Соціальна статистика

Туризм — одна з форм відпочинку населення. Статистика туризму аналізує ринок туристичних послуг через:

• вимірювання туристичних ресурсів (природних, оздоровчих, історичних, культурних, що здатні задовольнити потреби і запити туристів);
• аналіз потоків у місцях призначення і на маршрутах;
• дослідження обсягів, структури й інтенсивності споживання туристичних послуг;
• якість і ступінь задоволення населення в цих послугах.

При цьому значний інтерес становить визначення загальної чисельності іноземних туристів, які відпочивають в Україні протягом періоду, що вивчається, та громадян України, котрі відпочивали за кордоном. Споживачами туристичних послуг є особи, які з метою відпочинку тимчасово перебувають у країні, що не є місцем їх проживання. Таких осіб називають відвідувачами або туристами ( якщо їх подорож триває від однієї доби до трьох місяців), або екскурсантами (якщо тривалість їх відпочинку є меншою за 24 год).
Відповідно до класифікації Всесвітньої туристичної організації (ВТО) статистика туризму вивчає такі категорії відвідувачів [53]:

• особи, які здійснюють розважальну поїздку або подорож з огляду на сімейні обставини, стан здоров’я;
• особи, які відбувають на наради або у відрядження;
• учасники ділових поїздок;
• студенти й молодь, які мешкають за кордоном в інтернатах чи школах, подорожують під час канікул, і тимчасово працюючі;
• пасажири — учасники морських круїзів;
• транзитні пасажири, які перетинають країну і тривалість їх перебування не обмежена;
• члени екіпажів іноземних кораблів і літаків, які перебувають на ремонті або зупиняються на певний час у країні;
• артисти на гастролях.

Наведені системи показників за сферами культурної діяльності можуть бути використані для оцінки якості функціонування установ і організацій, які надають населенню послуги у галузі культури, мистецтва, інформації, відпочинку, базуючись на взаємозв’язку динаміки окремих показників. У статистиці для досягнення такої цілі застосовується метод побудови соціально-еконо­мічної нормалі.
Під час вивчення даної теми соціально-економічна нормаль являє собою теоретично обґрунтоване оптимальне співвідношення темпів зміни показників системи обслуговування населення щодо послуг культури, мистецтва, інформації, відпочинку, яке забезпечує гармонійний розвиток і стабільну якість роботи даної системи в країні. Порядок взаємозв’язку факторів, які можуть бути включені в соціально-економічну нормаль, залежатиме від мети вивчення й аналізу. Так, для аналізу ефективності забезпечення населення бібліотечними послугами бібліотечне обслуговування буде якісним за умови, якщо:
а) темп зростання кількості виданих книг та журналів буде не меншим, ніж темп зростання кількості бібліотек;
б) темп збільшення кількості бібліотек буде не меншим, ніж темп збільшення обсягу друкованого фонду;
в) темп підвищення обсягу друкованого фонду бібліотеки буде не меншим, ніж темп підвищення чисельності читачів;
г) темп зростання чисельності читачів буде не меншим, ніж темпи зростання решти складових .
Тоді соціально-економічна нормаль матиме вигляд:
,
де ІВ — індекс виданих книг та журналів;
ІБ — індекс кількості бібліотек;
ІД — індекс обсягу друкованого фонду, що припадає на одну бібліотеку;
ІЧ — індекс кількості читачів на 1000 примірників книг і журналів;
ІН — індекс виданих книг та журналів у середньому на одного читача.
Мультиплікативний зв’язок між наведеними індексами виражається формулою:
.
На підставі такої залежності будуються аналітичні індекси, за допомогою яких вивчається динаміка результативної ознаки. В цьому випадку індексна система описує вплив кожного з факторів, включених у нормаль наступним чином:

• загальна динаміка виданих книг і журналів:

;

• за рахунок зміни кількості бібліотек:

;

• за рахунок зміни обсягу друкованого фонду, що припадає на одну бібліотеку:

;

• за рахунок зміни кількості читачів на 1000 примірників книг і журналів:

;

• за рахунок зміни виданих книг та журналів у середньому на одного читача:

.
Аналіз динаміки показників забезпечення населення послугами культури на підставі порівняння з нормаллю є своєрідним орієнтиром щодо підвищення якості обслуговування населення в цій сфері.
Термінологічний словник
Доступність послуг — виражається через обсяги вироблених послуг різних видів або кількістю місць у театрах, кінотеатрах тощо в розрахунку на певну кількість населення; вимірюється через забезпеченість населення технічними засобами (телевізорами, відеомагнітофонами, комп’ютерами та ін.) для отримання послуг.
Друкована одиниця — поліграфічно оформлена продукція преси (книги, журнали, брошури, газети), віддрукована з одного набору, збро­шурована і така, що має самостійний номер друкованого знака (шрифту).
Засоби поширення інформації — електронні (телебачення, радіомовлення, комп’ютерні мережі, аудіо-, відеоносії) та друковані видання (книги, журнали, газети та ін.).
Коефіцієнт нерівномірності розподілу — характеристика рівня розвитку різних видів закладів культури й ступінь їх відвідування. Його значення змінюються від 0 до 1. За умови рівномірного розподілу при неоднорідній сукупності Кнр = 0.
Культурна діяльність — діяльність установ і організацій, спрямована на забезпечення умов для культурного, естетичного, фізичного розвитку людини та організації її відпочинку.
Соціально-економічна нормаль — теоретично обґрунтоване оптимальне співвідношення темпів зміни показників сфери обслуговування населення щодо послуг культури, мистецтва, інформації, відпочинку, яке забезпечує гармонійний розвиток і стабільну якість роботи даної сфери в країні.
Туристичні ресурси — сукупність природних, оздоровчих, історичних, культурних та інших ресурсів певної території, здатних задовольняти потреби і запити туристів.
Завдання для самоконтролю
1. Завдання статистики культури, мистецтва і відпочинку.
2. Показники стану й діяльності установ та організацій з надання культурних послуг населенню.
3. Характеристики поведінки людей під час споживання послуг.
4. Джерела даних про забезпеченість населення інформацією.
5. Система показників бібліотечного обслуговування.
6. Коефіцієнт рівномірності розподілу і методика його роз-
рахунку.
7. Класифікація показників діяльності закладів мистецтва.
8. Послуги санаторно-курортних та оздоровчих установ.
9. Статистика туризму і туристичні послуги.
10. Соціально-економічна нормаль як засіб оцінювання обслуговування населення в сфері послуг.
11. За даними Міністерства культури України розрахувати коефіцієнти нерівномірності розподілу й відвідування учнями шкіл естетичного виховання (на початок навчального року):

12. Оцініть структурні відмінності у витратах вільного часу серед чоловіків та жінок віком 15—20 років:

13. На підставі даних про бібліотечну діяльність в Україні побудувати соціально-економічну нормаль якості бібліотечного обслуговування населення:

14. Пропонуються такі дані про діяльність театральних закладів в Україні:

Проаналізуйте динаміку середньої частоти відвідування одного театру населенням за допомогою індексного методу.
15. За даними, наведеними в таблиці, проаналізуйте середньорічні показники динаміки кількості будинків та пансіонатів відпочинку і місць, що припадають на один заклад: