лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку товарів і послуг

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

У динаміці потрібно аналізувати співвідношення індексів грошової маси (ІМ), споживчих цін (ІСЦ) та валового внутрішнього продукту (ІВВП), яке має бути на збалансованому національному ринку у вигляді таких нормалей:
.
Але, за нашими розрахунками, динаміка цих взаємозв’язаних показників товарного і грошового ринків в Україні за період 1996––1998 рр. була протилежною: 1,677 > 1,320 > 1,258, що ілюструється даними табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Кумулятивні індекси валового внутрішнього продукту,  грошової маси та інфляції в Україні*


Показник

1997 р.

1998 р.

1. Індекс ВВП (ІВВП)

1,145

1,258

2. Індекс грошової маси (ІМ)

1,339

1,677

3. Індекс споживчих цін (ІСЦ)

1,100

1,320

4. Індекс обороту грошей (р.1:р.2) (ІО)

0,868

0,748

5. Індекс купівельної спроможності грошової одиниці (1/ ІСЦ)

0,909

0,757

________________
* За одиницю взято показники 1996 року. Розрахунки виконано за Статистичним щорічником України за 1996––1998 рр.
Отже, випереджувальні темпи зростання грошової маси упродовж 1996––1999 рр. в Україні, які становили 167,7 %, призвели до зростання споживчих цін (інфляції) на 32 %, або за коефіцієнтом еластичності приріст грошової маси на 1 % призводив у зазначений період до приросту інфляції на 0,47 %, або на 0,5 % (). Одним із доказів такого стану взаємодії товарного і грошового ринків є “відплив грошей” за кордон, їх вилучення з внутрішнього ринку.
Таким чином, можна дійти висновку, що інфляція — суто монетарний феномен, хоча в економічній літературі існують і інші погляди. Головним фактором інфляції, як правило, є дефіцит бюджету, який фінансується за наявних умов шляхом монетизації дефіциту бюджету Національним банком. Бюджетний дефіцит майже завжди дуже важко усунути як із політичних, так і зі структурних причин. Зменшення чи ліквідація дефіциту передбачає зменшення урядових витрат і/або збільшення податків, але обидва ці шляхи політично непопулярні. Крім того, країни з неефективною податковою та корумпованою економічною системами, як правило, характеризуються масовими ухиленнями від податків, значним тіньовим сектором економіки, потужним фінансовим та політичним лобі тощо. Можна з не меншою мірою істини стверджувати і те, що інфляція є фіскальним феноменом, адже незабезпечені гроші — це відбиття поганої фіскальної, а не монетраної політики. Тому таким країнам потрібні досягнення у структурних та фіскальних реформах (ефективна приватизація, обмеження державних витрат і податкового тиску), що може бути наслідком лише продуманої і виваженої макроекономічної політики, яка забезпечить низьку інфляцію, економічне зростання і добробут населення.
І хоч загалом причинно-наслідковий взаємозв’язок між кількістю грошей і сумою цін на товари і послуги встановлено за рівнянням обміну правильно, але, відмовившись від трудової теорії вартості грошей, важко пояснити, що є регулятором ціни товару (послуги) і вартості грошей, бо виходить зачароване коло: ціна визначається кількістю грошей, а кількість грошей — рівнем цін. Не можна зіставляти обсяг грошової маси і суму цін, попередньо не з’ясувавши їхнього вартісного змісту. Грошова одиниця відбиває певну, установлену в економіці кількість витрат праці або відпрацьованого робочого часу (людино-годин). Тому саме коефіцієнт переведення вартості товару (послуги) в одиницях часу в ціну і є регулятором товарного і грошового ринків.
Цей коефіцієнт обчислюється за формулою:
,
або
де W — середній рівень витрат праці на одиницю товару (послуги), людино-год.
Так, згідно з даними Держкомстату України було відпрацьовано робочого часу, наприклад, за 1998 рік 25512,8 млн людино-год, а ВВП = 102593 млн грн. Тоді в середньому в економіці України в 1998 році ціна товару (послуги) відбивала рівень витрат праці на товар у розмірі 0,249 людино-год, або 15 хв (0,249 ? 60 хв).
Поєднавши рівняння, яке виражає залежність між кількістю грошей і сумою цін товарів, та рівняння, яке виражає залежність між вартістю і ціною товарів, дістанемо:
,
де М — сукупна грошова маса (М3), яка в 1998 році дорівнювала в Україні 15705 млн грн.
Таким чином, між вартістю товарів і послуг в одиницях часу, їхньою ціною і грошима існує прямий постійно діючий причинно-наслідковий взаємозв’язок. Ця єдність чітко виражена лише за однакової вартості грошової одиниці, яка визначається як частка від ділення суми вартості товарів і послуг, виражених в одиницях часу, на суму вартості товарів і послуг, виражених в грошових одиницях:


Отже, на ринку товарів і послуг 1 грн їхньої вартості відбиває середній рівень витрат праці в 0,249 людино-год. (15 хв), що еквівалентно вартості грошової одиниці на ринку грошей за середніми витратами праці в 1,62 людино-год (або 97 хв). Таким чином, вартість грошової одиниці є коефіцієнтом переведення одного подання вартості товару в інше. І лише в такому разі правильним є визначення вартості грошової одиниці діленням суми вартості товарів і послуг, виражених у грошових одиницях (ВВП), на загальну масу грошей (М3). За нашими розрахунками, у 1998 році номінальна вартість грошової одиниці була така:

а реальна, з урахуванням трудової теорії вартості грошей, –– лише 1,62 грн (25512,8 (млн людино-год) : 15705 (млн грн)), тобто, фактичне знецінення вартості грошової одиниці на національному ринку в 1998 році було більш ніж чотириразовим: 6,5 : 1,62 = 4,01 (разу), або штучне збільшення маси грошей призвело до зменшення вартості грошової одиниці в 4 рази і, як наслідок, до підвищення цін (інфляції). Отже, в Україні здійснюється випуск порожніх грошей (емісія), за якими немає прирощеної доданої вартості. Це фальсифікація обмінних процесів на національному ринку товарів і послуг. Тому аналіз розвитку фіктивної вартості грошей має стати важливою складовою статистичних макроекономічних досліджень.
Якщо еталон виміру вартості товару (послуг) один, а кількості грошей — інший, не трудовий, то рівняння ?W·Q = k?P·Q = ?М·О тимчасово порушується й усі три показники втрачають взаємозв’язок, що призводить до протиставлення трудової теорії вартості та грошей монетаристській і фіксується лише єдність між кількістю грошей та цінами, що саме й простежується в економіці України на прикладі розрахунків за 1998 рік:

Тобто, грошова маса М3 15705 млн грн становить лише 61,5 % вартості товарів і послуг в одиницях часу і у грошовому виразі. Порушення рівноваги на національному ринку внаслідок різних еталонів виміру вартості товарів (послуг) і вартості грошей призвело до того, що в 1998 році на 38,5 % національний ринок не був забезпечений грошима.
Коефіцієнт переведення вартості товару (послуги) в одиницях часу в ціну є постійно змінюваною величиною і залежить від кількості грошей в обігу, співвідношення попиту і пропозиції грошей. Тому за умови, що сума цін товарів і послуг та грошова маса кількісно збігаються, коефіцієнт (k) вартості грошової одиниці буде дорівнювати одиниці. І лише тоді, коли ?М·О > ?P·Q, маємо k < 1. І, навпаки, якщо ?М·О < ?P·Q, то k > 1, що й простежується за нашими розрахунками, де k=1,62, так як грошова маса М3 менше ВВП згідно коефіцієнту переведення вартості товару (послуги) в одиницях часу в ціну:
.
Спроба підвищити вартість грошової одиниці, зменшуючи кількість грошей в обігу, призводить до порушення єдності товарного і грошового обігу. За умов, коли ціна відбиває рівень витрат праці, можна уникнути інфляційних процесів, бо інфляція — наслідок порушення дії закону єдності товарного і грошового обігу.
Але оскільки справжнім багатством суспільства є вироблені кінцеві товари та послуги, а не випущені в обіг гроші, то завдяки єдності товарного і грошового обігу через певний час між ними знову встановлюється рівність, але вже на основі нової, зміненої вартості грошової одиниці в одиницях відпрацьованого робочого часу.
Ціна і маса грошей — похідні величини, які змінюються залежно від еталону вимірювання вартості товарів в одиницях витраченого часу. Штучне збільшення маси грошей призводить до зменшення вартості грошової одиниці і підвищення цін. І, навпаки, у разі штучного підвищення цін вартість товарів і послуг вимірюється меншою вартістю грошової одиниці. Таке підвищення цін потребує штучного збільшення грошової маси. У першому випадку причиною інфляції є емісія грошей, а зростання цін — її наслідок. У другому випадку, навпаки, причиною інфляції є підвищення цін, а емісія грошей — наслідок інфляції. І лише органічна єдність між вартістю, ціною і масою грошей забезпечує  стабільність грошової одиниці.
Питання для самоконтролю

  • Розкрийте сутність рівняння макроекономічних реалізованих попиту і пропозиції.
  • Побудуйте модель товарного ринку.
  • Розкрийте сутність методу товарних потоків, який використовується на макро- і мікрорівнях.
  • Наведіть методику розрахунку мультиплікатора та супермультиплікатора нагромадження (доходу).
  • Наведіть рівняння обміну та розкрийте наслідки міжринкової взаємодії товарів і грошей.

