лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку товарів і послуг

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Оборотність оборотних активів — це відношення обсягу реалізації у вартісному виразі до середньорічної вартості оборотних активів або запасів. Чим вищий цей показник, тим інтенсивніша ділова активність галузі, регіону. Оборотні активи включають за своєю структурою: грошові кошти; товарно-матеріальні запаси (як правило, становлять найбільшу частку); товари відвантажені; надані послуги; дебіторську заборгованість та ін. Тому оборотність оборотних активів може підвищитись за рахунок зменшення запасів або зменшитись за рахунок дебіторської заборгованості (неплатежів), що потребує більш поглибленого аналізу цього показника.
Коефіцієнт реалізації продукції — це відношення обсягу реалізації до обсягу виробництва товарів і послуг.
Прибутковість галузі –– це відношення валового прибутку до операційних витрат (у гривнях).
Рентабельність продукції (виробництва) — це відношення прибутку від реалізації до операційних витрат (у відсотках), тобто це показник ефективності поточних витрат.
Рентабельність продажу — це відношення валового прибутку від реалізації до обсягу реалізації (у відсотках).
Рентабельність капіталу — це відношення валового прибутку до середньорічної вартості основного капіталу та оборотних активів (у відсотках).
Наприклад, аналіз економічної ефективності роботи великих і середніх підприємств паливної промисловості за формами власності показав, що рівень витрат на 1 грн виробленої продукції в 1998 році найгірший на підприємствах державної форми власності порівняно з іншими і, відповідно, державні підприємства є збитковими, табл. 7.3 [15].
Таблиця 7.3
Основні показники ефективності роботи великих  і середніх підприємств паливної промисловості України  за формами власності*


Форма власності

Рівень витрат на  1 грн продукції, грн/грн

Продуктивність праці, тис. грн/  1 робітника

Рентабельність продукції, %

Рентабельність капіталу, %

Оборотність оборотних активів (ділова активність), раз на рік

Державна

1,245

10,7

-1,3

-0,3

1,6

Колективна

0,636

89,3

62,2

19,1

1,1

У тому числі

 

 

 

 

 

спільна

0,917

371,2

31,9

37,8

2,3

орендна

0,595

28,5

68,1

25,1

1,8

акціонерна

0,897

94,6

13,5

6,2

1,5

Приватна

0,947

10,2

21,8

24,4

2,2

У середньому

0,969

10,7

17,6

4,7

1,3

Крім наведених вітчизняних традиційних показників Євростатом запропоновано таку систему аналітичних показників для оцінювання ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств і галузей для міжнародних порівнянь [17]: коефіцієнти ефективності, продуктивності виробництва, капіталоінтенсивності, управління господарською діяльністю, розподілу.
Методика розрахунку за окремими групами та коефіцієнтами:
1. Коефіцієнти ефективності.


1.1.

1.2.

2. Коефіцієнти капіталоінтенсивності.


2.1.

2.2.

3. Коефіцієнти продуктивності виробництва.


3.1.

3.2.

3.3.

4. Коефіцієнти управління господарською діяльністю.


4.1.

4.2.

5. Коефіцієнти розподілу.


5.1.

5.2.

5.3.

Аналіз фінансового стану галузі за більш повною системою аналітичних показників — фінансових коефіцієнтів — можна проводити за Методикою аналізу фінансового стану та інвестиційної привабливості підприємств і організацій України, яку розроблено і впроваджено у статистичну практику фахівцями НДІ статистики Держкомстату України [11].
7.3. Оцінювання структурних зрушень за формами власності

Головною метою інституційних перетворень в економіці України є формування потужного ефективно функціонуючого недержавного сектору, насамперед реформування відносин власності.
Галузі проводять реструктуризацію виробництва, створюють нові управлінські структури та ін. До аналітичних показників, які характеризують структурні зрушення в галузі за формами власності, належать:

  • частка підприємств за формою власності — державна, колективна (з неї — акціонерні товариства, спільні підприємства,  орендні), приватна та ін.;
  • коефіцієнт структурних зрушень Kс.з, який характеризує,  на скільки відсоткових пунктів в середньому змінився розподіл підприємств за формами власності і основними показниками фінансово-господарської їхньої діяльності: чисельність найманих працівників, основний капітал, оборотні активи, витрати виробництва, обсяг виробництва, обсяг реалізації, прибуток від реалізації, валовий прибуток [15]. Коефіцієнт структурних зрушень є узагальнюючою характеристикою і розраховується за формулою:


де w0, w1 — частка показника, що аналізується, за формами власності відповідно у базисному і поточному періодах;
n — кількість позицій структури.
Якщо за нашими розрахунками, наведеними в табл. 7.4, коефіцієнт структурних зрушень у перерозподілі підприємств, наприклад, паливної промисловості за формами власності (державна, колективна, приватна та ін.) за показником «середньооблікова чисельність працюючих» дорівнював 4,8 процентного пункту, а за «обсягом виробництва» — 0,4 процентного пункту, то робиться висновок, що структурні зрушення більш інтенсивні в перерозподілі чисельності працівників.
Але постає запитання: чому такі значні структурні зрушення в перерозподілі чисельності працівників за формами власності не привели до адекватних структурних зрушень в обсязі виробництва? Відповідь на це запитання потребує подальшого аналізу, наприклад, продуктивності праці, аналізу пропорційності перерозподілу підприємств за формами власності за взаємозв’язаними показниками — факторами і результатами виробництва, відповідно:

  • чисельність працівників — обсяги виробництва;
  • витрати виробництва — обсяги виробництва;
  • обсяги реалізації — прибуток від реалізації.

