лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку товарів і послуг

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 13
Статистичний  моніторинг ділової  активності підприємств

  • Поняття статистичного моніторингу і завдання статистики.
  • Основні переваги статистичних обстежень ділової активності підприємств.
  • Процедура обстежень.
  • Методика обробки та інтерпретація результатів.
  • Фрагменти результатів опитування та агрегація балансів відповідей.
  • Коефіцієнт оборотності оборотних активів як один із узагальнювальних показників ділової активності підприємств.

13.1. Поняття статистичного моніторингу  і завдання статистики

Проведення моніторингу соціально-економічного стану — одна з нових функцій статистичних систем у різних країнах. Якщо раніше головними завданнями статистичних служб були спостереження за перебігом процесів та деякий аналіз даних, то останніми роками в багатьох європейських країнах статистичними організаціями проводиться моніторинг у широкому його розумінні: до завдань спостереження та аналізу додалися завдання короткотермінового прогнозування та візуаліазації результатів моніторингу, подання їх конкретному користувачеві.
Реалізація методики моніторингу соціально-економічних процесів на базі статистичної інформації невіддільна від розв’язання завдань, поставлених у Програмі реформування державної статистики України. Програмою визначено такі основні напрями проведення моніторингу соціально-економічної сфери: моніторинг екологічного стану навколишнього природного середовища, рівня життя населення, соціально-трудових відносин, соціально-економічного становища сільських населених пунктів, ділової активності підприємств.
Варто зазначити, що моніторинг ділової активності підприємств існує практично в усіх західноєвропейських країнах з 1950—1960-х років. З 1990-х років до цієї роботи підключились спочатку країни Центральної та Східної Європи, а пізніше деякі країни СНД. У більшості країн такий моніторинг проводять наукові установи, але в деяких із них цю роботу виконують статистичні служби. На підставі результатів обстежень можна отримувати як докладний аналіз економічної кон’юнктури, так і короткотермінові прогнози (3—6 місяців) деяких показників, надані самими учасниками обстежень. З 1997 року Україна також приєдналася до європейської системи моніторингу ділової активності підприємств. Результати моніторингу ділової активності підприємств регулярно публікуються у виданнях ОЕСР.
Таким чином, як показує світовий досвід, державні органи статистики мають виконувати роль не тільки постачальника об’єктивної статистичної інформації, а й задовольняти потреби користувачів різних рівнів у якісній аналітичній інформації, яка містить результати і оперативного прогнозування соціально-економічних процесів.
Статистичний моніторинг — це процес поточного спостереження, контролю, оцінювання, аналізу і прогнозування ключових процесів у суспільстві на базі статистичних даних. Метою проведення статистичного моніторингу основних соціально-економічних процесів є поглиблення розуміння їхнього поточного стану і тенденцій для сприяння прийняттю обґрунтованих рішень щодо управління цими процесами.
Завдання спостереження і моніторингу не тотожні: аналіз показує, що перші з них є необхідним етапом другого, тобто моніторинг неодмінно включає в себе спостереження, але його завдання значно ширші, оскільки в ході моніторингу на основі даних спостережень — зафіксованих фактичних даних про зміну в часі певних показників контрольованих процесів — мають проводитися:

  • оцінювання поточного стану;
  • аналіз закономірностей;
  • короткострокове прогнозування тенденцій;
  • відображення результатів моніторингу.

