лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку товарів і послуг

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

13.4. Методика обробки  та інтерпретація результатів

При проведенні статистичного моніторингу ділової активності підприємств широко застосовуються якісні показники, які характеризують поточний стан і тенденції підприємницької активності. Така інформація збирається в ході обстежень ділової активності підприємств шляхом вивчення за допомогою анкетного опитування думки підприємців за визначеним колом питань щодо їхньої діяльності.
Анкети розраховані на добровільне надання відповідей і заповнення їх проводиться, як правило, безпосередньо керівником  підприємства, тому кількість запитань невелика і запитання мають, в основному, якісний характер. Більшість відповідей передбачає відповідь альтернативного типу. Ці запитання зорієнтовані на аналіз змін, які тільки-но відбулися, оцінювання поточного стану чи найближчих перспектив.
Найчастіше запитання передбачають три варіанти відповідей. Наприклад, запитання про перспективи виробництва мають таку форму: Як у поточному кварталі порівняно з попереднім змінився обсяг виробництва на Вашому підприємстві? («більший», «без змін», «менший», «не відповіли»).
Запитання про поточний обсяг (виробництва, попиту, запасів) можуть мати, наприклад, такі форми відповідей: «високий», «задовільний», «низький», «не відповіли».
При побудові анкети пріоритет надається показникам, які відображають ранній етап виробництва (попит на продукцію, який визначається наявними замовленнями), або впливають на рівень ділової активності (наприклад, запаси готової продукції), або характеризують найближчі перспективи (очікуваний обсяг виробництва). Крім того, ставляться запитання про запаси сировини, рівень зайнятості, продажні ціни, використання виробничих потужностей, оцінювання змін окремих фінансових показників.
Якщо запитання передбачає кількісну характеристику явища, то в анкеті проставляються альтернативні варіанти відповідей. Наприклад, до запитання про наявність виробничих потужностей можуть бути запропоновані такі альтернативи відповідей: «більш ніж достатньо», «достатньо», «недостатньо», «не відповіли».


Частка підприємств, які відповіли, що обсяг виробленої ними продукції (одиниць) у поточному кварталі більший, ніж у минулому, %

 

Частка підприємств, які відповіли, що облікова чисельність працюючих на підприємстві в поточному кварталі менша, ніж у минулому, %

 

 

Як у поточному (N) кварталі змінився порівняно з попереднім (N – 1)

більше

без змін

менше

не відповіли

баланс

обсяг виробленої продукції, од.

59

37

1

3

58

обсяг реалізованої продукції, од.

64

32

2

2

62

облікова чисельність працюючих на підприємстві

50

47

0

3

50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частка підприємств, які відповіли, що обсяг реалізованої ними продукції (одиниць) у поточному кварталі не змінився порівняно з минулим, %

 

 

Частка підприємств, які не відповіли на запитання, %

 

Рис. 13.1. Приклад інтерпретації відповідей на запитання анкети
Обробляючи отримані від респондентів анкети, органи статистики з питань якісного характеру підраховують відносну частку кожного варіанта відповідей у відсотках, а з питань кількісного характеру розраховують для отриманих даних середню величину. Надалі для питань якісного характеру (типу «високий», «задовільний», «низький») розраховується різниця відносних часток, яка називається «балансом».
Дані в таблицях та за графою «баланс» слід інтерпретувати згідно з рис. 13.1.
Баланс — різниия між кількістю відповідей «більше» та «менше» (58 = 59 – 1). Значення «баланс» виступає як еквівалент  темпу приросту показника за відповідний період і показує, яка існує тенденція, а саме: до збільшення чи до скорочення (або спостерігатиметься в майбутньому, якщо питання стосується прогнозів). У даному прикладі баланс + 58 % означає, що обсяг виробництва збільшився в поточному кварталі порівняно з попереднім на 58 %, а індекс виробництва становитиме 1,58.
Якщо баланс більший від нуля (додатний), це означає зростання показника в цілому по сукупності опитаних підприємств.
Якщо баланс менший від нуля (від’ємний), це означає зменшення показника в цілому по сукупності опитаних підприємств.
У процесі аналізу відповідей щодо кожного з показників баланс розраховується як різниця між кількістю відповідей типу «збільшиться» і типу відповідей типу «зменшиться». Ця різниця називається балансом і дає змогу подати відповіді на кожне запитання одним числом зі знаком «+» або «–», показуючи, яка тенденція переважатиме в динаміці кожного показника.
13.5. Фрагменти результатів опитування  та агрегація балансів відповідей

Отримані баланси відповідей можуть бути агреговані, наприклад, в індекс підприємницької упевненості, що визначається як середня арифметична «балансів», тобто оцінок очікуваного випуску продукції, фактичного попиту (наявних замовлень) на продукцію і запасів готової продукції (останній показник — запаси — при розрахунках береться з від’ємним знаком).
Баланси відповідей можуть бути агреговані і за іншими напрямами ділової активності підприємств, наприклад, в індекс попиту на внутрішньому чи зовнішньому ринку, в індекс фінансово-економічного стану підприємств та ін.
Розрахуємо агрегований баланс відповідей для отримання, наприклад, індексу підприємницької упевненості за фрагментом анкети, який містить оцінку діяльності 1313 промислових підприємств України їх керівниками за I—III квартали 2000 pоку. Вхідні дані за табл. 13.1 взято з Бюлетеня обстежень ділової активності підприємств України (випуск № 2 (14)).
Таблиця 13.1
Фрагмент анкети, який містить  оцінку діяльності ПРОМИСЛОВИХ підприємств України  у II квАРТАЛІ 2000 pОКУ та очікування на III квАРТАЛ 2000 pоку,  частка відповідей, %


Номер рядка

Показник

Як Ви оцінюєте поточний  обсяг (рівень поточного  кварталу)

Якими, на Вашу думку,  будуть показники  в наступному кварталі  (ІІІ 2000 р.) порівняно  з поточним (ІІ 2000 р.)

Високий

Задовільний

Низький

Більшими

Без змін

Меншими

1

Обсяг виробленої продукції, од. (пропозиція)

2

35

60

44

39

14

2

Обсяг реалізованої продукції, од. (попит)

7

45

44

44

39

14

3

Запаси готової продукції, од.

11

41

41

– 1)

1) Інформація за показником «запаси готової продукції в наступному кварталі» в Бюлетені ділової активності підприємств України відсутня.
За даними табл. 13.1 індекс підприємницької упевненості ІП.У на III квартал 2000 року такий:
 
Отже, середній темп приросту підприємницької упевненості керівників підприємств становив у III кварталі 2000 року 7,6 %. Якщо за нашими розрахунками значення цього показника в IV кварталі 1999 року було лише 1,3 %, то можна зробити висновок про підвищення підприємницької упевненості керівників промислових підприємств у III кварталі 2000 року порівняно з IV кварталом 1999 pоку.
Крім середнього темпу приросту як агрегованого показника балансу відповідей, до показників, що описують ділову активність підприємств за галузями і які включено до анкети, належать наведені в табл. 13.2.
Таблиця 13.5.2
Фрагмент анкети за показниками, які описують  окремі види діяльності промисловИХ підприємств України  у II кварталі 2000 року


Вид промислової діяльності

Забезпеченість  замовленнями, місяців

Коефіцієнт завантаження виробничих  потужностей, %

Неповна зайнятість, частка від облікової  чисельності працюючих, %

Частка продукції,  що реалізується на  внутрішньому ринку, %

Середній темп приросту цін (для підприємств, що змінюють ціни), %

Частка бартерних  операцій, %

Частково  незайняті  працівники

Повністю  незайняті  працівники

Поточний  квартал

Майбутній  квартал

Електроенергетика

10,4

58,0

3,6

0,4

100,0

13,8

–25,3

41,1

Вугільна

8,0

71,5

3,3

0,0

89,4

–5,0

4,0

29,6

Металургія

3,7

49,9

12,3

2,1

59,8

2,7

–8,3

13,9

Виробництво машин

3,5

33,4

29,6

15,0

74,0

9,6

7,2

39,5

Харчова

3,6

43,4

18,7

8,5

85,3

10,0

10,9

18,0

Інші види

2,5

50,0

7,5

10,0

98,3

10,5

10,0

20,5

Промисловість у цілому

3,5

40,6

21,8

10,9

80,7

9,1

8,6

32,4

За даними обстежень ділової активності підприємств оцінюється поточна ситуація (за попитом і пропозицією, цінами, запасами, факторами виробництва, інвестиціями, фінансовими показниками та ін.), а також надається випереджувальна інформація у вигляді прогнозів та очікування змін за відповідними показниками.
13.6. Коефіцієнт оборотності оборотних  активів як один із узагальнювальних  показників ділової активності підприємств

