лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Фінансова діяльність суб’єктів господарювання

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

ФІНАНСОВА ІНВЕСТИЦІЙНА
ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

 

 

8.1. Методичні вказівки до вивчення теми
Вивчення теми «Фінансова інвестиційна діяльність підприємств» дає змогу з’ясувати роль фінансових інвестицій у розвитку та ефективному функціонуванні підприємств на сучасному трансформаційному етапі з урахуванням методологічних засад оцінки доцільності та відображення інформації про фінансові інструменти у звітності. Вивчаючи тему, слід ознайомитися з такими основними групами питань:

  • сутність та види інвестицій підприємств;
  • особливості фінансових інвестицій;
  • методи оцінки фінансових інвестицій при відображенні їх у фінансовій звітності;
  • оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності;
  • оцінка доцільності вкладень у корпоративні права.

Сутність та види інвестицій підприємств. Чинне законодавство України надає широкий спектр прав та повноважень суб’єк­там інвестиційної діяльності відповідно до їх економічної самостійності. Інвестор має право самостійно визначати цілі, напрями, види та обсяги інвестиційної діяльності. При цьому вибір конкретних форм інвестування підприємства визначається завданнями галузевої, товарної і регіональної диверсифікації його діяльності та потенціалом формування інвестиційних ресурсів.
Рішення щодо вкладання коштів має бути підпорядковане таким основним питанням: мета інвестування; сума коштів, яка може бути інвестована; строки, на які кошти можуть бути заморожені в інвестиційні вкладення; собівартість окремого об’єкта інвестицій; сума отриманих доходів; можливі вигоди та доходи від альтернативного використання капіталу; ризики, пов’язані з інвестуванням; ліквідність фінансових інвестицій.
Інвестиції здебільшого класифікуються за такими ознаками (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Класифікація інвестицій підприємства
за основними ознаками
На промислових підприємствах найбільш поширеними є реальні інвестиції, основними формами яких є: придбання цілісних майнових комплексів, нове будівництво, реконструкція, модернізація, зміна зношених або застарілих основних виробничих фондів, інноваційне інвестування в нематеріальні активи, інвестування приросту оборотних активів.
Управління фінансовими інвестиціями є доволі складним процесом. Це обумовлено відсутністю чіткого визначення фінансових інвестицій у чинному законодавстві України, що породжує певну неузгодженість трактувань.
Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» фінансові інвестиції — це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції при цьому поділяються на прямі та портфельні. Прямі інвестиції передбачають внесення грошових коштів або майна в статутний капітал юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права. Портфельні інвестиції передбачають придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за грошові кошти на фондовому ринку.
Крім цього, визначення «фінансова інвестиція» наведено в П(С)БО 2, за яким це фінансові активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.
Ураховуючи це, до основних цілей здійснення фінансових інвестицій підприємств можна віднести: одержання прибутку (зазвичай довгострокові фінансові інвестиції); поглинання чи здобуття контролю над підприємством-конкурентом, у тому числі з метою його ліквідації; створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів); поліпшення фінансово-господарських зв’язків із постачальниками сировини (матеріалів, комплектуючих тощо) та споживачами готової продукції; диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегмента ринку; збереження ліквідних резервів (як правило, поточні фінансові інвестиції).
Згідно з П(С)БО 12, фінансові інвестиції, поділяються на ті:

  • що має підприємство до моменту їх погашення;
  • що враховуються за методом участі у капіталі. До них відносять фінансові інвестиції: в асоційовані підприємства; в дочірні підприємства; в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільні підприємства);
  • інші фінансові інвестиції.

Разом з тим, у П(С)БО 2 закріплено розподіл фінансових інвес­тицій на довгострокові та поточні, що обумовлено принципами відображення активів і зобов’язань, закладених у національних положеннях (стандартах), оборотні та необоротні активи, які відображаються у фінансовій звітності окремо.
Під довгостроковими фінансовими інвестиціями розуміють фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (п. 17 П(С)БО 2). Виходячи з цього, довгостроковими інвестиціями можуть бути також і вкладення на термін менше року, якщо, виходячи із ситуації на ринку, підприємство визнає за неможливе їх реалізацію протягом короткого періоду, тобто неліквідні активи.
Аналогом довгострокових фінансових інвестицій є показник «Довгострокові фінансові вкладення», який використовувався у вітчизняній практиці до 1 січня 2000 р. До того ж склад понять «довгострокова фінансова інвестиція» і «довгострокові фінансові вкладення» у зв’язку із введенням національних положень (стандартів) практично не зазнав змін. Так, у складі довгострокових фінансових інвестицій можуть відображатися вкладення підприємства в активи, що утримуються з метою одержання прибутку: цінні папери — акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати, векселі (придбані з дисконтом за грошові кошти з метою одержання прибутку при їх погашенні); внески до статутних фондів інших підприємств тощо.
Класифікація довгострокових фінансових інвестицій зображена на рис. 8.3.
До поточних фінансових інвестицій належать фінансові інвестиції на термін, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).До цього виду інвестицій відносять вкладення підприємством тимчасово вільних коштів у банківські депозити, короткострокові цінні папери та інші дохідні фінансові інструменти з метою формування ліквідних резервів та одержання доходів. Поточне фінансове інвестування може здійснюватися також у рамках політики рефінансування дебіторської заборгованості.
Поточними фінансовими інвестиціями можуть також вважатися векселі, якщо вони використовуються як цінний папір. Зокрема, за позицією «поточні фінансові інвестиції» можуть бути відображені векселі, що придбаваються нижче від номінальної вартості з метою зарахування кредиторської заборгованості на суму номіналу векселя.

