лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Фінансовий аналіз

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

  • надання знижок покупцям при достроковій оплаті товару.

В економічно розвинених країнах набула поширення така схе­ма реалізації товарів у кредит: «2/10, полная 30». Це означає, що:

  • покупець отримує 2 % — у знижку в разі сплати отриманого товару впродовж 10 днів з початку періоду кредитування;
  • покупець сплачує повну вартість товару, якщо оплата здійснюється з 11-го по 30-й день кредитного періоду;
  • у разі несплати протягом місяця покупець додатково сплачує штраф, величина якого диференціюється відповідно до моменту сплати;

Слід зазначити, що умови розрахунків обираються так, щоб, з одного боку, рання сплата була привабливою для покупців, а з другого — доцільною для продавців. У зв’язку з цим виникає необхідність оцінки можливості наданнязнижки при достроковій оплаті.
Розмір та умови надання знижки встановлюються з урахуванням:

  • темпів інфляції;
  • середньорічної ставки відсотка за кредит;
  • норми прибутку.

Розглянемо техніку аналізу. В умовах інфляції падіння купівель­ної спроможності грошей за період характеризується коефіцієнтом Кц, який є оберненим до індексу цін. Якщо зазначена договором сума до отримання становить S, а динаміка цін характеризується індексом Іц, то реальна сума грошей з урахуванням їх купівельної спроможності в момент сплати буде: .
Розглянемо приклад на базі умовного підприємства А:

  • Обсяг реалізації товару в кредит — 12 453 260 грн.
  • Період погашення дебіторської заборгованості — 89 днів.
  • Норма прибутку — 35 %.
  • Щомісячний темп інфляції — 3 %.
  • При реалізації товару за схемою «5/15, net 45» тривалість погашення дебіторської заборгованості — 60 днів.

Виходячи з наданої інформації, індекс цін становить 1,03. Враховуючи те, що на підприємстві А період погашення дебіторської заборгованості 89 днів (тобто 3 міс.), індекс цін у середньому дорівнюватиме 1,093 (1,033). Тоді коефіцієнт падіння купі-
вельної спроможності грошей становитиме 0,915 (1 : 1,093). Іншими словами, підприємство реально отримає тільки 91,5 % вартості товару, втрачаючи з кожної тисячі 85 грн, або 8,5 %.
Відповідно від виручки на умовах подальшої сплати підприємство реально отримає тільки 11 394 732 грн (12 453 260 · 0,915). Сума в розмірі 1 058 528 грн (12 453 260 – 11 394 732) — це приховані збитки від інфляції.
Якщо підприємство перейде на нові умови реалізації товару за схемою «5/15, net 45», то індекс цін за 60 днів (період інкасації дебіторської заборгованості в умовах нової кредитної політики) буде становити 1,06 (1,032), а коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей — 0,943 (1/1,06). Це вказує на те, що втрати підприємства зменшаться порівняно з розрахованою вище сумою (1 058 528 грн) і складуть 709 835 грн [(1 – 0,943) · 12 453 260]. Проте це тільки розмір втрат підприємства, пов’язаних з інфляцією. Для того щоб визначити їх загальну величину, потрібно також урахувати втрати, що несе підприємство від надання знижок. Для цього використовують формулу
 ,
де Кз — кількість днів, протягом яких діє знижка; Мв — максимальна відстрочка платежу; Vп.к — обсяг продажу товару в кредит; rз — розмір знижки.
Для підприємства А втрати становитимуть 207 553,5 грн (15 : 45 · 12 453 260 · 0,05).
Отже, загальна сума втрат буде дорівнювати 917 388,5 (709 835 + 207 553,5), що на 141 139,5 грн (917 388,5 – 1 058 528) менше, ніж величина витрат, яку підприємство має до переходу на систему знижок.
Разом з тим підприємство А крім збитків отримає також і додатковий дохід за рахунок вивільнення коштів унаслідок зменшення залишків дебіторської заборгованості, тобто підвищення її оборотності.
Алгоритм розрахунку такий:
 грн — залишки дебіторської заборгованості до переходу на нові умови надання кредиту;
грн — залишки дебіторської заборгованості при реалізації товару в кредит зі знижкою;
 грн — вивільнення коштів;
 грн — додатковий прибуток, що отримає підприємство.
Враховуючи вище розрахований фактор, відкоригуємо загальну суму втрат підприємства. Її розмір становитиме 554 168,3 грн, що майже вдвічі менше, ніж втрати підприємства при звичайній реалізації товару в кредит.
Наступним аргументом на користь надання знижки покупцям у разі дострокової сплати є той факт, що підприємство в даному випадку отримує можливість скоротити обсяг фінансування, тобто обсяг необхідного для функціонування підприємства капіталу. Якщо середній строк сплати дебіторської заборгованості — 60 днів, і підприємство надає покупцям, наприклад, двовідсоткову знижку за оплату в строк не пізніше 14 днів, то така знижка для підприємства може розглядатись як отримання кредиту за ставкою 15,7 % [2 · 360 : (60 – 14)].
Завдяки двовідсотковій ставці підприємство-продавець швид­ше повертає гроші в обіг, що виключає необхідність залучати позикові кошти.
Якщо підприємство залучає кредитні ресурси від 24 % річних, то умови реалізації для нього будуть вигідними.
Другий фактор, що впливає на тривалість фінансового циклу, — оборотність виробничих запасів, яку розраховують за формулою
,
де Т — тривалість періоду, що аналізується;  — середня величина запасів; Св — собівартість реалізованої продукції.
Наведений алгоритм розрахунку вказує на те, що основними заходами, завдяки яким можна скоротити період обороту виробничих запасів (Ов.з) є зниження собівартості продукції та зменшення залишків запасів.
Резервами зниження собівартості продукціїможуть стати:

  • випереджаючі темпи зростання обсягів виробництва відносно темпів зростання сукупних витрат;
  • раціональне використання виробничих, трудових, фінансових ресурсів;
  • якість сировини, матеріалів, кваліфікація працівників; дос­коналість технології;
  • зняття з виробництва нерентабельної продукції, оптимізація товарної структури;
  • усунення невиправданого завищення норм витрат на одиницю виробу;
  • заміна дорогих матеріалів більш дешевими, але якісними предметами праці.

Що стосується проблеми зменшення виробничих запасів, то йдеться не про зведення їх величини до мінімуму. У цьому зв’язку завдання фінансового аналізу полягає в тому, щоб визначити їх оптимальний рівень, тобто щось середнє між надмірно великими запасами, спроможними привести до фінансових труднощів, і надмірно малими, небезпечними для стабільного виробництва. Таке завдання не може бути вирішено в умовах стихійного формування запасів — необхідна налагоджена система контролю стану запасів.

6.2.2. Методи оцінки руху грошових коштів

Аналіз грошових потоків підприємства має здійснюватися з урахуванням вимог системного підходу та комплексного вивчення економічних явищ і процесів підприємства, що реалізуються, у структурі методики фінансового аналізу. Аналіз грошових потоків підприємства передбачає визначення таких основних структурних елементів :

  • цілей і завдань аналізу;
  • сукупності синтетичних і аналітичних показників та їх взаємозв’язків;
  • факторів, що впливають на зміну показників;
  • конкретних методів аналізу;
  • джерел інформації.

Головною метою аналізу руху грошових коштів є оцінка спроможності підприємства заробляти грошові кошти в розмірі і в строки, необхідні для здійснення запланованих витрат.
Сформульована основна мета фінансового аналізу в процесі управління грошовими коштами може бути досягнута завдяки вирішенню таких завдань:
1. Визначення обсягів і джерел грошових коштів, що надходять на підприємство. У процесі здійснення такого напряму аналізу доцільно зупинитися на розгляді таких питань:

  • чи не відбулося надходження грошових коштів за рахунок збільшення короткострокових зобов’язань, які потребують погашення в майбутньому;
  • чи не збільшився акціонерний капітал за рахунок додаткової емісії акцій;
  • чи не було розпродажу майна (основних засобів, виробничих запасів);
  • чи скорочуються запаси матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, готової продукції на складі.

2. Дослідження основних напрямів використання грошових коштів. У цьому зв’язку слід проаналізувати питання:

  • чи не спостерігається зниження показників оборотності активів;
  • чи немає уповільнення оборотності поточних активів;
  • чи не зростають абсолютні значення запасів і дебіторської заборгованості;
  • чи не було різкого збільшення обсягів виробництва товарів, що потребує додаткових грошових потоків;
  • чи не було надмірних виплат акціонерам понад рекомендованих норм розподілу чистого прибутку;
  • чи своєчасно здійснюються платежі до бюджету та державні цільові фонди;
  • чи не було тривалої заборгованості персоналу по заробітній платі.

3. Оцінка причин дефіциту грошових коштів. Такими причинами можуть бути:

  • низька рентабельність продажу, активів і власного капіталу;
  • відволікання грошових коштів у зайві виробничі запаси та незавершене виробництво, вплив інфляції на запаси;
  • випереджаючі темпи зростання дебіторської заборгованості відносно темпів зростання обсягів реалізації;
  • великі капітальні витрати, що не забезпечені відповідними джерелами фінансування;
  • високі виплати податків і зборів, а також суми дивідендів акціонерам;
  • надмірна частка позикового капіталу в пасиві балансу і пов’язані з цим високі виплати відсотків за користування кредитами та позиками;
  • зниження коефіцієнта оборотності оборотних активів, тобто залучення в оборот підприємства додаткових грошових коштів.