Зробимо тут два істотних зауваження. По-перше, функцію спостереження можна вважати незалежною від функції моніторингу, але моніторинг цілком базується на спостереженні. По-друге, функцію моніторингу так само можна вважати незалежною від функції прийняття рішень, але прийняття рішень цілком базується на  моніторингу. Отже, для підвищення якості прийняття рішень в будь-якій галузі необхідно організувати відповідну службу моніторингу, яка потребує досконалої системи спостереження.
Предметом дослідження є саме процеси, тобто показники, які змінюються в часі, причому процеси в суспільстві характеризуються певною багатовимірною системою числових показників, які є динамічними часовими рядами, що містять трендові, сезонні та недетерміновані складові.
У процесі моніторингу конкретного явища можливі принаймні три характерні ситуації:
1) задано окремий показник, який ефективно характеризує розвиток явища;
2) задано певну групу показників, які ефективно характеризують розвиток явища;
3) задано певну групу показників-факторів, серед яких не визначено основні, але які в сукупності досить повно характеризують розвиток явища. Необхідно в результаті аналізу множини цих показників визначити серед них один або невелику підмножину ефективних, які можна взяти за основні, а решту віднести до незалежних факторів.
Арсенал форм і способів зображення результатів статистичного моніторингу досить різноманітний. Найбільш поширені статистичні таблиці, де статистичні дані розміщені як певна систематизована інформація, що сприймається значно швидше, ніж у текстовій формі.
Зображення статистичних даних у вигляді графіків та діаграм (лінійних, радіальних, площинних та ін.) завдяки наочності підвищує сприйняття інформації, оскільки створює зоровий образ досліджуваного процесу. Особливо корисна ця форма, коли йдеться про порівняльний аналіз одночасно кількох показників у часі або просторі.
Табличні та графічні форми подання статистичної інформації активно використовуються як у роботі усіх органів державної влади, при управлінні підприємствами та організаціями у вигляді звітів, аналітичних записок, зведень тощо, так і в публікаціях в органах масової інформації.
Для аналізу просторових процесів призначені картодіаграми та картосхеми, де інформація має територіальну прив’язку (наприклад, за областями країни чи районами області). Тепер розвивається новий напрям, насамперед у сфері екологічного моніторингу, — статистичне картографування.
В умовах розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій особливого значення набуває сучасна форма зберігання і зображення статичної інформації із застосуванням геоінформаційних систем (ГІС). Під ГІС розуміють комп’ютерне реалізоване сховище системи кількісних і якісних знань про територіальні аспекти екологічних, економічних, демографічних та інших процесів у природі й суспільстві.
13.2. Основні переваги статистичних  обстежень ділової активності підприємств

Функціонування будь-якого суб’єкта господарювання на ринку не може відбуватися успішно без постійного використання інформації про власний стан, стан навколишнього середовища, партнерів, конкурентів, що й сприяло формуванню нового напряму у практиці національної статистики — статистичного моніторингу. Моніторинг (від лат. monitor — що нагадує, що наглядає) — у широкому розумінні є функцією управління поряд з функціями планування, стратегічного та операційного менеджменту [2]. Удосконалення управління зумовлює використання менеджерами результатів статистичного моніторингу ділової активності підприємств для розробки подальших можливих корпоративних стратегій розвитку: реструктуризації, диверсифікації, вертикальної інтеграції та портфельного аналізу.
Ці корпоративні стратегії розвитку досить вичерпно охарактеризовані у відповідних літературних джерелах [4]. Зазначимо тут лише, що портфельним називають аналіз, для проведення якого потрібне статистичне забезпечення у вигляді статистичного моніторингу ділової активності підприємств. Статистичний моніторинг ділової активності підприємств має цілком визначену мету, алгоритм функціонування і використовує систему якісних і кількісних статистичних показників.
Традиційно портфельний аналіз використовується з метою оптимізації портфеля цінних паперів інвестора. Фінансист під терміном «портфоліо» розуміє оптимальний з погляду комбінації ризику та прибутковості набір інвестицій. Отже, в основу портфельного аналізу покладено два оцінні критерії: теперішня вартість очікуваних доходів від володіння цінними паперами (проценти, дивіденди) та рівень ризикованості вкладень.
За аналогією з цінними паперами можна проводити аналіз портфеля продуктів (товарів і послуг) підприємства [6]. Це означає, що портфельний аналіз доцільний на тих підприємствах, які виробляють багато видів продуктів. У процесі аналізу окремі групи продуктів розглядаються як відповідні стратегічні «бізнес-одиниці», причому кожна з них оцінюється щодо прибутковості та ризикованості виробництва. На підставі результатів портфельного аналізу приймаються рішення про додаткові інвестиції в окремі виробничі програми, реінвестиції чи дезінвестиції, а також вивчається стратегія управління ризиками за кожною зі стратегічних бізнес-одиниць.
Під час аналізу використовуються чотири широковідомі в теорії маркетингу та на практиці портфельні матриці:

  • матриця «зростання ринку — частка ринку» (матриця Бостонської консультативної групи);
  • матриця «привабливість ринку — конкурентні переваги» (матриця Мак-Кінсі);
  • матриця General Electric «конкурентоспроможність стратегічних бізнес-одиниць» — «привабливість галузі»;
  • матриця напрямленої політики «перспективи розвитку ділового сектору (погані, середні або добрі) — конкурентоспроможність суб’єктів господарювання (низька, середня або висока).

