лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку товарів і послуг

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Споживання основних продуктів харчування в натуральному виразі розраховується за двома джерелами: 1) за вибірковим обстеженням домогосподарств; 2) за натурально-вартісними балансами основних сільськогосподарських продуктів (за категоріями господарств та продуктовими балансами). За вибірковим обстеженням домогосподарств крім їхніх споживчих витрат у вартісному виразі, статистика враховує надходження та використання продовольчих товарів у натуральному виразі.

Щодо продовольчих товарів вибірковим статистичним спостереженням домогосподарств охоплено 11 агрегованих товарних груп, до складу яких входять 52 конкретних продуктів харчування. Наприклад, група «хліб і хлібобулочні вироби, крупи, борошно, макарони» містить понад шість конкретних видів (два види хліба, три види борошна, бобові, рис, інші крупи та макаронні вироби); група «м’ясо та м’ясопродукти, сало» містить 13 найменувань конкретних товарів; група «молоко то молочні продукти» — понад 10 найменувань і т д. Перерахунок конкретних видів товарів у первинний продукт (у борошно, молоко незбиране та ін.), тобто в товарні групи за однією споживчою цінністю, здійснюється органами  статистики за допомогою спеціальних коефіцієнтів перерахунку,  розроблених ВАТ УкрНДІ харчування (табл. 6.15).

Таблиця 6.15.

Показники споживання продовольчих товарів в умовних одиницях

Товарна група

  • Фактично спожито  на душу населення за рік, кг
  • Коефіцієнт  перерахунку в м’ясо
  • Спожито на душу населення в умовних одиницях, кг за рік

А

  • 1
  • 2
  • 3 = 1 ? 2
  • М’ясо та м’ясопродукти
  •  
  •  
  •  
  • м’ясо
  • 40
  • 1,00
  • 40
  • ковбасні вироби
  • 10
  • 1,38
  • 13,8
  • м’ясні консерви
  • 3
  • 0,89
  • 2,7
  • котлети
  • 5
  • 0,80
  • 4,0
  • пельмені
  • 12
  • 0,60
  • 7,2
  • Усього
  • ?
  • ?
  • 67,7

Статистика використовує також розрахунки споживання товарів та послуг на умовну споживчу одиницю, або на еквівалентного споживача. Таким визнається споживання дорослої людини, яка зайнята легкою працею. Щодо неї розроблено таку шкалу коефіцієнтів споживання товарів: для дітей — від 0,2 до 0,89; для дорослих — від 0,9 до 1,1 умовної споживчої одиниці. Так, домогосподарство з чотирьох осіб (батько, мати та двоє дітей у віці від  3 до 13 років) становить 3,2 споживчої одиниці. Водночас, наприклад, за оксфордською шкалою, такий склад оцінюється у  2,7 одиниці (перший дорослий береться за одиницю, усі наступні дорослі — за 0,7, кожна дитина — за 0,5).

У балансах основних сільськогосподарських продуктів (м’яса та м’ясопродуктів у перерахунку на м’ясо; молока та молокопродуктів у перерахунку на молоко; яєць; картоплі; овочів та баштанних культур; зерна і продуктів його переробки; плодів, ягід та винограду; цукру; олії; риби та рибних продуктів) наведено дані про запаси, виробництво, втрати при зберіганні в цих господарствах, витрати на корм і на посів, продаж заготівельним організаціям (включаючи споживкооперацію та прямі зв’язки) та інші витрати (бартер, міжгосподарський обмін і т. ін.) за категоріями господарств і за регіонами в господарствах суспільного сектору та в особистих підсобних господарствах населення (включаючи фермерські). Джерелами даних для розрахунків фондів споживання є звіти сільськогосподарських підприємств, заготівельних і торговельних організацій.

Продуктові баланси розраховуються на відміну від балансів основних сільськогосподарських продуктів за категоріями господарств, тільки в цілому по Україні з урахуванням експорту та імпорту продукції, а також давальницької сировини в цілому за рік. Показники цих балансів методологічно порівнянні з показниками, які використовуються в міжнародній статистичній практиці. До них належать: виробництво, зміна запасів на кінець року; вивезено; завезено; усього ресурсів; витрачено на корм; втрати; переробка на нехарчові цілі; фонд споживання. Далі проводяться розрахунки споживання основних продуктів харчування в розрахунку на душу населення за рік. Рівень споживання основних продуктів харчування на душу населення за вибірковим обстеженням домогосподарств і за балансовими розрахунками може мати розбіжності через різні методичні підходи, але саме використання цих підходів дає змогу проводити порівняльний аналіз і зробити певні коригування балансових розрахунків на підставі вибіркових обстежень домогосподарств.

