лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Маркетинг

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

43. Основна відмінність попиту від потреби полягає в тому, що:

  1. попит забезпечений купівельною спроможністю;
  2. попит є конкретнішим поняттям, а потреба — переважно абстрактна;
  3. попит реалізується на ринку;
  4. попит, порівняно з потребою, є суб’єктивним.

44. Побажання (запит) від попиту сутнісно відрізняються:

  1. перша категорія первинна, а друга — вторинна, похідна;
  2. перша категорія — це зовнішня форма виявлення потреб, а друга — це ті самі побажання, запити, але з урахуванням купівельної спроможності потенційних покупців;
  3. перша категорія формується тільки сферою підприємництва,
    а друга — основа тактичних і маркетингових завдань підприємців;
  4. перша категорія — віртуальна, а друга — конкретна.

45. Категорія задоволення в контексті маркетингу означає:

  1. лише факт вибору товару із сукупності запропонованих;
  2. вибір покупцем товару та уникнення розчарування купівлею у післякупівельний період;
  3. факт вдалого вибору товару з усієї сукупності подібних до нього та досягнення найвищого значення корисності і рівня задоволення потреб людини;
  4. виключно особистісне тлумачення, розуміння здійсненої купівлі і процесу споживання, користування товаром.

46. Виріб — це:

  1. матеріальний результат виробничої діяльності;
  2. річ, підготовлена для продажу;
  3. сукупність видимих і невидимих властивостей, які можуть забезпечити потреби людини;
  4. усі відповіді правильні.

47. Товар — це:

  1. усе, що може задовольнити потреби людини;
  2. усе, що пропонується на ринку;
  3. усе, запропоноване на ринку з метою привертання уваги, придбання, використання, споживання;
  4. усе, що наділене хоча б одним видом корисності.

48. Функція бізнесу сфери виробництва і торгівлі полягає насамперед:

  1. в отриманні прибутків підприємством;
  2. створенні корисності для споживача;
  3. забезпеченні зайнятості населення в регіоні;
  4. задоволенні підприємницьких амбіцій певної частки населення.

49. «Теорія мишоловки» Емерсона в контексті маркетингової діяльності підприємств на сучасному етапі неприйнятна для досягнення успіху на ринку через те, що:

  1. перебільшується роль новизни товару для опанування ринку;
  2. неповною мірою враховуються інтереси покупця, споживача, суспільства;
  3. недооцінюється обізнаність клієнтів ринку з асортиментом та здатність приймати незалежні рішення;
  4. теорія Емерсона відповідала колишньому періоду розвитку маркетингу.

50. Помилковість «теорії мишоловки» Емерсона з погляду сучасного маркетингу полягала в тому, що:

  1. успіх бізнесу пов’язувався з винаходом, поліпшенням товару;
  2. невдача бізнесу пояснювалася ігноруванням маркетингу товару;
  3. обидва варіанти відповіді правильні;
  4. другий варіант відповіді точніший, ніж перший.

51. Корисність у процесі задоволення потреб споживачів виявляється:

  1. як форма товару та умови набуття покупцем права власності на товар;
  2. час та місце пропонування товару;
  3. престижність користування товаром;
  4. усі відповіді правильні.

52. У процесі створення корисності у вигляді форми товару:

  1. мають місце тільки виробничі аспекти;
  2. переважають маркетингові рішення;
  3. виявляється суть виробничої діяльності з притаманними їй маркетинговими рішеннями;
  4. маркетингові рішення зовсім виключаються, оскільки вони властиві сфері торгівлі.

53. Створення корисності у вигляді форми означає:

  1. доступну ціну;
  2. функціональні можливості;
  3. низку характеристик, важливих для покупця;
  4. прийнятний рівень якості та відому товарну марку.

54. Створення корисності у вигляді часу означає:

  1. виготовлення виробу в період, найвигідніший підприємцеві;
  2. виготовлення виробу в період, найвигідніший покупцеві;
  3. виготовлення виробу в період, найвигідніший і для підприємця, і для покупця;
  4. пропонування виробу саме в той час, коли він необхідний покупцеві.

