лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку товарів і послуг

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Загальна зміна ресурсів для окремих секторів і для економіки в цілому називається зміною в чистому капіталі внаслідок чистого заощадження і капітальних трансфертів. Далі наведено статистичні показники в секторі домашніх господарств за національним рахунком операцій з капіталом, який декларується за всіма секторами економіки і в цілому по країні: 1) сальдо за рахунком поточних операцій іншого світу (експорт мінус імпорт); 2) заощадження; 3) капітальні трансферти: отримані («+»); виплачені («–»); 4) валове нагромадження; 5) споживання основного капіталу; 6) зміна запасів; 7) чисте придбання цінностей (за відкиданням вибуття); 8) чисте придбання невироблених нефінансових активів (за відкиданням вибуття); 9) чисте кредитування («+»), чисте запозичення («–»); 10) усього = зміна чистого капіталу внаслідок заощадження і капітальних трансфертів.
Аналіз джерел зміни показника багатства домогосподарств проводиться за фінансовим рахунком, в якому описано основні категорії фінансових інструментів: 1) чисте кредитування («+») або чисте запозичення («–»); 2) монетарне золото і СПЗ (спеціальні права запозичення); 3) валюта і депозити; 4) цінні папери, крім акцій; 5) кредити; 6) акції та інші форми участі в капіталі; 7) страхові технічні резерви; 8) інша дебіторська/кредиторська заборгованість; 9) усього.
Фінансові рахунки за методологією СНР мають складатися за всіма секторами економіки і в цілому по країні. Джерелом для вивчення валового нагромадження домогосподарств і, зокрема, заощаджень і вкладів, служать вибіркові обстеження домогосподарств.
Тіньова діяльність. Взаємодія домашніх господарств і тіньової економіки може здійснюватись так. З одного боку, домашні господарства здійснюють витрати грошових коштів (або здійснюють бартерні операції) у секторах економіки, пов’язаних із тіньовою діяльністю, тобто домашні господарства виступають у ролі споживачів (покупців) тіньової діяльності. З другого боку, домашні господарства отримують доходи і здійснюють витрати праці в секторах, пов’язаних із тіньовою економікою, тобто виступають у ролі отримувачів доходів від тіньової діяльності та використання активів. З третього боку, домашні господарства являють собою безпосередньо частину тіньової неформальної діяльності, яка здійснюється некорпоративними підприємствами домашніх господарств і окремими особами та не обліковується офіційною статистикою.
Неформальна діяльність як один із видів тіньової економіки здійснюється некорпоративними підприємствами, які належать домашнім господарствам, для забезпечення зайнятості їхніх членів та надходження доходів, а також тими підприємствами, де відносини між роботодавцем і найманим працівником не оформлені юридично.
Аналіз даних про розшарування населення за рівнем доходів, витрат та реального споживання свідчить про те, що переважна частина населення України споживає набагато більше, ніж дозволяють доходи. Це пояснюється, головним чином, поширенням незареєстрованої зайнятості практично серед усіх верств населення, тобто неформальною діяльністю.
Держкомстатом України на постійній основі з 1999 року за міжнародними стандартами проводяться два види вибіркових обстежень домашніх господарств:

  • обстеження з питань економічної активності населення;
  • обстеження умов життя домашніх господарств, придатне для отримання деяких додаткових відомостей стосовно зайнятості в неформальному секторі.

До зайнятих у неформальному секторі економіки належать особи, які зайняті на підприємствах, що за своїми властивостями є складовою частиною сектору домашніх господарств. За критерії взято такі характеристики підприємств: а) наявність ринкового збуту продукції; б) чисельність працюючих, яка не перевищує п’яти осіб; в) відсутність державної реєстрації підприємницької діяльності.
Загальна чисельність зайнятих у неформальному секторі включає осіб, для яких ця зайнятість була основною чи додатковою, виключаючи подвійний облік.
Аналіз міжнародного досвіду показує, що одержати надійні та достатньо повні відомості стосовно неформального сектору та зайнятого в ньому населення з одного джерела інформації практично неможливо. Необхідно комбінувати дані різних способів дослідження. Найбільш прийнятним для цього є проведення змішаного вибіркового обстеження домашніх господарств і підприємств неформального сектору.
Злочинність. Усю зареєстровану у статистиці злочинність, керуючись кримінологічними ознаками — мотивами і засобами вчинення, — можна поділити на чотири блоки:

  • загальнокримінальна корислива злочинність (крадіжки, шахрайства, грабежі, розбої, вимагання тощо);
  • агресивна некорислива злочинність (умисні вбивства, тілесні ушкодження, згвалтування, хуліганство тощо);
  • економічна злочинність (розкрадання, хабарництво та інші прояви корупції, фальшивомонетництво, ухилення від сплати податків, торгівля наркотиками і т. ін.)
  • неагресивна і некорислива злочинність, яка відбиває правовий нігілізм, свавілля і необачність правопорушників (необережна злочинність, дезертирство тощо).

