лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Менеджмент аграрних підприємств

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

6.2.2. Види витрат та їх розподіл
Розглянемо всі статті змінних витрат та порядок їх розрахунку докладніше.
Витрати на придбання молодняку — це вартість купленого за межами господарства або отриманого від інших виробництв молодняку (в останньому випадку ціна на нього дорівнюватиме рин-
ковій).
Оплата праці — це пряма оплата праці у виробництві (доярок, скотарів, їздових тощо). Витрати за цією статтею визначають згід-
но з методикою, яка застосовується в господарстві. Слід зазначити, що у фермерському господарстві оплата праці фермера та постійних працівників відноситься до постійних витрат.
Доплати та премії — вказується відсоток надбавок до основної зарплати у виробництві.
Корми — це вартість кормів, які планується згодувати тваринам. При цьому вартість кормів власного виробництва, для яких існує можливість їх реалізації, потрібно вказувати за ціною реалізації, а не за собівартістю. Для точного планування витрат на кор-
ми доцільно скласти окрему таблицю «Розрахунок потреби та
вартості кормів», у якій зазначати всі статево-вікові групи, кількість тварин у цих групах, потребу в різних видах кормів на голову, загальну кількість кормів, що будуть спожиті тваринами у даному виробництві, й суму витрат на них.
Витрати на підтримку пасовищ — це витрати, пов’язані з підтримкою пасовищ для худоби. Сюди входять: вартість міне­ральних добрив, витрачених на пасовищах; ремонт загонів; використання техніки на пасовищах тощо.
Витрати на ветеринарне обслуговування — вказується вартість засобів захисту для тварин.
Роботи і послуги — ця стаття витрат включає в себе кілька інших, а саме: послуги автотранспорту, живої тяглової сили; транспортні роботи тракторів; витрати на електроенергію, водо-, тепло- та газопостачання, що спожиті в даному виробництві.
Ремонт — це витрати на технічний догляд та ремонт машин і обладнання, які використовуються в даному виробництві. Оскільки ці витрати неможливо точно спланувати, для їх визначення доцільно орієнтуватися на витрати за цією статтею, що склалися в господарстві протягом минулих років.
Роботи та послуги сторонніх організацій — тут відображається вартість послуг, наданих господарству сторонніми організаціями при здійсненні даного виробництва. Це можуть бути авто­послуги, послуги з ветеринарного обслуговування тощо.
Витрати на реалізацію — відображаються витрати, пов’язані з реалізацією продукції (реклама, оплата роботи продавців, доставка продукції покупцеві, сплата ринкових зборів тощо).
Плата за кредит —це плата за користування короткостроковими кредитами, необхідними для поточного виробництва. Період кредитування дорівнює тривалості циклу відгодівлі, а в молоч-
ному виробництві залежить від конкретних умов господарства. Плануючи дану статтю витрат, із загальної суми кредиту потрібно відняти суми, які погашаються продукцією, отриманою від даного виробництва.
Інші витрати — до них належать інші виробничі витрати, які не ввійшли до попередніх статей. Це, як правило, дрібний інвентар, малі та швидкозношувані предмети.
Після обчислення всіх змінних витрат розраховується показник «Валовий прибуток», який дорівнює сумі виручки від реалізації за мінусом суми змінних витрат. Він дає можливість оцінити, скільки залишається коштів для того, щоб відшкодувати постійні витрати після відшкодування всіх змінних витрат. Величина валового прибутку в різних виробництвах дозволяє також прийняти рішення стосовно того, якому з них віддати перевагу в короткостроковому періоді, й відповідно визначити розміри виробництв та розподіл наявних у господарстві ресурсів між ними.
Наступним кроком є розрахунок усіх постійних витрат, які відносяться на дане виробництво. Постійні — це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді. До постійних витрат у тваринництві відносять адміністративні витрати, страхування тварин та майна, орендну плату за майнові паї, амортизацію техніки і приміщень. Деякі види постійних витрат неможливо безпосередньо віднести на конкретне виробництво через те, що вони пов’язані з кількома з них. Це адміністративні витрати, страхування майна, орендна плата за майнові паї й амортизація. Тому дані види витрат потрібно спочатку розрахувати в загальній сумі по галузі (загальновиробничі витрати, страхування майна) та по господарству (загальногосподарські витрати, орендна плата за майнові паї), а потім розподілити за культурами і видами тварин. Розподіл витрат може відбуватися пропорційно сумам витрат на оплату праці у виробництвах, змінних витрат, виручки від реалізації тощо залежно від того, яку методику господарство вважає найдоцільнішою для використання. При цьому із суми загальногос­подарських витрат необхідно виключити витрати на сплату відсотків за кредити, одержані для поповнення власних обігових коштів, оскільки ці витрати плануються у статті «Плата за кредит».
Після обчислення всіх витрат розраховується показник «Очікуваний прибуток». Він дорівнює різниці між виручкою від реалізації та загальною сумою витрат підприємства на здійснення даного виробництва. Для приватних та фермерських господарств, тобто для тих, де керівник господарства є його власником, прибуток доцільно розглядати як віддачу на менеджмент (нормальний прибуток), тобто як частину доходу, яка залишається в розпорядженні власника господарства як винагорода за ризик і підприємливість. Величина очікуваного прибутку дозволяє оцінити доцільність здійснення виробництв у довгостроковому періоді, а також визначити, які з них слід розширити, а які скоротити чи взагалі відмовитися від них у майбутньому. Наприклад, якщо значення валового прибутку у виробництві є позитивним, а очікуваного — від’ємним, то це означає, що дане виробництво доцільно здійснювати до того часу, поки обладнання повністю не зноситься.