Саме остання, четверта матриця — матриця напрямленої політики — має за систему координат перспективи розвитку ділового сектору. Тому результати статистичного моніторингу ділової активності підприємств мають бути спрямовані саме на агреговану оцінку перспектив розвитку ділового сектору.
Згідно з планом статистичних робіт Держкомстат України проводить регулярні щоквартальні обстеження ділової активності підприємств України, за результатами яких видається Бюлетень обстежень ділової активності підприємств України. Обстеження ділової активності охоплює промислові, будівельні, торговельні, сільськогосподарські та транспортні підприємства.
В Україні щомісячно опитується 1313 промислових підприємств, 244 будівельних, 726 торговельних, 590 сільськогосподарських і 251 транспортне підприємство. Щодо причин, які спонукають респондентів до участі в опитуваннях, то 37 % від загальної їхньої кількості вказало на те, що обстеження дають привід обмірковувати стан підприємства, майже кожний п’ятий із опитуваних отримує корисну інформацію в обмін на участь в обстеженнях [1].
Які ж основні переваги обстежень ділової активності? По-перше, — це швидкість отримання необхідної інформації. Обстеження, за наявності комп’ютерних технологій обробки, роблять доступними ключові дані протягом 15—20 днів, тоді як офіційні цифри отримуються значно пізніше. По-друге, інформація з обстежень доповнює дані офіційної статистики, що дає змогу краще і швидше показувати поширення економічних тенденцій. По-третє, інформація, яку отримують за допомогою обстежень,  є суб’єктивною, ці результати вимірюють розуміння ділової ситуації респондентами — менеджерами підприємств. Наприклад, за результатами обстеження легко отримати інформацію про очікування підприємців і виявити на її підставі не тільки їхнє сприйняття економічної ситуації, а й спрогнозувати їхню економічну поведінку. І остання, найбільш очевидна перевага обстежень: вони дозволяють отримувати інформацію зі сфер економічної діяльності, що не охоплені кількісною офіційною статистикою, наприклад про наявність і використання виробничих потужностей, оцінку запасів готової продукції та ін.
Обстеження проводяться за методикою Комісії Європейського союзу, рекомендованою для застосування у країнах з перехідною економікою.
13.3. Процедура обстежень

Процедура обстежень визначається, насамперед, фактором швидкості їх проведення. Більшість обстежень проводяться засобом застосування анкет, розісланих поштою, що не тільки дешевше, ніж використання телефонного зв’язку, але й значно надійніше.
Анкета проста, не потребує багато часу для заповнення, вона містить невелику кількість запитань та не потребує від респондентів конфіденційної інформації, як-от: відомості про доходи,  прибутки, заробітну плату та ін. Запитання не потребують спеціальних розрахунків, вони мають якісний характер: керівникові достатньо тільки оцінити поточний стан основних показників роботи свого підприємства за простою шкалою та вибрати напрям їхніх очікуваних змін.
Важливим фактором для якісного проведення обстежень є встановлення зворотного зв’язку з респондентами. Під час кожного опитування керівники підприємства отримують бланк анкети, який необхідно заповнити, і результати попереднього опитування. Обов’язкове регулярне повернення узагальнених результатів усім підприємствам, які взяли участь в опитуванні — це єдина можлива форма заохочення менеджерів до участі в обстеженнях.
Відомості щодо промислових підприємств подаються в галузевому плані (електроенергетика, вугільна промисловість, паливна промисловість, чорна металургія, кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудування, деревообробна, промислових будматеріалів, скляна і фарфорова, поліграфічна, легка, харчова, борошномельна, мікробіологічна, інші виробництва), які згруповані за кількістю працюючих (до 50, 51—100, 101—200, 201—1000, 1001—3000, 3001—5000 і понад 5000) і за формами власності (державна, колективна і приватна).
Відомості щодо будівельних підприємств подаються у групуванні за об’єктами проведення будівництва (виробничого призначення, житлове будівництво, інфраструктура, АПК, соціально-культурного призначення та інші), а також за формами власності і за кількістю працюючих (до 70, 71—150, 151—300, понад 300).
Відомості щодо торговельних підприємств подаються за формами власності, за кількістю працюючих (до 5, 6—10, 11—50,  51—100, понад 100) та за товарними групами (м’ясні та ковбасні, рибні, молочні та ін.)
Відомості щодо сільськогосподарських підприємств подаються за формами власності, щодо транспортних підприємств — за формами власності, за кількістю працюючих (до 100, 101—1000, понад 1000) та за видами транспорту (авіаційний, автомобільний, залізничний, морський, річковий).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.