лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

14. Відомі дані про грошові витрати домогосподарств з різним рівнем доходів на рибопродукти (в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн):

Рівень доходів

Кількість
домогосподарств

Середні
витрати, грн

Низький

30

10

Середній

45

15

Високий

25

30

У цілому

10

17,25

Визначити наявність статистичного зв’язку, якщо середня з групових дисперсія витрат становить 27,3.
15. Роздрібний товарооборот у поточному році дорівнює 250 млн грн. При цьому обсяг продовольчих товарів склав 60 %. Порівняно з попереднім роком ціни на продовольчі товари зросли на 5 %, на непродовольчі — на 3 %. Попит зменшився на 1 %.
Визначте коефіцієнт еластичності попиту від цін, зробіть висновок.
16. Як змінився обсяг споживання продуктів харчування на душу населення в регіоні в поточному періоді порівняно з базовим, якщо обсяг реалізації зріс в 1,1 раза, ціни — в середньому на 8 %, а чисельність населення зменшилася на 1 %?
2.4. Статистика умов життя населення
2.4.1. Статистика житлових умов населення
Житлові умови займають важливе місце в системі забезпечення потреб населення. Житло є не просто середовищем проживання людини, а й місцем ведення домашнього господарства, виховання дітей, трудової діяльності, спілкування, відпочинку тощо. Тому умови житла — це ще й індикатор якості життя суспільства.
Житлове господарство являє собою одну з найважливіших галузей економіки, завдання якої полягає у розселенні населення відповідно до потреб економіки і в створенні для людини сприятливого середовища проживання шляхом задоволення її житлово-комунальних та побутових потреб.
Соціальна статистика вивчає житлові умови населення і житловий фонд, інформація про які є необхідною для проведення житлової політики та реалізації Програми житлових субсидій у нашій країні.
Задачами статистики житлових умов є аналіз:

  • забезпеченості населення житлом з урахуванням його зручності і ступеня зносу;
  • якості комунально-побутового обслуговування населення;
  • диференціації житлових умов різних соціальних груп населення з урахуванням регіону проживання й типу місцевості;
  • стану і руху житлового фонду та проведення його капітального ремонту;
  • розвитку й ефективності функціонування ринку житла;
  • взаємозв’язків житлових умов з рівнем матеріальної забезпеченості населення, вартістю житла, доходами і витратами на житлово-комунальні послуги тощо.

