лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Маркетингова товарна політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

За сучасних умов найбільшого поширення набули три види франчайзингу: товарний; виробничий; діловий. Його бурхливий розвиток пояснюється органічним поєднанням інтересів малого підприємництва та великого бізнесу. Прагнення володіти приватним підприємством, підкріплене управлінською майстерністю ве­ликого бізнесу, спонукають дрібних власників до напруженої та ефективної праці.
Франчайзингові системи можуть мати різні форми. Вони не обмежуються мережами типу кафе «Швидко» або ресторанами швидкої їжі «Макдональс». Франчайзингові системи можуть також об’єднувати :

  • виробника з виробником;
  • виробника з гуртовим торгівцем;
  • виробника з роздрібним торгівцем;
  • гуртового торгівця з гуртовим торгівцем;
  • гуртового торгівця з роздрібним торгівцем;
  • роздрібного торгівця з роздрібним торгівцем;
  • підприємство обслуговування з підприємством обслуговування.

Однією із характерних тенденцій розвитку сучасного ринку товарів та послуг є всебічний правовий захист інтересів споживачів та посилення відповідальності виробників за якість продукції. Систему договірної, а також систему позадоговірної відповідальності та страхування побудовано так, щоб потерпіла сторона мала повну гарантію відшкодування збитків. Змінився принцип визначення суб’єкта відповідальності за недоброякісний товар. Таким нині вважають не продавця, а безпосереднього виробника дефектної продукції. Новий підхід до проблеми якості продукції спричинився до подальшого посилення державного втручання у сферу виробництва.
В Україні розпочато широкомасштабну роботу зі створення законодавчих і нормативних актів щодо захисту прав споживачів, підвищення якості. Активно застосовується Закон України «Про захист прав споживачів» (дод. 1), нормативні акти з питань стандартизації та сертифікації.
Завершувати самостійне вивчення теми рекомендується розглядом класифікаційних ознак та сутності вияву потреб, попиту і пропонування на ринку товарів і послуг. Як правило, під потребою розуміють прагнення до будь-чого з метою підтримання нормальних умов життя і функціонування людини (групи людей, суспільства). Цей специфічний стан виникає внаслідок існування людини як біологічної особи, що одночасно є елементом суспільної системи і взаємодіє із зовнішнім оточенням (суспільством і природою). Зрозуміло, що таке існування немож­ливе без використання предметів і умов навколишнього середовища. Ф. Котлер визначає потребу як стан відчутного базового незадоволення, що пов’язане з умовами існування. Множин­ний і невизначений характер потреб є передумовою значного інтересу до них не тільки суспільних, а й природознавчих наук (біології, психології, медицини). Спільним для всієї різноманітності потреб є їх прямий і опосередкований зв’язок з економічним розвитком суспільства.
Загалом усю сукупність потреб можна поділяти на дві групи: потреби суспільства і особисті потреби. Потреби суспільства визначаються необхідністю забезпечення його функціонування та розвитку. До них належать виробничі потреби; потреби в держав­ному управлінні; потреби в забезпеченні конституційних гарантій для кожного члена суспільства; потреби в обороні країни та охороні довкілля. Особисті потреби виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності людини. Усі потреби у процесі існування проходять чотири етапи: зародження, зростання, стабілізацію, згасання.
Стосовно індивіда потреби можна поділити на первинні та вторинні; позитивні та негативні; відкриті та латентні (приховані, потайні); усвідомлені та неусвідомлені.
Первинні потреби визначаються біологічною природою людини, і тому межі їх задоволення можуть бути точно окреслені. Вторинні потреби є похідними і пов’язані із соціальним, культурним і духовним розвитком особистості. Наприклад, на думку американського науковця А. Маслоу, усі потреби поділяються на п’ять груп, які створюють так звану піраміду. Першу з них складають фізіологічні потреби — голод, спрага, секс. Ці потреби пов’язуються із самою можливістю виживання людини, і тому вони вважаються базисними. До другої відносять потреби в безпеці та впевненості в майбутньому. Такі потреби реалізуються через страхування, колективні договори, наявність житла, роботи, забезпечення в разі хвороби. До третього ступеня належать соціальні (громадські) потреби, що здебільшого задовольняються членством у клубах, асоціаціях, громадських об’єднан­нях. З четвертим рівнем зв’язують потреби в шані та повазі, які ототожнюються із почесними званнями та відзнаками, успіхами у просуванні на службі, блискучою кар’єрою. На верхівці умовної піраміди опинилися потреби у самовираженні особистості через мистецтво, індивідуальний розвиток, ідеали, культуру тощо.
У процесі маркетингової діяльності варто завжди пам’ятати, що в потребах людини поєднуються об’єктивні і суб’єктивні сторони. Так, об’єктивна фізіологічна потреба людини в калоріях, вітамінах, мінеральних солях реалізується через споживання конкретного набору харчових продуктів, асортимент яких залежить від смаків і звичок покупця.
Поряд із потребами маркетологи повинні у своїй практичній діяльності зважати також і на цінності людини, що тісно пов’язані з першими, але існують на більш реалістичному рівні. До людських цінностей належать повага до себе; безпека; нормаль­ні взаємовідносини з оточенням; почуття важливості досягнутого; задоволення собою; повага до себе з боку інших; почуття належності до авторитетної соціальної групи (наприклад бути студентом); позитивний емоційний стан — радість (задоволеність), приємне схвилювання. На думку професора А. Ф. Павленка, цінності визначаються культурою суспільства, організації, а та­кож окремої людини. Вони завжди існують у вигляді відповідних систем.
Зовнішнім проявом потреби є попит. Здебільшого з ним ототожнюють потребу в товарах і послугах, забезпечену необхідними грошовими та іншими платіжними засобами. У маркетинговій політиці під кількістю товарів, на яку є попит, розуміють обсяг товарної маси, що її споживачі бажають придбати. Зрозуміло, що ця величина не збігається з кількістю товару, яку фактично прид­бано покупцем. Ця розбіжність пояснюються тим, що дуже часто споживачі бажають мати якогось товару більше, ніж можуть купити. Реальність чи безпідставність бажань покупця визначається наявністю відповідної суми грошей.
Кількість товарів, на які є попит, залежить від таких чинників:1)ціни товару чи послуги; 2) смаків покупців; 3) прибутків споживачів; 4) розподілу доходу між сім’ями та домашніми господарствами; 5) цін на товари-замінники; 6) загальної кількості покупців товару чи послуги; 7) інфляційних очікувань.
Найбільший вплив на попит справляє ціна товару (послуги). Залежність між цінами і кількістю продукції, на яку є попит, має обернений характер. Зазначену залежність найчастіше називають законом попиту.
Цікаво, що ціна є важливим чинником і щодо обсягу пропонування товару. Обсяг пропонування залежить також і від технології виробництва товару, цін на економічні ресурси, кількості товаровиробників, розміру податків і субсидій. Наприклад, якщо запроваджується більш досконала технологія або знижується ціна на економічні ресурси, то скорочуються витрати на виробництво
і виготовляється більше продукції; підвищення податків зменшує пропонування товару, а субсидії — навпаки, сприяють збільшенню виробництва.

