лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

План семінарського заняття
1. Основні поняття й завдання статистики бюджету часу населення та дозвілля.
2. Добовий фонд часу і його класифікація.
3. Система показників розподілу вільного часу й методика їх розрахунку.
4. Статистичні методи дослідження впливу основних чинників на використання вільного часу населення.
Термінологічний словник
Бюджет часу населення — розподіл добового фонду часу всього населення або окремих соціально-демографічних груп за напрямками його використання.
Вільний час — частина бюджету часу, яка витрачається на розвиток людини (культурний, інтелектуальний, фізичний) та її відпочинок.
Дозвілля — специфічна форма витрат вільного часу. Дозвілля залежно від його основного характеру може бути активним, масовим або у вигляді розваги.
Робочий час і час, пов’язаний з роботою, характеризується діяльністю людини щодо здійснення трудового обов’язку. Він включає робочий час за основним видом діяльності, час на здійснення позанормованої та додаткової роботи, а також час пересування до місця роботи і назад (з урахуванням тривалості пересування й очікування транспорту).
Середнє значення витрат часу на певний вид діяльності в розрахунку на одного обстежуваного — показник, який визначається як відношення суми витрат часу на певний вид діяльності всіма обстеженими до загальної кількості обстежених бюджетів вільного часу.
Завдання для самоконтролю
1. Бюджет часу населення та його класифікація.
2. Завдання статистики бюджету часу населення й дозвілля.
3. Структура позаробочого часу.
4. Класифікація витрат вільного часу.
5. Система показників вільного часу.
6. Коефіцієнти структурних зрушень і способи їх розрахунку.
7. Методика розрахунку показників витрат часу.
8. Показники, які визначають закономірності використання вільного часу.
9. Статистичні методи вивчення вільного часу.
10. Джерела даних про бюджет часу населення.
11. Оцініть структурні відмінності у бюджеті часу серед чоловіків та жінок, які мешкають у сільській місцевості.

Статті витрат часу

Чоловіки

Жінки

Добовий фонд, у тому числі:

24 год. 00 хв.

24 год. 00 хв.

робочий час

7 год. 37 хв.

7 год. 15 хв.

обідня перерва

0 год. 58 хв.

0 год. 51 хв.

купівля товарів

0 год. 10 хв.

0 год. 29 хв.

робота вдома

0 год. 35 хв.

3 год. 15 хв.

витрати часу в особистому господарстві

1 год. 25 хв.

1 год. 05 хв.

вільний час

3 год. 25 хв.

1 год. 57 хв.

час на задоволення фізичних потреб

9 год. 30 хв.

8 год. 57 хв.

інші витрати часу

0 год. 19 хв.

0 год. 11 хв.

12. За допомогою коефіцієнта взаємної спряженості оцініть зв’язок між рівнем доходів і частотою відвідування культурних закладів населенням.

Частота відвідування
закладів культури, раз/міс.

Середньодушовий рівень доходу за місяць

низький

середній

високий

Не відвідують

169

153

102

Відвідують двічі на місяць

34

95

203

Відвідують щотижня

7

68

169

13. Пропонуються наступні дані щодо добового використання часу на дозвілля населенням міста у святкові дні:

Вид дозвілля

Середнє значення витрат
часу на дозвілля, год/особ.

Частка обстежених
бюджетів вільного часу

базисний

поточний

базисний

поточний

Активний

5,0

6,0

30,0

33,0

Масовий

5,0

3,0

28,0

30,0

Розваги

7,0

7,0

42,0

37,0

Проаналізуйте динаміку середнього значення витрат часу на дозвілля в розрахунку на одну особу за допомогою індексного методу.
14. За допомогою коефіцієнта кореляції рангів К. Спірмена з’ясуйте, чи є зв’язок між оцінками переваги занять в позаурочний час хлопчиків і дівчаток однієї із шкіл міста:

Заняття в позаурочний час

Кількість відповідей, %

хлопчики

дівчатка

Читання, предметні гуртки, самостійна робота

12

78

Спілкування з однокласниками, друзями

93

56

Культурне дозвілля

21

48

Огляд (прослуховування) розважальних програм, записів

89

71

Заняття спортом

54

16

Відпочинок у родинному колі

9

33

Домашня праця

3

67

Аматорські заняття

27

2

2.6.2. Суспільне життя та вивчення
громадської думки
Інформація про діяльність органів влади, політичних і громадських організацій, характеристики виборчої системи, про соціальну й політичну боротьбу в суспільстві є об’єктом дослідження статистики політичного та суспільного життя.
Статистика політичного і суспільного життя вивчає закономірності розвитку суспільства і держави шляхом аналізу тенденцій та взаємозв’язків політичних, соціальних і економічних процесів, що відбуваються в суспільстві, взаємовідносини між соціальними групами населення, політичну і правову культуру населення, суспільну свідомість тощо. Все це є необхідним для побудови ефективної економічної та соціальної політики в країні.
Джерелами інформації про політичне і громадське життя суспільства служать дані офіційної статистики про результати діяльності статистичних відділів виборчих комісій, соціологічних служб, партійних та громадських організацій
Зі здобуттям незалежності України ситуація щодо збору статистичних даних про суспільно-політичне життя населення дещо змінилася. Прагнення держави до побудови демократичного суспільства створило сприятливі умови для розвитку інформаційної бази статистики суспільно-політичного життя, яка нині представлена групами показників за такими розділами [40]:
1) статистика виборчої системи і виборних органів влади;
2) статистика державного управління й місцевого самоврядування;
3) статистика політичних і масових громадських організацій;
4) статистика здійснення політичних прав та свобод громадян.
Статистика виборчої системи і виборних органів влади включає показники:

  • складу висунутих, зареєстрованих виборчими комісіями кандидатів і обраних депутатів, у тому числі за їх соціально-демографічними характеристиками (вік, стать, рівень освіти, партійна приналежність тощо);
  • чисельності й частки виборців, які взяли участь у голосуванні в розрізі відповідей (кількість і частка голосів, поданих за і проти певного кандидата або проти всіх кандидатів) з урахуванням кількості бюлетенів, визнаних недійсними;
  • кількості виборчих округів, де з різних причин спостерігалася недостатня активність виборців, відсутність кандидата, який набрав кількість голосів, необхідну для того, щоб вважатися обраним.

Відповідно до Закону «Про вибори народних депутатів України» в Україні впроваджено змішану систему виборів, згідно з якою з 450 народних депутатів 225 обираються за мажоритарними округами, решта — за партійними списками тих партій, що подолали 4 %-й бар’єр [13].
Інформацію про ставлення населення до кандидатів у депутати під час виборчої кампанії дістають вибірковим опитуванням, за результатами якого визначають рейтинг кожного кандидата. Особливу цікавість тут викликають політичні орієнтації молоді, які є диференційованими. Згідно з дослідженнями, проведеними фахівцями Інституту соціології НАН України, порівняльний аналіз політичних переконань молоді доцільно проводити за трьома віковими групами [43, 44]:
— до 22 років, коли людина перебуває у віці підготовки до самостійного соціального життя і соціальної адаптації за умов первинної сім’ї та навчальної діяльності;
— 22—25 років, коли людина перебуває у віці початку трудової кар’єри і найсприятливішому для створення власної сім’ї;
— 26—29 років — віку переходу до ранньої зрілості й активної соціальної самореалізації.
Опитування населення свідчать, що молодь України зорієнтована переважно на демократичні політичні перетворення.
Статистика державного управління і місцевого самоврядування характеризується показниками складу й діяльності органів влади (законодавчої, виконавчої, судової) в центрі і на місцях, а саме: кількість органів влади різного виду та їх кадровий склад за соціально-демографічними характеристиками, витрати суспільства на управління і забезпечення ефективності роботи органів влади тощо.
Статистика політичних і масових громадських організацій представлена показниками їх складу, серед яких розраховуються:

  • кількість та структура політичних партій, громадських організацій, об’єднань громадян за їх рівнем (загальнонаціональний, регіональний, місцевий);
  • склад членів такого роду організацій, згрупованих за статтю, віком, освітою, соціальним станом тощо;
  • загальна чисельність і частка дорослого населення, яке бере участь у роботі партійних та громадських організацій.

До складу цієї групи показників включені також характеристики фінансової діяльності політичних партій, громадських організацій, об’єднань громадян, серед яких виділяються:

  • доходи партій і громадських організацій за видами надходжень (доходи від членських внесків, видавничої та іншої діяльності);
  • витрати на утримання керівного апарату, видавничу діяльність (кількість і тиражі газет, журналів, іншої літератури, що видається тією чи іншою організацією), політичну й громадську діяльність (за кількістю організованих і проведених заходів), на соціально-культурні та благодійні заходи.

Ефективність діяльності партій та громадських організацій оцінюється за показниками охоплення населення різними заходами, які здійснюються ними.
Статистика здійснення політичних прав і свобод громадян реалізується через наступні підгрупи характеристик щодо свободи слова й доступу до інформації:

    • середню тривалість недержавного теле- і радіомовлення;
    • обсяги тиражування недержавних та непартійних газет і журналів;
    • ступінь задоволення санкцій на проведення громадських
      заходів;
    • частку проведених несанкціонованих мітингів та демонстрацій;
    • кількість учасників мітингів і демонстрацій, затриманих за обвинуваченням у порушенні громадського порядку, тощо.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.