лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

3. Моделювання виробничих систем


Вправа 29.
1. Побудуйте імітаційну модель виготовлення та перевірки пристроїв у цеху за таких умов. Цех має виготовити 400 пристроїв. Кожен шостий пристрій підлягає перевірці на якість на спеціальному устаткуванні. Пристрої виготовляються на двох автоматизованих лініях. Час виготовлення пристрою однаковий для кожної автоматизованої лінії і становить 40—60 хв, а перевірка якості 8—10 хв. Заготовки для виготовлення надходять через 20 хв і подаються за чергою на кожну лінію. Імовірність виникнення неполагодження на першій лінії становить — р1, імовірність виникнення неполагод­ження на другій ліній становить р2. Час ремонту першої лінії становить 0,5 год, другої — 1 год.
2. Зберіть статистичні дані щодо виконання виготовлення і перевірки пристроїв та інформацію про черги.
3. Проімітуйте процес виготовлення та перевірки пристроїв, змінюючи принцип подавання заготовок на кожну лінію (наприклад, розподіляючи їх у процентному відношенні з урахуванням імовірності виникнення збоїв на автоматизованій лінії. Час роботи імітаційної моделі при одному прогоні — 8 год модельного часу (одна робоча зміна). Проведіть моделювання протягом 5 робочих змін. При реалізаціях моделі початкове р1 = 0,1, кінцеве р1 = 0,3 з кроком 0,1; початкове р2 = 0,01, кінцеве р2 = 0,03 з кроком 0,01.
Вправа 30.
1. Побудуйте імітаційну модель виготовлення виробів у цеху за таких умов. Якість обробки виробів залежить від часу їхньої обробки. Час обробки — рівномірно розподілена випадкова величина [20; 40]. Якщо вироби обробляють більше, ніж 30 хв, то вони вважаються першим сортом, інші вироби — другим сортом. Визначте кількість виробів першого сорту, якщо всього оброблялось 500 виробів, які надходять на обробку одночасно.
2. Зберіть статистичні дані про роботу цеху.
3. Підрахуйте кількість виробів першого та другого сорту при початковій умові задачі.

  • Проімітуйте процес виготовлення виробів. Установіть, при яких значеннях часу обробки відсоток виробів другого сорту не перевищуватиме 10%.

Вправа 31.
1. Побудуйте імітаційну модель виготовлення ресор за такої умови. У цеху відбувається загартовування та відпуск ресор. Загартовування триває від 10 до 20 хв. Якщо загартовування відбувається мен­ше, ніж 15 хв, то відпуск проводиться 5 хв, в іншому випадку — 10 хв. На обробку надходять ресори за експоненційним законом з інтенсивністю l шт/с.
2. Зберіть статистичні дані про роботу устаткування цеху та черги на обробку (не включаючи час обробки).
3. Проведіть моделювання за початковим значенням l = 0,1, кінцевим значенням l = 0,3 з кроком Dl = 0,1. Підрахуйте час, необхідний для виготовлення 50 ресор. Робота моделі відбувається протягом 720 год модельного часу.
Вправа 32.
1. Побудуйте імітаційну модель виготовлення деталей у цеху за таких умов. У виробничому цеху є 3 різних групи механізмів і оброб­ляється 4 типи деталей. Кожен тип деталей обробляється згідно із заданим технологічним маршрутом. Матрицю технологічних маршрутів наведено у таблиці:

Номер
операції

Тип деталі

1

2

3

4

1

1

3

2

3

2

3

2

1

1

3

2

1

3

2

Час обробки деталей на кожній операції наведено у наступній таблиці:

Номер
операції

Тип деталі

1

2

3

4

1

7

8

9

2

2

4

10

14

11

3

10

1

3

10

Час подавання деталей у цех розподілено за експоненційним законом із значенням середнього l хв.
2. Зберіть статистичні дані про роботу механізмів та черг на обробку. Підрахуйте час простою механізмів за кожним варіантом моделювання.
3. Проведіть моделювання за початковим значенням l = 2, кінцевим значенням l = 10 з кроком Dl = 2. Робота моделі відбувається протягом 480 год модельного часу.
3.3. Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Локальна обчислювальна мережа має кільцеву струк­туру і включає n абонентів. Метод доступу до середовища — це метод передачі маркера. У мережі циркулює один маркер — керуючий пакет, що ініціалізується під час запуску мережі. Час ініціалізації маркера дорівнює Тін.
Функціонування мережі з передачею маркера проходить таким чином. Маркер циклічно переміщується від станції до станції. Станція, яка прийняла маркер і має інформацію для передачі, захоплює маркер і формує інформа­ційний пакет. Інформаційний пакет випадкової довжини передається по мережі. Кожна станція, яка виявила пакет, перевіряє адресу того, хто отримує пакет, і якщо він збігається з власною адресою, копіює повідомлення у буфер.
Час, потрібний для доставки повідомлення, дорівнює
(n – 1) · t + tnn · i,
де n — кількість активних станцій у мережі, t — час передачі сигнала від стан­ції до станції, tnn — час передачі пакета по кільцю, і — кількість пакетів у повідомленні.
Після обходу всіх станцій мережі інформаційний пакет поверта-
ється на станцію, яка його послала. Станція виводить пакет з мережі, посилає маркер у мережу по кільцю і переходить у режим формування нового повідомлення. Час формування повідомлення розподілено за експоненційним законом з середнім 1/t. Кількість пакетів у повідомленні розподілено відповідно з функцією f.
Параметри мережі: 1/t = 3000 мс, t = 1 мс, n = 5, tnn = 2 мс, Tін = 10 мс.
Функція f (розподілення кількості пакетів у повідомленні):

Імовірність

0,1

0,3

0,4

0,5

Кількість пакетів у повідомленні

10

4

2

1

Завдання 2. Побудуйте модель функціонування системи, яка складається з трьох джерел завдань (ДЗ) і ЕОМ з фіксованою кількіс­тю задач. Остання складається з оперативної пам’яті (ОП), центрального процесора (ЦП) і зовнішніх пристроїв (ЗП):

Оперативна пам’ять розподілена на три розділи фіксованої довжини L(i), де i — номер розділу.
Кожний розділ може розміщувати тільки одне завдання (задачу).
ДЗ посилає завдання для виконання в ЕОМ. Інтенсивність потоку завдань розподілена за пуассонівським законом. Кожне завдання завантажується у найменший вільний і достатній за ємністю розділ ОП і перебуває у ньому до завершення виконання. Усі розміщені в ОП завдання стають у чергу до ЦП і обслуговуються за принципом «перший прийшов — перший обслуговується». У випадку, коли умови розміщення не виконуються, завдання стають у чергу до ОП.
У процесі виконання завдання можуть знаходитись у двох станах: «активно» чи «блоковано». У стані «активно» завдання викорис­товують ЦП.
На початку операції вводу-виводу завдання переходить до стану «блоковано», звільняє ЦП і стає у чергу до ЦП. Імовірність звертання до ЗП1 у три рази вища від імовірності звертання до ЗП2. Кількість операцій вводу-виводу визначається функцією:


х

0 — 0,5

0,5 — 0,65

0,65 — 1

у

10

60

180

де у — кількість операцій, х — рівномірно розподілена послідовність випадкових чисел. У стані «активно» задача ініціює запити вводу-виводу через інтервали часу, що розподілені за експоненційним законом з середнім 3 с.
Дисципліна обслуговування черги ЗП — «перший прийшов — перший обслуговується».
Час обробки запиту вводу-виводу рівномірно розподіляється з середньоквадратичним 1. Після завершення операції вводу-виводу задача стає у чергу до ЦП.
Умовою виходу з системи є виконання необхідної кількості операцій вводу-виводу. Останньою фазою виконання для кожної задачі є використання ЦП.
Ємність пам’яті, необхідної для розміщення завдання, визначається функцією:

Визначіть:

  • коефіцієнт завантаження ЦП;
  • коефіцієнт завантаження кожного розділу ОП;
  • час виконання завдання (математичне очікування);
  • гістограму часу виконання запиту вводу-виводу;
  • середній час очікування завдання.