Таблиця 7.4

Коефіцієнти структурних зрушень розподілу  великих і середніх підприємств паливної  промисловості України за формами власності  за 1997—1998 роки, процентних пунктів

Галузь

Чисельність працівників

Обсяги  виробництва

Витрати  виробництва

Обсяг  реалізації

Прибуток від реалізації

Паливна в цілому

4,8

0,4

2,1

1,6

9,0

У тому числі:

 

 

 

 

 

 нафтодобувна

11,9

20,4

24,4

22,9

21,6

 нафтопереробна

2,3

0,1

0,2

0,2

0,1

 газова

3,0

0,5

3,6

1,8

1,1

 вугільна

5,1

3,5

3,5

3,1

88,9

Щоб кількісно оцінити схожість структури перерозподілу підприємств галузі за формами власності за вказаними вище парними ознаками, розраховують коефіцієнт подібності структур Р за формулою:

де w1 — частка факторної ознаки за формою власності; w2 — частка результативної ознаки за формою власності.
Якщо структури перерозподілу підприємств за формами власності однакові, то Р = 1 або 100 %. Чим більші відхилення структур, тим менше значення коефіцієнта. Результати розрахунків наведено в табл. 7.5.
Таблиця 7.5
Коефіцієнти подібності структур розподілу  підприємств окремих галузей України  за формами власності і взаємозв’язаними показниками  за 1997—1998 роки

Галузь

Чисельність  працюючих — обсяг  виробництва

Витрати — обсяг  виробництва

Обсяг реалізації — прибуток від реалізації

Паливна

63,8

84,4

35,8

Легка

96,3

99,2

38,5

За даними табл. 7.5 доходимо висновку, що найвища адекватність структурних зрушень у перерозподілі підприємств як паливної, так і легкої промисловості спостерігається за витратами виробництва (факторна ознака) і обсягом виробництва (результаттивна ознака), а найменша адекватність зміни структури — для обсягу реалізації і прибутку від реалізації, що пояснюється можливостями його приховування і тіньовою діяльністю підприємств галузей.
Також порівняно з легкою промисловістю в паливній не є адекватними структури перерозподілу підприємств за чисельністю працюючих та обсягами виробництва.
Для оцінювання взаємозв’язків розвитку результативної і факторної ознак у відносному виразі використовується відомий коефіцієнт еластичності (Kел.):

де y — результативна ознака (у середньому на одне підприємство за відповідною формою власності) у поточному і базисному періодах;
x — факторна ознака (у середньому на одне підприємство за відповідною формою власності) у поточному і базисному періодах.
Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків змінюється результативна ознака (витрати, прибуток від реалізації і балансовий прибуток) зі зміною факторної ознаки на один відсоток (обсяг виробництва, обсяг реалізації). Розрахунки наведено в табл. 7.6.
Аналізуючи дані табл. 7.6, доходимо висновку, що в цілому  по паливній промисловості збільшення обсягів виробництва на 1 % призводить до збільшення витрат на 1,22 %. Це свідчить про неефективність результатів діяльності. Особливо така ситуація характерна для акціонерних товариств, де коефіцієнт еластичності становить 3,34 %, що потребує перевірки податковою службою на предмет приховування обсягів виробництва.
Найкращим результатом можна вважати коефіцієнт еластичності витрат від виробництва для підприємств колективної форми власності, де зі збільшенням масштабів виробництва на один відсоток витрати зменшуються на 0,32 %. Але, як показав подальший аналіз, підприємства колективної форми власності не досягають адекватного поліпшення фінансових результатів від основного виду діяльності, оскільки зі збільшенням обсягу реалізації на один відсоток прибуток від реалізації зменшується на 2,84 %, тоді як балансовий прибуток збільшується на 6,09 %. Це свідчить про зміщення акценту на підприємствах колективної форми власності з основного виду діяльності на інші не основні, але більш  прибуткові види діяльності, що потребує перевірки статистичною службою та податковими органами діяльності, заявленої за статутом підприємства.
Таблиця 7.6
Коефіцієнти еластичності за взаємозалежними  показниками  розвитку великих і середніх підприємств  паливної промисловості України  за 1997—1998 роки


Форма власності

Коефіцієнт еластичності, %

витрат  від обсягу  виробництва

прибутку  (від основного  виду діяльності)  від обсягу реалізації

балансового  прибутку від обсягу реалізації

Державна

1,09

2,73

2,04

Колективна,

–0,32

–2,84

6,09

У тому числі:

 

 

 

спільні підприємства

0,68

1,43

1,07

орендні

0,71

1,82

1,88

акціонерні

3,34

–18,0

–5,56

Приватна

0,43

1,78

1,87

У цілому по галузі

1,22

1,74

0,46

Заслуговують перевірки фінансово-господарської роботи і акціонерні товариства, де всі коефіцієнти еластичності розбалансовані і втрачають здоровий глузд: збільшення обсягу реалізації на 1 % призводить до зменшення прибутку від основного виду діяльності на 18 %, а балансового — на 5,56 %.
Найбільш збалансованими є наведені в табл. 7.6 коефіцієнти еластичності для таких підприємств, як спільні, орендні і приватні, найменш збалансованими — для акціонерних товариств і державних підприємств.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.