лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Економічна політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 11. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЗА УМОВ СУЧАСНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Методичні рекомендації

Нині формується надзвичайно складна геоекономічна конструкція — система глобального управління ресурсами планети, перерозподілом світового доходу і всією економічною діяльністю у світі, визріває новий світоустрій — наднаціональний неоекономічний континіум, що об’єднує культури різних регіонів планети, і всі елементи нової системи мають адекватно реагувати на його вимоги та розвиватися за його законами. Процес глобалізації ще гостріше ставить питання щодо необхідності обґрунтування соціально-економічного розвитку країни та економічної моделі цього розвитку. На сучасному етапі в Україні все більше розуміють необхідність відповідності форм і методів реалізації національних інтересів умовам глобалізації. Захист національних інтересів за умов посилення НТР і глобалізації, загострення конкуренції на світовому ринку вимагає від уряду України проведення зовнішньої економічної політики, адекватної сучасним умовам функціонування світового ринку та реальному рівню розвитку національної економіки.
Студенти мають вивчати цю тему за таким планом:

§ 1. Суть і напрямки зовнішньоекономічної політики

У першому питанні особливу увагу слід звернути на об’єктивну необхідність проведення зовнішньоекономічної політики та її взаємозв’язок з внутрішньою економічною політикою.
Студенти мають проаналізувати альтернативні визначення сутності зовнішньоекономічної політики, спираючись на розуміння взаємодії політики і економіки, суб’єктивного і об’єктивного, намірів та їх реалізації в економічних відносинах [5, 8].
На відміну від внутрішньої економічної політики вчені виокремлюють й специфічні ознаки зовнішньої економічної політики (ЗЕП), які визначаються особливостями (засобами, інструментами) реалізації цілей ЗЕП, реалізацією національних інтересів кожної держави і механізмом їх узгодження, реалізації через різноманітні форми міжнародних економічних відносин, а також національною специфікою організаційно-інституційного та теоретично-концептуального забезпечення ЗЕП.
Зміст зовнішньоекономічної політики також має свої особливості в кожній державі, бо визначається її соціально-економічною та політичною організацією, рівнем економічного розвитку, тому ЗЕП і є функцією певного рівня розвитку, концентрованим виразом економіки.
Необхідно звернути увагу на об’єктивну суб’єктивність зовнішньоекономічної політики: ніяка альтернативність, багатоваріантність, суб’єктивізм формування ЗЕП не відміняють об’єктивного характеру зовнішньої економічної політики, бо вона визначається об’єктивними економічними потребами певної країни, які реалізуються як економічні інтереси, що визначають і стимулюють відповідну стратегію й тактику реальних дій держави як головного суб’єкта зовнішньоекономічних відносин.
Важливим є розуміння плинності, нестабільності, еволюції ЗЕП з розвитком конкретної держави і світової економіки під впливом різноманітних як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників (розвиток НТР і продуктивних сил, зміна політичної організації в різних державах, монополізація економіки в окремих галузях, зародження нових тенденцій, закономірностей в економічних відносинах, глобалізації суспільного розвитку тощо).
Необхідно розрізняти різноманітність цілей ЗЕП та основну мету зовнішньоекономічної політики держави. Якщо основною метою ЗЕП є забезпечення добробуту людей у певній країні, зміцнення й оновлення соціально-економічних відносин у державі, то реалізація всіх інших цілей має бути підпорядкована досягненню генеральної мети [8, с. 83—84].
Кожна держава залежно від рівня розвитку національної економіки й об’єктивно існуючої на певному історичному етапі системи міжнародних економічних відносин проводить таку ЗЕП, яка передусім відповідає її національним економічним інтересам. Тому економічна політика держави в економічних відносинах з іншими державами може бути захисною (для захисту національних загальнодержавних інтересів і інтересів власних виробників) і наступальною (за умов ринкової конкуренції відбувається боротьба за реалізацію «своїх» економічних інтересів і перемагає більш могутній капітал певного суб’єкта або країни).
В економічній теорії розрізняють різноманітні напрямки зовнішньої економічної політики: меркантилізм, протекціонізм, вільна торгівля, агресивний або наступальний протекціонізм, колективний протекціонізм, приватномонополістичний протекціонізм [5, с. 8—15].
Необхідно звернути увагу на те, що за сучасних умов функціонування міжнародної економічної системи суб’єкти ЗЕП використовують практично всі напрямки економічної політики, які взаємодіють і взаємообумовлені рівнем розвитку окремих країн — суб’єктів світового господарства і закономірностями розвитку міжнародних економічних відносин.
Важливо зрозуміти, що розвиток ринкових економічних відносин стає все більш регульованим як в окремих країнах, економічних інтеграціях, так і в міжнародних економічних відносинах, усе більшого значення набувають різноманітні формальні та неформальні міжнародні інститути й організації, які певним чином регулюють міжнародні економічні відносини (передусім з позиції, сили капіталу) і впливають на формування та реалізацію зовнішньоекономічної політики кожної країни. Таке регулювання не сприяє, на нашу думку, пропорційному розвиткові світової економіки, посилює диференціацію країн на багаті і бідні, розвинуті і слаборозвинуті, веде до перерозподілу створюваного прибутку на користь більш розвинутих країн світу.