55. В якому з варіантів відповідей корисності у вигляді місця продажу товару не було створено?

  1. Пропонування прохолоджувальних напоїв на морських пляжах;
  2. пропонування прохолоджувальних напоїв на палубах круїзних суден акваторії Червоного моря;
  3. пропонування прохолоджувальних напоїв у шахтних забоях;
  4. у переліку немає правильної відповіді.

56. Покупці віддають перевагу крамницям, де створено найзручніші умови для набуття права власності на товар. Це крамниця:

  1. інтер’єр якої виконано на високому естетичному рівні;
  2. яка забезпечує належний рівень швидкості та якості обслуговування покупців;
  3. яка має ціни на товари, доступні широкому колу покупців;
  4. яку обладнано за останнім словом техніки, де використано передові технології обслуговування та наявний асортимент «найходовіших» товарів.

57. Імовірність набуття корисності у вигляді престижності товару для аматора естрадної чи рок-музики найбільш висока:

  1. у відділі продажу компакт-дисків, аудіокасет сучасного супермаркету;
  2. спеціалізованій крамниці з продажу музичних творів у запису;
  3. авторському музичному салоні;
  4. пункті продажу компакт-дисків на «Слов’янському базарі» з автографами найвідоміших виконавців.

58. Яким видам корисності підприємство має надати пріоритети, щоб домогтися потрібного результату на ринку, де переважає клієнтура з невисокими доходами:

  1. форми, умов для набуття права власності на товар;
  2. місця, часу;
  3. престижності споживача;
  4. правильними є відповіді п. 1, 2.

59. На які поставлені нижче запитання можна отримати відповідь в процесі маркетингової діяльності підприємства: 1. Що виготовляти (продавати)? 2. Як виготовляти? 3. Коли виготовляти?
4. Хто має виготовляти? 5. Де виготовляти? 6. Для кого виготовляти? 7. З чого виготовляти? 8. Чому купують? 9. За яку валюту купують?

  1. 1, 3, 5, 6, 8;
  2. 1, 2, 4, 5, 6;
  3. 2, 3, 4, 5, 7;
  4. 8, 4, 5, 6, 7.

60. Які завдання розв’язуються за допомогою маркетингу?

  1. Стратегічні;
  2. тактичні;
  3. оперативні;
  4. усі перелічені види завдань.

61. Які завдання належать до стратегічних?

  1. Визначення стратегії поведінки фірми на ринку, пошуки і освоєння цільових ринків;
  2. розроблення власних товарів, комунікаційних та збутових систем;
  3. обидва варіанти відповідей є правильними;
  4. правильною є відповідь п. 1.

62. Типові тактичні завдання маркетингу:

  1. планування і координація виробничої, збутової і фінансової діяльності фірми;
  2. виявляння реальних і потенційних побажань споживачів та попиту на товар;
  3. організація науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт, спрямованих на розроблення товарів, відмінних від товарів-конкурентів;
  4. усі перелічені завдання можна назвати тактичними.

63. Яке із завдань не можна назвати маркетинговим?

  1. Удосконалення системи і методів збуту;
  2. реалізація маркетингової політики цін;
  3. підвищення продуктивності праці на фірмі і результативності роботи апарату управління;
  4. аналіз маркетингової діяльності.

64. Назвіть тактичне завдання маркетингу загального характеру:

  1. створення системи маркетингової комунікації;
  2. регулювання і спрямування всієї діяльності фірми на досягнення поставлених стратегічних цілей;
  3. регулювання і спрямування всієї діяльності фірми на досягнення поставлених стратегічних і тактичних цілей;
  4. відповіді п. 2, 3 є правильними.

65. Який з елементів є найважливішим для оперативного маркетингу?

  1. Своєчасне реагування на динаміку навколишнього середовища і попиту;
  2. використання різноманітних форм та інструментарію маркетингової тактики;
  3. оперативне реагування на дії конкурентів;
  4. оперативне втручання і коригування виробничої програми фірми.

