лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку товарів і послуг

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 10
Статистика товарів і послуг  У зовнішньоекономічній  діяльності

  • Основні принципи обліку товарів і послуг у зовнішньоекономічній діяльності.
  • Статистична звітність про облік зовнішньоекономічних операцій.
  • Рівень експортних та імпортних цін. Порівнянність цін внутрішнього та світового ринків.
  • Джерела інформації про світові ціни через мережу Інтернет.
  • Індексний метод у статистиці зовнішньої торгівлі.
  • Принципи побудови платіжного балансу і оцінювання відкритості економіки.

10.1. Основні принципи обліку товарів і послуг у зовнішньоекономічній діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність це економічні відносини, які виникають у сфері міжнародного обігу: експорту та імпорту товарів, послуг, прав інтелектуальної власності, спільної підприємницької чи іншої господарської діяльності за участю іноземних юридичних осіб (нерезидентів) на економічній території даної країни і резидентів за кордоном.
Успіх підприємництва на зовнішньому ринку значною мірою залежить від результативності його функціонування на внутрішньому ринку. Для виходу на зовнішній ринок менеджер підприємства повинен прийняти три найважливіших рішення з таких питань:
1. Доцільність виходу на зовнішній ринок, наприклад за умови конкурентоспроможного товару або коли виробничі потужності значно перевищують потреби внутрішнього ринку.
2. Вибір виду господарських операцій, які за статистичним обліком поділяються:

  • на операції з руху товарів;
  • операції з надання послуг;
  • операції з руху капіталів.

Операція визначається як економічний потік, що є результатом взаємодії інституційних одиниць і відбиває створення, перетворення, обмін, передачу або зникнення економічних цінностей. Наприклад, економічна операція може являти собою зміну прав власності на товари чи фінансові активи, надання послуг, праці чи капіталу.
З метою реєстрації операцій використовується метод обліку на основі нарахувань. Суть цього методу полягає в тому, що операції відображаються в момент, коли відбувається обмін, передача, перетворення, створення чи зникнення економічних цінностей. Цей момент може відрізнятися від моменту фактичної оплати.
Облік операцій із руху товарів містить операції експорту, імпорту, реекспорту, реімпорту, бартеру, продажу та придбання ліцензій, ноу-хау, технічної документації, оренди, імпортного обладнання і т. ін.
Облік операцій з надання послуг містить операції експорту та імпорту матеріальних і нематеріальних послуг (транспортні послуги, послуги складського господарства, зв’язку); ремонт та технічне обслуговування автомобілів і мотоциклів; послуги обчислювальної техніки; поліграфічні роботи; будівничі послуги; послуги зі страхування і фінансові; послуги з організації відпочинку, туризму, культурних та спортивних заходів і т. ін.
Облік руху капіталів –– це облік інвестицій (портфельних та прямих), зокрема придбання та продаж цінних паперів, надання і отримання фінансових кредитів і т. ін.
3. Вивчення середовища (економічного, політико-правового, культурного) на зовнішньому ринку. Першочерговим є вивчення економічного середовища, яке визначає умови торгівлі і митну вартість.
Державна митна служба України обліковує товари, які підлягають митному декларуванню, а Держкомстат України обліковує в основному товари, які не підлягають митному декларуванню.
Товари, що проходять митне декларування і обліковуються Державною митною службою, підлягають оподаткуванню, а також контролюються санітарними службами. До цих товарів можуть застосовуватись також заходи щодо захисту інтересів споживачів.