Завдання 3. Побудуйте модель процесу функціонування системи, яка складається з одного джерела запитів і підсистеми вводу-виводу.
Джерело запитів з інтенсивністю 5 запитів/с формує команди вводу-виводу для читання/запису інформації з/на зовнішній пристрій (ЗП). Інтервали часу між появами запитів розподілені за експоненційним законом.
Кожний запит пов’язаний з виконанням однієї операції читання/запису. Інформація розміщена на накопичувачах на магнітних дис­ках (НМД). Одиницею інформації є сектор довжиною L = 512 байт. Кількість НМД дорівнює чотирьом.
Імовірність звернення до і-го НМД для кожного запиту визначається функцією розподілу:


х

0 — 0,5

0,5 — 0,78

0,78 — 0,91

0,91 — 1

у

1

2

3

4

де у — номер НМД, а х — рівномірно розподілена послідовність випадкових чисел.
Імовірність звернення до циліндру і-го НМД визначається функціями розподілу:

х

0

0,1

0,2

0,5

0,7

0,75

0,9

1

у1

0

200

300

400

500

615

у2

0

100

300

400

615

у3

0

50

300

500

615

у4

0

50

250

500

615

де у — номер циліндра, а х — рівномірно розподілена послідовність випадкових чисел.
Запити стають у чергу до селекторного каналу (СК), якщо він зай­нятий. Канал обслуговує чергу згідно з дисципліною «перший прийшов — перший обслуговується». СК займає весь час виконання операції читання/запису. Етапи виконання операції.

