лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

У складі показників статистики здійснення політичних прав і свобод громадян виділяють підгрупу показників страйкового руху, які вивчаються шляхом оцінювання кількості проведених страйків за окремий відрізок часу з урахуванням територіального місця проведення страйків, а також з визначенням усереднених характеристик учасників одного страйку.
Важливим моментом в організації громадсько-політичного життя суспільства є реалізація права громадян на вільне переміщення. До таких показників належать:

  • кількість і склад громадян країни, які звернулися з проханням про виїзд за кордон для постійного проживання, і частка задоволених заяв;
  • чисельність громадян інших країн, що звернулися з проханням про переїзд для постійного проживання в даній країні.

Їх аналіз дає можливість судити про активність політичного й громадського життя населення, з одного боку, і визначати тенденції його подальшого розвитку — з іншого, за умови проведення поглибленого аналізу динаміки суспільних та політичних процесів, які відбуваються в країні.
Важливою особливістю статистичного вивчення громадської думки є характер вихідних даних. Це стосується передусім:

  • вибору шкал оцінювання;
  • формулювання питань анкети;
  • вибору методів попереднього опрацювання даних, перевірки гіпотез і вивчення статистичного зв’язку.

Дані питання детально викладені, зокрема, в підручниках «АРМ статистика» та «Статистика охорони здоров’я», а також у літературі, на яку в них містяться посилання. Ми настійно радимо читачеві ознайомитися з відповідною спеціальною літературою. Ігнорування або необізнаність з деякими, здавалося б, незначними технологічними або методологічними нюансами може суттєво вплинути на загальні результати дослідження і мати серйозні наслідки (в тому числі й для самого дослідника).
Звернемо увагу на деякі найважливіші моменти.
1. У разі побудови вибірки особливе значення має урахування особливостей існуючої соціальної структури щодо можливості одержання достовірної інформації від деяких груп та верств населення: еліта, маргінали, «тіньовики», представники «закритих» структур (армія, місця позбавлення волі, церква). Формальна частка таких осіб у загальному обсягу вибірки може бути і невеликою, проте їх вплив на соціальні процеси є досить значним.
2. При формулюванні питань анкети слід уникати, по можливості, альтернативних варіантів відповіді. Наприклад, поставивши в анкеті запитання «Чи цікаво Вам вивчати статистику?», не слід пропонувати варіанти відповідей «так», «ні». Варіацію думок чи настроїв значно краще відобразять такі можливі відповіді: «цікаво», «скоріш цікаво, ніж нецікаво», «не знаю, що відповісти, мені байдуже», «скоріш нецікаво», «нецікаво».
3. Попереднє опрацювання складається з таких етапів:
1) аналіз аномальних значень, використання робастних оцінок, з них, зокрема, вінзоризованих, які одержуються шляхом не відкидання аномальних (мінімального та максимального) значень, а їх заміною на «сусідні» [1];
2) аналіз даних з припусками проводиться за допомогою таких основних методів [1, 38]:
— виключення спостережень (об’єктів), що містять пропущені дані;
— методи із заповненням (середнім значенням, за даними інших об’єктів, з використанням регресії та ін.);
— методи зважування;
— методи, що базуються на моделі «походження пропусків».
Процедура заповнення відсутніх значень одержала назву «імпутація»;
3) оцінка однорідності сукупності є обов’язковою. Оскільки масиви соціологічних даних багатовимірні і містять здебільшого ознаки, що вимірюються за ранговою і номінальною шкалою, крім звичайних методів визначення характеристик варіації та побудови кореляційного поля, слід використовувати кластерний аналіз [47].
4. Перевірка статистичних гіпотез є одним з найважливіших етапів опрацювання соціологічних даних. Нагадаємо, що йдеться про порівняння двох сукупностей, точніше, їх розподілів. Мовою статистики питання звучить так: чи є дві дані сукупності вибірками з однієї генеральної сукупності чи двох різних генеральних сукупностей? Практично, між розподілами статистичних сукупностей певна розбіжність (відмінність) є завжди. Проте головна суть питання полягає в тому, випадкова ця відмінність чи ні, тобто достовірна, суттєва, істотна. Таким чином перевіряється гіпотеза про відсутність реальної відмінності, яку називають нульовою гіпотезою і позначають Н0. Для її перевірки використовують різні методи (оцінки) — статистичні критерії, спираючись на певний рівень істотності.
Рівень істотності показує, якою мірою дослідник ризикує зробити помилку, відхиляючи Н0.
Важливо пам’ятати про такі обставини:
а) слово «істотна», яким ми характеризуємо відмінність між рядами розподілу, характеризує не її величину, а її «невипадковість»;
б) відсутність достатніх підстав для відхилення Н0 не є доказом відсутності відмінності;
в) залежно від характеру даних один і той же критерій може обчислюватися за різними формулами [1, 47, 48];
г) рівень істотності повинен обирати сам дослідник, беручи на себе відповідальність за можливі наслідки. Значення 1 %, 5 % або інші, що традиційно наводяться в літературі, нам лише пропонуються, але ніким не нав’язуються.
Очевидно, що роль критерію в статистичному дослідженні, можливі наслідки прийнятих рішень вимагають його коректного застосування. Принципове значення при виборі критерію в кожному конкретному випадку має характер сукупностей, що порівнюються, — вид ознаки, форма розподілу, обсяги вибірок та ін. Детально умови використання окремих критеріїв та приклади їх визначення за допомогою спеціалізованого пакета STATISTICA наведені нами в підручниках «АРМ статистика» й «Статистика охорони здоров’я» [47, 48].
5. Особливості вивчення статистичного зв’язку між ознаками соціологічних даних зумовлені використанням рангової та номінальної шкали. Це сприяє широкому використанню методів, заснованих на таблицях співзалежності (ТС). Залежно від розміру ТС виділимо такі три групи [1]:
а) впорядковані таблиці співзалежності m ? n. Це, перш за все, оцінка ?в Кендалла для випадку m = n та оцінка ?с Стюарта для ТС розміром m ? n, коли m ? n. Тут m, n — відповідно числа рядків та стовпців ТС. Крім цього, використовують коефіцієнт рангової кореляції Спірмена rS. Усі три оцінки (коефіцієнти) прибирають значення від  –1 до  +1;
б) невпорядковані таблиці співзалежності. В такому випадку найчастіше використовують критерій c2 і побудовані на ньому коефіцієнти Крамера (m ? n) та Чупрова. При цьому слід пам’я­тати, що c2 застосовують у випадках, коли обсяг вибірки становить не менше 30—50 одиниць, а окреме значення в клітинці — не менше 5. В іншому випадку, якщо це дозволяє суть ознак, які вивчаються, можливе об’єднання окремих стовпців (рядків), іноді — аж до розміру 2 ? 2. Зрозуміло, що при цьому звужується розмах варіації, а разом з ним і спектр думок;
в) таблиці співзалежності розміром 2 ? 2. У цьому випадку використовують оцінку взаємозв’язку, побудовану на c2, а також інші [1]: коефіцієнт Ф, коефіцієнти Юла Y та Q, асоціації А й відношення шансів В:
;    ;
;   ,
де n — обсяг вибірки;
fij — елемент матриці 2 ? 2.
У загальному випадку залежно від характеру ознак, зв’язок між якими вивчається, використовують такі групи методів:

Характер ознаки

Метод

факторної

результативної

кількісна

кількісна

кореляційно-регресійний аналіз

кількісна

якісна

методи, засновані на ТС

якісна

кількісна

аналітичне групування

якісна

якісна

методи, засновані на ТС

План семінарського заняття
1. Завдання статистичного вивчення громадської думки.
2. Особливості збору та попереднього опрацювання соціологічної інформації.
3. Особливості перевірки статистичних гіпотез.
4. Особливості використання методів аналізу статистичного зв’язку при вивченні громадської думки.
Завдання для самоконтролю
1. Назвіть основні проблеми доступу до інформації, необхідної при вивченні громадської думки.
2. Які основні етапи попереднього опрацювання соціологічних даних?
3. У чому суть вінзоризованих оцінок?
4. Що таке «рівень істотності», принцип вибору?
5. В яких випадках слід використовувати методи, що базуються на ТС 2 ? 2? Назвіть основні з них.
6. Назвіть основні групи методів імпутації даних з пропусками, їхня суть та можливості.
7. Визначте поняття статистичної гіпотези.
8. Які статистичні критерії, умови їх застосування?
9. Відповідаючи на запитання анкети «Як Ви оцінюєте стан свого здоров’я?», респондент мав вибрати один з трьох варіантів відповіді: «добре», «задовільно», «незадовільно». За допомогою якого методу слід визначити статистичний зв’язок між ознаками «стан здоров’я» — «місцевість проживання» (остання ознака передбачає поділ на міське та сільське):
а) аналітичне групування;
б) кореляційно-регресійний аналіз;
в) методи, побудовані на таблицях взаємної спряженості.
Обґрунтуйте свій вибір.
10. Маємо дані про частоту відвідування закладів культури по двох вибіркових сукупностях. За допомогою якого критерію слід оцінювати істотність розбіжностей розподілів?
а) критерію Стьюдента;
б) критерію Пірсона.
Обґрунтувати вибір.
11. Метод аналітичного групування можна використовувати у випадку, коли ознаки вимірюються за допомогою шкал —

  • факторна ознака:

а) номінальна;   б) рангова;   в) метрична,

  • результативна ознака:

а) номінальна;   б) рангова;  в) метрична.
Обґрунтуйте вибір.
12. За даними соціологічного опитування маємо розподіл думок щодо вступу України в НАТО по групах населення з низьким, середнім та високим рівнем доходу. За допомогою якого критерію слід перевірити Н0?
а) Стьюдента;
б) Пірсона;
в) Вілконсона.
Вибір обґрунтуйте.
13. Маємо залежності: стан здоров’я — рівень доходу; обсяг споживання — рівень доходу; рівень освіти — стан здоров’я; стан здоров’я — рівень освіти. Вкажіть, які з наведених залежностей є:
а) функціональними;
б) стохастичними;
в) кореляційними.
При цьому результативною є перша у кожної пари ознак. Вибір обґрунтуйте.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.