лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку товарів і послуг

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Як видно з даних табл. 5.1, ринок продуктів чорної металургії порівняно з промисловістю України набирає все більшої відносної сили, бо коефіцієнт відносної сили збільшився з 0,899 до 1,223. Якщо індекс коефіцієнта відносної сили підвищується, то це означає, що відповідний ринок товару стає сильнішим і очікується більший прибуток.
Аналіз індексів коефіцієнтів відносної сили. Розрахунок індексу коефіцієнта відносної сили полягає в перетворенні коефіцієнтів відносної сили (КВС) на базисний індекс, база порівняння якого вибирається довільно залежно від мети дослідження. Головна перевага індексів КВС така: вони дають змогу порівнювати  фактичні співвідношення різних величин і ранжувати ринки за ступенем їхньої відносної сили.
Проведемо аналіз відносної сили на прикладі трьох групових товарних індексів — паливної промисловості, машинобудівання і чорної металургії — щодо індексу оптових цін виробників промислової продукції в цілому по Україні за період IV квартал 1998 року — ІІІ квартал 1999 року. Вибір цих ринків зумовлений тим, що за даними міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів (таблиці «Витрати –– Випуск» з 2000 р.) паливна промисловість в Україні характеризується значною імпортозалежністю — 37,4 % в 1998 році, а машинобудування і чорна металургія –– високим експортним потенціалом — відповідно 17,5 і 40,1 % у 1998 році щодо валового випуску продукції промисловості в цілому.
Базисні індекси КВС для ринку продуктів чорної металургії наведено в табл. 5.1. За базу порівняння взято жовтень 1998 року. За аналогічною методикою було розраховано базисні індекси КВС за IV квартал 1998 року — ІІІ квартал 1999 року для чорної металургії, машинобудування та енергоносіїв:
Базисні індекси КВС
1.  Чорна металургія……………………..1,360
2.  Машинобудування…………………....1,251
3. Енергоносії (паливна промисловість)..1,077.
Отже за аналізований період найсильнішою (за індексом КВС) була товарна група «чорна металургія», а найслабкішою — група «енергоносії». Це означає, що індекс оптових цін групи «чорна металургія» за чотири квартали зріс на 36,0 % порівняно з індексом оптових цін виробників усієї промислової продукції України, що було зумовлено високим експортним потенціалом цього ринку. Енергоносії характеризуються найменшим зростанням цін, бо мають велике ціноутвірне значення на всі групи товарів (частка енергоносіїв у матеріальних витратах промисловості досягає 25 % усіх витрат).
Індивідуальне ранжування товарних ринків за відносною силою. Проведений нами аналіз відносної сили за окремими товарними ринками паливної промисловості за IV квартал 1998 року — ІІІ квартал 1999 року виявив такі базисні індекси коефіцієнтів відносної сили: бензин — 1,983; дизельне паливо — 1,921;  нафта сира і з конденсатом — 1,859; мазут — 1,837; вугілля — 1,229; газ — 0,707.
Ринки з високою відносною силою можуть бути перекуплені, а ринки з низькою відносною силою — перепродані. У нашому аналізі до перекупленого ринку серед групи «енергоносії» за чотири квартали можна віднести бензин, в якого значення індексу коефіцієнта відносної сили було найвищим: «Досвід Міністерства економіки України щодо введення тимчасового державного регулювання цін восени минулого року, коли стався різкий стрибок цін на бензин і ми повернули ціни до попереднього рівня, засвідчив, що були змови, які призвели до спекулятивних тенденцій на цьому ринку» [4, с. 11]. До перепроданого ринку слід віднести газ, в якого коефіцієнт відносної сили був найнижчим: «Для відкритої української економіки нестерпним став тиск посередників у торгівлі енергоносіями та деяких природних монополій. Зокрема, оптові компанії, що торгують природним газом, отримують десятки мільйонів доларів чистого прибутку, а переробна промисловість та сільське господарство ледве зводять кінці з кінцями, втрачаючи прибуток» [2, с. 26].
Відносну силу товарних ринків можна порівнювати не тільки у статиці, а й у динаміці. Порівняння відносної сили на прикладі енергоносіїв проведемо окремо за IV квартал 1998 р.; окремо за І––ІІІ квартали 1999 року і за весь період (табл. 5.2). Використання двох інтервалів дає змогу виявити, чи змінюються показники індексів коефіцієнтів відносної сили товарних ринків у часі.

