лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Мультиплікативний конгруентний метод (метод лишків)
Випадкове число I РВП [0, 1] дістаємо перетворенням цілих чисел , що визначаються з допомогою рекурентного виразу
,                                     (6.2)
де a і m — невід’ємні цілі числа.
Згідно з (6.2) для знаходження наступного випадкового числа  достатньо виконати такі дії:
1) взяти останнє випадкове число ;
2) помножити його на коефіцієнт a;
3) добуток поділити на модуль m;
4) остачу від ділення вважати шуканим випадковим числом ; це буде одне з цілих чисел 0, 1, 2, 3, ..., m – 1.
Для генерування послідовності випадкових чисел  потрібно мати початкове число, множник a і модуль m. При виборі a і m потрібно виявити певну обережність. Коли a = 1, то =  при будь-якому і. Коли= 0, то = 0 при довільному і. Очевидно, що будь-який генератор псевдовипадкових чисел може дати лише скінченну множину цілих випадкових чисел; після чого послідовність повторюватиметься.
Період (довжина) послідовності залежить від розрядності ЕОМ та обраного модуля, а статистичні властивості — від вибору початкового числа та множника. Отже, обирати  потрібно так, щоб забезпечити максимальний період і мінімальну кореляцію (автокореляцію).
У системах ЕОМ типу IBM широко застосовується метод Хатчин­сона. Двійкові числа в цих машинах подаються 32 розрядами:
31 розряд містить значущі цифри, крайній зліва розряд показує
знак числа. За модуль беруть  множник  Максимальна довжина послідовності випадкових чисел дорівнює m – 1; 0,46566113.
Щоб дістати кілька послідовностей випадкових чисел РВП [0, 1], необхідно ввести різні значення початкових чисел: , а щоб повторити початковий відрізок будь-якої послідовності, достатньо всередині основної програми присвоїти відповідній змінній її початкове значення і повторити весь цикл звертань до генератора.
Мішані конгруентні методи
Побудова мішаних конгруентних методів грунтується на залежності
xi+1 ? (axi + c) (mod m),
де с — деяка константа.
Адитивний конгруентний метод
В основу цього методу покладено рекурентне співвідношення

Існують і складніші адитивні методи.
Переваги програмного методу:
1) місця в оперативній пам’яті займає мало (близько десяти машин­них команд);
2) можна повторити спроби;
3) забезпечується одноразова перевірка якості випадкових чисел;
4) не потрібні зовнішні пристрої.
Вади програмного методу:
1) відносно невелика швидкість утворення випадкових чисел;
2) запас чисел обмежений.
Порівнюючи переваги та недоліки трьох методів генерування РВП [0, 1], доходимо висновку, що програмний спосіб породження псевдовипадкових чисел найприйнятніший для застосування в імітаційному моделюванні.
У разі використання пакета GPSS/PS в імітаційних експериментах слід звернути увагу на логічні особливості генерації в ньому випадкових чисел. Сам алгоритм генерування РВП [0, 1] дуже простий і полягає у такому. В алгоритмі записані два непарні числа: перше (називається «ядром») не змінює в процесі обчислень свого значення, друге («множник») — змінює своє значення. Для отримання чергового випадкового числа, наприклад, чотиризначного випадкового числа, беруть чотиризначні ядро та множник, перемножують їх, чотири цифри середини добутку утворюють нове випадкове число, а праві чотири розряди використовують як новий множник.
Розглянемо числовий приклад. Нехай число 5167 буде обране у якості «ядра», а 3729 — початкового множника. Для отримання першого випадкового числа виконуємо такі кроки:

  • Отримуємо добуток «ядра» на «множник»: 5167 ? 3729 = 19267743.
  • Середні знаки утворюють перше випадкове число = 0,2677.
  • Праві чотири цифри добутку 7743 виступатимуть у якості множника для отримання наступного випадкового числа.