Наприклад, за балансовими даними на душу населення в 1996 році у Львівській області було спожито 29,3 кг м’яса та м’ясопродуктів, а за вибірковими даними в середньому на члена обстежуваної сім’ї за цей самий період було спожито 38,14 кг, зокрема для міських жителів — 32,94 кг, а для сільських — 41,9 кг. Коригування балансових підрахунків фонду споживання проводяться так: балансовий показник «витрачено для особистого споживання» розраховується як надходження мінус усі статті витрат, включаючи запаси, при складанні натурально-вартісних балансів основних продуктів рослинництва та тваринництва в господарствах приватного сектору. Цей показник охоплює і нетоварне споживання, тобто таке, яке здійснюється поза ринком (споживання продуктів харчування за рахунок надходжень від особистого підсобного господарства) (табл. 6.16).

Таблиця 6.16

Частка спожитих продуктів харчування,  вироблених в особистих підсобних господарствах,  у домогосподарствах України у 1999 році (в середньому за місяць, %)

  • Товарна група
  • Усі домогосподарства
  • З них з чисельністю дітей
  • одна
  • дві
  • три
  • чотири
  • п’ять  і більше
  • М’ясо та м’ясопродукти
  • 30,0
  • 25,1
  • 34,7
  • 45,2
  • 69,1
  • 66,2
  • Молоко та молочні продукти
  • 33,6
  • 25,4
  • 39,2
  • 57,1
  • 83,8
  • 79,9
  • Яйця, штук
  • 30,7
  • 24,6
  • 37,4
  • 50,1
  • 76,4
  • 62,4
  • Риба і рибопродукти
  • 13,1
  • 10,2
  • 16,1
  • 23,8
  • 34,2
  • 10,0
  • Цукор
  • 6,9
  • 6,2
  • 7,5
  • 8,4
  • 13,6
  • 14,2
  • Олія та інші рослинні жири
  • 4,3
  • 4,2
  • 4,1
  • 5,0
  • 7,1
  • 7,3
  • Картопля
  • 67,1
  • 60,9
  • 72,4
  • 74,7
  • 90,8
  • 85,0
  • Овочі та баштанні
  • 50,0
  • 45,1
  • 55,2
  • 60,7
  • 80,6
  • 68,9
  • Плоди, ягоди, виноград, горіхи
  • 36,5
  • 33,8
  • 38,2
  • 49,3
  • 71,0
  • 61,1
  • Хліб і хлібні продукти
  • 8,9
  • 6,9
  • 9,7
  • 14,8
  • 20,5
  • 36,7

Далі за вибірковим обстеженням домогосподарств слід проаналізувати, як змінилося споживання (індекс споживання) щодо відповідних продуктів на 100 домогосподарств у поточному році порівняно з базисним. Здобутий індекс споживання потрібно помножити на споживання в середньому на душу населення за балансом за базисний період і, помноживши на середньорічну чисельність по області, визначити загальний обсяг споживання відповідних продуктів у поточному періоді. За такими розрахунками узгоджуються балансові розрахунки і дані вибіркового обстеження домогосподарств щодо середньодушового споживання основних продуктів харчування.

Ринок продовольчих товарів впливає на тривалість життя та здоров’я всього населення, на генофонд нації; характеризується низьким рівнем монополізації та еластичності попиту населення; слугує джерелом доходу більшої половини всього економічно активного населення країни; дуже чутливий до зміни кон’юнктури на товарних ринках.

Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування. Витрати на купівлю непродовольчих товарів враховуються як витрати на купівлю нових непродовольчих товарів, так і тих, що були в користуванні за такими основними групами: одяг, тканини, взуття; меблі, килими, товари культурно-побутового призначення; предмети гігієни та медикаменти; транспортні засоби та запчастини до них, пальне; інші непродовольчі товари.

Основним показником кінцевого споживання товарів тривалого користування є рівень забезпеченості ними домогосподарств, який розраховується за міжнародною методикою з 1999 року як співвідношення кількості домогосподарств, що мають товари тривалого користування, до кількості усіх домогосподарств, у відсотках (табл. 6.17), а також у розрахунку на 100 домогосподарств та на 1000 жителів.

Таблиця 6.17

Розподіл домогосподарств України  за типом поселення та наявністю товарів  тривалого користування в 1999 році

  • Товарна група
  • Усі домогосподарства
  • У тому числі проживають
  • у міських поселеннях
  • у сільській місцевості
  • у  великих містах
  • у малих містах
  • у міських  поселеннях  в цілому
  • Кількість домогосподарств (тис.)
  • 17679,6
  • 6720,1
  • 5451,4
  • 12171,5
  • 5508,1
  • з них частка тих, що мають (%):
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  • Холодильники
  • 89,4
  • 96,7
  • 92,3
  • 94,7
  • 76,5
  • Морозильники
  • 2,0
  • 2,0
  • 2,3
  • 2,1
  • 1,7
  • Пральні машини
  • 71,7
  • 77,9
  • 77,0
  • 77,5
  • 59,0
  • Пилососи
  • 54,5
  • 69,3
  • 77,4
  • 64,0
  • 33,6

