.
Загальний політичний ризик у міжнародному бізнесі — політичний ризик, що стосується усіх закордонних суб’єктів підприємницької діяльності, що оперують на певному національному ринку.
Збільшення ринкової «влади» (market power) — стратегія мінімізації політичних ризиків, що виникають унаслідок вжиття заходів урядової дискримінації приймаючою стороною (застосовується переважно філіями ТНК).
Міжнародне політико-правове середовище — сукупність чинників політичного та правового характеру, які позитивно чи негативно впливають на міжнародну маркетингову діяльність фірми.
Політичний ризик у міжнародній економічній діяльності — можливість, вірогідність завдання збитків або ускладнення діяльності внаслідок економічних дій уряду іншої країни, зумовлених політичними цілями країни чи непередбаченими політичними обставинами (революціями, страйками, війнами тощо).
Стратегія мінімізації політичного ризику у міжнародному бізнесі — сукупність заходів (дій) фірми на зарубіжному ринку з метою зменшення або елімінації дії негативних чинників політико-правового середовища країни, що приймає, на міжнародну маркетингову діяльність фірми.
Урядова дискримінація — дії уряду країни, що приймає, в умовах політичної стабільності, зумовлені як суто політичними причинами, так і необхідністю захисту внутрішнього ринку, які призводять до виникнення політичних ризиків для закордонних компаній.
І. Розгляд контрольних питань
- Дайте визначення понять «політика» та «політичне середовище».
- Поясність логіко-структурну схему дослідження політико-правового середовища.
- Які політичні фактори досліджуваної країни повинен аналізувати маркетолог?
- Як класифікуються можливі політичні дії країни? Охарактеризуйте їх.
- Який існує взаємозв’язок між цілями уряду досліджуваної країни та можливими політичними діями?
- Які елементи політико-правового середовища власної країни має брати до уваги менеджер з міжнародного маркетингу?
- Назвіть і охарактеризуйте міжнародні правові та політичні фактори, які впливають на визначення рівня політичного ризику.
- Охарактеризуйте методи оцінки рівня політичного ри-
зику.
- Які стратегії зменшення політичного ризику існують до інвестування/ укладання контракту?
- Які стратегії зменшення політичного ризику застосовуються після інвестування/ укладання контракту?
- Як можна класифікувати можливих партнерів за ступенем політичної стабільності та ліберальністю комерційного законодавства?
ІІ. Розгляд дискусійних питань
- За якими показниками, критеріями, параметрами менеджер з міжнародного маркетингу складає картину політичної стабільності?
- Як на рівні фірми можливо організувати моніторинг політико-правового середовища зарубіжних ринків?
- Які конкретні заходи можна запропонувати «владі»? Обговорення результатів виконання навчального завдання.
|