6.2.3. Застосування виробничих бюджетів
Необхідно зазначити, що виробничий бюджет відоб­ражає лише одну ситуацію у виробництві. Наприклад, зміна рів-
ня годівлі, раціонів, системи утримання тварин приведе до зміни сум витрат на виробництво, виручки від реалізації та відповідно очікуваного прибутку. Бюджет сам по собі не визначає того рівня використання ресурсів, за якого отримувався б максимальний прибуток. Тому потрібно розглянути кілька ситуацій для кожного виробництва і порівняти результати. Так, у більшості господарств виробництво всіх або майже всіх видів тваринницької продукції на сьогодні є збитковим. Одна з головних причин цього — недостатня забезпеченість тварин кормами, які до того ж мають низьку якість. У результаті тварини отримують зовсім незначну кількість продуктивного корму, що призводить до зниження продуктивності й відповідно до високих затрат кормів на одиницю отриманої продукції. Часто корми, яких у господарстві недостатньо, замінюються іншими, але це не поліпшує ситуації, оскільки така заміна не забезпечує тварин усіма необхідними елементами живлення. Як наслідок — фактичні затрати кормів на виробництво одиниці продукції перевищують нормативні показники у два-три рази (наприклад, нормативи затрат кормів на 1 ц приросту ВРХ становлять 9—12 ц корм. од., молока — 1,2—1,5, свинини — 6—9 ц корм. од., фактично ж у господарствах затрачається відповідно 22—25, 2—3 та 15—20 ц корм. од.), а витрати на корми становлять близько 50—60 % загальної суми витрат у виробництві.
Виходом з даної ситуації повинна стати розробка повноцінних раціонів для різних статево-вікових груп тварин під визначені рівні продуктивності, на підставі яких встановлюється потреба в кор-
мах. Остання порівнюється з їх наявністю та надходженням, і на підставі цих даних обчислюється кількість поголів’я, яку господарство зможе реально утримувати, забезпечивши при цьому бажану продуктивність. Далі на поголів’я складається новий бюджет, після чого порівнюються очікувані результати.
Кінцевий показник бюджету «Очікуваний прибуток (віддача на менеджмент)» — не єдина мета, заради якої здійснюються всі розрахунки. За допомогою виробничих бюджетів можна знайти багато інших корисних для управління рішень.
По-перше, складені виробничі бюджети дозволяють оцінити розмір прибутку з урахуванням як змінних, так і загальних витрат для здійснення даного виробництва. Якщо очікуваний прибуток з урахуванням усіх витрат є невеликим або навіть нульовим, то це ще не означає, що його здійснення є недоцільним, тому що пов­ністю використовуються техніка й обладнання, працівники отримують заробітну плату, а інвестований у виробництво операційний капітал забезпечує необхідну віддачу. Крім того, виробничий бюджет дозволяє оцінити реальний обсяг витрат (тобто ті витрати, які господарство реально сплачує), а також виділити й оцінити витрати, що мають для підприємства умовний характер (тобто витрати, які на практиці підприємство не несе). До таких умовних витрат у тваринництві можна віднести амортизацію. Слід мати на увазі, що амортизація є особливим видом нематеріальних витрат. Амортизація нагромаджується для відновлення основних засобів, але, як відомо, більшість господарств уже протягом кількох років майже не відновлюють своїх основних засобів, а використовують амортизаційні відрахування на поточні потреби. Таким чином, реально в розпорядженні господарства після всіх виплат залишається сума коштів, яка дорівнює сумі очікуваного прибутку та амортизаційних відрахувань.
По-друге, після підбиття підсумку всіх доходів і витрат по конкретному виробництву можна дійти висновку про його реальну прибутковість чи збитковість. Це дасть підставу для більш обґрунтованого прийняття рішень у майбутньому щодо вибору тваринницьких виробництв з метою максимізації прибутковості господарства.
По-третє, за допомогою виробничих бюджетів здійснюється аналіз беззбиткового рівня виробництва. Такий аналіз дозволяє визначити мінімальну кількість продукції, яку потрібно реалізувати за встановленою ціною, щоб відшкодувати виробничі витрати, тобто вивести виробництво на беззбитковий рівень. Це дасть змогу порівняти мінімальну кількість необхідної продукції з тією кількістю, яку господарство планує отримати в процесі виробництва. Аналіз також дозволяє розрахувати мінімальну ціну реалізації продукції для покриття всіх витрат, пов’язаних з виробництвом запланованої кількості продукції. Таким чином, завдяки аналізу можна оцінити мінімальну кількість продукції при певній ціні (беззбитковий рівень виробництва) або мінімальну ціну реалізації при запланованій кількості продукції (беззбиткову ціну реалізації). Загальна формула для визначення беззбиткового рівня така сама, як і у виробничому бюджеті рослинництва.
Аналіз беззбитковості та визначення рівня прибутковості необхідно проводити як на основі усіх витрат підприємства у процесі здійснення даного виробництва, так і лише за змінними витратами. Аналіз беззбитковості на основі змінних витрат дозволяє визначити той рівень виробництва і цін, за якого валовий дохід буде нульовим, що дає змогу оцінити, чи зможе господарство забезпечити хоча б відшкодування оборотних засобів, а це є необхідною передумовою продовження діяльності у короткостроковому періоді.
Бюджетні розрахунки потребують періодичного коригування. Це пов’язано з тим, що з часом можуть відбутися зміни в технології виробництва, цінах на продукцію та ресурси тощо. Все це викликає зміни у витратах і доходах. Відповідно змінюється й беззбитковий рівень виробництва. Крім того, порівняння запланованих доходів та витрат з фактичними даними допомагає проаналізувати відхилення і зробити бюджети досконалішими й точнішими (табл. 6.2).
Таблиця 6.2
ВИРОБНИЧИЙ БЮДЖЕТ (ВИРОБНИЦТВО МОЛОКА)


