лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Фінансова діяльність суб’єктів господарювання

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ
РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
7.1. Методичні вказівки до вивчення теми
Вивчення теми «Фінансові аспекти реорганізації підприємств» має на меті формування у студентів базової теоретичної підготовки та практичних навичок щодо обґрунтування управлінських рішень з фінансового забезпечення реорганізаційних процедур на підприємстві. Вивчення теми передбачає опрацювання таких основних питань:

  • місце реорганізації у фінансовій діяльності підприємства;
  • економіко-правові передумови здійснення реорганізації підприємства;
  • основні види реорганізації та особливості фінансування окремих реорганізаційних процедур;
  • фінансово-правові особливості проведення реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємств, — приєднання, злиття, поглинання;
  • фінансово-правові особливості проведення реорганізації, спрямованої на розкрупнення підприємств, — виділення, поділ;
  • фінансово-правові особливості проведення реорганізації без зміни розмірів підприємства — перетворення;
  • поняття та особливості складання передавального та розподільного балансів.

Під час вивчення теми з метою полегшення її розуміння та засвоєння доцільно повторити матеріал попередніх тем дисципліни, а також таких курсів, як «Фінанси», «Фінанси підприємств», в яких розглядаються теоретичні питання, пов’язані з обґрунтуванням окремих проблем, що є об’єктом прийняття управлінських фінансових рішень при обґрунтуванні та проведенні реорганізаційних процедур на підприємстві.
Корпоративна реструктуризація або реорганізація — це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, результатом чого є передання або прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступникам. Основними мотивами проведення реорганізації здебільшого є такі:

  • зниження операційних видатків (ефект агломерації) та ефекту масштабу;
  • використання синергії (правило «2 + 2 = 5») або ж анергії (правило «2 + 2 = 3»), реалізації фінансової синергії, зокрема на основі створення податкових щитів;
  • об’єднання технологічних потужностей, використання «ноу-хау», технологій, кадрового потенціалу ділових партнерів, економія на R&D інвестиціях (інвестиції на наукові розробки та проектування продукту);
  • розширення ринку збуту та завоювання ринкових позицій, у тому числі формування монополістичного становища на ринку;
  • диверсифікація фінансово-господарської діяльності (у тому числі у вигляді дезінвестицій) та формування передумов реалізації ефекту усереднення кон’юнктури ринку тощо.

Для досягнення визначених вище цілей у світовій практиці реалізуються такі види реорганізації суб’єктів господарювання, зокрема:

  • реорганізація, спрямована на укрупнення підприємства;
  • реорганізація, спрямована на подрібнення підприємства;
  • реорганізація без змін розмірів підприємства (рис. 7.1).

Специфіка формулювання та проведення реорганізаційних процедур на підприємстві безпосередньо залежить від положень реорганізаційної процедури, затвердженої кваліфікованою більшістю голосів власників корпоративних прав із правом голосу (у разі участі в реорганізації двох або більше суб’єктів господарювання, реорганізаційна угода погоджується власниками кожної зі сторін такої угоди). Загалом реорганізаційна угода визначає ключові питання проведення реорганізації та регламентує їх вирішення при реалізації такої угоди. До типових проблемних питань проведення реорганізації, які врегульовуються реорганізаційною угодою, відносять такі елементи:

  • призначення поточного керівництва щодо виконання умов реорганізаційної угоди та визначення його повноважень;
  • визначення порядку та процедури приймання-передавання активів та зобов’язань учасників реорганізаційної угоди, у тому числі, порядок розподілу майнового інтересу (наприклад, пропорції обміну корпоративних прав);
  • визначення строків реалізації окремих положень реорганізаційної угоди (наприклад, приймання-передавання активів та зобов’язань, реєстрація змін до статуту, перереєстрація суб’єктів господарювання та інші операції, передбачені реорганізаційною угодою);


Рис. 7.1. Види реорганізації суб’єктів господарювання

  • визначення особливостей передання прав та обов’язків з правонаступництва від правопопередника до правонаступника.

При цьому слід брати до уваги об’єктивні ринкові обмеження та нормативно-правове регулювання здійснення окремих господарських операцій, пов’язаних із виконанням реорганізаційної угоди. Так, типовими напрямами нормативно-правового регулювання реорганізаційних процедур вважаються:

  • законодавство про створення та ліквідацію суб’єктів господарювання;
  • порядок захисту інтересів принципалів суб’єкта господарювання, наприклад, кредиторів, працівників, акціонерів (насамперед акціонерної меншості);
  • законодавство про обіг цінних паперів:
  • антимонопольне законодавство.

Одним із напрямів реорганізації суб’єктів господарювання є реорганізація, спрямована на укрупнення, яка здійснюється у фор-мі злиття, приєднання та поглинання.
Злиття (merger) суб’єктів господарювання як форма реорганізації являє собою припинення діяльності двох або кількох підприємств як юридичних осіб та передання належних їм активів і пасивів (майнових прав і зобов’язань) до правонаступника, який створюється в результаті злиття (рис. 7.2).