Навчальне завдання
Розвиток національної економіки характеризується такими показниками за рік:


Показник

Базисний період

Поточний період

1. Валовий національний дохід, млн грн

80472,0

124583,0

2. Прямі інвестиції, млн дол. США

1438,2

3274,2

3. Обмінний курс гривні щодо долара США (середньорічний)

1,83

4,13

4. Капітальні вкладення, млн грн

12557

14799

Розрахувати мультиплікатор нагромадження і зробити висновок щодо використання інвестицій у національній економіці.
Тлумачний словник
Інвестиції — довгострокові вкладення капіталу у підприємства, використовувані на купівлю факторів виробництва (праці, капіталу).
Валові інвестиції складаються з амортизаційних відрахувань та чистих інвестицій.
Прямі інвестиції являють собою вкладення підприємницького капіталу у виробництво матеріальних та інших цінностей.
Портфельні інвестиції — вкладення капіталу в акції та інші цінні папери, надання міжбанківських кредитів, кредитів підприємствам. Портфельні інвестиції на відміну від прямих інвестицій не дають права контролю за господарською діяльністю підприємства.
Репатріація капіталів (від пізньолат. repatriatio — повернення на батьківщину) — ввезення капіталу в країну, з якої він раніше був вивезений. Здійснюється за формою або реінвестицій, або повернення виручки від реалізації товарів і послуг за кордоном. Коли очікується ревальвація національної валюти, репатріація капіталів прискорюється, а у протилежному випадку — уповільнюється.
Ревальвація національної валюти (від лат. re –– підвищення і valeo — мати значення) — підвищення курсу національної валюти щодо валют інших країн. Ревальвація вигідна імпортерам товарів та послуг і експортерам капіталів, але не вигідна експортерам товарів та послуг, оскільки призводить до зменшення їхнього виторгу в національній валюті. Ревальвація може призвести до збільшення притоку закордонних короткострокових капіталів (кредитів).
Девальвація національної валюти (від лат. de — зворотний рух і valeo — мати значення) — зниження офіційного курсу національної валюти щодо іноземних валют, а також щодо міжнародних валютних розрахункових одиниць (СДР, євро). З переходом до плаваючого валютного курсу девальвація на ринку відбувається стихійно. В європейській валютній системі, що ґрунтується на коливанні 12 валют в межах ±2,25 %, а з 1993 року ±1,5 % періодично проводяться офіційні девальвація і ревальвація. Країни-члени Міжнародного валютного фонду повинні повідомляти МВФ про заплановану девальвацію своїх валют у розмірі менш як 10 % і отримувати від нього офіційний попередній дозвіл у разі девальвації понад 10 %.
Мультиплікатор нагромадженняхарактеризує приріст національного доходу на одну гривню приросту інвестицій. Саме коливання інвестицій є першопричиною змін обсягів виробництва і доходу.
Коефіцієнт переведення вартості товарів і послуг в одиницях часу — це співвідношення вартості товарів і послуг в одиницях робочого часу (відпрацьовано млн людино-год.) до вартості товарів і послуг в ринкових цінах (ВВП).
 



Література
    • Валова додана вартість по регіонах України. Стат. бюлетень. — К.: Держкомстат, 1999.
    • Кеес ван ден Бос и Питер Эл. Измерение экономики. Введение в практику национальных счетов. Второй проект. — Программа TACIS, 1997.
    • Малий І. Й. Кредитна інфляція в умовах перехідної економіки // Фінанси України. — 1999. –– № 6.
    • Національні рахунки України. Стат. щорічник за 1998 р. — К.: Держкомстат, 1999.
    • Прямі інвестиції у 1999 році. Стат. бюлетень. — К.: Держкомстат, 2000.
    • Будівництво в Україні за формами власності. Стат. бюлетень за 1999 рік. — К.: Держкомстат, 2000.
    • Введення в дію основних фондів та інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) в Україні. Стат. бюлетень за 1999 р. — К.: Держкомстат, 2000.
    • Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. — К.: Скарби, 2000.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.