лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Фінансова діяльність суб’єктів господарювання

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Серед інших особливостей фінансової діяльності акціонерних товариств необхідно відмітити такі:

  • формування статутного капіталу шляхом випуску та розміщення акцій дає змогу залучати капітал від дрібних та великих інвесторів;
  • високий рівень мобільності прав власності та спрощений порядок реалізації права на правонаступництво;
  • можливість розміщення емісії серед необмеженої кількості інвесторів, значна частина яких не претендує на контроль над підприємством, концентрація функції управління у професійних менеджерів;
  • порівняно низький рівень інформаційної асиметрії.

Аналогічно до АТ, товариство з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ) є суб’єктом колективної власності та має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається статутними документами товариства. Засновники товариства (фізичні та юридичні особи) формують статутний капітал, розмір якого має бути не меншим суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам на дату державної реєстрації ТОВ. Товариство відповідає за зобов’язаннями усім належним йому майном, тоді як відповідальність учасників товариства обмежена розміром їх участі у статутному капіталі ТОВ. Створюється ТОВ шляхом об’єднання майна засновників та учасників товариства, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи незалежно від їх юрисдикції (резиденти та нерезиденти).
Серед інших особливостей, що переважно негативно характеризують фінансову діяльність товариства з обмеженою відповідальністю, необхідно зазначити затратність передання права власності на частки у товаристві та їх низьку мобільність, оскільки відсутній організований ринок торгівлі ними; можливість виключення учасника ТОВ на підставі одностайного рішення решти учасників у разі систематичного невиконання цим учасником своїх обов’язків або ведення ним діяльності, що перешкоджає досягненню цілей товариства; порівняно високий рівень інформаційної асиметрії, оскільки корпоративні права ТОВ, як і ряду інших господарських товариств (наприклад, закритих акціонерних товариств), не мають активного ринку вторинного обігу (як організованого, так і неорганізованого); необхідність погодження переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ із іншими учасниками товариства; переважне право (але не автоматичне) вступу до товариства учасників за правонаступництвом. Процедура участі в управлінні фінансово-господарськими справами товариства визначає як переваги для учасника ТОВ, так і недоліки — реалізація права на участь в управлінні фінансово-господарською діяльністю підприємства здійснюється на основі участі у зборах власників, де останні мають пропорційну частці у статутному капіталі товариства кількість голосів. Однак визначення основних напрямів діяльності ТОВ, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту відбуваються на основі одностайного голосування на зборах власників.
Поряд із суб’єктами господарювання, власники та учасники яких несуть обмежену відповідальність за зобов’язаннями товариства (АТ і ТОВ), в Україні можуть створюватися та функціонувати також господарські одиниці, організаційно-правова форма яких передбачає необмежений рівень відповідальності учасників підприємства за його зобов’язаннями. Такий рівень відповідальності учасників господарського товариства називають повною відповідальністю, а саме товариство — товариством з повною відповідальністю, або повним товариством.
Повним визнається таке товариство, всі учасники якого ведуть спільну підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном. Установчий договір про повне товариство визначає основні положення щодо його створення: частки кожного з учасників у статутному капіталі, розмір, склад і порядок перерахування внесків, порядок та форма участі у справах товариства тощо. Серед інших особливостей, що визначають та обумовлюють особливості фінансової діяльності повних товариств, необхідно відмітити низьку мобільність та затратність передачі права власності на частки у товаристві, високий рівень ризику учасників; порівняно низький рівень інформаційної асиметрії та ускладнену процедуру правонаступництва за недостатнього рівня нормативно-правового врегулювання їх фінансової діяльності.
На противагу АТ і ТОВ (обмежена відповідальність учасників товариства за його зобов’язаннями), а також повного товариства (необмежений рівень відповідальності учасників товариства за його зобов’язаннями) товариства з додатковою відповідальністю і командитні товариства передбачають змішану форму відповідальності учасників.
Фінансова діяльність товариства з додатковою відповідальністю та нормативно-правове поле її здійснення багато в чому повторюють особливості, притаманні товариству з обмеженою відповідальністю і повному товариству, що пояснюється природою виникнення товариства з додатковою відповідальністю. Єдиною відмінністю є порядок відповідальності учасників товариства за його зобов’язаннями, що виникли у процесі його фінансово-господарської діяльності: учасники товариства відповідають вартістю майна, вкладеного до статутного капіталу товариства (аналогічно до ТОВ), та додатково частиною власного майна (аналогічно до повного товариства). Однак величина додаткової відповідальності, на відміну від повного товариства, обмежується чітко визначеною абсолютною величиною, яка зафіксована у статутних документах такого товариства.
У свою чергу, командитним товариством визнається таке господарське товариство, в якому поряд з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном (комплементаріями), є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майно товариства (вкладників або командитистів). В установчому договорі стосовно командитистів зазначаються тільки сукупний розмір їхніх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок здійснення ними внесків. Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати половини майна товариства, заз­наченого в установчому договорі. Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства. Управління ж справами командитного товариства здійснюється виключно учасниками з повною відповідальністю.
Окрім господарських товариств, особливості фінансової діяльності яких розглядалися вище, підприємницька діяльність зі створення окремої юридичної особи може здійснюватися у формі кооперативів. Кооперативом визнається юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності та обслуговування переважно членів кооперативу. Засновниками і членами кооперативу можуть бути лише резиденти України. Для України мінімальна кількість учасників, що можуть заснувати й організувати кооператив, залежить від його виду і галузі діяльності. Кооператив має всі ознаки підприємства: самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, виконавчі органи тощо. Основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його статут. Відповідальність кооперативу за власними зобов’язаннями, як і для всіх інших юридичних осіб, здійснюється всім належним йому майном, члени ж кооперативу відповідають за зобов’язаннями кооперативу тільки в межах свого пайового майнового внеску, якщо інше не передбачено статутом такого кооперативу. Слід пам’ятати, що кооператив не несе жодної відповідальності за зобов’язаннями членів кооперативу.
Членом кооперативу може бути фізична або юридична особа, яка зробила вступний і пайовий внески в розмірах, визначених статутом кооперативу (чи спілки), визнає принципи й цілі кооперативу, дотримується вимог його статуту і користується правом ухвального голосу в кооперативі.
Серед характеристик, що визначають та обумовлюють особливості фінансової діяльності кооперативів, слід відмітити добровільність членства в кооперативі та безперешкодний вихід з нього, рівність прав учасників у прийнятті рішень — «один член кооперативу — один голос», розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу, контроль з боку членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом.
Поряд із господарськими товариствами та кооперативами, що засновані на колективній власності, господарську діяльність в Україні можуть здійснювати також підприємства, засновані на державній (або комунальній) власності, — державні, комунальні або казенні підприємства.
Так, згідно з чинним законодавством України управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, покладено на відповідні міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади. Міністерства та інші відповідні органи виконують такі функції, що прямо чи опосередковано стосуються організації фінансової діяльності державних підприємств, зокрема:

  • приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності;
  • затверджують статути (положення) підприємств, контролюють їх дотримання та приймають рішення у разі їх порушення;
  • укладають і розривають контракти з керівниками підприємств;
  • здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємством державного майна;
  • дають згоду Фонду державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;
  • готують разом з відповідними місцевими Радами народних депутатів висновки та пропозиції Кабінету Міністрів України щодо розмежування державного майна між загальнодержавною і комунальною власністю.

Зазначимо, що пряме втручання у фінансово-господарську діяльність державних підприємств міністерствам та іншим підвідомчим Кабінету Міністрів України органам державної виконавчої влади забороняється. Водночас державні підприємства мають певні обмеження щодо розпорядження майном, яке перебуває у їх власності. Наприклад, таким підприємствам забороняється:

  • передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам (фізичним особам);
  • бути учасниками комерційних банків (правонаступництво державних підприємств щодо таких комерційних банків здійснюється Міністерством фінансів України для підприємств, які перебувають у загальнодержавній власності, та іншими уповноваженими органами щодо інших державних підприємств);
  • бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм і видів, господарських товариств, кооперативів (суб’єктів підприємницької діяльності).

Особливим видом державних підприємств є казенні підприємства. Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України шляхом перетворення державного підприємства, яке відповідно до законодавства України не підлягає приватизації. Рішення про створення казенного підприємства приймається в одному з таких випадків: 1) підприємство провадить виробничу або іншу діяльність, яка відповідно до законодавства може здійснюватися тільки державним підприємством; 2) головним споживачем продукції підприємства (понад 50 %) є держава; 3) підприємство є суб’єктом природних монополій.
Управління казенним підприємством, аналогічно до державних підприємств, здійснюють органи, уповноважені управляти відповідним державним майном, — міністерства та інші центральні органи виконавчої влади:

  • призначають на посаду та звільняють з посади керівника казенного підприємства за погодженням з Кабінетом Міністрів України;
  • затверджують статут казенного підприємства та зміни до нього, здійснюють контроль за додержанням статуту та приймають рішення у зв’язку з його порушенням;
  • здійснюють контроль за ефективністю використання майна, що є у державній власності й закріплене за казенним підприємством;
  • здійснюють планування та фінансовий контроль за господарською діяльністю казенного підприємства, затверджують фінансовий план і план розвитку казенного підприємства та обов’язково укладають з ним державні контракти на поставку продукції для державних потреб;
  • визначають порядок використання чистого прибутку казенного підприємства шляхом установлення обов’язкових нормативів розподілу такого прибутку;
  • затверджують умови та фонд оплати праці казенного підприємства з урахуванням умов, передбачених галузевою угодою, тощо.

Серед інших особливостей фінансової діяльності казенних підприємств можна зазначити такі:

  • казенні підприємства мають право вступати до асоціацій, консорціумів, концернів та інших об’єднань підприємств лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України;
  • до казенних підприємств не застосовуються положення законодавства про банкрутство;
  • казенне підприємство відповідає за своїми зобов’язаннями коштами та іншим майном, що є в його розпорядженні, крім основних засобів;
  • у разі відсутності у казенного підприємства майна для задоволення усіх вимог кредиторів, відповідальність за його зобов’язаннями несе відповідний орган управління.

2.2. План семінарського заняття

  • Критерії прийняття рішення про вибір організаційно-правової форми бізнесу.
  • Фінансування підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
  • Фінансування спільної діяльності суб’єктів господарювання.
  • Фінансова діяльність приватних підприємств.
  • Фінансова діяльність акціонерних товариств.
  • Фінансова діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.
  • Специфіка фінансового забезпечення діяльності кооперативів.

Таке обмеження не стосується державних підприємств — будівельних організацій, підприємств будівельної індустрії та будівельних матеріалів, які є засновниками господарських товариств, що здійснюватимуть проектування та перспективне будівництво за кордоном.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.