Завдання для самоконтролю
1. Напрямки аналізу статистичної інформації про освіту.
2. Джерела одержання даних про освіту.
3. Класифікація рівнів освіти в Україні.
4. Освітній потенціал суспільства, методика обчислення.
5. Узагальнюючі показники рівня освіти.
6. Показники охоплення населення освітою.
7. Метод розрахунку індексу освіти.
8. Коефіцієнт грамотності і формула його визначення.
9. На підставі обстеження загальноосвітніх шкіл в Україні були одержані наступні дані на початок навчального року: кількість шкіл — 25,0 тис.; число учнів — 9000 тис.; чисельність учителів — 600 тис.; витрати з бюджету — 2,8 млн грн. Проаналізувати показники охоплення системою освіти учнів шкіл. Розрахувати коефіцієнти для побудови соціально-економічної нормалі системи освіти.
10. Чисельність населення міста віком 15 років і старше — 1759 тис. чол., з них мають освіту, тис. чол.: повну вищу — 300, базову вищу — 74, професійно-технічну — 252, повну загальну середню — 569, базову загальну середню — 250, початкову загальну — 228, нижчу за початкову — 65. Визначити середнє число років навчання населення віком 15 років і старші, вважаючи, що для досягнення різних рівнів освіти населення витрачало таку кількість років: на повну вищу — 15, базову вищу — 13, професійно-технічну — 12, повну загальну середню — 11, базову загальну — 9, початкову загальну — 3, на нижчу за початкову — 1 рік.
2.5.3. Статистика культури,
мистецтва і відпочинку
Функціонування закладів поширення інформації, культури, мистецтва викликає необхідність статистичного дослідження показників діяльності цих закладів як одного з індикаторів соціально-економічного розвитку країни.
Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності й Державного класифікатора продукції та послуг діяльність, спрямована на забезпечення умов для культурного, естетичного, фізичного розвитку людини та організації її відпочинку, включає такі розділи [19]:
1) діяльність у галузі радіомистецтва, кіномистецтва, телебачення, театру та інших видів мистецтва, пов’язаних з виробництвом і поширенням культури;
2) діяльність у галузі культури, пов’язана зі збереженням культурних цінностей і популяризацією надбань через функціонування бібліотек, музеїв, виставок тощо;
3) діяльність у галузі спорту та організації відпочинку.
Однією з ознак розвитку суспільства є рівень його інформатизації. Нині процеси інформатизації застосування інформаційних технологій тісно пов’язані не тільки з економічною діяльністю, а й з побутом людини, сферою культури, освіти, мистецтва та відпочинку.
Рівень інформатизації суспільства — це можливість доступу будь-якого його члена до відкритих світових інформаційних ресурсів за допомогою сучасних інформаційних технологій. Одержати довідкову інформацію, прослухати лекцію, музику, помилуватися творами живопису або подивитися фільм, тобто отримати відповідні послуги сьогодні людина може, не тільки використовуючи радіоприймач, телевізор або відвідавши кінотеатр, а й за допомогою мобільного телефону чи засобів Internet.
У конкретний момент часу різні люди в різних суспільствах (державах, соціальних верствах) мають як різні інформаційні потреби, так і різні можливості їх задоволення (інтелектуальні, фінансові, технічні).
Отже, сучасні інформаційні технології використовуються при наданні населенню послуг, які є результатом усіх трьох названих видів діяльності. Тому надзвичайно важливим для об’єктивного вивчення соціального значення першого виду діяльності є розгляд його в межах процесів розвитку виробництва інформаційного продукту й формування відповідного ринку в Україні.
При цьому слід мати на увазі наступне. Міжнародні стандарти галузевої класифікації та відповідні документи, що діють в Україні (КВЕД), виділяють види діяльності, суть яких полягає в зборі, опрацюванні та наданні користувачеві інформації або доступу до неї, тобто у виробництві інформаційних продуктів або послуг (ІП). Така діяльність у літературі одержала назву інформаційно-обчислювальної діяльності (ІОД), а відповідна сукупність суб’єктів — галузь ІОД.
Згідно з КВЕД, секція К «Операції з нерухомістю, здавання в піднайм і послуги юридичним особам» включає, зокрема, розділи 72 та 74. Розділ 72 розкриває діяльність у сфері інформатизації (у тому числі 72.2 — створення програмного забезпечення, 72.3 — опрацювання даних), а 74 — послуги, надані переважно юридичним особам (у тому числі 74.13 — дослідження ринку та вивчення суспільної думки, 74.14 — консультації з питань комерційної діяльності).
Закон України «Про інформацію» виділяє такі основні її види: статистична інформація, масова, інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого самоврядування, правова, інформація про особу, інформація довідково-енциклопедичного характеру, соціологічна інформація. В окремих статтях Закону пояснюється зміст кожного з указаних видів. Однак, на нашу думку, такий поділ є досить умовним і для вирішення низки наукових та практичних завдань потребує певної конкретизації. По-перше, чітко не виділена науково-технічна інформація. По-друге, не відомо, куди ж віднести економічну інформацію? Вона характеризується широким спектром показників, у свою чергу є структурою, що складається з окремих «підвидів» інформації. Не вся вона є, наприклад, статистичною, і якщо вона «розчинена» в різних визначених Законом видах, то виникає питання: якою мірою та наскільки це є доцільним?