Рис. 8.2. Класифікація довгострокових фінансових інвестицій
Окрім цього, поточними можуть бути й інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства та у спільну діяльність із створенням юридичної особи, якщо вони придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання або відповідні асоційовані чи дочірні підприємства ведуть діяльність в умовах, які обмежують їх здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує 12 місяців.
Оскільки поточні фінансові інвестиції розглядаються здебільшого як ліквідні резерви, для підприємства принципове значення має їх загальна ринкова вартість, тобто обсяг грошових коштів, які можна отримати в результаті реалізації портфеля поточних фінансових інвестицій.
Особливості фінансових інвестицій. Здійснення фінансових інвестицій суб’єктами господарювання характеризується низкою особливостей, основними з яких є:

  • Фінансові інвестиції є незалежним видом господарської діяльності для підприємств реального сектору економіки;
  • Фінансові інвестиції використовуються підприємствами реального сектору економіки, як правило, для досягнення двох цілей: отримання додаткового інвестиційного доходу в процесі використання вільних грошових активів та їх протиінфляційного захисту. Такі підприємства звичайно не здійснюють цілеспрямованого формування інвестиційних ресурсів для фінансових інвестицій.
  • Фінансові інвестиції надають підприємству найширший діапазон вибору інвестування за шкалою «дохідність—ризик». Порівняно з реальним інвестуванням ця шкала значно ширша — вона включає групу як безризикових, так і високоризикових (спекулятивних) інструментів інвестування, даючи змогу інвесторові здійснювати свою інвестиційну політику в широкому діапазоні: від вкрай консервативної до вкрай агресивної.
  • Фінансові інвестиції надають підприємству досить широкий діапазон вибору інструментів інвестування за шкалою «дохідність-ліквідність». Процес обґрунтування управлінських рішень, пов’язаних зі здійсненням фінансових інвестицій, є простішим і менш трудомістким.

З наведеного можливо зробити висновок, що фінансове інвестування здійснюється підприємствами в таких основних формах:

  • Вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування має найбільш тісний зв’язок з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв’язків із постачальниками сировини і матеріалів (за участі в їх статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури (при вкладанні капіталу в транспортні й інші аналогічні підприємства); розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки; різні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності й інші стратегічні напрями розвитку підприємства. За своїм змістом ця форма фінансового інвестування практично наближається до реального інвестування, будучи менш капіталомісткою й оперативною. Пріоритетною метою цієї форми інвестування є не стільки отримання високого інвестиційного прибут-
    ку, скільки встановлення форм фінансового впливу для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку.
  • Вкладення капіталу в дохідні інструменти грошового ринку, спрямоване на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним інструментом є депозитний вклад до комерційного банку. Ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу й основною метою є створення інвестиційного прибутку.
  • Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів є най­більш масовою і перспективною формою фінансових інвестицій. Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язане з широким вибором альтернативних фінансових рішень як за інструментами, так і за строками; вищим рівнем державного регулювання і захищеності інвестицій; наявністю оперативної інформації про стан і кон’юн­ктуру фондового ринку. Головною метою цієї форми фінансового інвестування є створення інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для встановлення форм фінансового впливу на компанії під час вирішення стратегічних завдань.

Методи оцінки фінансових інвестицій при відображенні їх у фінансовій звітності. Відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, оцінка — це процес визначення грошових сум, за якими повинні визнаватися і відбиватися елементи фінансових звітів у балансі та звіті про прибутки і збитки.
У фінансових звітах використовуються в різних комбінаціях кілька різних методів оцінки, що визначені національними П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Вибір методів оцінки залежить від видів фінансових інвестицій (поточні чи довгострокові).
Первісна оцінка та відображення в бухгалтерському обліку фінансових інвестицій здійснюються за собівартістю, яка складається з ціни придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції.
Для відображення на дату балансу запроваджуються фактично три методи оцінки фінансових інвестицій:

    • за справедливою вартістю;
    • за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій;
    • за методом участі в капіталі.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.