Кількість поголів’я основного стада

120

Середньорічний надій на корову, кг

3500

Валове виробництво молока, ц

4200

Вихід телят на 100 корів

90

% щорічного вибракування корів

20

Кількість телят для реалізації

108

Кількість вибракуваних корів для реалізації

24

Жива маса при реалізації:

 

— телят, кг

50

— вибракування корів, кг

500

Вихід органічних добрив від 1 корови, т

7

Загальна кількість органічних добрив, т

840

                           

Стаття бюджету

Одиниця виміру

На поголів’я

Сума на
1 корову, грн

кількість

ціна, грн/од.

сума, грн

1. Виручка від реалізації

 

 

 

 

 

Молоко

ц

4200

30

126 000

1050

Телята

ц

54

200

10 800

90

Вибракувані корови

ц

120

150

18 000

150

Органічні добрива

т

840

4

3360

28

Усього виручки від реалізації

 

 

 

158 160

1318

2. Змінні витрати

 

 

 

 

 

Витрати на поновлення стада

ц

72

150

10 800

90,0

Оплата праці

люд.-год

24 000,0

0,8

19 200

160,0

Доплати, надбавки, премії

%

30,0

0,24

5760

48,0

Корми

ц корм. од.

6200

9

55 800

465,0

Витрати на випоювання телят

гол.

108

45

4860

40,5

Витрати на підтримку пасовищ

 

 

 

1000

8,3

Закінчення табл. 6.2

                                                         

Стаття бюджету

Одиниця виміру

На поголів’я

Сума на
1 корову, грн

кількість

ціна, грн/од.

сума, грн

Засоби захисту тварин

 

 

 

2400

20,0

Роботи і послуги

 

 

 

18 492

154,1

Зокрема:
послуги автотранспорту

Тон­но-км

6600

0,3

1980

16,5

транспортні роботи тракторів

ум. од. га

720

8

5760

48,0

послуги живої тяглової сили

коне- дні

1440

1,8

2592

21,6

електроенергія

кВт-год

72 000,0

0,11

7920

66,0

водопостачання

куб. м

2400,0

0,1

240

2,0

Паливно-мастильні матеріали, тепло-, газопостачання

 

 

 

 

0,0

Ремонт

 

 

 

2100

17,5

Послуги сторонніх організацій

 

 

 

1200

10,0

Витрати на реалізацію

 

 

 

3600

30,0

Плата за кредит

 

 

 

 

0,0

Інші змінні витрати

 

 

 

600

5,0

Усього змінних витрат

 

 

 

125 812

1048,4

Змінні витрати на 1 ц основної продукції, грн

 

 

 

 

22,3

3. Валовий прибуток

 

 

 

32 348,0

269,6

4. Постійні витрати

Адміністративні витрати

 

 

 

12 000,0

100,0

Зокрема:

 

 

 

 

 

загальновиробничі

 

 

 

4200,0

35,0

загальногосподарські

 

 

 

7800,0

65,0

Страхування майна

 

 

 

 

0,0

Страхування тварин

 

 

 

 

0,0

Амортизація

 

 

 

8700,0

72,5

Усього постійних витрат

 

 

 

20 700,0

172,5

5. Усього витрат

 

 

 

146 512,0

1220,9

6. Очікуваний прибуток (віддача на менеджмент)

 

 

 

11 648,0

97,1

Виробничі бюджети мають велике прикладне значення для керівників, тому що розглядають кожний вид виробництва окремо. Такий підхід дає змогу проаналізувати їх з погляду прибутковості і в разі необхідності внести відповідні корективи у виробничу структуру гос­подарства. Зазначені можливості виробничих бюджетів дозволяють
вести мову про те, що вони повинні стати одним зі звичних інструментів планування, аналізу та контролю для керівників господарств подібно до того, як це сталося у практиці фермерів західних країн.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.