§ 2. Зовнішньоекономічна діяльність держави за умов глобалізації

У перехідний період відбувається складна переорієнтація зовнішньоекономічних зв’язків України стосовно нових умов економічної діяльності, формування пріоритетів, нових форм, пошук нових партнерів зовнішньоекономічних зв’язків. Така інтеграція має ґрунтуватися на зовнішньоекономічній діяльності країни для забезпечення подальшої трансформації економіки на основі активної взаємодії зі світовим господарством.
Слід пам’ятати, що на цей процес не може не впливати посилення інтеграційних явищ та глобалізації світової економіки, яка дійсно постає єдиною інтегрованою системою з певними притаманними їй тенденціями.
Під натиском глобалізації світ набуває рис єдиного світового ринку та поступово перетворюється на єдину світову економіку і це визначає напрями зовнішньоекономічної діяльності держав, передусім стосовно найважливішої умови — закритості або відкритості їхніх економік.
Однією з визначальних тенденцій економічної інтеграції сучасного світу є те, що транснаціональні корпорації (ТНК) перетворюються на основну ланку світової відтворювальної систем.
Слід усвідомлювати, що сучасні світові тенденції розвитку спираються на відкриті (ліберальні) моделі економіки. На відміну від них закриті моделі економіки співіснують з одночасною політичною ізоляцією країни від зовнішнього світу. На сучасному етапі такий тип економіки притаманний лише Північній Кореї, Іраку та Кубі, економічна ізоляція яких сполучається з їх політичною блокадою з боку більшості країн світу.
Відкриті моделі економіки спираються на свободу економічної діяльності всередині країни та за її межами, вирізняються максимальним використанням переваг зовнішньоекономічної діяльності для досягнення найбільшої ефективності, із залученням державою всіх методів та інструментів, необхідних для розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни, і разом з тим зі збереженням в межах національної економіки можливості протидії або пом’якшення негативних соціальних наслідків глобалізації економіки. Справді, приєднання до світової економіки не повинно означати безумовної та повної відмови від національного досвіду, традицій і пріоритетів.
Залучення національних господарств до світової економіки на етапі її глобалізації імперативно вимагає визнати стандарти ТНК за стандарти сучасного ринку та ринкової економіки замість реального визнання багатоманітності ринкових реформ і специфіки національних економічних моделей. Отже, одним із небажаних процесів глобалізації постає обмеження нею можливостей національної економічної політики, зовнішньоекономічної діяльності країни та регуляторної ролі держави, тобто обмеження суверенітету країни.
Найгострішою проблемою сучасності, пов’язаною з процесом глобалізації, нерівність країн та регіонів за рівнем доходів, соціальним забезпеченням тощо. На сьогодні загальновизнано, що глобалізація посилює процеси соціальної поляризації та маргіналізації населення всередині країн, а також на загальносвітовому рівні, тож виникають нові ускладнення, що розмежовують країни високого рівня добробуту від бідніших — між «зоною миру» та зонами «підвищеної конфліктності». Зараз визнано, що глобалізація в сучасному вигляді не тільки не ліквідує і не зменшує, а консервує та поглиблює нерівність між невеликою кількістю багатих країн та загальною масою бідних країн усіх континентів, різними прошарками суспільства кожної країни, окремими людьми. Так, за останні 30 років, якщо глобальна економіка зростає на 2—3% на рік, водночас розрив між багатими та бідними країнами збільшується в десять разів [49].

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.