лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку товарів і послуг

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

9.6. Показники виробництва  ринкових послуг у торгівлі

На стадії виробництва для розробки надалі зведеного національного рахунку виробництва товарів і послуг за СНР виокремлюють такі показники, за допомогою яких розраховують валову додану вартість у торгівлі як складову валового внутрішнього продукту:

  • валовий випуск ринкових послуг — це сума торговельних націнок та знижок;
  • проміжне споживання — це вартість усіх ринкових послуг, спожитих протягом поточного періоду з метою виробництва інших послуг (без вартості основного капіталу);
  • валова додана вартість, яка включає в себе:

а) оплату праці найманих працівників;
б) податки за відкиданням субсидій, пов’язаних із виробництвом;
в) валовий прибуток, змішаний дохід.
Вартість продукціїторгівлі, або валовий випуск ринкових послуг за категоріями системи національних рахунків, залежить від торговельної націнки, яка визначається як різниця між вартістю реалізованих товарів за цінами продажу і вартістю товарів за цінами купівлі.
Торговельна націнка являє собою валовий дохід торговельних підприємств чи фізичних осіб, який використовується на покриття витрат обігу і утворення прибутку. Таким чином, валовий випуск ринкових послуг може бути також визначений як сума витрат на виробництво і величини прибутку.
Вартість продукції прокату споживчих товарів, кіно- і відеофільмів оцінюється в розмірі плати за прокат, а вартість продукції посередницьких послуг при продажу споживчих товарів —  у розмірі оплати цих послуг (комісійні і т.п.).
Для оцінювання валового випуску ринкових послуг торговельної діяльності приватних осіб, які не охоплені статистикою торгівлі, проводяться спеціальні розрахунки. Обсяги купівлі товарів населенням в організованій торгівлі (у торговельних організацій і на ринках) порівнюються з обсягами закупівлі товарів поза нею за даними обстежень домогосподарств. Потім здобуте співвідношення поширюється на дані про товарооборот торговельних організацій, і таким чином визначається загальний обсяг купівель споживчих товарів в неорганізованій торгівлі. Торговельна націнка за цими купівлями встановлюється експертним шляхом.
Результатом фінансової діяльності торговельних підприємств є валовий прибуток.
Валовий прибуток від торговельної діяльності — це різниця між валовим випуском ринкових послуг і витратами на реалізацію товарів. На розмір прибутку впливає багато зовнішніх (не залежно від діяльності підприємств) та внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів належать кон’юнктура ринку, інфляція, відсоткова ставка за кредит, зайнятість населення та ін. До внутрішніх факторів належать витрати обігу, швидкість обороту товарів, наявність власних оборотних активів, ефективність використання основних засобів та ін.
Існують різні види валового прибутку:

  • прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг);
  • прибуток (збиток) від іншої реалізації (наприклад, майна підприємства);
  • доходи та витрати від позареалізаційних операцій.

Чистий прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства, визначається за формулою:

Основні напрями використання прибутку:

  • виконання зобов’язань перед бюджетами (національним, регіональним, місцевим);
  • розрахунки з банками, підприємствами, організаціями;
  • інвестиції в розвиток підприємства;
  • виплата дивідендів за акціями;
  • задоволення соціальних та матеріальних потреб працівників (матеріальна допомога, кредити на поліпшення житлових умов  та ін.).

Відносні показники прибутку характеризують рентабельність торгівлі. Як відносний показник прибуток може розраховуватись залежно від напряму аналізу фінансової діяльності відносно:

  • товарообороту (обсягу продаж);
  •  операційних витрат;
  • валового випуску ринкових послуг;
  • валової доданої вартості;
  • основних засобів і оборотних активів;
  • кредиторської та дебіторської заборгованості.

Приклад розрахунків абсолютних та відносних показників виробництва ринкових послуг у торгівлі (оптовій, посередницькій, роздрібній) наведено далі.
Приклад. Обласне статистичне управління має такі дані щодо роздрібної торгівлі за рік, тис. грн (табл.9.7).
Таблиця 9.7


Вартість товарів за роздрібними цінами

2850

Вартість товарів за цінами придбання (або поставки)

1410

Вартість сировини і матеріалів (проміжне споживання)

300

Амортизація

140

Оплата заробітної плати

800

Визначити:

  • валовий випуск ринкових послуг;
  • проміжне споживання та його частку у валовому випуску;
  • валову додану вартість;
  • суму податку на додану вартість для сплати до бюджету (20 %-ва ставка);
  • рівень рентабельності торгівлі трьома методами.

Розв’язання:
1) =:

2) =
3)

4)
5а)

5б)

5в)

Для того щоб не збанкрутувати, торговельному підприємству (оптовому, посередницькому чи роздрібному) потрібно дотримуватись такого співвідношення індексів:

Це співвідношення можна пропонувати як нормаль для торговельного підприємства: щоб прибуток зростав, потрібно, аби індекс товарообороту був вищим за індекс витрат, який, у свою чергу, має бути вищим за індекс капіталоозброєності і, відповідно, індекс чисельності працівників.
9.7. Методичні підходи до визначення  параметрів неформальної діяльності  (тіньової торгівлі)

Методи дорахунку обсягів неформальної діяльності до обсягу роздрібного товарообороту в торгівлі призначений для застосування на національному рівні.
Згідно з прийнятими в міжнародній практиці і сформульованими в системі національних рахунків критеріями неформальна економічна діяльність у широкому розумінні –– це будь-яка діяльність (законна чи незаконна), здійснювана інституційними  одиницями з метою отримання економічної вигоди, яка приховується чи призменшується з метою ухилення від оподаткування, виконання встановлених законом норм охорони праці і т. ін., а також діяльність, здійснювана некорпоративними підприємствами (домогосподарствами).
Неформальна економічна діяльність некорпоративних підприємств включає в себе виробництво товарів чи надання послуг підприємствами, утвореними домашніми господарствами та не зареєстрованими як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ (ЄДРПОУ) Держкомстату України. Як правило, такі некорпоративні підприємства функціонують на засадах неформальної зайнятості й можуть виробляти продукти як для продажу на ринку, так і для власного споживання.
Неформальна економічна діяльність не може бути врахована звичайним статистичним спостереженням і надана за формами статистичної звітності, тому для її адекватного оцінювання використовуються спеціальні методичні підходи, які базуються на застосуванні непрямих розрахунків, побічної інформації та, частково, експертних оцінок.
Таким чином, для практичних цілей під неформальною економічною діяльністю розуміють:

  • приховану офіційно зареєстрованими підприємствами діяльність;
  • результати економічної діяльності незареєстрованих підприємств;
  • результати економічної діяльності некорпоративних підприємств (домашніх господарств).

Показники неформальної діяльності в торгівлі визначаються:

  • обсягами приховування (або заниження) роздрібного товарообороту та продажу окремих товарів підприємствам торгівлі;
  • обсягами продажу товарів фізичними особами, які здійснюють продаж без реєстрації даного виду діяльності та без відповідної ліцензії чи патенту. Як правило, така торгівля здійснюється на продовольчих, речових та змішаних ринках.

Розрахунок обсягів продажу споживчих товарів на продовольчих, речових та змішаних ринках проводиться на підставі спеціального вибіркового обстеження (інструментарій затверджений  Держкомстатом України), методику якого наведено в розділі «Статистичне оцінювання кон’юктури товарного ринку».
Визначення обсягу прихованого роздрібного товарообороту. Розрахунок проводиться поетапно. На першому етапі встановлюється обсяг роздрібного товарообороту великих та середніх підприємств торгівлі за даними форм статистичної звітності цих підприємств. На другому етапі встановлюється обсяг роздрібного товарообороту малих підприємств торгівлі за даними вибіркового обстеження цих підприємств, у результаті чого встановлюється офіційно врахований сумарний обсяг роздрібного товарообороту великих, середніх та малих підприємств. На третьому етапі здійснюється дорахунок сумарного обсягу товарообороту великих, середніх та малих підприємств торгівлі на обсяг приховування (заниження). Обсяг заниженого товарообороту через його приховування або неповне охоплення підприємств статистичною звітністю визначається послідовним зіставленням сумарного обсягу роздрібного товарообороту великих, середніх і малих підприємств за відомими параметрами, кожному з яких має відповідати визначуваний кінцевий обсяг товарообороту. Опис кожного параметра і порядок розрахунку наведено на рис. 9.3.
Показник рівня витрат виробництва Рв.в у відсотках до товарообороту:

де ОВ — операційні витрати; РО — роздрібний товарооборот.
Використовується цей показник для відшукання наближеної частки приховуваного обсягу продажу в роздрібному товарообороті підприємств порівнянням індексу або темпу рівня витрат з індексом фізичного обсягу роздрібного товарообороту у поточному періоді порівняно з попереднім роком. Показник розраховується за даними форми статистичної звітності №5-С і уточнюється за даними бухгалтерської звітності р.2 «Звіт про фінансові результати», а по малих підприємствах — за формою №1-підприємництво (малі). Установлена за даними за попередній рік частка приховування зберігається протягом всього поточного періоду.


Рис. 9.3 Схема визначення параметрів прихованого  роздрібного товарообороту
Приклад розрахунку. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі в Україні в поточному році становив 14 500 млн грн; індекс фізичного обсягу товарообороту порівняно з попереднім роком становив 111,5 %. Показник операційних витрат обігу на 1 грн товарообороту в поточному році становив 0,212 грн (або 21,2 %, тобто, 21,2 грн на 100 грн товарообороту) і збільшився в поточному році порівняно з попереднім на 48 %, тобто індекс рівня витрат становив 1,480. Тоді різниця між індексами буде дорівнювати 1,480 – 1,115 = 0,365, або 36,5 %.
Отже, наближена частка приховування обсягу продажу dп дорівнює 36,5 %: 36,5 % : 148,0 % = 0,247 або 24,7 %, а за формулою маємо:

З урахуванням приховування обсягу продажу обсяг роздрібного товарообороту буде такий 14 500 · 1,247 = 18 081,5 (млн грн).
Розрахований обсяг роздрібного товарообороту контролюється його зіставленням із показниками: а) надходження торговельного виторгу до кас банків; б) витрат домогосподарств на придбання продовольчих і непродовольчих товарів.
а) Перший метод контролю.
Індекс фізичного обсягу торговельного виторгу, зданого до банків, за поточний період використовується для зіставлення з індексом фізичного обсягу товарообороту. Індекс фізичного обсягу торговельного виторгу визначається дефляцією на зведений індекс роздрібних цін.
Приклад розрахунку. Обсяг роздрібного товарообороту торговельних підприємств дорівнює 14 500 млн грн, а торговельний виторг, який здано до банків, дорівнює 11 250 млн грн, тобто коефіцієнт торговельного виторгу становить 77,6 % (11 250 : : 14 500 · 100%) від обсягу товарообороту. Середнє за останні, наприклад, три роки співвідношення цих показників становило 55 %. Таким чином, показник товарообороту має бути збільшений на 5954 млн грн, виходячи з такого розрахунку:


Тоді приховувана частка товарообороту така:

Отже, результати розрахунків майже порівнянні, чим і підтверджується їх правильність.
Індекс фізичного обсягу торговельного виторгу, який здано до банків за аналізований період (з урахуванням інфляції), дорівнював 0,95, або 95 %, а індекс фізичного обсягу товарообороту 0,93, або 93 % (з урахуванням розрахованої частки приховування і подальшого коригування за часткою виторгу).
б) Другий метод контролю. Показник витрат домашніх господарств на придбання продовольчих і непродовольчих товарів встановлюється за даними форми №1 обстеження умов життя домогосподарств. Темпи зміни обсягу товарообороту порівнюються з темпами зміни витрат домогосподарств.
Остаточний обсяг товарообороту вибирається з обсягів товарообороту, розрахованих описаними щойно трьома методами. Крім того, розрахований загальний обсяг роздрібного товарообороту з урахуванням приховування додатково перевіряється балансовим розрахунком товарних ресурсів роздрібної торгівлі за наведеною далі схемою у вартісному виразі.
Запаси споживчих товарів у промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі на початок періоду плюс виробництво споживчих товарів у промисловості та продаж населенню сільгосппродукції на ринку плюс імпорт мінус експорт мінус запаси cпоживчих товарів у промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі на кінець періоду.
Такі статті, як виробництво споживчих товарів та імпорт обліковуються за фактичними відпускними цінами підприємств (з дорахунками на повне охоплення промислових підприємств і приховуванням ними обсягів виробництва). З огляду на різні ціни ці статті перераховуються в ціни роздрібної торгівлі, із включенням податку на додану вартість, акцизів і товарно-транспортної націнки. Для цих розрахунків використовуються дані таблиці «Витрати –– Випуск» про структуру ціни покупців на товари, які споживаються домашніми господарствами. Крім того, за статтею «Імпорт» обліковується як офіційно врахований імпорт товарів юридичними особами, так і «човниковий» імпорт. Визначення вартості «човникового» імпорту проводиться за методикою Національного банку України.
Крім того, існують методи визначення обсягів продажу окремих товарів, основних продуктів харчування за всіма каналами реалізації (м’яса та м’ясопродуктів, молока та молокопродуктів, алкогольної продукції, товарів тривалого користування — телевізорів, холодильників, радіоприймальних пристроїв, пральних машин, легкових автомобілів та ін.) з урахуванням приховування обсягів продажу та обсягів виробництва. Після проведення дорахунків продажу прихованих товарів проводиться коригування товарної структури обсягу роздрібного товарообороту, на підставі якої доцільно розраховувати скоригований зведений індекс роздрібних цін.
Питання для самоконтролю

  • Які існують два методи розрахунку націнок?
  • Розкрийте методику розрахунку аналітичних показників інфраструктури товарного ринку.
  • Які критерії використовуються для віднесення торгівлі до оптової як виду економічної діяльності?
  • В чому розбіжність понять «оптова торгівля», «посередництво в оптовій торгівлі», «комісійна торгівля», «комерційна діяльність»?
  • Назвіть абсолютні показники, які характеризують діяльність оптової торгівлі.
  • Назвіть абсолютні і відносні показники, які характеризують діяльність роздрібної торгівлі.
  • Як оцінюється випуск ринкових послуг в торгівлі?
  • Наведіть систему показників рентабельності торгівлі і розкрийте методику їх розрахунку.
  • Які існують методи визначення обсягу прихованого роздрібного товарообороту?

Тлумачний словник
Ф’ючерсні угоди— зобов’язання поставити певну кількість товару (товарний ф’ючерс) чи фінансового активу (фінансовий ф’ючерс) у встановлений термін у майбутньому за фіксованою в момент укладання угоди ціною.
Спотові угоди( від англ.spot — наявний) — вид угоди на наявний, реальний товар чи валюту, який передбачає негайну оплату.
Форвардні угоди (англ. forward — вперед) — розрахунок за угодою здійснюється більш ніж за два робочих дні після її укладання. Форвардний ринок — це ринок, на якому угоди оформляються на визначену дату в майбутньому, переважно в останні дні місяця.
Література

  • Методические указания по определению параметров неформальной деятельности в торговле на федеральном уровне. Постановление Госкомитета по статистике Росcийской федерации от 29.05.97 №33.
  • Панкратов Ф. Г., Серёгина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник для вузов. — М.: Маркетинг, 2000.
  • Попов Е. В. Продвижение товаров и услуг. — М.: Финансы и статистика, 2001.
  • Створення теоретико-методичних основ статистичних досліджень підприємств оптової торгівлі України. Науковий звіт за темою VIII.––НДІ статистики Держкомстату України, 1999.
  • Экономическая статистика / Под ред. Ю. М. Иванова. –– М.: Финансы и статистика, 2000.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.