  • Сучасна ринкова економіка та її інфраструктура.
  • Класифікаційні ознаки й різновиди ринку товарів та послуг.
  • Особливості розвитку сучасного ринку товарів промислово розвинутих країн.
  • Класифікація потреб і чинників, що їх формують.
  • Спонукальні імпульси попиту та пропонування товару.


[1, с. 462—471; 8, гл. 2; 16, розд. 4;17, гл. 5;18, с. 27—37; 22, гл. 3].

Інфраструктура ринку товарів — організаційні, матеріальні й технічні засоби, за допомогою яких товари просуваються від місця безпосереднього виробництва до місця реалізації, нагромаджуються, зберігаються і продаються.
Нужда — відчуття людиною браку чогось необхідного.
Потреба — запит, який набрав специфічної форми залежно від культурного рівня та особистих якостей (характеру) людини.
Ринок — система економічних відносин, зв’язків господарських суб’єктів, які приймають рішення самостійно.
Цінності — інтелектуальне втілення глибинних особистих, суспільних та інстуціональних потреб людини.

  • Визначення та склад інфраструктури ринку товарів та послуг.
  • Класифікаційні ознаки ринків товарів та послуг.
  • Основні складові механізму функціонування ринку.
  • Переваги та вади сучасної ринкової економіки.
  • Характерні особливості сучасного ринку товарів і послуг.
  • Головні тенденції змін форм підприємницької діяльності сучасного ринку.
  • Потреби та цінності людини, їх класифікація.
  • Чинники товарного попиту та пропонування.


Завдання 1. На регіональному ринку у звітному періоді реалізацію цукру здійснювало 10 підприємств з часткою в сукупному годовому обсягу продажу, що подається далі:
підприємство А-11 %;
підприємство Б-9 %;
підприємство В-7 %;
підприємство Д-14 %;
підприємство Є-6 %;
підприємство З-13 %;
підприємство І-15 %;
підприємство К-17 %;
підприємство Л-2,3 %;
підприємство Р-5,7 %.
Через 4 роки регіональний ринок цукру за кількістю підприємств та часткою продажу характеризувався такими даними:
підприємство А-25 %;
підприємство В-14 %;
підприємство Д-16 %;
підприємство Є-5 %;
підприємство З-9,9 %;
підприємство І-27,7 %;
підприємство К-2,4 %.
Користуючись коефіцієнтом Герфіндаля—Гіршмана, обчисліть коефіцієнт концентрації регіонального ринку цукру у звітному та поточному роках.
Дайте письмову вмотивовану відповідь на запитання: яке, на Ваш погляд, підприємство може вважатися ринковим лідером за весь період спостережень?
Завдання 2. Який рівень концентрації та вид конкуренції спос­терігався на ринку цукерок України? Вихідні дані для розрахунку індексу Герфіндаля та аналітичних письмових висновків наведено в табл. 42.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.