Безпосередніми об’єктами спостереження в митній статистиці є експортні та імпортні товари, а також давальницька сировина для підприємств –– виробників товару. Митна статистика обліковує товари, вартість яких перевищує поріг статистичного спостереження. Поріг статистичного спостереження — це такий граничний розмір або вартості, або нетто-тоннажу, або інших показників, що характеризують переміщувані товари, нижче від якої вони не обліковуються митною статистикою. Порогове значення, наприклад, за вартістю товарів становить понад 100 дол. США для юридичних осіб та 200 євро для фізичних осіб.
Під товаром у зовнішньоекономічній діяльності розуміється будь-яке рухоме майно, у тому числі валюта, валютні цінності, електрична, теплова, інші види енергії та транспортні засоби (за винятком транспортних засобів, які використовуються для міжнародних перевезень пасажирів і товарів, що належать до послуг зв’язку).
У митній статистиці під експортом розуміється вивезення з країн вироблених, вирощених чи видобутих товарів вітчизняного виробництва. При цьому до товарів вітчизняного виробництва належать товари іноземного походження, які ввозяться в країну і піддаються суттєвій переробці, що змінює їх основні якісні чи технічні характеристики. У результаті експорту товарів зменшуються національні запаси матеріальних активів, але ввозиться іноземна валюта.
Під імпортом розуміється ввіз товарів до країни. До імпорту включаються ввезені товари, призначені для споживання всередині країни, реекспорту, а також ті, які закуповуються для вітчизняних організацій за кордоном. У результаті імпорту товарів  збільшуються національні запаси матеріальних активів, але вивозиться валюта.
Потрібно розрізняти неконкурентний та конкурентний імпорт. Неконкурентний імпорт — це товари, використовувані для проміжного або кінцевого споживання, для якого не існує відповідного національного виробництва (наприклад, чай, кава, джут тощо). Тобто імпорт товарів називається неконкурентним, коли навіть незначна кількість зростання попиту не призводить до виникнення їх виробництва в країні (внаслідок відмінностей у наявності факторів виробництва — капіталу, праці, природних ресурсів, кліматичних умов). Конкурентний імпорт –– це товари, які можуть вироблятися або фактично виробляються вітчизняними виробниками.
Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій із товарами і послугами в різних державах має багато спільного і базується на єдиних принципах і нормах, які стали результатом діяльності міжнародних організацій — Всесвітньої митної організації, Світової організації торгівлі, Європейської економічної комісії, ООН, Конференції ООН із торгівлі і розвитку, а також ряду багатосторонніх угод.
Митна вартість товару містить ціну товару, яку зазначено в рахунку-фактурі, а також подальші фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка — фактури (із транспортування, навантаження, розвантаження, перенавантаження і страхуванню, комісійні і брокерські). У разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів у вантажній митній декларації — основному звітному документі в Держмитслужбі, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі індикативних цін на ідентичні або схожі товари, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.
Обкладення товарів митним тарифом здійснюється за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка затверджена як національний класифікатор у 2001 році. В УКТЗЕД товари систематизовано в 21 розділ, 97 товарних груп, підгрупи, товарні позиції, підпозиції та субпозиції.
Класифікаційна схема УКТЗЕД базується на принципі ступеня обробки товарів: сировина — напівфабрикати — готові вироби. УКТЗЕД найбільш повно відбиває структуру міжнародної торгівлі і відповідає одночасно потребам митної служби і Держкомстату України. Такий підхід створює передумови для забезпечення співставності національних даних про зовнішню торгівлю на міжнародному рівні.
У міжнародній класифікації товарів експорт та імпорт товарів розглядається за такими чотирма агрегованими товарними групами:

  • продукти;
  • сировина і матеріали;
  • проміжні товари;
  • готова продукція.

У вантажній митній декларації товар кодується десятизначним цифровим кодом УКТЗЕД, в якому перші дві цифри вказують на товарну групу, перші чотири цифри — на товарну позицію товару, перші шість — на товарну підпозицію або на код товару щодо гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС), усі десять цифр — на товарну субпозицію.
У разі ввезення в Україну підакцизних товарів обов’язковою умовою є перевірка відповідності товарів і документів інформації, заявленої в електронній копії попередньої вантажної митної декларації. Електронні копії попередніх декларацій передаються внутрішніми митницями на прикордонні митниці за допомогою космічного зв’язку.
Митний тариф — це податок на товар (ввезений чи вивезений), який може бути двох видів: фіскальний та протекціоністський. Фіскальний тариф стимулює ввезення товарів, якщо він низький, і навпаки, вивезення товарів, якщо він високий. Протекціоністський тариф передбачає захист інтересів вітчизняних товаровиробників.
Розрізняють експортний та імпортний тариф залежно від того, що він регулює — вивезення або ввезення товару, а також простий і складний залежно від принципу його побудови за видами митних ставок. Митні ставки вказані в єдиному митному тарифі (ЄМТ) України від 2001 року. Імпортний тариф є найбільш традиційним інструментом торговельної політики, за допомогою якого обмежується конкурентоспроможність товарів на внутрішньому ринку країни—імпортера.
Більшості сучасних імпортних митних тарифів притаманні два основних принципи їх побудови: принцип ескалації тарифу — підвищення ставок мита зі зростанням ступеня обробки продукції; принцип ефективного тарифу — встановлення низьких ставок мита на товари, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою доданої вартості.
В єдиному митному тарифі (ЄМТ) ставки мита вказуються: а) у відсотках від митної вартості товарів — адвалорна митна ставка; б) у грошовому виразі — специфічна митна ставка; в) комбінована митна ставка, яка поєднує в собі дві попередні.  У ЄМТ встановлено адвалорні ставки на 7434 товарні підсубпозиції (78,3 % найменувань товарів), комбіновані ставки — на 1832 товарні підсубпозиції (19,3 %), специфічні ставки — на 228 товарних підсубпозицій (2,4 %).
Ставки мита на деякі товари не першої необхідності можуть бути значно вищими за середні, наприклад на горілку в країнах ЄС імпортне мито перевищує 20 %, на ікру — 30 %, тоді як середньоарифметичний тариф у країнах ЄС становить менш ніж 4 % митної вартості товарів. Якщо в Україні середньоарифметична ставка ввізного митного збору в 1999 році становила 12,72 % від митної вартості товарів, то кількість товарних підпозицій, на які встановлено ставки ввізного митного збору 30 % і більше, становить 2126 або 21 % від загальної кількості товарних підпозицій. Водночас кількість товарних підпозицій, на які встановлено ставку митного збору 0 %, у Митному тарифі налічується 1542 (15,9 %). Митний збір, що підлягає оплаті, нараховується митним органом згідно зі ставками, які діють на день надання вантажної митної декларації і сплачується митними органами у національній валюті України.
В Україні на зовнішньому ринку існує номенклатура товарів понад 10 тис. найменувань за більш ніж 190 країнами. Рух товарів згідно з ГС обліковується за країною походження для імпорту та за країною призначення для експорту. Підтвердженням походження товарів із тієї чи іншої країни є, як правило, сертифікат походження, а в окремих випадках — товарно-транспортні документи і маркування товарів. Залежно від країни походження товарів при ввезенні їх в Україну застосовуються пільги або повні ставки ввізного митного збору, передбаченого ЄМТ.
Звільняються від стягнення ввізного мита товари, які походять із країн, з якими Україна має договори про вільну торгівлю. Вільна торгівля вирівнює ціни на внутрішньому і зовнішньому ринках. Але за умови вільної торгівлі товари надходять від ринків із низькими цінами до ринків із високими цінами.
Виробник може продавати товар на зовнішньому ринку за ціною, нижчою від ціни на внутрішньому ринку, щоб завоювати частку ринку.Така практика називається демпінгом, і країна може накласти антидемпінгове мито.
Статистична інформація про зовнішню торгівлю товарами готується на основі даних Держмитслужби України з дорахуванням Держкомстатом України товарів, що не проходять митного декларування: обсягів електроенергії, риби, виловленої в нейтральних водах, нафти, природного газу і товарів, придбаних в іноземних портах. Вартість товарів оцінюється в національній валюті України з перерахунком у долари США, який здійснюється на дату оформлення вантажної митної декларації за офіційним курсом НБУ у цей день або попередній, якщо не було торгів.
Статистична інформація про зовнішню торгівлю послугами надається за формами державної статистичної звітності на основі звітів підприємств та організацій України. Облік послуг проводиться у вартісному виразі (у валюті контракту). Перерахунок вартості послуг у долари США та національну валюту здійснюється за середньоквартальним курсом, розрахованим на основі щоденних офіційних курсів валют, установлених НБУ.
За певних умов митна політика, що проводиться, може допомогти зменшити безробіття. Аргументом щодо цього висновку є те, що протекціонізм створює нові робочі місця, піднімаючи ціни на імпортні товари і підвищуючи попит на більш дешеві товари вітчизняного виробництва. Зростання внутрішнього попиту спонукає підприємства наймати більше працівників, внаслідок чого безробіття зменшується.
10.2. Статистична звітність про облік  зовнішньоекономічних операцій

Згідно із Загальнодержавним табелем (переліком) форм державних статистичних спостережень для об’єднань, підприємств, організацій і установ України всіх форм власності, який розробляється Держкомстатом України щорічно, далі наведено перелік статистичних форм, які характеризують зовнішньоекономічну діяльність, включаючи облік операцій з руху товарів, що не підлягають митному декларуванню, операцій з надання послуг і руху капіталів (табл. 10.1).
Таблиця 10.1
ФРАГМЕНТ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ТАБЕЛЮ  ФОРМ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ


№ з/п

Найменування форми

Індекс форми

Періодичність

1

Звіт про експорт (імпорт) продукції (товарів, послуг) військового призначення та подвійного використання

1–ЕІО

Місячна

2

Звіт про іноземні інвестиції в Україну

10–ЗЕЗ

Квартальна

3

Звіт про інвестиції з України в економіку країн світу

13-ЗЕЗ

Квартальна

4

Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування

5–ЗЕЗ

Місячна

5

Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу

14–ЗЕЗ

Квартальна, річна

6

Звіт про експорт (імпорт) послуг

9–ЗЕЗ

Квартальна, річна

7

Звіт про валютні витрати, які пов’язані з утриманням дипломатичного представництва України за кордоном

12–ЗЕЗ

Квартальна, річна

Основним відомчим документом для обліку товарів і послуг Дежмитслужбою України, які підлягають митному декларування є вантажна митна декларація.
Розглянемо зміст таких основних статистичних форм, як 5?ЗЕЗ, 14–ЗЕЗ і 9–ЗЕЗ.
Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування, за формою 5–ЗЕЗ подають усі підприємства, у тому числі з іноземними інвестиціями, установи, посередницькі та інші організації України, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність відповідно до Інструкції про порядок складання місячних звітів за формою 5–ЗЕЗ.
До товарів, які не проходять митного декларування і не обкладаються митним тарифом, належать:

  • риба та всі види морепродуктів, проданих з українських (або зафрахтованих Україною) суден за кордоном, в тому числі і на іноземні судна, які знаходяться в територіальних водах іноземних держав у відкритому морі;
  • товари, здобуті зі дна у відкритому морі та реалізовані нерезидентам або придбані в них;
  • ввезені в державу риба та інші морські продукти, здобуті в територіальних водах іноземних держав за умови концесії (якщо на концесійні товари не оформлялась вантажна митна декларація);
  • товари, передані в оренду терміном на один рік і більше (якщо на них не оформлено вантажну митну декларацію), вартість проставляється як повна вартість орендованого товару на момент увозу (вивозу) — наприклад: морські, риболовецькі судна, газо- і нафтобурильні вишки та інше устаткування, що діє на території України більш ніж один рік;
  • передавання електроенергії по загальній електромережі (якщо на нього не оформлено вантажну митну декларацію);
  • продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах України (або орендованих нею) та продана нерезидентові;
  • продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на іноземних космічних суднах та придбана Україною.

Не включаються до звіту по експорту (імпорту) товарів пряма транзитна торгівля; транспортні засоби, що здійснюють чартерні рейси, здавання внайми; транспортне устаткування, яке пересувається та діє на території країни менш ніж рік.
Звіт 5–ЗЕЗ складається окремо за експортом та імпортом товарів за даними з усіх видів контрактів, у тому числі за міждержавними угодами, бартерними операціями, товарами на переробку тощо. Моментом експорту (імпорту) товарів для складання статистичної звітності вважається дата фактичної поставки товару покупцеві, яку зазначено у відповідних документах.
На базі форми 14—ЗЕЗ визначаються обсяги товарів, придбаних на території Укаїни нерезидентами для технічного забезпечення та експлуатації суден, літаків, поїздів тощо, а також для забезпечення потреб пасажирів та членів екіпажу. До звіту включаються також обсяги товарів, придбаних в іноземних портах транспортними компаніями –– резидентами України.
Звіт про придбання товарів у портах складається окремо за експортом та імпортом згідно з інструкцією про складання державної статистичної звітності про придбання товарів у портах — форма 14–ЗЕЗ, –– яка відповідає рекомендаціям Міжнародного валютного фонду. Звіт за формою 14–ЗЕЗ складають юридичні особи незалежно від організаційно-правового господарювання і форм власності, які здійснюють продаж та придбання у морських, річкових портах, аеропортах, на залізничних, автобусних міжнародних вокзалах та заправних станціях товарів, необхідних для технічного забезпечення та експлуатації суден, літаків, поїздів, вантажних та легкових автомобілів і т. ін., які виконують міжнародні перевезення вантажів і пасажирів (дизельне паливо, бензин, мазут, мастило, вода і т. ін.), а також товарів для забезпечення потреб пасажирів і членів екіпажу (бортове харчування, товари першої необхідності та довготривалого використання, медикаменти).
Основними первинними документами обліку товарів, необхідних для технічного забезпечення та експлуатації транспортних засобів, потреб пасажирів і екіпажу є дисбурсментські рахунки, інвойс-рахунки, меморіальні ордери та інші фінансові документи.
Звіт за формою 14–ЗЕЗ складається за номенклатурою товарів (технічного призначення, продовольчі і непродовольчі товари) у вартісному виразі за Класифікатором валют та за країнами відповідно до державного Класифікатора держав світу, розроблених на основі міжнародних стандартів та затверджених наказом Держкомстату України.
Вартість продукції, виготовленої з давальницької сировини, включається у звітність на валовій основі, тобто складається з вартості давальницької сировини, витрат підприємства на виготовлення продукції та вартості власної сировини підприємства, якщо вона додається на виробництво продукції. До основних сировинних товарів світової торгівлі належать 19 їх видів. За цими сировинними товарами створено Міжнародні організації і укладено між урядами країн Угоду «Загальний фонд для сировинних товарів», розроблену в межах ЮНКТАД. Ця угода має на меті стабілізацію світових цін. Номенклатуру основних сировинних товарів згідно з цією угодою, а також основних продовольчих товарів згідно з іншими угодами наведено в табл. 10.2.
Таблиця 10.2
НОМАНКЛАТУРА ОСНОВНИХ СИРОВИННИХ ТОВАРІВ  НА СВІТОВОМУ РИНКУ