    • Захоплення СК та передача команди пристрою керування (ПК).
    • Обробка команди ПК і захоплення необхідного НМД. Час обробки команди ПК близький до нуля.
    • Підведення системи головок до необхідного циліндра. Час підведення визначається виразом
    • де j — поточний циліндр, на якому знаходяться головки НМД, r — адресований циліндр, з якого необхідно прочитати/записати інформацію, t = 30 мс — час переміщення з циліндру на циліндр, t0 — час заспокоєння головок при підході до циліндра.
    • Пошук сектора даних. Час пошуку рівномірно розподілений в інтервалі (0, Т), де Т = 16,8 мс.
    • Запис/читання сектора даних. Час виконання дорівнює Тв = Т/17.
    • Звільнення НМД і СК та виведення запиту з системи.
    • Визначити:
    • коефіцієнт завантаження НМД;
    • коефіцієнт завантаження СК;
    • гістограму часу обслуговування вводу/виводу;
    • середній час обробки вводу/виводу.
    • Завдання 4. Система телеобробки (ТОД) складається з n терміналів (Т1, …, Тn), n каналів зв’язку (КЗ1, …, КЗn) та ЕОМ, у якій монітор ТОД керує процесом передачі по каналах зв’язку:
    •  
    • Абонент з терміналу надсилає повідомлення до ЕОМ, яке передається по КЗ. Передача повідомлення здійснюється блоками довжиною Lбл. Блок даних (БД) захоплює КЗ. Час передачі БД по КЗ дорівнює відношенню довжини БД до швидкості (Ш) передачі по КЗ. Кожен блок після передачі по КЗ перериває роботу центрального процесора (ЦП) на час Тобр. Далі кожен КЗ звільняється і переда-
      ється наступне БД повідомлення. Повне повідомлення, передане по КЗ, передається на обробку до монітора ТОД.
    • Монітор ТОД для кожного повідомлення ініціює прикладну програму (ПП), якщо поточний рівень мультипрограмування (і) менший за максимальний. У протилежному випадку повідомлення стає в чергу до монітора ТОД і включає режим «блокування монітора».
    • Максимальний рівень мультипрограмування дорівнює К (кількості прикладних програм, які одночасно виконуються у середовищі ТОД).
    • Черга до монітора ТОД обслуговується згідно з дисципліною «перший прийшов — перший обслуговується» (FIFO).
    • Режим «блокування монітора» блокує передачу повідомлень по КЗ без переривання тієї, яка вже почалася.
    • Для виконання ПП стає в чергу до основного ресурсу ЕОМ — центрального процесора. Дисципліна обслуговування ЦП — FIFO. Час обробки дорівнює і · Тобр + 200, де і — кількість активних прикладних програм у середовищі монітора ТОД. У результаті обслуговування ПП формується вихідне повідомлення, звільняється ЦП і монітор ТОД, скидається режим «блокування монітора» і дозволяється передача КЗ.
    • Вихідне повідомлення надходить у КЗ для передачі. Довжина вхідного та вихідного повідомлення розподілена за експоненційним законом, з середнім 1/r. Закінчення передачі вихідного повідомлення супроводжується виводом інформації на термінал. Абонент протягом часу Тобд обдумує отриману інформацію і формує повідом­лення для ЕОМ.
    • Час обдумування розподіляється за експоненційним законом 1/t.
    • Параметри системи:
    • L бл = 80 байт, 1/r = 100 байт, Ш = 300 біт/с,
    • 1/t = 100 c, n = 10, К = 4, Тобд = 8
    • Проімітуйте процес функціонування системи.
    •  
    • Завдання 5. Інформаційно-обчислювальна мережа складається з трьох центрів (ІОЦ), зв’язаних дуплексними швидкісними магістральними каналами зв’язку (МКЗ). Мережа має таку структуру:
    •  
    • Швидкість передачі даних по МКЗ дорівнює 64 байт/с. Кожен ІОЦ має одну велику ЕОМ, що працює під керуванням монітора телеобробки даних. Ступінь мультипрограмування монітора дорівнює 30 (максимальна кількість повідомлень, що одночасно обслуговуються). Функціонування мережі проходить таким чином. Вхідне повідомлення надходить у і-й ІОЦ. Воно приймається на обслуговування, якщо поточна кількість повідомлень, що обслуговуються, не перевищує максимальну. У протилежному випадку воно потрапляє до черги. Черга обслуговується монітором згідно з дисципліною «перший прийшов — перший обслуговується». Інтервал часу між повідомленнями (вхідний потік) має розподіл f. Кожне повідомлення характеризується такими параметрами:
    • номер центра (джерело), на який поступає повідомлення вхідного потоку;
    • номер центра (вузол призначення), якому призначається повідомлення;
    • розмір вхідного та вихідного повідомлення.
    • Монітор, який прийняв повідомлення до обслуговування, збільшує поточну кількість повідомлень, що обслуговуються, та перевіряє збігання адреси призначення з адресою поточного ІОЦ. У випадку збігання за час, що має розподіл f, з вхідного повідомлення формується вихідне. При збіганні адреси джерела й адреси призначення монітор зменшує поточне число повідомлень і воно залишає мережу.
    • Якщо адреса не збігається з адресою поточного ІОЦ, то повідомлення направляється в МКЗ до відповідного вузла призначення. Повідомлення передається по МКЗ, якщо він вільний. У протилежному випадку воно чекає його звільнення у черзі. У черзі першими обслуговуються повідомлення, які направляються до вузла призначення. Надіслані по МКЗ повідомлення надходять в ІОЦ, зменшуючи при цьому поточну кількість повідомлень, що оброблялись на поперед­ньому ІОЦ. Час передачі по МКЗ визначається виразом:
    • Тмкз  = [Nб + Nд + Tм + T а · Pпо · Vпд · No] · Lп / [Nб · Vпд · (1 – Pпо)],
    • де Nб — довжина блока даних; Nд — кількість надмірних бітів у блоці даних; Vпд — експлуатаційна швидкість передачі даних (біт/с); Pпо — імовірність похибки при передачі біта інформації; No — довжина послідовності під час відповіді; Lп — довжина повідомлення, Tа — час таймауту; Tм — час переключення модема.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.