Таблиця 5.2

Індекси КВС товарних ринків у групі «енергоносії» в Україні

за IV квартал 1998 року та І––ІІІ квартали 1999 року


Товар

Індекс КВС

Ранг  у IV кв. 1998 р.

Індекс КВС

Ранг І—ІІІ кв. 1999 р.

Індекс КВС

Ранг у ІV кв.  1998 р. — ІІІ кв. 1999 р.

Бензин

1,020

V

1,783

I

1,983

I

Дизельне паливо

1,027

VI

1,732

II

1,921

II

Нафта сира

1,052

III

1,601

III

1,859

III

Мазут

1,245

I

1,341

IV

1,837

IV

Вугілля

1,177

II

1,906

V

1,229

V

Газ

1,051

IV

1,610

VI

0,707

VI

Як показують дані табл. 5.2, у часі відбулися зміни відносної сили товарних ринків: бензин з п’ятого місця за рангом посів перше. Звідси випливає, що при розробці торговельної стратегії потрібно вибирати ринок товару із сильною позицією, тобто ринки бензину і дизельного палива. Якщо торгівець розраховує на зниження цін енергоносіїв (що є майже неможливим за сучасного стану економіки), то найкращими претендентами для вкладання капіталу будуть ринки вугілля та газу.
Крім ринку промислових товарів проаналізовано щодо відносної сили й ринок споживчих товарів з використанням індексу  споживчих цін, зокрема за групами продовольчих товарів, непродовольчих товарів і платних послуг.
Розрахунок індексів КВС групових товарних індексів цін на споживчому ринку за аналогічний період виявив такі їхні значення: 1) платні послуги — 1,067; 2) продовольчі товари — 1,038; 3) непродовольчі товари — 0,949.
Із найсильнішої групи — платні послуги — ранги за їхніми видами на підставі розрахованого індексу КВС визначились так:


Платні послуги

Індекс коефіцієнта відносної сили

Ранг

Послуги зв’язку

1,070

1

Послуги пасажирського транспорту

0,980

2

Послуги з утримання дітей

0,972

3

Санаторно-курортні послуги

0,950

4

Послуги охорони здоров’я

0,945

5

Побутові послуги

0,930

6

Послуги комунального господарства

0,915

7

Послуги житлового господарства

0,878

8

Із наведених даних бачимо, що під час розробки торговельної стратегії вкладати капітал потрібно в послуги зв’язку. Отриманий найвищий рейтинг відносної сили ринку послуг зв’язку, а за ним — ринку транспортних послуг, ще не свідчить про насиченість цими ринками і достатній рівень їх розвитку в країні. Дані світових рейтингів, розрахованих міжнародними організаціями за 59-ма країнами, показують дуже низьку конкурентноспроможність  України за послугами зв’язку.
Аналіз графіків індексів коефіцієнтів відносної сили. Хоч значення коефіцієнтів, безумовно, важливі, але вирішальну роль відіграють тенденції їх зміни.
Тенденція (від англ.trend) — напрям руху цін. Зростаючі піки та западини утворюють висхідну тенденцію, а спадні піки та западини — низхідну. Торговельний коридор характеризується горизонтальними піками та западинами. Тенденції поділяються на основні (довше як шість місяців), проміжні (від одного до шести місяців) та малі (менш як один місяць).
Ринок, який посів одне із високих місць, може поступово слабнути. А ринок з відносно низьким значенням індексу коефіцієнта відносної сили може ставати сильнішим. Остаточне рішення приймається на підставі напряму і форми графіка коефіцієнта чи індексу коефіцієнта відносної сили. Згідно з принципами графічного аналізу купувати слід на початку висхідної тенденції індексу КВС для отримання більшого прибутку, тобто в нашому прикладі –– у червні 1999 року, що унаочнює рис. 5.1. Поява на рис. 5.2. індексу КВС за ознакою низхідної тенденції і прориву лінії тренду (травень––червень 1999 року) означає доцільність вкладання капіталу і укладання торговельних угод саме в цей період.
Аналіз відносної сили товарних ринків на підставі графічного аналізу має дві основні переваги перед іншими методами. По-перше, порівняння графіка індексів КВС товарних ринків з графіком індексу споживчих цін (див рис. 5.2) дає змогу оцінити значущість цінових проривів чи інших ознак нової тенденції. Висхідна тенденція на ціновому графіку має підтверджуватися підвищенням кривої індексу КВС 4, с.218. Важливу роль відіграють також розбіжності між ними. Якщо рух ціни не знаходить підтвердження на графіку індексу КВС, то утворюється розбіжність, яка попереджає про можливу зміну цінової тенденції. Це видно з рис. 5.1 і 5.2, порівняння яких виявляє ознаки розбіжностей тенденції, а саме: до червня 1999 року індекс споживчих цін на непродовольчі товари зростав, а індекс КВС — зменшувався. Це дозволяє отримати випереджувальну, а не ретроспективну інформацію, щоб прогнозувати хоча б напрям руху ціни, що відбувається на окремих товарних ринках.

Рис. 5.1. Динаміка індексу споживчих цін на непродовольчі товари  в Україні за жовтень 1998-го–– вересень 1999 року
По-друге, є змога ранжувати ринки за ступенем їхньої відносної сили від найсильніших до найслабкіших для реалізації торговельної стратегії. Завдяки ранжуванню трейдер може вибрати товари з максимальною відносною силою, якщо планується купівля, або товари з мінімальною відносною силою, якщо планується продаж. Розрахунки потрібно проводити не за ланцюговими індексами цін, а за базисними індексами коефіцієнтів відносної сили, які більш чутливо відбивають тенденції зміни цін.

Рис. 5.2. Динаміка індексу коефіцієнта відносної сили непродовольчих товарів в Україні за жовтень 1998-го –– вересень 1999 року
5.5. Зарубіжна практика використання системи  індексів цін як індикаторів товарного ринку

Користувачам (менеджерам, маркетологам, трейдерам та ін.) потрібна випереджувальна інформація про ціни та індекси цін, якої немає нині в органах державної статистики. За допомогою такої інформації можна було б проводити аналіз відносної сили товарних ринків і оцінювати зростання ринку для обґрунтованого прийняття управлінських рішень щодо інвестування та торговельної стратегії. Оскільки використання методики аналізу відносної сили підтвердило правильність висновків на підставі вітчизняних поточних (спотових) цін, то для отримання випереджувальної інформації доцільно впровадити розрахунки альтернативних індексів цін — не тільки індексів споживчих цін та оптових цін виробників промислової продукції, а й індексів ф’ючерсних цін, які б включали до кошика як промислову сировину, так і продукти харчування.
Закордонна практика, наприклад США, використовує таку  систему товарних індексів [3]: індекс ф’ючерсних цін CRB; індекс поточних (спотових) цін CRB (індекс спотових цін на промислову сировину та індекс спотових цін на продукти харчування), індекс цін на промислову сировину (JOC — Journal of Commerce). Наприклад, індекс ф’ючерсних цін CRB охоплює 21 активний товарний ринок як сировинних (промислових), так і споживчих товарів, за кожним з яких укладаються контракти за ф’ючерсними цінами. Індекс CRB розраховується як базисний щодо 1967 року. Вагову структуру індексу CRB відбиває така класифікація утворюваних його товарних груп:

  • метали –– золото, платина, срібло (14,3 %);
  • енергоносії –– нафта сира, мазут (9,5 %);
  • зернові культури –– кукурудза, овес, пшениця, соя, соєве борошно, соєва олія (28,6 %);
  • м’ясо –– худоба, свині, свинячий лівер (14,3 %);
  • імпортовані товари –– какао, кава, цукор (14,3 %);
  • промислова сировина –– мідь, бавовна, пиломатеріали (14,3 %).

Індекс споживчих цін в Україні як офіційний показник інфляції попиту демонструє за нашими розрахунками значну розбіжність з обмінним курсом гривні за долар США. Це пояснюється тим, що у складі індексу споживчих цін переважають товари вітчизняного виробництва, передусім продукти харчування, частка яких постійно збільшується у витратах домогосподарств (за даними Держкомстату України в I кварталі 2000 року вона становила 67,1 %), що характерно для бідних економік. Саме тому учасники національного ринку орієнтуються на валютний курс з метою врятування чи збільшення свого капіталу.
До випереджувальних індикаторів товарних ринків можна віднести ті самі показники КВС та індексів КВС, але за методикою розрахунку бажано було б використовувати статистичну інформацію про зведений індекс ф’ючерсних цін, якої поки що  немає в Держкомстаті України.
Питання для самоконтролю
1. У чому різниця між фундаментальним та графічним (технічним) аналізом?
2. У чому сутність методів фільтрації і які існують дві основні їх групи?
3. Які існують типи трендів і як характеризується відповідно до них рух ціни товарного ринку?
4. Що означає стан товарного ринку для купівлі чи для продажу?
5. Розкрийте методику розрахунків осцилятора і коефіцієн                                                                                                               та відносної сили.
Тлумачний словник
Осцилятор(від лат. — коливаюсь) — показник, який коливається навколо середньої лінії. Це технічні індикатори, призначені для визначення стану перекупленості чи перепроданості ринку. Графіки осциляторів розміщують під ціновим графіком. З досягненням осцилятором верхнього екстремуму ринок вважається перекупленим, а з досягненням нижнього екстремуму — перепроданим.
Підтвердження — узгодженість показників кількох технічних індикаторів. Наприклад, якщо і ціна, і обсяги торгівлі зростають, це означає,що обсяг торгівлі підтверджує рух ціни. Протилежністю щодо підтвердження є розбіжність.
Розбіжність — ситуація, за якої два індикатори не підтверджують свідчення один одного. Наприклад, ціни продовжують підвищуватися, а крива осцилятора починає знижуватися. Зазвичай, розбіжність попереджає про розвертання цінової тенденції.
Коефіцієнт відносної сили товарного ринкурозраховується як співвідношення індексу ціни товару (або групи товарів) до зведеного індексу оптових чи споживчих цін і допомагає визначити стан товарного ринку за ціною — чи є ринок для купівлі чи для продажу.
Література
1. Жваколюк Ю. Внутридневная торговля на рынке Форекс. Технический анализ. Индикаторы рынка Форекс. Приёмы биржевой игры. –– Спб, 2000.
2. Кваснюк Б., Симоненко Л. Економічне зростання в країнах з перехідною економікою // Економіст. — 1998. — №5. –– С. 26.
3. Мэрфи Джон Дж. Межрыночный технический анализ. Торговые стратегии для мировых рынков акций, облигаций, товаров и валют. –– М.: Диаграмма, 1999.
4. Суслов В. Сьогодні політична ситуація дає можливість зробити рішучі кроки в економіці // Економіст. —1998. — №5. –– С. 11.
5. Эрлих Анна. Технический анализ товарных и финансовых рынков. Приклад. пособие. –– М.: Инфра, 1996.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.