Мінеральна сировина

Технічні культури  і сировина

Продовольчі товари

  • Боксити
  • Залізна руда
  • Марганець
  • Мідь
  • Олово
  • Фосфати
  • Джут та вироби з нього
  • Жорсткі волокна та вироби з нього
  • Шкіряна сировина
  • Натуральний каучук
  • Тропічна деревина
  • Бавовна і пряжа
  • Банани
  • Какао
  • Кава
  • М’ясо
  • Рослинні олії і насіння
  • Цукор
  • Чай

Як відомо, міжнародна торгівля базується на теорії порівняльних витрат виробництва, яку вперше було запропоновано Д. Рікардо наприкінці ХVІІІ –– на початку ХІХ століття. Тому в експорті мають переважати, як правило, більш капіталомісткі товари, а в імпорті — більш працемісткі, що характеризує порівняльні переваги альтернативного розподілу ресурсів.
Україна може розглядатись поки що як сировинний придаток країн ЄС, оскільки у структурі експорту домінують товари з низьким ступенем обробки та малою часткою валової доданої вартості, тобто, працемісткі товари.
Митна статистика свідчить, що найбільшу частку в обсягах українського експорту товарів до країн ЄС становлять чорні метали, енергетичні матеріали нафта та продукти її перегонки, одяг текстильний, котли, машини, апарати і механічні пристрої, деревина і вироби з деревини, продукти неорганічної хімії та ін.
Експорт та імпорт послуг може здійснюватись у різних формах: споживач може приїхати до країни виробника (наприклад, туризм); виробник може приїхати до країни споживача (наприклад, консультативні послуги); виробник і споживач можуть зустрітися за межами своїх країн (деякі транспортні послуги); сюди належать також послуги, що забезпечуються за допомогою комп’ютерних комунікацій та ін.
Звіт про експорт (імпорт) послуг за формою 9-3Е3 складається згідно з Класифікацією послуг зовнішньоекономічної діяльності за 99 розділами за Класифікаторами країн і валют всіма підприємствами-резидентами усіх форм власності господарювання, у тому числі і спільні, банки, біржі, комерційні структури, будівельні та транспортні організації, річкові та морські порти, готелі,  підприємства ресторанного господарства, вищі навчальні заклади, туристичні бюро, пошти, страхові компанії та інші організації та установи, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. В експорті послуг, як показав аналіз, понад 80 % усього їхнього обсягу в Україні становлять транспортні послуги, передусім послуги магістральних трубопроводів.
Товарні структури експорту та імпорту товарів і послуг мають мало спільного. Для багатьох країн експорт зосереджується в кількох категоріях класифікації, тоді як імпорт поширюється практично на всю номенклатуру товарів. Здатність експортувати товар потребує набагато більшого «ноу — хау», у результаті чого експорт зосереджується в руках значно меншої кількості підприємств—виробників.
Аналіз даних про експорт товарів може свідчити про ділову активність вітчизняних виробників, конкурентоспроможність товару на світовому ринку. Аналіз даних про імпорт товарів дає змогу визначати потребу економіки в необхідних товарах, відкривати нові ніші ринку для вітчизняних виробників за наявності ресурсів або ж економити кошти внаслідок світового перерозподілу ресурсів.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.