лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку праці

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

§

 4. Державна служба зайнятості:
її права та обов’язки

Для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадян відповідними гарантіями на всій території України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, створено Державну службу зайнятості, діяльність якої контролюють Міністерство праці України і місцеві органи державної виконавчої влади.
Послуги, пов’язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безкоштовно. Діяльність цієї служби фінансується зі спеціального державного фонду допомоги зайнятості.
До складу Державної служби зайнятості входить інспекція, яка стежить за виконанням законодавства про зайнятість державними та громадськими органами, підприємствами, закладами, організаціями (незалежно від форм власності і господарювання), фермерами та іншими працедавцями.
Державна служба зайнятості зобов’язана:

  • аналізувати й прогнозувати попит і пропонування робочої сили, інформувати населення та державні органи управління про стан ринку праці;
  • консультувати громадян, власників підприємств, заклади й організації (або уповноважені ними органи), які звернулися до служби зайнятості, про можливості отримання роботи і забезпечення робочої сили;
  • вести облік вільних робочих місць і громадян, які звернулися з питань працевлаштування;
  • допомагати громадянам у виборі відповідної роботи, а власникам підприємств, закладів, організацій — у доборі потрібних працівників;
  • організовувати в разі потреби професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості;
  • надавати послуги з працевлаштування та професійної орієнтації звільненим працівникам і незайнятому населенню;
  • реєструвати безробітних і надавати їм у межах своєї компетенції допомогу, у тому числі грошову;
  • брати участь у підготовці перспективних і поточних держав­них та територіальних програм зайнятості та методів соціального захисту різних груп населення від безробіття.

Державна служба зайнятості має право:

  • вимагати від підприємств, закладів і організацій, незалежно від форми власності, статистичні дані про наявність вакантних робочих місць, характер і умови праці, про всіх звільнених та прийнятих працівників, а також інформацію про очікувані зміни в організації виробництва і праці та інші заходи, які можуть призвести до звільнення працівників;
  • розробляти й виносити на розгляд місцевих державних організацій, виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів пропозиції про встановлення для підприємств, закладів, організацій, незалежно від форм власності, квоти прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту і не можуть на рівних умовах конкурувати на ринку праці, та направляти таких громадян для їх працевлаштування;
  • направляти для працевлаштування на підприємства, у заклади та організації всіх форм власності, за наявності там вільних робочих місць, громадян, які звернулися до служби зайнятості, згідно з рівнем їхньої освіти і професійної підготовки;
  • направляти безробітних громадян за їх бажанням на оплачувані громадські роботи;
  • оформляти за дорученням підприємств, закладів і організацій усіх форм власності договори з громадянами про їх працевлаштування з попереднім професійним навчанням, оплатою вартості проїзду, добових, а також надавати допомогу в разі переїзду на нове міс­це проживання і праці коштом підприємств, закладів і організацій;
  • розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами фонду допомоги зайнятості;
  • оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує набуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання стипендії в розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення;
  • в установленому законодавством порядку надавати громадянам допомогу з безробіття та припиняти чи скасовувати її;
  • уносити пропозиції про припинення на строк до шести місяців рішень підприємств про звільнення працівників у зв’язку з труднощами їх майбутнього працевлаштування з одночасною част­ковою або повною компенсацією витрат підприємствам.

5. Інформаційне забезпечення ринку праці
Аналіз ринку праці можливий лише за наявності конкретних даних про чисельність населення, робочої сили, зайнятого та незайнятого населення.

§

  Інформаційно забезпечують аналіз перепис населення, поточний облік, статистична звітність підприємств, Державної служби зайнятості України, а також вибіркові обстеження, дослідження громадської думки та інші соціологічні дослідження.
Базову інформацію дає перепис населення — одночасне суцільне спостереження, яке проводиться один раз на десятиріччя. Воно дає змогу визначити на дату перепису чисельність населення, його склад за статтю, віком, освітою, сімейним та соціальним становищем, а також здобути унікальні дані щодо стану ринку праці, зайнятості, видів діяльності і джерел засобів існування. Таку інформацію було зібрано під час Всеукраїнського перепису населення 2001 р. Проте розвиток ринку праці обумовлює мобільність змін на ньому, тому одержані цифри швидко застарівають. Через кілька років ми матимемо лише приблизну оцінку населення, яка має уточнюватися на підставі даних поточного обліку про реєстрацію народжень, смер­тей, міграцію населення, а також звітності щодо зайнятості.
Основною поточною інформацією про зайняте населення на ринку праці є статистична звітність, що її надають підприємства (організації, заклади). На цей час вона перебуває на стадії формування та постійних змін. Так, у формі № 1-ПВ «Звіт з праці» підприємства надають дані про середньооблікову чисельність працівників, заробітну плату, використання робочого часу, рух працівників. Важливою є рубрика про причини звільнення працівників: за власним бажанням, за прогул або інше порушення дисципліни, у зв’язку зі скороченням штату. Це достатньою мірою характеризує тенденції, які формуються на підприємстві та на ринку праці міста (області, регіону).
У першому розділі форми № 6-ПВ «Чисельність окремих працівників і підготовка кадрів» містяться дані про облікову чисельність працівників на кінець періоду та чисельність окремих категорій (жінок, що перебувають у відпустці через вагітність, пологи та догляд за дітьми; працюючих за контрактом, вахтовим методом; пенсіонерів тощо). У другому розділі — дані про підготовку та підвищення кваліфікації кадрів, що є важливими для оцінювання професійної мобільності працівників, пристосування їх до вимог виробництва.
Наведені форми містять також показники для аналізу прихованого безробіття: кількість відпрацьованих людино-днів, людино-годин, втрати робочого часу з різних причин (зокрема, через брак сировини, матеріалів, обсягу робіт).
Наявну організацію спостереження ринку праці органами державної статистики схематично наведено в табл. 1.
Таблиця 1
ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ РИНКУ ПРАЦІ


Періодичність одержання інформації

Спосіб одержання інформації

Державна статистична звітність

Вибіркові обстеження

підприємств

адміністративних установ

підприємств

домашніх
господарств

Місячна

1-ПВ, 1-ПВ (заборгованість)

1-ПН, 3-ПН

 

 

Квартальна

3-ПВ

2-ПН

 

Економічної активності

Піврічна

2-ПВ, 6-ПВ, 1-ПВ
(умови праці)

9-ДС, 1-АС, 1-ТМ, 2-ТМ

Витрат на робочу силу

 

Річна

1-ПВ (страйк)

4-ПН

Гнучкості праці

 

Не мають установ-
леної періодичності

 

 

 

 

Для отримання інформації зі статистики праці Держкомстат України використовує державну статистичну звітність та вибіркові обстеження. Державну статистичну звітність, своєю чергою, за одиницями надання інформації та колом охоплення можна поділити на два види: загальну звітність підприємств і звітність адміністративних установ (Державного центру зайнятості, Міноборони, МВС, Держкордону, Державної податкової адміністрації, інших структур).
Одиницями відбору вибіркових обстежень єпідприємства (обстеження робочої сили та витрат на її утримання, політики гнучкості на промислових підприємствах) та домашні господарства (обстеження домашніх господарств з питань економічної активності населення, де об’єктами спостереження є особи певного віку).
Отже, можна виокремити три одиниці надання інформації: підприємства, адміністративні установи та населення.
За строком подання форми статистичного спостереження рин­ку праці поділяються на: місячні, квартальні, піврічні, річні і такі, що не мають установленої періодичності, а подаються за потреби (або за можливості).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.