Під час вивчення цієї теми слід звернути особливу увагу на те, що застосовувати псевдовипадкові числа, що утворюються з допомогою програмних генераторів РВП [0, 1], правомірно в тому разі, коли статистичні характеристики їх збігаються з властивостями чисел, породжених деяким ідеальним генератором, що обирає значення на відрізку [0, 1] рівноймовірно і незалежно одне від одного. Тому успішне застосування методу Монте-Карло можливе лише тоді, коли створювані генератором числа будуть випадковими, рівномірно розподіленими на відрізку [0, 1] і незалежними. Зрозуміло, що за своїми конструктивними особливостями програмні датчики не можуть відтворювати випадкові числа, які повністю задовольняють перелічені вимоги. Проте для практичних цілей буває достатньо, щоб послідовність
РВП [0, 1] приблизно відповідала вимогам ідеального генератора. Таке припущення перевіряється з допомогою спеціальних статистичних тестів. При цьому виконуються дві передумови.
1. Генератор псевдовипадкових чисел вважається придатним для використання, якщо він витримує набір наперед установлених тестів.
2. Якість випадкових чисел перевіряється лише один раз на попередньому етапі побудови імітаційної моделі.
Розроблено чимало тестів, які дають змогу оцінювати якість випадкових чисел. Серед них є загальновідомі статистичні методи перевірки гіпотез (перевірка відповідності розподілів за критеріями Пірсона або Колмогорова, виявлення кореляційної залежності між серіями випадкових чисел — автокореляції), а також і спеціально розроблені для методу Монте-Карло критерії.
Розглянемо кілька спеціальних тестів перевірки якості випадкових чисел. Особливість їх застосування полягає в тому, що генератор РВП [0,1] вважають за можливе використовувати лише в тому разі, коли він одночасно відповідає всім обраним тестам (перевірка датчика припиняється, тільки-но він не відповідає черговому тесту). При цьому багато рішень щодо відповідності датчика тому чи іншому тесту експериментатор приймає на інтуїтивному рівні, спираючись на власний досвід таких досліджень.
Перевірка за моментами розподілу. Для ідеального генератора рівномірно розподілених випадкових чисел математичне сподівання їх дорівнює , а дисперсія . Нехай маємо послідовність чисел , здобутих за допомогою генератора РВП [0, 1] на ЕОМ. Для цих чисел

Якщо генеровані випадкові числа близькі до РВП [0, 1], то при досить великих N

Перевірка на рівномірність за гістограмою. Розіб’ємо відрізок [0, 1] на n рівних частин. Кожне з чисел  потрапить на один з таких відрізків. Нехай  — кількість випадкових чисел, що потрапили на перший відрізок,  — на другий і т. д. При цьому
Обчислимо відносні частоти потрапляння випадкових чисел на кожний із відрізків

а далі для перевірки рівномірності псевдовипадкових чисел побудуємо гістограму (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Гістограма
Якщо випадкові числа рівномірні, то для достатньо великих N гістограма (ламана лінія) має наближатися до теоретичної прямої  Число розбиттів n маєбути не дуже малим, щоб можна було перевірити локальну рівномірність. Водночас і дуже велике n нас не задовольняє, оскільки потрібно буде багато випадкових чисел (N на два—три порядки більше за n). На практиці n беруть таким, що задовольняє нерівність 20 ? n ? 50.
Перевірка за посередніми ознаками. Створюємо два типи чисел:

Якщо  то до деякого лічильника додаємо одиницю. Піс­ля N спроб (усього створено 2N випадкових чисел) у лічильнику буде деяке число M < N.
Схему, за якою перевіряють якість випадкових чисел, користуючись посередніми ознаками, зображено на рис. 6.3. Геометрично умова  означає, що точка  міститься всередині  круга радіуса 1. У загальному вигляді точка  завжди потрапляє всередину одиничного квадрата. Тому ймовірність потрапляння точки  у чверть круга

r = 1

 

х

 

1

 

0

 

1

 

у

 
Рис. 6.3. Схема до перевірки генератора за посередніми ознаками
При цьому якщо  то генератор допускається до перевірки іншими тестами.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.