Закінчення табл. 6.17

  1. Товарна група
  1. Усі домогосподарства
  1. У тому числі проживають
  1. у міських поселеннях
  1. у сільській місцевості
  1. у  великих містах
  1. у малих містах
  1. у міських  поселеннях  в цілому
  1. Електропраски
  1. 92,7
  1. 94,1
  1. 93,4
  1. 93,8
  1. 90,4

  1. Радіоприймачі
  1. 36,9
  1. 45,9
  1. 31,1
  1. 39,3
  1. 31,7
  1. Телевізори кольорові
  1. 65,9
  1. 80,1
  1. 68,4
  1. 74,9
  1. 45,9
  1. Телевізори чорнобілі
  1. 35,3
  1. 24,8
  1. 32,4
  1. 28,2
  1. 50,9
  1. Відеомагнітофони
  1. 12,6
  1. 16,5
  1. 13,3
  1. 15,1
  1. 7,1
  1. Відеокамери
  1. 0,5
  1. 0,9
  1. 0,5
  1. 0,7
  1. 0,2
  1. Магнітофони
  1. 41,5
  1. 47,0
  1. 44,1
  1. 45,7
  1. 32,2
  1. Музичні центри
  1. 3,1
  1. 4,6
  1. 3,5
  1. 4,1
  1. 1,0
  1. Фотоапарати
  1. 20,6
  1. 21,4
  1. 19,6
  1. 25,0
  1. 10,7
  1. Комп’ютери
  1. 1,4
  1. 2,6
  1. 0,9
  1. 1,8
  1. 0,4
  1. Мікрохвильові печі
  1. 1,4
  1. 2,6
  1. 0,9
  1. 1,9
  1. 0,4
  1. Кухонні комбайни
  1. 3,1
  1. 4,7
  1. 3,1
  1. 4,0
  1. 1,3
  1. Швейні машини
  1. 46,7
  1. 52,3
  1. 46,5
  1. 49,7
  1. 39,9
  1. Велосипеди
  1. 35,0
  1. 17,3
  1. 41,2
  1. 28,0
  1. 50,5
  1. Мопеди
  1. 1,3
  1. 0,7
  1. 2,1
  1. 1,3
  1. 1,4
  1. Мотоцикли
  1. 6,4
  1. 1,2
  1. 8,2
  1. 4,3
  1. 11,1
  1. Автомобілі
  1. 16,8
  1. 14,2
  1. 18,2
  1. 16,0
  1. 18,5
  1. Супутникові антени
  1. 0,3
  1. 0,3
  1. 0,4
  1. 0,4
  1. 0,2
  1. Кондиціонери
  1. 0,2
  1. 0,4
  1. 0,1
  1. 0,3
  1. 0,1

 

  1. Індекс людського розвитку. Суспільний прогрес неможливий, якщо не реалізовано три ключові цілі людини: прожити довге і здорове життя; здобути знання, розширити їх та оновити; отримати доступ до засобів існування (їжа, одяг, житло), які забезпечують пристойний рівень життя. Тому ООН з 1990 року було введено категорію «людський розвиток» і запропоновано його вимірювач — індекс людського розвитку, який включає оцінки тривалості життя, освітнього рівня дорослого населення та його доходів. Цей показник загальновизнаний як універсальний порівнянний показник і використовується під час аналізу соціально-економічного стану в 175 країнах. Цьому сприяло утворення за рекомендацією Статистичної комісії ООН Єдиної системи соціально-демографічної статистики (ЄСДС), яка з 1970-х років почала впроваджуватися в національних та міжнародних статистичних службах.
  2. Розвиток людини є кінцевою метою суспільства, а економічне зростання — лише засобом для досягнення цієї кінцевої мети. Тобто розвиток людини стає одним із головних факторів у нових моделях прогресу людства, у зв’язку з чим ПРООН розраховує індекс людського розвитку за країнами, а Державний комітет статистики України почав розраховувати аналогічний індекс не тільки в цілому по країні, а й за регіонами.
  3.  
  4.  

