лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

  • якість та ефективність медичної допомоги;
  • навантаження медичного персоналу;
  • матеріально-технічна й клініко-діагностична забезпеченість.

Забезпеченість населення амбулаторно-поліклінічною допомогою характеризується:

  • числом лікарняних посад амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 000 населення;
  • кількістю відвідувань у середньому на одного жителя
    за рік.

Показниками якості амбулаторно-поліклінічної допомоги є активність відвідувань хворих на дому, якість (точність) діагностики, виконання плану профілактичних заходів, рівень захворюваності, летальності та смертності.
Діяльність стаціонарних закладів характеризується показниками, серед яких слід виділити такі групи:

  • забезпеченість населення стаціонарною допомогою;
  • навантаження медичного персоналу;
  • матеріально-технічна забезпеченість;
  • якість стаціонарної допомоги та її ефективність.

Методики обчислення перших трьох груп показників було розглянуто вище в контексті відповідних ресурсів. Що стосується показників якості й ефективності, то основними з них є такі.
1. Результати захворювань — чисельність хворих, що вибули зі стаціонару (виписані плюс померлі). Зіставляються з іншими результатами: кількістю випадків поліпшення стану здоров’я, без змін, погіршання стану здоров’я, летальними випадками.
2. Летальність у стаціонарі — відношення числа хворих, що померли в стаціонарі, до тих, що вибули зі стаціонару.
3. Середня тривалість лікування хворого з даною нозологічною формою захворювання — відношення середнього числа ліжко-днів, проведених виписаними хворими з даною нозологією, до чисельності хворих з такою нозологією, котрі були виписані.
Що стосується визначення якості медичної допомоги, то для цього існують різні підходи [47]. Їх метою є одержання узагальнюючих, інтегральних оцінок, які відображали б рівень організації, науково-технічного забезпечення, спеціалізації всього лікувально-діагностичного процесу, рівень кваліфікації персоналу та дотримання ним правил медичної етики.
У загальному випадку під якістю медичної допомоги розуміють рівень її відповідності потребам пацієнта з урахуванням сучасних можливостей медичної науки та практики і за умови ефективного використання наявних ресурсів. При цьому виділяють такі складові якості:

  • умови надання медичної допомоги;
  • відповідність набору лікувально-діагностичних процедур стану здоров’я конкретного хворого;
  • співвідношення фактично досягнутих результатів із запланованими (очікуваними). Сюди можуть бути віднесені динаміка стану здоров’я окремого пацієнта, результати лікування всіх хворих за звітний період, окремі показники стану здоров’я певного регіону.

Нагадаємо, що в умовах ринкової економіки пацієнт — це клієнт, який платить за надану йому медичну послугу. Одразу, як і у випадку ринку будь-яких послуг, логічно постають питання про потреби (запити) клієнта та ступінь задоволення цих потреб. Підкреслимо, що ступінь задоволення оцінює як сам пацієнт, так і лікар. В останньому випадку мається на увазі не тільки конкретна особа, котра проводила лікування, а й спеціаліст у загальному розумінні, скажімо, група незалежних експертів. Ступінь задоволення пацієнта наданою медичною послугою залежить від багатьох факторів (у тому числі від суб’єктивних), наприклад від особливості характеру, віку, статі, рівня освіченості та культури, загального стану здоров’я, матеріального рівня тощо. У цьому плані значну роль можуть відіграти спеціально організовані статистичні спостереження.
Складність проблеми оцінки якості медичної допомоги зумовила пропозицію різних методологічних підходів до її вирішення. Загальними вимогами до методик такого роду є:

  • придатність для оцінки якості щодо будь-якого етапу надання медичної допомоги;
  • мінімізація суб’єктивізму при оцінюванні;
  • можливість застосування кількісних оцінок;
  • забезпечення можливості збору та аналізу даних про типові помилки лікарів або недоліки в роботі лікувально-профілактич­ного закладу.

До методик, які широко застосовуються в роботі статистичних органів МОЗ, відносяться: модель кінцевих результатів (МКР), методики визначення рівня якості лікування (РЯЛ), інтегральних оцінок, побудованих на стандартизованій системі, рейтингових оцінок у вигляді багатовимірних середніх. Їх суть та ілюстрація практичного використання наведені в підручнику [47].

Термінологічний словник
Захворюваність — ступінь поширеності всіх хвороб, разом узятих (або кожної окремо) серед населення в цілому (або по його окремих групах).
Захворюваність загальна (хворобливість) — сукупність усіх хвороб серед населення, що вперше виявлені в поточному році, а також виявлених у попередні роки, але з приводу яких хворі звернулися по медичну допомогу в поточному році.
Захворюваність первинна — сукупність раніше не зареєстрованих, а вперше в поточному році виявлених серед населення захворювань.
Захворювання — будь-яке суб’єктивне чи об’єктивне відхилення від стану фізичного чи психічного благополуччя, що викликане хворобою, травмою чи ушкодженням; індивідуальний прояв хвороби у хворої людини.
Здоров’я населення — умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом показників: демографічних, фізичного розвитку, захворюваності, інвалідності, частоти донозологічних станів.
Нозологічна форма — окремий клас (елемент класифікації) хвороб.
Поширеність — число випадків певного захворювання в конкретній групі населення на певний момент часу. Якщо вивчається період часу, то використовують показник поширеності за період.
Сигмальні оцінки — оцінки, що визначаються межами інтервалів, які є кратними величині  (М ± s).
Ураженість патологічна — факти патологічного стану населення, виявлені під час медичних оглядів.
Хвороба — специфічна реакція організму на вплив хвороботворного чинника.
Клініко-статистичні групи — групи пацієнтів, якісно однорідні за клінічними й статистичними характеристиками.
Мережа системи охорони здоров’я — структура медичних закладів із відповідними ресурсами: матеріальними, фінансовими, трудовими та інформаційними.
Модель кінцевих результатів — система комплексних оцінок діяльності медичних закладів. Базується на порівнянні фактично досягнутих значень з нормативними. Відповідні шкали встановлюються шляхом експертних оцінок.
Завдання для самоконтролю
1. Яка система показників здоров’я населення, основні групи та їх взаємозв’язок?
2. Наведіть систему демографічних показників, формули, особливості використання.
3. Поясніть терміни «захворюваність», «хвороба», «ураженість», «поширеність», «хворобливість».
4. Назвіть джерела інформації про стан здоров’я населення.
5. Назвіть основні фактори, які визначають доступність медичної допомоги.
6. Дайте визначення поняття «інвалідність».
7. Що вивчає статистика мережі охорони здоров’я?
8. Назвіть засади ринкової економіки в контексті системи охорони здоров’я.
9. Яка суть клініко-статистичних груп, принципи їх виділення?
10. Що таке система показників матеріально-технічної бази мережі охорони здоров’я?
11. Яка суть соціального, економічного та медичного ефектів?
12. Наведіть систему показників діяльності закладів охорони здоров’я.
13. Середньорічна чисельність населення міста становила 100 тис. осіб. За рік зареєстровано 120 тис. усіх захворювань, у тому числі 80 тис. зареєстрованих у даному році вперше. Визначити показники захворюваності населення міста.
Розв’язок типових задач
Задача 1.
Маємо дані по підприємству за рік:
1. Середньоспискова чисельність робітників — 2500 чол.
2. Число випадків захворювання з тимчасовою втратою працездатності — 1500.
3. Кількість людино-днів, втрачених у зв’язку з хворобами, — всього 16 000. У тому числі у зв’язку із захворюваністю:
— грипом — 2000;
— серцево-судинними хворобами — 250.
4. Чисельність робітників, що тимчасово не працювали протягом року у зв’язку з хворобами, — 800 чол.
Визначте показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
Розв’язок
1. Число випадків втрати працездатності на 100 працюючих .
2. Кількість днів тимчасової втрати працездатності на 100 працюючих .
3. Частка днів тимчасової непрацездатності з приводу захворювань грипом  = 12,5 %.
4. Частка днів тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням серцево-судинними хворобами  %.
5. Індекс здоров’я  %.
6. Процент хворих  %.
7. Середня кратність захворювань .

Задача 2.
На підставі наведених даних по району міста за рік обчислити показники первинної захворюваності, поширеності захворювань, летальності і смертності:
Середньорічна чисельність населення — 150 000 чол. В поліклініці зареєстровано 3300 випадків захворювань на ревматизм. З них вперше виявлено в поточному році 1100. Померли від ревматизму 45 осіб.
Розв’язок
1. Первинна захворюваність (власне захворюваність)
  ‰.
2. Поширеність захворювань (загальна захворюваність)
‰.
3. Коефіцієнт летальності  %.
4. Коефіцієнт смертності ‰.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.