Відповідно до перелічених задач статистичні показники житлових умов населення і рівня його обслуговування поділяють на такі групи:
1) наявність, стан і рух житлового фонду;
2) житлові умови населення;
3) обслуговування й фінансування житлового фонду;
4) оцінка населенням житлових умов і якості комунального обслуговування;
5) розвиток ринку житла.
Джерелами інформації про житлові умови населення є державна й відомча статистична звітність, дані спеціальних обстежень та переписів населення. Так, вибіркові обстеження умов життя домогосподарств розкривають вид власності на житло, кількість кімнат, розміри загальної і жилої площі, обладнання житла, витрати на оплату житлово-комунальних послуг тощо. Окремим напрямком дослідження є аналіз умов життя сімей—учасниць Програми житлових субсидій [12, 56]. Крім того, в межах програми вибіркових обстежень передбачено проводити одноразові тематичні опитування. У 1999 р. таке опитування стосувалося витрат домогосподарств на будівництво та ремонт житла і господарських будівель .
При дослідженні умов життя населення особлива увага приділяється аналізу житлового фонду, який є основним джерелом задоволення потреб населення у житлі.
Житловий фонд являє собою сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціальні будинки (гуртожитки, притулки, будинки-інтернати для громадян похилого віку й інвалідів — дорослих та дітей, дитячі будинки, інтернати при школах і школи-інтернати) квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в будинках, придатних для проживання [11].
Житло — це одна або кілька кімнат з підсобними приміщеннями, які містяться в будівлі постійного типу (або в її структурно відособленій частині, призначеній для житла), оснащені виходом на вулицю. Якщо житло побудоване згідно з будівельними нормами, воно є стандартним.
Кімната — простір житла, обмежений стінами, площа якого не менше 4 м2. Кімнатою вважаються спальня, вітальня, їдальня, житлові мансарди [53].
Підсобні приміщення — це приміщення кухні, ванної кімнати та душової, санвузла, квартирного коридору або прихожої, вбудованих у квартири кладових чи шаф (у гуртожитках — це також приміщення культурно-побутового призначення і медичного обслуговування).
До складу житлового фонду не включаються дачі, літні садові будинки, спортивні й туристичні бази, будинки відпочинку та інші будинки і приміщення, призначені для сезонного й тимчасового проживання, незалежно від часу проживання в них громадян. Житловий фонд характеризується статистичними показниками загальної і житлової площі приміщень.
Житлова площа приміщень являє собою загальну площу кімнат.
Загальна площа житлових приміщень складається з площі житлових кімнат і підсобних приміщень з урахуванням площі лоджій, балконів, терас.
До загальної площі житлових будівель не включається площа сходових кліток, ліфтових сходів, тамбурів, загальних коридорів, вестибулів, галерей, а також площа нежилих приміщень, зайнятих житлово-експлуатаційними організаціями, магазинами, відділеннями зв’язку, дитячими установами, підприємствами служби побуту та ін.
Облік житла ведеться також за основними формами власності, за типами житлових помешкань, за типами розселення.
За формами власності розрізняють житлові фонди: державний, комунальний, колективний і приватний.
Державний житловий фонд — фонд державних установ, підприємств та організацій, який належить їм на праві повного господарського відання або оперативного управління.
Комунальний житловий фонд — фонд, що належить на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.
Колективний житловий фонд — фонд колективних і орендних підприємств, господарських товариств (житлово-будівельні та житлові кооперативи), об’єднань недержавних підприємств, релігійних організацій, політичних партій, об’єднань громадян тощо.
Приватний житловий фонд — житлові будинки, приватизовані квартири, власниками яких є фізичні особи (громадяни) [46].
За типами житлових помешкань виділяють:

  • індивідуальний будинок;
  • окрему квартиру;
  • комунальну квартиру;
  • гуртожиток;
  • інше житлове приміщення.

За типами розселення розрізняють житловий фонд з поквартирним розселенням, житловий фонд у будинках коридорного типу та ін.
В статистиці проводять аналіз руху житлового фонду за допомогою характеристик його зміни, серед яких виділяють такі:
1) показники збільшення житлового фонду:
— обсяги і вартість загальної житлової площі введених в експлуатацію житлових будинків за рахунок будівництва протягом звітного періоду в цілому по країні та в розрізі регіонів. При цьому проводять групування за джерелами фінансування, типами місцевості, формами власності;
— кількість і середній розмір споруджених квартир;
— показники перебудови й переобладнання нежитлових помешкань на житлові.
2) показники зменшення житлового фонду в цілому по країні і по регіонах у розрізі основних причин зменшення (знесення житла, знищення в результаті стихійних лих, внаслідок відселення мешканців з аварійних будинків, переобладнання житлових помешкань на нежитлові тощо).
Якість житлових умов аналізується за допомогою характеристик забезпеченості населення житлом і благоустроєм житла.
Забезпеченість населення житлом аналізується за допомогою наступної системи показників:
1) житлова площа в розрахунку на одного мешканця, м2/чол.;
2) загальна площа в розрахунку на одного мешканця, м2/чол.;
3) чисельність і структура населення, яке мешкає в житлових приміщеннях різного типу;
4) середня площа окремих квартир, м2/кв.;
5) середня чисельність осіб, що мешкають в одній кімнаті, чол./кім.;
6) загальна кількість і частка домогосподарств, які перебувають на квартирному обліку.


Доходи і витрати домогосподарств України.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.