Соціальна статистика

Термінологічний словник
Благоустрій житлового фонду характеризується питомою вагою загальної житлової площі в структурі всієї загальної житлової площі житлового фонду, обладнаної водопроводом, каналізацією, центральним опаленням, газом, гарячим водопостачанням, ваннами, підлоговими електроплитами.
Житлове господарство являє собою галузь економіки, завдання якої полягає у розселенні населення відповідно до потреб економіки і в створенні сприятливого середовища проживання для людини шляхом задоволення її житлово-комунальних та побутових потреб.
Житловий фонд — це сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціальні будинки (гуртожитки, притулки, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів — дітей і дорослих, дитячі будинки, інтернати при школах і школи-інтернати), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в будинках, придатних до проживання.
Загальна площа житлових приміщень складається з площі житлових кімнат (спальні, вітальні, їдальні) і підсобних приміщень (кухні, ванної кімнати та душової, санвузла, квартирного коридору й т. ін.) з урахуванням площі лоджій, балконів, терас.
Коефіцієнт конкордації — показник, за допомогою якого можна оцінити комплексність житлово-комунального обслуговування населення регіонів та виділити регіони з високим і низьким рівнем доступу населення до житлово-комунальних послуг.
Коефіцієнт поліпшення житлових умовє характеристикоюякості житлових умов населення. Він являє собою частку домогосподарств, які одержали житло за певний період часу в структурі загальної кількості домогосподарств, що перебували на квартирному обліку на кінець цього періоду.
Завдання для самоконтролю
1. Статистичні характеристики житлових умов.
2. Завдання статистики житлових умов населення.
3. Житловий фонд і його класифікація.
4. Показники руху житлового фонду.
5. Визначення показників забезпеченості населення житлом.
6. Благоустрій та його статистичний аналіз.
7. Коефіцієнти поліпшення житлових умов і благоустрою житла.
8. Система показників житлово-комунального обслуговування населення.
9. Статистичні методи, які застосовуються для вивчення житлових умов населення.
10. Коефіцієнт конкордації: його суть і метод розрахунку.
11. За наведеними даними проаналізуйте середньорічні показники динаміки міського житлового фонду за формами власності (млн м2 загальної площі).

12. За допомогою коефіцієнта конкордації оцініть ступінь доступ­ності житлово-комунальних послуг населенню окремих регіонів.

13. Проаналізуйте зміну рівня забезпеченості населення Украї­ни житлом за рахунок окремих факторів на підставі даних, наведених у таблиці:

14. Оцініть структурні відмінності в умовах проживання І та V квінтильних дохідних груп домогосподарств—учасниць програми житлових субсидій.

15. За даними про квартирні черги оцініть динаміку поліпшення житлових умов населення:

2.4.2. Статистика навколишнього середовища
Однією з найактуальніших проблем розвитку суспільства є проблема збереження навколишнього середовища. Наслідки діяльності людини, природні явища і процеси спричиняють істотні зміни у довкіллі та вимагають постійного спостереження, обліку, аналізу стану умов проживання людини, дослідження використання, відновлення й охорони природних ресурсів. Здійснення цих функцій покладено на статистику, яка відіграє провідну роль і у відображенні екологічного моніторингу навколишнього середовища [28].
Навколишнє середовище (довкілля) являє собою систему взаємопов’язаних природних елементів, які визначають умови проживання суспільства та є чинниками впливу на здоров’я, стан і тривалість життя людей. Складовими системи навколишнього середови­ща є такі елементи, як атмосфера (повітряний простір), гідросфера (водний простір), літосфера (ґрунт і корисні копалини), флора (рослинний світ) і фауна (тваринний світ). Шкідливий вплив на будь-який з цих елементів викликає руйнування системи в цілому.
Статистика навколишнього середовища вивчає стан довкілля, дії на нього господарської діяльності, розміри, склад та використання запасів корисних копалин, земельного і лісового фонду. Її завдання полягає у систематичному зборі, опрацюванні, накопиченні, аналізі, прогнозуванні даних про стан навколишнього природного середовища, рівень споживання населенням сировинних ресурсів, про забруднення довкілля із застосуванням відповідних статистичних методів і інформаційних технологій. Особлива увага в системі соціальної статистики приділяється оцінці наслідків взаємодії природи й людини та ефективності заходів послаблення впливу цих наслідків на здоров’я населення як у цілому, так і окремих його соціальних груп.
Джерелом даних про навколишнє середовище та природні ресурси в Україні є єдина статистична звітність, яка охоплює показники використання корисних копалин, земельного і лісового фонду, їх територіальне розміщення, обсяги геологорозвідувальних робіт тощо. Вся інформація, яка збирається, має річну періодичність (за винятком звіту по охороні атмосферного повітря, який подається також за півріччя, й звітів лісового господарства — форма № 1-лг, 3-лг, 5-Чорнобиль).
Збір звітності здійснюється районними відділами статистики, які потім надсилають первинні дані для опрацювання в обласні управління. Обласні управління статистики передають у районні відділи інформацію по навколишньому середовищу для ведення динамічних рядів, здійснення аналітичної та публікаційної роботи.
Оцінка стану та якості навколишнього середовища проводиться одночасно з дослідженням ступеня впливу людської діяльності на природні ресурси, які є компонентами довкілля. Виходячи з цього, в статистиці застосовується система показників навколишнього середовища, яка характеризує:

• стан забруднення повітряного середовища;
• стан і використання водних ресурсів;
• склад і використання запасів корисних копалин;
• склад і використання земельного фонду;
• склад і використання лісового фонду;
• стан і охорону заповідних територій;
• використання й охорону тваринного світу.

Окрему групу в цій системі складають показники утворення й утилізації промислових і побутових відходів та охорони довкілля від забруднення ними.