лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2.2. Соціальна система та її складові
2.2.1. Соціальна структура,
соціальні відносини і процеси

У загальному випадку соціальна система — це цілісне утворення, основними елементами якого виступають люди, їх норми та зв’язки [41]. Згідно з принципами системного аналізу, основними складовими будь-якої організаційної системи є:

  • мета й задачі;
  • структура системи: склад елементів, їхні характеристики та схема взаємозв’язку;
  • процеси й функції: форми організації, суб’єкти, ресурси, результати.

Такий підхід становить основу комплексного статистичного аналізу. Розглянемо специфіку саме соціальної системи та її складових.
Соціальні системи поділяють на гомогенні (однорідні), які складаються лише із соціальних елементів (індивідів та їх груп), і гетерогенні, що включають елементи іншої природи, наприклад соціотехнічні (підприємство, місто) [7, 41, 43]. Складність соціальної системи й задач її вивчення пропорційна числу елементів і підсистем, різноманітності та складності зв’язків між ними. Шляхами подолання труднощів можуть бути декомпозиція системи — розподіл її на кілька підсистем або навпаки — агрегація, тобто поєднання окремих елементів у більш загальну систему. В статистичному аналізі це реалізується шляхом групувань за різними ознаками та рівнями. Кожна соціальна система поєднана із суспільством в цілому як макросистемою, зумовлюється нею, проте зберігає свою відносну цілісність.
Щодо такої складової, як соціальна структура, то це, по суті, сукупність елементів і мережа зв’язків між ними. Проте існують різні підходи до її визначення.
Одразу попередимо читача, що, уважно вивчаючи соціальну статистику, ознайомлюючись із широким колом відповідних словників, підручників, наукових чи практичних розробок, далеко не завжди можна знайти однозначні відповіді на питання, що Вас цікавлять. Навіть у підручниках знаходимо приклади різних підходів до визначення або інтерпретації певних категорій та понять. Частково це пояснюється тим, що «соціальні» питання та категорії, по суті, є близькими до філософських. А там — безмежне поле для різних думок і вічних дискусій. Проте це — нормально, бо сама реальність є неоднозначною. Тому аналітик, обираючи той чи інший шлях та інструмент дослідження, повинен орієнтуватися на мету дослідження, суть явища, наявні ресурси та інформацію, що потребує вміння оцінювати різні точки зору й формувати свою. Отже, ми і надалі будемо звертати на це увагу читача.
Соціальна структура — це сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих, упорядкованих одна щодо одної соціальних спільностей, а також соціальних відносин між ними. Тут поняття «соціальна спільність» є узагальнюючим і розуміється як сукупність індивідів і/або сукупностей індивідів, різні об’єднання людей, що реально існують; мають відносну цілісність та виступають як суб’єкт соціального процесу.
Розглянемо окремо елементи та відносини соціальної структури. Отже, соціальна спільність є елементом соціальної структури. Вона може мати різні форми: суспільство, спільнота, клас, верства, прошарок, категорія, соціальна група, коло, угруповання та ін. Деякі з цих понять є близькими за змістом, інші досить «вільно» вживаються у засобах масової інформації та в повсякденній мові. Проте можна виділити окремі з них, що є більш-менш загальноприйнятними серед спеціалістів.
Суспільство — сукупність людей, об’єднаних конкретними інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видами діяльності. При цьому важливою ознакою суспільства є територія, де відбуваються соціальні зв’язки. Прикладами таких суспільств можуть бути держава або політична партія [41]. Як правило, територія обмежується, виділяється відповідно до мети дослідження — українське суспільство, європейське суспільство — хоч мова може йти і про світове суспільство.
Спільнота — це така сукупність індивідів, у якій усі знають один одного, часто зустрічаються, часом є родичами. Ознаки спільноти більш властиві сім’ї. В суспільстві порівняно із спільнотою життя є більш анонімним, відносини — складнішими та різноманітнішими [43]. Деякі автори по суті ототожнюють поняття «спільнота» і «спільність» [7].
Щодо інтерпретації поняття «клас», то в сучасній соціології виділяють два підходи [43]. У першому випадку клас визначається роллю того чи іншого об’єднання людей у процесах виробництва та розподілу (марксистська теорія класів). Проте частіше до ознак класу відносять певну культуру, життєвий устрій, традиції. Належність до класу означає доступ до певного рівня матеріальних і соціальних благ, влади та відповідальності. Отже, вона пов’язана з певною системою цілей та людських цінностей. Саме в такому розумінні поняття «клас» у сучасній соціології, особливо західній, є синонімом верстви [7, 43]. Такий підхід одержав назву концепції соціальної стратифікації.
Соціальна верства — це група індивідів, виділених за кількома ознаками: професія, зайнятість, прибуток, кваліфікація, місце проживання, стиль життя та ін. [41, 53]. Мовою статистики соціальні верстви — це кластери, сформовані на основі багатовимірної сукупності індивідів. Тут зазначимо, що виділені таким чином соціальні класи (верстви) являють собою вертикальну структуру — вищий клас, нижчий клас і т. п. Детальніше концепція соціальної стратифікації буде розглянута в розд. 2.2.2.
Окрема особа не може створити клас, хоч і належить, як правило, до певного з них. Повсякденне життя людини відбувається в межах відносно малих груп: сім’я, коло друзів та знайомих, трудовий колектив тощо. Як підкреслює С. Макеєв, досягнення особистих цілей, певного рівня добробуту, самоповаги та поваги інших — все це неможливо без взаємодії з тими, хто поряд з нами.
Соціальна група має місце там, де існує усталена система контактів між індивідами. При цьому, зазвичай, вони розуміють, що є нечисленними, мають тісніші стосунки між їх окремими членами, більш організовані, для них більш характерна наявність взаємовизнаних очікувань. Такою є, наприклад, соціальна спільність «колектив викладачів університету» порівняно із соціальною спільністю «народність».
Одним з різновидів спільності виступає народ — спільність людей, що складається з різних соціальних класів, націй, етнонаціональних груп, об’єднаних у державу.
Окремі елементи соціальної структури (індивіди або соціальні спільності) можуть бути згруповані за різними соціально зна­чущими ознаками, внаслідок чого можуть бути виділені окремі структури (підструктури), що складають загальну, наприклад:

  • територіальні (спільності села, міста, регіону та ін.);
  • соціально-структурні (класи, соціальні групи тощо);
  • інституціональні (політичні, правові, релігійні, художні, наукові і т. д.);
  • етнічні (рід, плем’я, народність, нація та ін.);
  • професійні (колективи виробничі, навчальні, військові тощо);
  • соціально-демографічні (сім’я, молодь);
  • економічні (виділені за ознакою: зайнятість, джерела існування, рівень доходу) та ін.

Такі види соціальних структур залежно від ознаки, що покладена в основу групування. Крім цього, виділяють три рівні соціальних структур [53]:
соціально-груповий — у межах усього суспільства або окремих великих складових його (територіальних, адміністративних);
соціально-корпоративний — у секторах економіки, підприємствах, політичних партіях та ін.;
особистісний — стосовно окремого індивіда, сім’ї, домогосподарства.
Кожна окрема людина є носієм багатьох ознак: професія, вік, сімейний стан, зріст, колір очей тощо. Таких ознак безліч. Вибір однієї чи кількох з них як групуючої зумовлено метою дослідження.
Сукупності, що є однорідними за певною ознакою, в соціології називають категоріями населення. С. Макеєв зазначає, що для категорій непридатні ті уявлення про відносини та структуру, що були доречними при розгляді соціальної групи. Не існує специфічних правил дозволеного і забороненого (наприклад, для вже згадуваних вище «рудих»), якщо вони не об’єднані в соціальну групу. Якщо ж така група створена, то виникають відповідні функції, статус, правління тощо.
При виділенні окремих груп елементів соціальної структури використовують такі ознаки, що є соціально значущими, статистично пов’язані з характеристиками людських цілей, цінностей, оцінок, мотивів та ін. Так, чоловіки й жінки по-різному сприймають та інтерпретують довколишній світ. Вони по-різному сприймають те, що відбувається в суспільстві, і це відбивається на їхній суспільній поведінці. Отже, стать є однією з ознак, що диференціюють людей у соціальному аспекті.
Відмінні потреби мають бідні й багаті, ті, хто перебуває чи не перебуває у шлюбі, має чи не має дітей, тощо. Таким чином, якщо відомі окремі соціально-демографічні характеристики, то можна ставити у відповідність їм вербальну, а іноді й реальну поведінку їх носіїв. Тому поведінка індивідів може бути прогнозо­ваною і братися до уваги не тільки соціологами або статистиками, але й політиками, пересічними громадянами [43].
Визначимо тепер такі поняття, як «соціальна система», «соціальна організація», «соціум». Очевидно, що це — одні з основних понять соціальної філософії, соціології, а отже, і соціальної статистики. Для того, щоб з’ясувати, чим по суті вони відрізняються, звернемося до авторитетного словника [41].
У статті «Соціальна система» знаходимо, що «системну природу мають різні соціальні утворення: економіка, освіта, релігія, соціальні прошарки, держава, культура тощо» [41, с. 326]. І далі: «Суспільство — космічне утворення особливого роду, що створене людьми, і саме тому не може бути вичерпно осягнуте виключно за допомогою методології системного підходу» [41, С. 327]. Ну що тут можна додати?

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.