На відміну від статистичного моніторингу ділової активності підприємств, який ґрунтується на анкетному опитуванні керівників підприємств і на якісних показниках, аналіз ділової активності підприємств може бути проведений і за допомогою фінансових коефіцієнтів — показників оборотності усіх активів або запасів. Цей аналіз побудований на кількісних даних суцільного статистичного спостереження і може проводитись щоквартально або щорічно за статистичним бюлетенем «Основні показники роботи підприємств окремих галузей економіки України різних форм власності» [5] або щомісячно менеджерами на рівні окремих підприємств. До найбільш поширених показників оборотності активів належать такі:
1. Коефіцієнт оборотності —кількість оборотів, що їх здійснюють оборотні активи за певний період –– розраховується за формулою:

2. Тривалість одного обороту — характеризує, за скільки днів оборотні активи або запаси проходять усі стадії кругообігу (від виробництва до продажу) на підприємстві і розраховується за формулою:

Зменшення тривалості одного обороту (в днях) свідчить про підвищення ділової активності підприємств, і навпаки. Між коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного обороту існує обернений взаємозв’язок: чим вищий коефіцієнт оборотності, тим менша тривалість одного обороту. Тому можна зробити і такий  висновок: чим вищий цей коефіцієнт, тим вища ділова активність, оскільки на одну гривню запасів припадає все більше обсягу реалізованої продукції. Розрахунки коефіцієнта оборотності розглянемо на прикладі підприємств паливної промисловості України за 1997—1999 роки (табл. 13.3) [5].
Таблиця 13.3
Ділова активність підприємств паливної  промисловості України за коефіцієнтом оборотності  оборотнИХ АКТИВІВ, разів на рік


Рік

Для підприємств усіх форм власності

У тому числі за формами власності

Дер жавна

Колективна

З них

Приватна

спільні

орендні

акціонерні

1997

1,5

1,6

1,4

1,7

4,2

1,2

3,8

1998

1,3

1,6

1,1

2,3

1,8

1,5

2,2

1999

1,2

1,2

1,4

0,7

1,6

1,3

1,7

Згідно з даними табл. 13.3 доходимо висновку, що ділова активність підприємств паливної промисловості України протягом 1997—1999 років знизилась майже за всіма формами власності, але залишалася найвищою за коефіцієнтом оборотності оборотного капіталу для підприємств приватної форми власності і орендних підприємств. Отже, на ринку палива в Україні конкурують, передусім, приватні підприємства.
Аналіз ділової активності підприємств можна поглибити розрахунками коефіцієнта закріплення, суми вивільненого чи додатково залученого оборотного капіталу і т. д.
Питання для самоконтролю
1. Назвіть основні напрями проведення статистичного моніторингу.
2. Які основні переваги вибіркових обстежень ділової активності підприємств?
3. Розкрийте методику визначення балансу відповідей при анкетному опитуванні респондентів –– менеджерів підприємств.
4. Які фінансові коефіцієнти можуть бути використані для аналізу ділової активності підприємств за даними суцільного спостереження?
Тлумачний словник
Баланс при обстеженні ділової активності підприємств — це різниця між кількістю відповідей «більше» та «менше» у відсотках. Значення «баланс» виступає як еквівалент темпу приросту показника за відповідний період. Якщо баланс більший від нуля, це означає зростання показника в цілому по сукупності опитаних підприємств і навпаки.
 



Література
1. Галіцин В. К. Системи моніторингу. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 6.
2. Карпов В., Пугачова М., Степанко В. Статистичний моніторинг соціально-економічних процесів як актуальне завдання державної статистики // Статистика України. –– 2000. — № 2.
3. Котлер Ф. Основи маркетинга: Пер. с англ. — К.; М.; Спб.: Вильямс, 1998.
4. Основні показники роботи підприємств окремих галузей економіки України різних форм власності за 1999 р.: Стат. бюлетень. — К.: Держкомстат України, 2000.
5. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 60.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.