До головних статистичних первинних показників, які характеризують злочинність, належать: а) кількість зареєстрованих злочинів за окремими видами, за регіонами і в цілому; б) кількість засуджених за вироками судів за окремими видами злочинів і за регіонами; в) склад засуджених; г) розподіл засуджених за основними мірами покарання та ін.
Аналітичними показниками злочинності є рівень злочинів у розрахунку на 10 000 населення, динаміка та структура злочинів за видами, за регіонами та ін.
6.5. Статистичні показники результату  поведінки покупців

До основних результатів поведінки покупців можна віднести:

  • структуру реалізованого попиту або кінцевого попиту;
  • рівень кінцевого споживання товарів та послуг: а) продовольчих товарів; б) непродовольчих товарів; в) послуг;
  • якість середньодобового раціону домашнього харчування: енергетична цінність (ккал); білки (г); жири (г); вуглеводи (г); макро- і мікроелементи; вітаміни;
  • індекс людського розвитку.

За методологією СНР кінцеве споживання товарів та послуг характеризується схемою 6.4:
Розглянемо витрати домашніх господарств, які мають найбільшу питому вагу в кінцевому споживанні (попиті). У структурі  соціального нормативу, розробленого ВАТ УкрНДІ харчування, за раціональними нормами споживання частка продуктів харчування має становити не більше як 30 %, частка непродовольчих товарів — 47 %, частка послуг — 23 %. Фактична ж структура попиту населення України далека від нормативної.

Схема 6.4

За СНР проводиться чітке розмежування між витратами на кінцеве споживання та обсягом їх фактичного кінцевого споживання. Фактичне кінцеве споживання домашніх господарств відбиває реальний обсяг кінцевого споживання, що забезпечується як за рахунок наявного доходу, так і за рахунок соціальних трансфертів у натуральній формі, надаваних населенню органами державного управління та некомерційними організаціями, які обслуговують домашні господарства. Інформаційне забезпечення для визначення витрат домогосподарств базується на таких джерелах: вибіркові обстеження домогосподарств; таблиця «Витрати –– Випуск»; торговельна статистика, статистика послуг. У торговельній статистиці проводиться дорахунок до обсягів та структури роздрібного товарообороту обсягів реалізації в неорганізованій торгівлі, підприємств, що не звітували, а також із ввезенням товарів із-за кордону.
Структура реалізованого попиту. Під структурою реалізованого попиту розуміється поділ споживчих витрат домогосподарств за товарними групами та видами послуг згідно з даними вибіркового обстеження або поділ роздрібного товарообороту за товарними групами та поділ обсягу платних послуг за їхніми видами згідно з даними статистики підприємств.
Важливим завданням статистики є вивчення структури споживання (попиту). Структура споживчих витрат диференціюється за групами населення з різними доходами.
Статистичний аналіз залежності споживання домогосподарств від розміру доходу є головним питанням типології та закономірностей формування попиту населення. Типологію споживання або попиту від доходу можна вивчати на основі статистичних даних про рівень споживання децильних (10 %) або квантильних (20 %) груп домогосподарств із різним рівнем доходу (табл. 6.11).
Таблиця 6.11
Структура сукупних витрат домогосподарств  за децильними (10 %) групами в залежності  від розміру середньодушових сукупних доходів (витрат)  у 1999 році (в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, %)


Статті витрат

Усі  домогосподарства

З них за децильними (10 %) групами за рівнем середньодушових  сукупних доходів (витрат) на місяць

Перша  (найнижча)

Друга

Третя

Четверта

П’ята

Шоста

Стома

Восьма

Дев’ята

Десята  (найвища)