Тим часом широко використовуються й інші підходи до групування інформації. Так, при дослідженнях інформаційного ринку України з урахуванням міжнародних стандартів [48, 49] може бути використано такий поділ інформації на окремі види: фінансова інформація; новини; науково-технічна; бізнес-інформація; біологічна; інформація культурно-побутового, навчально-просвітницького характеру; інформація, яка може бути представлена в «електронному» вигляді, тобто на машинних носіях; комерційна та некомерційна.
Підкреслимо, що в даній темі йдеться лише про інформацію, точніше, про інформаційний продукт або послуги, які надаються споживачеві для задоволення його особистих потреб, пов’язаних з духовним розвитком і відпочинком. Зрозуміло, що залежно від кола інтересів, смаків чи уподобань конкретної особи її в цьому контексті може цікавити інформація будь-якого з наведених видів.
Під інформаційною послугою розуміємо кінцевий результат технологічного процесу інформаційно-обчислювальної діяльності, наданий споживачеві в речовій або неречовій формі. Хоч споживач у результаті одержує інформацію, результатом такої діяльності все ж слід вважати послуги по її збору, опрацюванню й доведенню до споживача або засоби доступу до неї (технічні, програмні та ін.). Такий підхід дає змогу при встановленні ціни на продукт визначати не вартість інформації як такої, що в семантичному, тобто смисловому, аспекті, на наш погляд, практично неможливо, а вартість самої послуги, яка складається з вартості витрачених ресурсів та прибутку. Звичайно, в деяких випадках, наприклад при одержанні конфіденційної інформації, покупець згоден викласти за неї суму, значно більшу, ніж витрати на її пошук або опрацювання, якщо це диктується рівнем його зацікавленості. Але, з іншого боку, значна частина інформації, наприклад звітна, може бути поставлена на ринок державними установами, міністерствами та комітетами, в першу чергу Держкомстатом, на безоплатній основі.
Основні особливості ІП такі:
- інформаційний продукт (послуга) зберігає інформацію, яку в собі містить;
- інформація при споживанні не зникає, не зношується, але з часом може втрачати актуальність;
- неможливість оцінити реальну вартість самої інформації;
- можливість використання однієї й тієї ж інформації різними споживачами;
- покупець інформаційного продукту не стає його виключним, одноособовим власником (за винятком ліцензій, патентів та ноу-хау);
- одна й та сама інформація може бути надана в різній формі різним споживачам на різних умовах;
- на відміну від матеріального виробництва, тиражування інформаційного продукту є значно дешевшим за його виробництво;
- в деяких випадках покупець купує носій, а не право копіювання;
- надану споживачеві інформацію, як знання про щось, в деяких випадках неможливо відібрати як матеріальний об’єкт. Можна лише не дати йому законних підстав цю інформацію використовувати.
Основними завданнями статистики послуг сфери культури, мистецтва та відпочинку (КМВ), а також сфери інформаційно-обчислювальної діяльності (ІОД) є вивчення:
1) обсягів асортименту й умов надання послуг;
2) особливостей попиту та споживання послуг у розрізі окремих соціальних груп і регіонів, вплив на ці особливості окремих факторів;
3) можливостей одержання послуг (інформаційних продуктів), зокрема на платній основі, різними соціальними групами населення;
4) інформаційного змісту послуг (інформаційних продуктів) з метою виявлення їх впливу на погляди, настрої, поведінку людей та на соціально-економічні процеси в цілому;
5) стану й діяльності одиниць господарювання сфери КМВ та ІОД.
Джерелом інформації є статистична звітність установ та організацій сфери КМВ, дані вибіркових обстежень умов життя домогосподарств, які щороку проводяться Держкомстатом України. Це також дані одноразових тематичних опитувань, подібних до проведеного в 2001 р. в межах названого вибіркового обстеження, мета якого полягала у виявленні товарів тривалого користування в домогосподарствах.
Аналіз такого роду первинних даних дає можливість робити узагальнюючі висновки стосовно споживання населенням окремих видів послуг, форм їх одержання, витрат на їх придбання, смаків і переваг, характеру відвідування культурних установ тощо.
У статистичній практиці використовують різні показники, які дають змогу оцінювати якість та ефективність культурної діяльності. Існують показники, необхідні для аналізу характеристик кожного виду послуг, обсягів їх виробництва і засобів надання населенню. Всі їх можна об’єднати в дві основні групи.
Державний класифікатор продукції та послуг / Офіційне видання. — ДК 016-97. — К., 1998. — 200 с.
Тут під «відкритими інформаційними ресурсами» розуміємо такі, доступ до яких не пов’язаний з цензурою, конфіденційністю, державною таємницею та іншими обмеженнями некомерційного характеру [48, 49]. Можливості та обмеження доступу громадян різних країн до інформації мережі Internet є окремим питанням, яке тут не розглядається.
|
