лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку праці

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 6
БЕЗРОБІТТЯ ЯК ОБ’ЄКТ
СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ

§

  1. Поняття безробіття, причини
та фактори, що його зумовлюють.
Завдання статистичного вивчення безробіття
Сьогодні актуальною проблемою є зайнятість населення. Це пояснюється тим, що іманентною властивістю зайнятості є праця, яка, з одного боку, — об’єктивна потреба, а з другого — основна рушійна сила суспільного розвитку.
Зайнятістьце діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб працездатного населення та зі створенням сукупного продукту або національного доходу.
Але існує й поняття незайнятості, що його відносять до категорії осіб, які опинилися поза трудовим процесом (незайнятих працездатних). Їх можна класифікувати на добровільно незайнятих і вимушено незайнятих.
Добровільно незайнятіце працездатні особи, які з певних причин не претендують на отримання роботи (ведуть домашнє господарство, перебувають на утриманні й т. ін.). Добровільна незайнятість є позитивним явищем і свідчить про підвищення життєвого рівня.
Складною проблемою і для людини, і для держави є вимушена незайнятість, котра є підґрунтям феномену безробіття.
Безробіттяекономічна категорія, яка показує економічні відхилення з приводу вимушеної незайнятості працездатного населення. «Безробіття породжується тоді, коли ринок праці не бажає поглинути осіб, які здатні і бажають працювати. На ринку праці порушений баланс між попитом і пропону-
ванням», — пише про безробіття американський економіст І. Оуен.
Існує кілька теорій виникнення безробіття (про них ішлося в розділі «Макроекономічні підходи до вивчення ринку праці»). Зауважимо, що безробіття являє собою макроекономічну проблему, оскільки чинники, які на нього впливають, є передусім економічні, а саме:

  • структурні зрушення в економіці, які призводять до масштабних змін у структурі й кількості попиту на робочу силу і мають особливо тяжкі наслідки в періоди стагнації або зниження ділової активності;
  • зниження темпів економічного розвитку, що спричинюється до зменшення кількості робочих місць, порушення збалансованості кількості працівників з кількістю робочих місць;
  • недостатній сукупний попит;
  • інфляція, яка виявляється в скороченні капітальних вкладень (зменшення інвестицій призводить до скорочення виробництва, а отже, і зайнятості), а також у зниженні реальних доходів населення, що зумовлює збільшення пропонування робочої сили за зниження попиту на неї;
  • співвідношення цін на фактори виробництва, яке веде до переважання працеощадних технологій;
  • сезонні коливання виробництва, які викликають зміни в попиті на робочу силу;
  • НТП, наслідки якого посилюють безробіття через комплексний вплив, котрий виявляється, по-перше, у впровадженні працеощадних технологій, автоматизації виробництва, що витискає велику кількість некваліфікованої праці; по-друге, в ускладненні виробництва, що неминуче спричинюється до спеціалізації, а отже, збільшення структурних диспропорцій між попитом і пропонуванням робочої сили.

Розгляньмо інші фактори безробіття.
Соціальні фактори:

  • недосконале трудове законодавство як результат компромісу між вимогами працівників і профспілок, з одного боку, і державою — з другого, посилює негнучкість ринку праці, призводить до скорочення попиту на живу працю в підприємців, зменшуючи її питому вагу;
  • трансфертні платежі, що впливають як на зниження, так і на підвищення безробіття;
  • недостатня професійна і територіальна мобільність робочої сили;
  • недостатній розвиток програм зайнятості;
  • низький рівень і статус системи освіти, професійної підготов­ки і перепідготовки;
  • брак інформації про вільні робочі місця;
  • низька економічна активність різних груп населення.

Демографічні фактори:

  • зміни в чисельності населення;
  • зміни статево-вікової структури.

Наведені фактори не вичерпують складності причинно-наслід­кових залежностей безробіття і являють собою тільки найпоширеніші її пояснення.
Безробіття як результат трансформації всієї економічної системи, соціальних і політичних перетворень — це певною мірою новий для вітчизняної статистики об’єкт, і цим пояснюється складність його вивчення.
Першорядні завдання статистичного вивчення безробіття такі:

  • розроблення теоретико-методологічних підходів і конкретизація застосовуваних категорій, понять та ознак безробіття;
  • вірогідність статистичної інформації про безробіття;
  • реалізація підходів до формування інформаційної бази, яка забезпечує зрозумілість і повноту показників;
  • розширення методів збирання інформації, які ґрунтуються на поточному поодинокому обліку, суцільному й вибірковому спостереженні (обстеження домогосподарств);
  • опрацювання та постійне вдосконалення системи показників, що уможливить всебічне кількісне відбиття даного явища за допомогою системи показників виявлення «осередків» безробіття і ознак їхнього виникнення;
  • використання методів математичного моделювання для визначення характеру впливу різних факторів (економічних, соціальних, демографічних) на рівень безробіття;
  • прогнозування явища, використання методів екстраполяції, моделювання, експертних оцінок (брак тривалості динамічних рядів зумовить використання методу експертних оцінок, який потребує залучення кваліфікованих кадрів);
  • організація моніторингу стану зайнятості, метою якого є постійне системне відстежування ситуації зайнятості й безробіття на ринку праці України, що формується в країні та її регіонах;
  • вивчення і реалізація рекомендацій МОП у галузі ринку праці.

Між тим, інтеграція нашої економіки у світову викликала потребу тіснішого наближення чинних у державі засад праці до міжнародних стандартів. На це спрямовано Указ Президента України від 23 травня 1993 р. «Про перехід України до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи обліку й статистики».
Розв’язання завдань статистичного вивчення безробіття позначилось і на розробленні основних напрямів у галузі зайнятості та засобах їхньої реалізації.
Основні напрями в галузі зайнятості
Складання державних і регіональних програм зайнятості з метою:
а) запобігання інтенсивному характеру безробіття та його скорочення (через підвищення економічної заінтересованості підприємств і організацій у створенні робочих місць);
б) поліпшення організації системи відтворення робочої сили в оптимальному поєднанні з розвитком робочих місць по регіонах і областях;
в) удосконалення професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки трудових ресурсів, ефективне їх використання;
г) забезпечення повного правового і надійного захисту безробітних та їхніх сімей від негативних наслідків безробіття;
д) створення сприятливих умов для зайнятості громадян, які потребують захисту;
е) формування ефективно діючої матеріальної, кадрової, інформаційної, статистичної, фінансової і науково-методичної бази державних служб зайнятості і т. ін.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.