лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Фактичне кінцеве споживання домашніх господарств включає їх витрати на споживчі товари й послуги за рахунок усіх джерел фінансування, а також вартість індивідуальних товарів і послуг, отриманих безкоштовно домашніми господарствами від органів державного управління та некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства як соціальні трансферти в натуральній формі.
Статистика визначає загальний фонд споживання товарів і послуг та середньодушовий рівень їх споживання.
При вивченні обсягу і структури загального споживання населення використовують такі показники (характеристики):

  • частка кінцевого особистого споживання у валовому внутрішньому продукті, що формує платоспроможність населення;
  • співвідношення часток праці та капіталу у виготовленій продукції. Збільшення частки праці у вартості продукції сприяє зростанню попиту населення на товари і послуги;
  • характеристика джерел доходів населення;
  • розподіл населення за рівнями середньодушових сукупних доходів та витрат;
  • розподіл доходів на споживання і нагромадження;
  • структура платоспроможного попиту за окремими видами товарів та послуг.

Середньодушовий рівень споживання товарів та послуг визначається діленням загального фонду споживання на середньорічну чисельність наявного населення. Як загальний фонд споживання, так і середньодушовий рівень споживання товарів і послуг подаються у вартісному та натуральному вираженні. Вартісні оцінки рівня споживання розраховуються у порівнянних цінах, натуральні — наводяться за основними групами продуктів харчування, а також по взуттю, одягу та ін. [53].
Важливим аспектом вивчення споживання є аналіз його структури на основі структури споживчих витрат. Структура витрат визначається за даними обстеження домашніх господарств.
Статистичні органи України ведуть спостереження за 22 найважливішими продуктами харчування. За даним набором продуктів визначаються мінімальні витрати на харчування. Крім натуральних показників споживання окремих продуктів харчування обчислюється добова калорійність споживання на одну особу.
При вивченні рівня матеріального добробуту визначають показники забезпеченості домашніх господарств предметами тривалого користування (телевізори, відеокамери, холодильники, комп’ютери, легкові автомобілі та ін.). При цьому окремо виділяються товари вітчизняного виробництва й імпортні товари.
Узагальнюючі показники забезпеченості населення товарами тривалого користування обчислюються по кожному виду товару в розрахунку на 1000 осіб або на 100 домогосподарств.
При вивченні рівня споживання, крім аналізу споживання товарів, важливе значення має аналіз споживання послуг. Розглянемо деякі характеристики порівняння фактичних та нормативних обсягів споживання [53].
Порівняння рівня фактичного споживання конкретного товару або послуги з раціональним нормативним рівнем характеризує ступінь задоволення певної потреби населення:
,
де ,  — рівень відповідно фактичного і нормативного споживання і-го товару (послуги) у середньому на душу населення.
При наявності нормативів споживання для окремих груп населення розраховують середній нормативний рівень споживання:
,
де  — рівень нормативного споживання і-го товару (послуги), встановлений для j-ї соціально-демографічної групи населення;  — середня чисельність населення j-ї групи; k — кількість груп населення, для яких установлені нормативи споживання.
Загальний коефіцієнт задоволення потреб (КЗП) розраховується як відношення вартості фактичного споживання товарів і послуг до вартості їх нормативного набору:
,
де ,  — кількість фактичного споживання і-го товару та j-ї послуги;
,  — нормативне споживання і-го товару та j-ї послуги в розрахунку на душу населення;
Рі, tj — ціна і-го товару і тариф j-ї послуги;
 — середня чисельність населення за досліджуваний період.
На практиці має місце наднормативне споживання деяких товарів і послуг як окремими особами, так і соціальними групами. Для обчислення істинного розміру недостатнього споживання необхідно у формулі розрахунку коефіцієнта задоволення потреб кожне фактичне споживання товарів і послуг брати в обсязі, не вищому за нормативний, тобто КЗП не може набувати значення, більшого за 1,0.
Для комплексної характеристики процесів споживання населенням товарів та послуг необхідно визначати також показники диференціації споживання. З цією метою визначаються й зіставляються показники рівнів індивідуального споживання для різних груп населення, виділених за такими ознаками: статтю, віком, характером занять, рівнем доходу, розміром домогосподарства та ін. При розрахунку індивідуального рівня споживання беруть до уваги той факт, що витрати сім’ї на споживання зростають не прямо пропорційно до збільшення кількості членів сім’ї, а повільнішими темпами. Тому крім показників на душу населення визначають також обсяг споживання на еквівалентного споживача або на умовну споживчу одиницю. У міжнародній практиці най­ширше застосовують коефіцієнти, що розраховуються за так званою Оксфордською шкалою. Так, першому дорослому члену сім’ї присвоюється коефіцієнт, що дорівнює 1,0; кожному наступному дорослому — 0,7 і кожній дитині — 0,5.
При вивченні диференціації в споживанні різними групами населення можуть бути використані ті ж методи, що й для вивчення диференціації населення за рівнем доходів або витрат (див. розд. 3.2).
В аналізі диференціації споживання населенням значний інтерес становлять дані про частку витрат на продукти харчування. Її збільшення в споживчих витратах призводить до зниження частки витрат на інші товари і послуги. І навпаки, зі зростанням доходів домогосподарства абсолютні витрати на харчування також зростають, проте їх частка в загальних витратах зменшується, що характеризує вищий рівень життя. Отже, показник питомої ваги витрат на харчування в загальних споживчих витратах є суттєвою характеристикою матеріального становища населення.
Структури споживання двох різних груп населення в певний момент часу можуть порівнюватися за допомогою коефіцієнта подібності структур:
,
де di, dj — частки порівнюваних структур. Чим більш подібними є структури, що порівнюються, тим ближчим до 1 є значення Р.
Для оцінки інтенсивності структурних зрушень у часі використовують коефіцієнти структурних зрушень:
лінійний                           
квадратичний                 ,
де dj0, dj1 — частки розподілу за два періоди;
m — число складових (груп) сукупності. При цьому структура наводиться у відсотках, а названі коефіцієнти визначаються у процентних пунктах (п.п.).
Приклад.
Таблиця 2.1

Структура сукупних витрат домогосподарств
за децильними групами залежно від розміру
середньодушових структурних витрат у 2000 р.
(в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, %)

Вид витрат

III кв.

IV кв.

Структурні
зрушення, п.п.

Перша
(нижча)
дециль

Десята
(вища)
дециль

Перша
(нижча)
дециль

Десята
(вища)
дециль

Перша
(нижча)
дециль

Десята
(вища)
дециль

Продовольчі товари

73,5

62,4

75,2

63,6

1,7

1,2

Непродовольчі товари

15,4

18,6

10,3

20,4

–5,1

1,8

Послуги

11,1

19,0

14,5

16,0

3,4

–3,0

Разом

100

100

100

100

0

0

Обчислимо лінійні коефіцієнти структурних зрушень.
Для першої децилі  п.п.
Для десятої децилі  п.п.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.