Харчування

65,2

72,9

70,5

68,4

68,3

67,2

66,8

65,3

64,3

63,0

57,5

Алкогольні напої

1,4

0,7

0,8

0,9

1,1

1,2

1,4

1,4

1,7

1,7

2,2

Тютюнові вироби

1,5

1,8

2,0

1,7

1,7

1,5

1,5

1,4

1,4

1,2

1,1

Непродовольчі товари

12,0

8,2

9,6

10,2

10,7

11,5

11,7

12,0

12,3

13,0

15,4

Послуги

16,5

15,5

15,7

17,0

16,3

16,2

16,0

16,7

17,3

17,0

16,5

Купівля нерухомості, будівництво житла та інших будівель

0,4

0,0

0,0

0,2

0,1

0,2

0,2

0,3

0,3

0,2

1,4

Купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків

0,5

0,1

0,2

0,1

0,2

0,3

0,5

0,5

0,3

0,9

1,3

Інші витрати

2,5

0,8

1,2

1,5

1,6

1,9

1,9

2,4

2,4

3,0

4,4

Усього витрат

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

Таким чином, для кожної групи домогосподарств, які відрізняються від інших груп у ринковій економіці насамперед рівнем доходів, існують свої набори споживчих кошиків. Але для всіх груп характерним є переважна частка витрат на харчування — від 72,9 % (у першій групі) до 57,7 % (у десятій групі), що характерно для бідних країн. Для оцінювання структурних розбіжностей у попиті (споживчих витратах) населення можна використати коефіцієнт подібності та коефіцієнт структурних зрушень, які доповнюють один одного.
Коефіцієнт подібності (схожості) структур двох сукупностей Р розраховується за формулою:
.
Якщо структури однакові, то Р = 1; якщо абсолютно протилежні, то Р = 0. Чим більш схожі структури, тим більше значення Р. За даними, наведеними в табл. 6.12, щодо структури витрат домогосподарств України в 2000 році з найнижчими (перша група) і найвищими доходами (десята група) коефіцієнт подібності їхніх структур у 2000 році дорівнював:
.
Таблиця 6.12
Сукупні витрати домогосподарств України  залежно від розміру їхнього середньодушового доходу  в 2000 році


Статті витрат

Витрати в середньому  за місяць на одне  домогосподарство, грн

Структура  витрат, %  до підсумку

u w2 – w1u

група домогосподарств з найнижчими доходами

група домогосподарств з найвищими доходами

w1

w2

Харчування

122

501

78,7

65,0

13,7

Алкогольні напої

1

19

0,6

2,5

1,9


Тютюнові вироби

4

12

2,6

1,5

1,1

Непродовольчі товари

6

110

3,9

14,3

10,4

Послуги

22

129

14,2

16,7

2,5

Усього

155

771

100,0

100,0

29,6

Тобто структура попиту (витрат) домогосподарств залежно від рівня середньодушового доходу дуже схожа і свідчить про незначну диференціацію структури попиту, що є характерним для бідних економік.
Для оцінювання структурних розбіжностей у споживчих витратах населення можна використати також коефіцієнт структурних зрушень (Kd) К. Гатєва (Болгарія):
,
де Vi і Vj — частки окремих видів витрат домогосподарств для різних груп населення в одному з досліджуваних періодів; і, j — номери порівнюваних груп населення за середньодушовим доходом.
Цей показник дорівнюватиме нулю, якщо порівнювані структури залишились незмінними; він дорівнюватиме одиниці, якщо ці структури повністю змінилися. За розрахунками згідно з даними табл.6.12 коефіцієнт структурних зрушень К. Гатєва такий (табл. 6.13):
.
Таблиця 6.13
Фрагмент розрахунку коефіцієнту структурних зрушень  в попиті домогосподарств України в 2000 році


Статті витрат

Структура  витрат

(ViVj)

(ViVj)2

Vi2

Vj2

(Vi2+Vj2)