4. Аналіз достатності власних коштів для здійснення інвес­тиційної діяльності.Джерелами грошових коштів для інвестиційної діяльності підприємства можуть бути надходження у формі амортизаційних відрахувань та чистого прибутку, доходи безпосередньо від інвестиційної діяльності, надходження за рахунок джерел довгострокового фінансування (емісія акції та корпоратив­них облігацій, довгострокові кредити та позики).
Порівнюючи розмір фінансування запланованих підприємством певних напрямів інвестиційної діяльності з величиною чистого грошового потоку від операційної діяльності, визначають величину додаткових коштів, необхідних для залучення із зовніш­ніх джерел. Чим більша величина чистого грошового потоку, що формується в результаті операційної діяльності, тим менша потреба в додатковому залученні позикових коштів для здійснення інвестиційної діяльності. За інших рівних умов таку ситуацію слід розглядати як позитивну, оскільки це дає змогу зменшити фінансові витрати, пов’язані з обслуговуванням боргу, та забезпечити фінансову незалежність від зовнішніх інвесторів і кредиторів.
5. Оцінка причин невідповідності величини грошових кош­тів сумі отриманого прибутку. При аналізі фінансового стану підприємства необхідно розрізняти, що прибуток за звітний період і грошові кошти, отримані підприємством протягом періоду, — не одне й те саме. Прибуток виражає приріст авансованої вартості, що характеризує ефективність управління підприємством. Наявність прибутку не означає наявності у підприємства вільних грошових коштів, доступних для витрачання. Ситуація, коли підприємство є прибутковим, але не має коштів, щоб розрахуватися зі своїми робітниками та контрагентами, має місце в трансформаційній економіці.
Аналіз руху грошових коштів якраз дає змогу пояснити розбіж­ності між величиною грошових коштів підприємства за звітний період та величиною отриманого за цей період прибутку.
Основні причини розбіжності між величиною грошових коштів і сумою отриманого прибутку.
1. Прибуток (збитки), що відображується у Звіті про фінансові результати, формується відповідно до принципів бухгалтерського обліку, згідно з яким доходи і витрати визнаються в тому обліковому періоді, в якому вони були нараховані (незалежно від реаль­ного руху грошових коштів):
а) облік реалізованої продукції на момент її відвантаження (виставлення розрахункових документів покупцям), пов’язаний із розбіжністю величини відвантаження і надходження грошових коштів від покупців. Причина такої розбіжності — зміни залишків дебіторської заборгованості;
б) наявність витрат, що відносяться до майбутніх періодів, призводить до того, що реальна сума платежів відрізняється від собівартості продукції, в яку, як відомо, включаються витрати тільки звітного періоду;
в) наявність відкладних платежів, тобто нарахованих, але не здійснених у звітному періоді витрат збільшує собівартість продукції на ці витрати, але відтоку грошових коштів не відбувається;
г) поділ витрат на капітальні та поточні. Якщо поточні витрати безпосередньо відносяться на собівартість реалізованої продук­ції, то капітальні відшкодовуються протягом тривалого періоду часу через амортизаційні відрахування. Проте саме капітальні витрати супроводжуються більш значним відтоком грошових коштів.
2. Джерелом збільшення грошових коштів не обов’язково є прибуток (наприклад, притік грошових коштів може бути забезпечений за рахунок їх залучення на позиковій основі), так само як відтік грошових коштів часто не пов’язаний зі зменшенням фінансового результату.
3. Придбання активів довгострокового характеру і пов’язаний з цим відтік грошових коштів не впливає на величину прибутку, а їх реалізація змінює сукупний фінансовий результат на суму результату від цієї операції.
4. На величину фінансових результатів впливають витрати, які не супроводжуються відтоком грошових коштів (наприклад, амор­тизаційні відрахування).
5. На розбіжність фінансового результату та величини грошових коштів безпосередній вплив мають зміни в складі оборотного капіталу.
Діяльність підприємства, що накопичує запаси товарно-матеріальних цінностей, неминуче супроводжується відтоком грошових коштів; але до того моменту, поки запаси не будуть відпущені у виробництво, величина фінансового результату не зміниться. Отже, збільшення залишків по статтях оборотних активів призводить до додаткового відтоку грошових коштів, а скорочення — до їх притоку.
6. Відплив грошових коштів пов’язаний із закупкою товарно-матеріальних цінностей і визначається характером розрахунків із кредиторами. Наявність кредиторської заборгованості дає змогу підприємству використовувати запаси, які ще не сплачені. Відповідно чим більше період погашення кредиторської заборгованості, тим більша сума несплачених запасів перебуває в обороті підприємства і тим вагомішою є розбіжність між обсягом мате­ріальних цінностей, відпущених у виробництво (собівартість реалізованої продукції), і розміром платежів кредиторам .
Логіка аналізу руху грошових коштів полягає в тому, щоб визначити залишок грошових коштів на початок і кінець періоду за видами діяльності, а також їх надходження та напрями використання.
При аналізі руху грошових коштів використовують методи вертикального і горизонтального аналізу. Відповідно до них на основі даних бухгалтерського обліку про рух грошових коштів складають аналітичну табл. 6.1. З даних табл. видно, що в цілому по підприємству за звітний період надійшло грошових коштів на суму 15 190,8 тис. грн, причому 94,8 %, або 14 407,1 тис. грн, підприємство отримало від операційної, майже 3 %, або 443,7 тис. грн, — від інвестиційної та 2,3 %, або 340 тис. грн, — від фінансової діяльності.
Разом з тим результати аналізу структури надходжень грошових коштів дають змогу визначити основні їх джерела. До них можна віднести:

  • виручку від реалізації продукції (82,6 %);
  • погашення дебіторської заборгованості (8,6 %);
  • надходження від продажу основних засобів (2,9 %);
  • залучення кредитів і позик (2,3 %);
  • аванси, отримані від покупців (2,2 %).

Загальна величина витрат грошових коштів по підприємству складає 14 959,0 тис. грн, з них 87,6 %, або 13 109,4 тис. грн, витрачено в результаті здійснення операційної діяльності, 12,1 %, або 1804,1 тис. грн, — сума відпливу коштів по інвестиційній діяль­ності, 0,3 %, або 45,5 тис. грн, становлять витрати, пов’язані з фінансовою діяльністю.
Основними напрямами використання грошових коштів стали:

  • розрахунки з постачальниками (35 %);
  • відрахування до бюджету та внески в державні цільові фонди (26,6 %);
  • виплати на оплату праці (25,7 %);
  • придбання майна довгострокового характеру (12,1 %).

Крім того, дані табл. 6.1 вказують, що внаслідок перевищення загального позитивного грошового потоку над негативним їх залишок на кінець періоду збільшився на 231,8 тис. грн.


Див.: Кірейцев Г. Г., Виговська Н. Г., Петрук О. М. Фінансовий менеджмент. — Житомир, 2002.

Див.: Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М.: Бухгалтерский учет, 1999.

Таблиця 6.1
Аналітична таблиця для аналізу грошових коштів


Показник

Сума, тис. грн

У тому числі
за видами діяльності

Відносні величини, %

операційна

інвестиційна

фінансова

Усього

Горизонтальний аналіз

Вертикальний аналіз

операційна

інвестиційна

фінансова

операційна

інвестиційна

фінансова

1. Залишок грошових коштів на початок періоду

248,3

248,3

?

?

?

?

?

?

?

?

?

2. Надійшло грошових коштів — усього

15 190,8

14 407,1

443,7

340,0

100

94,8

2,9

2,3

100

100

100

У тому числі:
виручка від продажу товарів, робіт, послуг

12 548,3

12 548,3

?

?

82,6

?

?

?

87,1

?

?

виручка від продажу основних засобів

443,7

?

443,7

?

2,9

?

?

?

х

100

?

аванси, отримані від покупців (замовників)

325,4

325,4

?

?

2,2

?

?

?

2,3

х

?

бюджетні асигнування та інше цільове фінансування

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

погашення дебіторської заборгованості

1311,9

1311,9

?

?

8,6

?

?

?

9,1

?

?

отримання штрафів від підприємств, що порушили умови угоди

126,8

126,8

?

?

0,8

?

?

?

0,9

?

?

залучення кредитів і позик

340,0

?

?

340,0

2,3

?

?

?

?

?

100

інші надходження

94,7

94,7

?

?

0,6

?

?

?

0,6

?

?

3. Витрачено грошових коштів — усього

14 959,0

13 109,4

1804,1

14,5

100

87,6

12,1

0,3

100

100

100

У тому числі:
на оплату рахунків постачальників

5234,3

5234,3

?

?

35,0

?

?

?

40,0

?

?

на оплату праці

3841,4

3841,4

?

?

25,7

?

?

?

29,3

?

?

придбання майна довгострокового характеру

1804,1

?

1804,1

?

12,1

?

?

?

?

100

?

відрахування до бюджету та внески в державні цільові фонди

3972,5

3972,5

?

?

26,6

?

?

?

30,3

х

?

на видачу авансів

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

повернення кредитів і позик

45,5

?

?

45,5

0,3

?

?

?

?

?

100

сплата відсотків за кредити і позики

61,2

61,2

?

?

0,3

?

?

?

0,4

?

?

інші виплати, перерахування

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

4. Залишок грошових коштів на кінець періоду

480,1

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?


 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.