6.6. Методичні підходи до прогнозування  попиту. Теоретичний коефіцієнт еластичності

  1. Прогнозування кінцевого попиту на товари і послуги має на меті якомога краще пристосувати інституційні одиниці до кон’юнктури ринку. Попит прогнозується на окремий товар, послугу або товарну групу. На основі прогнозу попиту надалі розробляються: 1) прогнози збуту (продажу) і обсягів виробництва підприємств, галузі, регіону, країни; 2) прогноз попиту на товар по галузі, регіону чи країні характеризує потенціал ринку товару. З урахуванням знання про конкурентів та імпорт такий прогноз сприяє регулюванню економічних процесів на рівні країни, регіону, галузі, а також формуванню стратегії діяльності підприємств.
  2. На попит впливають різні фактори –– як цінові, так і нецінові (грошові доходи населення, забезпеченість населення даним видом товару, наявність взаємозамінних та доповняльних товарів, життєвий цикл товару і т. д.). Для прогнозування попиту використовується інформація, отримувана за вибірковим обстеженням домогосподарств, а також за даними статистики товарних ринків Держкомстату України. Під час формування стратегії розвитку підприємств важливим є порівняння прогнозних варіантів та вибір одного з них як оптимального. Тому пропонується кілька методичних підходів до прогнозування кінцевого попиту.
  3. Прогнозування за трендовою моделлю. Статистичні спостереження за товарними ринками проводяться регулярно через рівні проміжки часу і подаються у вигляді часових рядів (місяць, квартал, рік) за такими показниками, як обсяг реалізації, обсяг роздрібного (оптового) товарообороту, обсяг послуг, обсяги експорту, імпорту, споживчі витрати домогосподарств, рівень споживання в розрахунку на душу населення та ін. Вибір прогнозного показника визначається метою дослідження товарного ринку. Як інструмент статистичного аналізу та моделювання часових рядів слугують трендові моделі, параметри яких розраховуються за наявною статистичною базою, а потім основні тенденції (тренди) екстраполюються на заданий термін часу у співвідношенні 3:1, тобто якщо є три ретроспективних періоди часу, то прогноз може бути коректним з упередженням на один період. Методика статистичного моделювання передбачає побудову та вибір багатьох трендових моделей для кожного часового ряду, їх порівняння на основі статистичних критеріїв та вибір з них найкращих. У літературі та комп’ютерних програмах наведено численні трендові моделі для адекватного описування різнобічних тенденцій часових рядів.
  4. Схему вибору трендових моделей для розробки прогнозу залежно від основної тенденції реалізованого попиту подано в табл. 6.18.

Таблиця 6.18

Схема вибору трендових моделей  для моделювання кінцевого попиту

  1. № з/п
  1. Ступінь задоволення потреби та основна тенденція попиту

Гіпотеза розвитку ринків

  1. Модель прогнозування,  її графічне зображення
  1. 1
  1. В основному потребу задоволено, попит зростає рівномірно
  1. У разі певного і своєчасного оновлення асортименту товару тенденція зростання збережеться
  1. Пряма: y = a0 + а1t

t

 2
  1. Потреба задовольняється, попит зростає, але абсолютні прирости попиту зменшуються
  1. Ринок насичений, рівень забезпеченості близький до раціональної норми, тенденція уповільнення зростання попиту зберігається
  1. Логарифмічна функція: y = a0 + а1 lgt

Закінчення табл. 6.18

  1. № з/п
  1. Ступінь задоволення потреби та основна тенденція попиту

Гіпотеза розвитку ринків

  1. Модель прогнозування,  її графічне зображення

t

 3
  1. Потребу задоволено і попит знижується
  1. Товар витісняється з ринку іншими товарами або купується певним контингентом населення, чисельність якого зменшується. Тенденція збережеться в майбутньому
  1. Гіпербола y = a0 + а1 (1/t)

t

 4
  1. Потреба не задоволена, попит зростає прискорено, темпи зростання стабільні (однакові)
  1. Ринок далекий від насиченості, високі темпи зростання попиту зберігаються
  1. Показникова функція: y = a0 ·а1t

t

 5
  1. Потребу не задоволено значною мірою, попит зростає з підвищенням темпів зростання
  1. Ринок далекий від насиченості, товар належить до категорії дефіцитних, виробництво та продаж зростають високими темпами, тенденція збережеться на  певний період
  1. Парабола 2-го порядку: y = a0 + а1 t + а2t2
    • Поряд із точковим прогнозом у практиці прогнозування широко використовується інтервальний прогноз із довірчими межами.
    • Використовуючи трендові моделі, вважають, що основна тенденція минулого періоду зберігається на період прогнозу. Але в сучасних умовах при різких змінах динаміки навіть на макрорівні постає необхідність будувати моделі, спираючись навіть на невелику кількість останніх нових даних, наділяючи моделі адаптивними властивостями. Адаптивні методи, до яких належить експоненційне згладжування із сім’єю адаптивних моделей, наприклад, поліноміальна модель першого порядку та ін., можуть ураховувати інформаційну цінність різних членів часового ряду та давати точніші прогнозні оцінки. Розроблено кілька варіантів адаптивних моделей, які використовують процедуру експоненційного згладжування і дають змогу враховувати наявність у часовому ряді тенденції та сезонних коливань.

     

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.