Рис. 7.2. Типовий порядок реалізації процедури злиття
Злиття підприємства характеризується такими особливостями:

  • операція здійснюється на добровільних засадах (за рішення власників підприємств-правопопередників);
  • в операції беруть участь щонайменше два підприємства зі статусом юридичних осіб (правопопередники), які в результаті операції втрачають такий статус;
  • за результатами операції створюється нова бізнес-одиниця, що проходить формальну легалізацію, — засновується та реєструється підприємство зі статусом юридичної особи (правонаступник), яке є об’єктом спільного контролю з боку всіх власників підприємств-правопопередників;
  • передання активів (зобов’язань) за умовами реорганізаційної угоди від підприємств-правопопередників до правонаступника не має характеру оплатної угоди.

Ключовим моментом злиття підприємств є визначення та обґрунтування порядку розподілу майнового інтересу у новоствореному підприємстві серед учасників підприємств-правопоперед­ників. Оскільки злиття проводиться переважно як неоплатна операція, участь власників підприємств-правопопередників у статутному капіталі правонаступника реалізується через обмін корпоративних прав правопопередників на корпоративні права, еміто­вані правонаступником у встановлених пропорціях обміну.
Розрізняють такі види злиття:

  • горизонтальне злиття (horizontal merger), через яке реалізується об’єднання суб’єктів господарювання, що функціонують на аналогічному чи суміжному ринках, призводить до збільшення монополістичної сили новоствореного суб’єкта господарювання;
  • концентричне злиття (concentric merger), що означає об’єднання суб’єктів господарювання, між якими існують господарські зв’язки на умовах горизонтальної кооперації, спрямоване на закриття технологічного циклу на основі спільних базової технології, виробничого процесу та/або цільового ринку (супутні, доповняльні товари), маркетинг, реклама, збут, сервісне обслуговування, фінансові послуги, страхування, консалтинг тощо);
  • вертикальне злиття (vertical merger), що передбачає об’єднання суб’єктів господарювання, між якими існують господарські зв’язки на умовах вертикальної кооперації за принципом замкнутого технологічного циклу;
  • конгломератне злиття (conglomerate merger), в рамках якого реалізується об’єднання необтяжених господарською, фінансовою та/або технологічною залежністю суб’єктів господарювання.

Забезпечення формалізації визначених вище форм кооперації суб’єктів господарювання (вертикальне, горизонтальне та конгломератне) можливе і за умови реорганізації суб’єктів господарювання шляхом приєднання (acquisition), порядок процедури якого показано на рис. 7.3.


Рис. 7.3. Порядок процедури приєднання підприємств
Така формалізація реалізується на інших фінансово-правових принципах, що визначаються такими характерними особливостями приєднання, як форми реорганізації суб’єктів господарювання:

  • операція здійснюється на добровільних засадах (за рішенням власників підприємств-правопопередників);
  • в операції бере участь принаймні два підприємства зі статусом юридичних осіб (правопопередники), частина з яких в результаті операції втрачає такий статус;
  • проведення операції не передбачає заснування та реєстрації нового підприємства зі статусом юридичної особи;
  • уся фінансово-господарська діяльність підприємств-право­наступників концентрується в рамках однієї бізнес-одиниці із статусом юридичної особи (правонаступника) із числа підприємств, що реорганізуються;
  • передання активів (зобов’язань) за умовами реорганізаційної угоди від підприємств-правопопередників до правонаступника має частково оплатний характер;
  • майновий інтерес (акції, корпоративні права) власників підприємств-правопопередників оплачується корпоративними правами підприємства-правонаступника та/або грошовими коштами (у пропорціях, що визначені у реорганізаційній угоді).

Особливими варіантами забезпечення укрупнення суб’єкта господарювання є дружні та ворожі поглинання (friendly and hostile takeovers), які мають багато спільного із приєднанням, однак суттєво відрізняються організаційною моделлю реалізації таких господарських операцій.
Поглинання реалізується шляхом отримання повного контролю над підприємством-ціллю (target) у вигляді контрольного пакета корпоративних прав на відкритому ринку із наступним включенням цього підприємства до складу підприємства-покупця шляхом приєднання. Придбання контрольного пакета (як правило, кваліфікована більшість ) голосуючих акцій підприємства-цілі реалізується на основі відкритої тендерної пропозиції (PTO —
public tender offer) підприємством-покупцем на вторинному ринку. Залежно від порядку оприлюднення відкритої тендерної пропозиції у фінансовій літературі розрізняють такі види поглинань:

  • дружні поглинання передбачають реалізацію відкритої тендерної пропозиції менеджменту підприємства-цілі;
  • ворожі поглинання передбачають реалізацію відкритої тендерної пропозиції безпосередньо власникам (акціонерам) підприємства-цілі.

Отримання контролю над підприємством-ціллю шляхом тендерної пропозиції передбачає здійснення значних фінансових витрат на придбання контрольного пакета корпоративних прав. Такі витрати обчислюються, у середньому, сотнями мільйонів доларів США (а окремі угоди — і мільярдами доларів США). У зв’язку з цим фінансування зазначених операцій реалізується переважно за рахунок емісії боргових цінних паперів — розміщення високодохідних корпоративних облігацій. За таких умов операцію з поглинання у фінансовій літературі часто називають викупом борговим фінансуванням (LBO — Leveraged Buyout), якщо ж більше половини тендерної пропозиції припадає на менеджерів підприємства-цілі, то операцію називають управлінським викупом борговим фінансуванням (MBO — Managerial Buyout).


Досить часто підприємство-покупець для проведення поглинання реалізує отримання контролю над 90—100 % голосуючих акцій підприємства-цілі.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.