Vi

Vj

Харчування

0,787

0,650

0,137

0,018769

0,619369

0,422500

1,041869

Алкогольні напої

0,006

0,025

0,019

0,000361

0,000036

0,000625

0,000661

Тютюнові вироби

0,026

0,015

0,011

0,000121

0,000676

0,000225

0,000901

Непродовольчі товари

0,039

0,143

0,104

0,010816

0,001521

0,020449

0,021970

Послуги

0,142

0,167

0,025

0,000625

0,020164

0,027889

0,048053

Усього

1,000

1,000

0,296

0,030692

х

х

1,113454

Отже, коефіцієнт структурних зрушень, який дорівнює 0,166, близький до нуля, а це свідчить про те, що порівнювані структури попиту в першій і останній групах домогосподарств за розміром середньодушового доходу залишились майже незмінними.
З метою докладнішого статистичного вивчення структури попиту в СНР використовуються таблиці «Витрати –– Випуск», які являють собою взаємозв’язані через товарні потоки рахунки виробництва, утворення, розподілу та використання доходів у межах річного виробничного циклу. Таблиці «Витрати –– Випуск» дають змогу оцінити структуру фактичного кінцевого споживання домашніх господарств за другим квадрантом балансу щодо чистих галузей –– виробників товарів та послуг, а також розрахувати можливі варіанти економічної політики через використання матриці коефіцієнтів повних витрат та валових випусків.
Рівень, динаміка, калорійність і якість харчування. Для характеристики кінцевого споживання продовольчих товарів населенням статистика вивчає рівень та динаміку споживання основних продуктів харчування; калорійність (енергетичну цінність) середньодобового раціону населення та його структуру за походженням продуктів (рослинного та тваринного походження); рівень та динаміку споживання макро- і мікроелементів, вітамінів у середньому на добу на душу населення; складаються баланси основних сільськогосподарських продуктів за категоріями господарств і за регіонами на рік.
Основним показником кінцевого споживання продовольчих товарів є рівень споживання на душу населення у вартісному і натуральному виразі. Він розраховується в середньому на душу населення в цілому по країні, за регіонами, за окремими його соціальними групами, групами за доходом, віком, типу поселення та ін. До спожитих продуктів харчування належать продукти, які були у звітному періоді куплені, отримані з особистого підсобного господарства, від самозаготівель, а також отримані в подарунок та з інших джерел. У загальний обсяг спожитих продуктів не включається споживання в ресторанному господарстві.
За вибірковим обстеженням домогосподарств щоквартально з розрахунком за кожний місяць і за рік визначаються: а) кількість спожитих продуктів на 100 домогосподарств і на одну особу; б) за таблицями хімічного складу у спожитих продуктах визначається вміст білків, жирів, вуглеводів (у грамах); в) розраховуються калорійність харчування на 100 домогосподарств і на одну особу; г) за таблицями хімічного складу у спожитих продуктах визначається вміст вітамінів, мінеральних елементів і розраховується їхня кількість на 100 домогосподарств та на одну особу.

  • Об’єктивним індикатором для оцінювання результату поведінки споживачів є порівняння фактичного рівня споживання продовольчих товарів із рекомендованими нормами, розробленими ВАТ УкрНДІ харчування. Рекомендовані норми існують у таких варіантах: 1) на період з 2000-го по 2010 рік; 2) норми мінімального споживчого кошика за умови соціально—економічної кризи. Їхні значення, кг на рік у середньому на душу населення, наведено в табл. 6.14.
Таблиця 6.14
  • Порівняння фактичного рівня та рекомендованих  норм споживання продовольчих товарів населенням України,
  • (кг/рік на душу населення)
  • № з/п
  • Товарна група
  • Рекомендовані норми
  • Фактичний рівень  споживання в 2000 р.
  • 2000—2010 рр.
  • Мінімальний  споживчий кошик
  • 1
  • М’ясо та м’ясопродукти
  • 83
  • 45,4
  • 33
  • 2
  • Молоко та молокопродукти
  • 395
  • 353,3
  • 198
  • 3
  • Яйця (штук)
  • 291
  • 246,2
  • 164
  • 4
  • Риба та рибопродукти
  • 20,1
  • 14,1
  • 8,3
  • 5
  • Цукор
  • 38
  • 26,8
  • 37
  • 6
  • Олія та інші рослинні жири
  • 13,4
  • 7,1
  • 9,3
  • 7
  • Картопля
  • 124
  • 90,1
  • 135
  • 8
  • Овочі та баштанні
  • 161
  • 106,7
  • 101
  • 9
  • Плоди, ягоди, виноград, горіхи
  • 90
  • 61,3
  • 29
  • 10
  • Хліб і хлібні продукти
  • 101
  • 93,8
  • 124
    • Як показують дані табл.6.14, рівень споживання населенням основних продуктів в Україні не відповідає ні раціональним, ні мінімальним його нормам. Скоротилася відповідно й загальна калорійність харчування. Порівнюючи фактичне споживання на душу населення (qф) з нормативним рівнем (qн), можна визначити рівень задоволення потреби населення в даному товарі чи товарній групі. Коефіцієнт задоволення потреби (KЗ.П.) в даному товарі в натуральному виразі має вигляд:
    • ,
    • де ; ;  — середньорічна чисельність населення.
    • Коефіцієнт задоволення потреб можна використати для оцінювання обсягу недоспоживання у вартісному виразі як у цілому, так і за окремими товарними групами в натуральному виразі, узявши до уваги співвідношення:
    • де р — ціна товару.
    • Різницею сум чисельника і знаменника агрегатного показника Kз.п визначається вартість загального обсягу недоспоживання товарів та послуг порівняно з нормативним його рівнем. Але доцільнішим буде також розрахунок Kз.п не в цілому, а на душу населення за формулою:
    • .
    • При цьому фактичне споживання товарів та послуг береться в обсязі, не вищому за нормативний, тому пороговим значенням Kз.п буде 1,0. Різниця значень чисельника і знаменника цього показника показує наявну величину недоспоживання в середньому на душу населення порівняно з нормативним.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.