66. Система маркетингу, за Еріхом Бауером, є сукупністю взаємозв’язаних і взаємодіючих…

  1. об’єктів, включених у маркетингову діяльність фірми;
  2. суб’єктів, які здійснюють маркетингову діяльність фірми;
  3. діючих об’єктів і суб’єктів, які гарантують досягнення кінцевого результату;
  4. діючих і потенційних об’єктів і суб’єктів, які сприяють отриманню фірмою доходів.

67. Центральні постаті системи маркетингу:

  1. продавець (виробник) товару і покупець;
  2. виробник (продавець) товару і споживач;
  3. виробник (продавець) виробу і покупець (споживач) товару;
  4. виробник (продавець) товару і покупець (споживач) виробу.

68. Потребу у функціонуванні підприємства в системі маркетингу, а не в режимі «підприємство-покупець», спричинено:

  1. очевидними перевагами спеціалізації підприємств і їх кооперації в досягненні мети суспільства;
  2. неможливістю виконання кожним підприємством усіх функцій, пов’язаних з виробництвом, продажем та післяпродажним обслуговуванням товарів;
  3. існує третій, правильний варіант відповіді;
  4. кожний варіант відповіді окремо та всі вони в комплексі правильні.

69. Мета виробника (продавця) виробів та покупця (споживача), на ринку (поза концепцією маркетингу)…

  1. збігаються, оскільки певні вигоди отримують обидві сторони;
  2. не збігаються, оскільки виробник досягає своєї мети в момент продажу виробу, а покупцеві його вигоди стануть помітні тільки після певного часу споживання (використання) товару;
  3. діаметрально протилежні: продавець намагається продати гір­ший виріб за вищу ціну, а покупець — придбати якісний товар і дешевше.
  4. у переліку немає правильної відповіді.

70. Мета маркетингової діяльності підприємства полягає:

  1. в нарощуванні доходів і якнайскорішому погашенні кредитів;
  2. нарощуванні доходів та забезпеченні ефективності інвестицій;
  3. нарощуванні доходів через повніше та ефективніше задоволення запитів клієнтури ринку та потреб споживачів;
  4. нарощуванні доходів та виконанні заявленої у реєстраційних документах програми підприємства.

71. Мета системи маркетингу:

  1. досягнення максимуму споживання товарів;
  2. якнайповніше задоволення потреб споживачів;
  3. поліпшення якості життя суспільства;
  4. відповіді п. 1—3 правильні.

72. Основний недолік цільового варіанта «максимальний обсяг споживання товарів» системи маркетингу полягає в породженні спотвореної філософії:

  1. бізнесу, спрямованого лише на нарощування обсягів виробництва та стимулювання попиту;
  2. споживання, орієнтованого на купівлю якомога більшої кількості товарів;
  3. обидва попередні варіанти відповіді правильні;
  4. про «спотворення» філософії бізнесу та споживання на початковій стадії маркетингу не варто навіть і згадувати.

73. Реалізація цільового варіанта «збільшення задоволення потреб споживачів» системи маркетингу означає, що споживачі:

  1. споживатимуть якнайбільше товарів;
  2. споживатимуть певну кількість товарів, яка максимально задоволь­нить потребу;
  3. користуватимуться одиницею товару з максимальним ефектом;
  4. відповіді п. 1 і 3 доповнюють одна одну.

74. Цільовий варіант «збільшення задоволення потреб споживачів» системи маркетингу згодом виявився неприй­нятним через:

  1. достатньо вагому частку сімейного бюджету, яку необхідно витратити на придбання товарів;
  2. задоволення сьогочасних потреб без урахування перспективних інтересів людини та суспільства;
  3. витрачання значних матеріальних, трудових, фінансових ресурсів на задоволення потреб споживачів;
  4. неможливість розвитку тих галузей промисловості країни, які забезпечують її високу економічну потужність.

75. Альтернативний характер цілей системи маркетингу полягає в тому, що неможливо одночасно:

  1. максимізувати прибутки підприємства і забезпечити високу якість обслуговування клієнтури;
  2. задовольнити потребу в максимальному споживанні товарів та потребу поліпшення якості життя суспільства в цілому;
  3. мінімізувати витрати і забезпечити високу якість обслуговування клієнтури;
  4. у переліку немає правильної відповіді.

76. Маркетингові цілі підприємства:

  1. створення позитивного іміджу підприємства та його товарів;
  2. досягнення максимуму споживання товарів;
  3. збільшення частки підприємства на ринку та обсягу прибутків;
  4. усі відповіді, крім п. 2, правильні.

77. Концепція маркетингу — це:

  1. система зв’язків виробника і споживача товару;
  2. наукова система надання послуг;
  3. одержання суб’єктами маркетингу взаємної вигоди;
  4. відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

78. Компанія «Дженерал Електрік», що однією з перших використала концепцію маркетингу, внесла принципові зміни до філософії власного бізнесу. Згідно з цими змінами засади маркетингу визначали:

  1. кожну фазу виробничого циклу й бізнесу, а тому інженер, технолог і дизайнер повинні були втілити у товарі те, що в ньому хотів бачити покупець;
  2. систему планування продукту, процес виробництва, формування асортименту, управління запасами, розповсюдження, обслуговування покупця і товару;
  3. спрямовану на покупця інтегративну функцію всіх фаз бізнесу та структурних підрозділів компанії;
  4. відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

79. Львівське АТ «Електрон» доведе використання ним концепції маркетингу, якщо:

  1. складе план-графік переорієнтації виробництва відповідно до ви­мог ринку;
  2. проранжирує локальні цілі кожного підрозділу АТ та скоригує їх відповідно до ситуації на ринку, дій конкурентів та власних можливостей;
  3. правильна відповідь тільки п. 2;
  4. правильні відповіді п. 1, 2.

80. Якою є послідовність процедур у процесі переорієнтації фірми на концепцію маркетингу (1 — вибір концепції маркетингу;
2 — вибір способу мислення в процесі реалізації концепції маркетингу; 3 — добір різноманітних видів діяльності, операцій, які виконуються спеціалістами):

  1. 1, 2, 3;
  2. 2, 1, 3;
  3. 3, 2, 1;
  4. 3, 1, 2.

81. Інструментарно-орієнтувальний підхід до еволюції концепцій маркетингу за А. Войчаком і А. Павленком (1 — пасивного маркетингу, 2 — ринкового, 3 — стратегічного, активного):

  1. 1, 2, 3;
  2. 3, 2, 1;
  3. 2, 1, 3;
  4. 2, 3, 1.

82. Концепцію пасивного маркетингу від стратегічного відрізняють:

  1. перша зорієнтована на фрагментарне, епізодичне застосування маркетингу, а друга — на активне, постійне використання інструментів маркетингу для забезпечення функціонування системи «підприємство — ринок»;
  2. перша спрямована на вдосконалення виробництва, товару, системи збуту, а друга — на функціонування системи «виробництво — збут»;
  3. перша зорієнтована на задоволення попиту, а друга — на запити ринку;
  4. об’єктивні економічні, соціальні, політичні системи, притаманні суспільствам періоду розвитку кожної концепції.

83. Функціонально-сутнісний підхід до еволюції концепцій маркетингу (1 — концепція соціального маркетингу; 2 — концепція збутового маркетингу; 3 — власне маркетингова концепція):

  1. 1, 2, 3;
  2. 2, 1, 3;
  3. 2, 3, 1;
  4. 3, 2, 1.

84. Якою є еволюція концепцій маркетингу (1 — концепція соціального маркетингу; 2 — концепція збутового маркетингу;
3 — власне маркетингова концепція):

    • 1, 2, 3;
    • 2, 1, 3;
    • 2, 3, 1;
    • 3, 2, 1.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.