лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Абсолютний загальний приріст становить:
824 – 800 = 24 тис. осіб.
Звідси .
Чисельність населення на початок прогнозного періоду, що, як правило, позначається в формулі через So, у нашому прикладі прибирає значення: Нп = 800 тис. осіб (на початок 2002 р.) або Нк = 824 тис. осіб (на кінець 2002 р., або, що те ж саме, на початок 2003 р.). Відповідно число років прогнозу (n) у першому випадку дорівнює 4, у другому — 3.
Таким чином,
 тис. осіб.
2.3. Статистика рівня життя населення
2.3.1. Загальні поняття
Одним з найважливіших завдань соціальної статистики є вивчення впливу соціально-економічних перетворень на життя людей. Для визначення особливостей різних сторін життя людини та суспільства в цілому спеціалісти використовують терміни: добробут, вартість життя, рівень життя, якість життя, спосіб життя, стиль життя. Розвиток і сучасне розуміння системи цих понять розглянуті, зокрема, в працях [41, 53]. Їх автори зазначають, що в даний час різні спеціалісти по-різному інтерпретують ці поняття. Що ж стосується засобів масової інформації, то там ці поняття часто розуміються як синоніми.
При проведенні статистичних досліджень таку неоднозначність слід враховувати. Адже тема рівня життя в Україні є актуальною і болючою, а результатами досліджень можуть користуватися представники різних професійних та соціальних груп.
Розглянемо найвідоміші наукові підходи для визначення відповідної системи термінів.
У філософських словниках, наприклад [41], узагальнюючим поняттям є «спосіб життя». Воно характеризує, як живе людина в даному суспільстві, які умови надає суспільство розвитку її індивідуальності. В цьому контексті стиль життя — це особливості способу життя окремих індивідів та груп.
Основними складовими способу життя є рівень життя та якість життя. При цьому рівень життя — це ступінь задоволення матеріальних і культурних потреб людей, а якість життя — результат зіставлення (наприклад, з нормою) тих сторін суспільної та індивідуальної життєдіяльності, які не підлягають кількісному вимірюванню.
У науковій статистичній літературі в якості узагальнюючого поняття частіше використовують термін «рівень життя», суттю якого є результат зіставлення рівня споживання матеріальних та культурних благ і послуг з певним встановленим стандартом (нормою). В наукових і практичних дослідженнях рівень життя в широкому розумінні являє собою систему показників, які характеризують умови життя населення, його доходи й рівень споживання, відповідність споживання певним стандартам, а також розвиток соціальної сфери. Прикладом може бути система, що включає такі основні розділи (блоки) :
1. Базисні показники рівня життя.
1.1. Доходи населення.
1.2. Вартість життя.
1.3. Споживання населення.
1.4. Інтегральні показники співвідношення рівня доходів та вартості життя.
1.5. Рівень бідності.
2. Рівень соціального обслуговування.
3. Характеристика сфери соціального обслуговування.
4. Соціально-демографічні характеристики.
5. Природно-кліматичні умови життя.
При цьому галузі соціальної сфери розглядаються в трьох
аспектах:

  • обсяг і структура послуг, що надаються;
  • забезпеченість населення окремими видами послуг;
  • показники діяльності галузей соціального обслуговування.

У статистичній літературі навчально-методичного характеру термін «рівень життя» також є узагальнюючим і, як правило, включає в себе три взаємопов’язані аспекти [53].
1. Власне рівень життя населення (у вузькому розумінні його) — система характеристик рівня споживання матеріальних благ і послуг: доходи, витрати, особливості споживання (структура споживання, диференціація населення).
2. Умови життя (середовище існування) — система характеристик розміщення населення, екології, житлових умов, зайнятості та умов праці, соціального обслуговування.
3. Якість життя — система характеристик ступеня відповідності умов і рівня життя науково обґрунтованим нормативам або певним стандартам. На цій основі можна визначити певні інтегральні показники (індекс людського розвитку). Вивчення якості життя включає в себе також визначення показників, що характеризують соціальний час, бюджет часу, спосіб життя, соціальну напруженість, безпеку та дотримання прав людини.
Розглянемо принципи статистичного вивчення рівня життя населення саме у вузькому розумінні (перший аспект).
2.3.2. Доходи і витрати населення
2.3.2.1. Система показників
У сучасних умовах статистика вивчає доходи і витрати населення в контексті СНР, маючи об’єктом свого дослідження домогосподарства. При вивченні доходів і витрат на макроекономічному рівні використовують такі показники, як первинні доходи, наявні доходи, скориговані наявні доходи, кінцеві споживчі витрати, фактичне кінцеве споживання. Методики їх обчислення викладено у відповідних підручниках .
Проте вивчення макроекономічних показників дає лише загальне уявлення про їх обсяги та механізми утворення. Для проведення ефективної соціальної політики необхідним є детальний аналіз розподілу доходів і витрат у суспільстві.
Комплексне вивчення системи показників, що характеризують рівень життя населення, соціальна статистика здійснює на основі вибіркових обстежень умов життя домогосподарств [3, 37, 38]. Для всебічного висвітлення матеріального добробуту домогосподарств офіційна статистика використовує систему показників рів­ня життя домогосподарств. Наведемо її у вигляді, поданому в офіційному статистичному бюлетені .
1. Доходи і ресурси домогосподарства
1.1. Грошові доходи.
1.2. Негрошові доходи.
1.3. Загальні доходи.
1.4. Сукупні ресурси.
2. Витрати домогосподарства
2.1. Споживчі грошові витрати.
2.2. Неспоживчі грошові витрати.
2.3. Грошові витрати.
2.4. Сукупні витрати.
Нижче наводяться складові цих показників: доходів та сукупних ресурсів — на схемі 1, споживчих і неспоживчих грошових витрат — на схемі 2, сукупних витрат — на схемі 3.
Коротко зупинимося на визначенні основних складових доходів населення.
Оплата праці — заробітна плата, премії, інші винагороди, виплати та допомоги, отримані за основним і додатковими місцями роботи як у грошовій, так і в натуральній формах оплати, за винятком прибуткового податку та інших утримань відповідно до чинного законодавства.
Доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості — особисті доходи від підприємницької, фермерської й самостійної господарської діяльності громадян (тобто без урахування видатків, пов’язаних з цією діяльністю).
Доходи від власності — отримані дивіденди по акціях та інших цінних паперах, відсотки по вкладах у банківські установи, доходи від здачі в оренду нерухомості (житла, гаражів, дач, земельних ділянок тощо).
Доходи від продажу нерухомості — грошові доходи, отримані від продажу квартир, дач, гаражів, будинків, частини будинку, земельних ділянок.
Доходи від продажу особистого і домашнього майна — грошові доходи, отримані від продажу особистого та домашнього майна (автомобіля, ювелірних прикрас, одягу, меблів тощо) незалежно від вартості їх початкової купівлі.
Доходи від особистого підсобного господарства включають дві складові:
1) грошові доходи від продажу сільськогосподарської продукції, виробленої в особистому підсобному господарстві й отриманої домогосподарством у порядку самозаготівель;
2) вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель.


Жеребин В. М., Ермакова Н. А. Уровень жизни населения — как он понимается сегодня // Вопросы статистики. — 2000. — № 8. — С. 3—11.

Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. — 2-ге вид., перероб і доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 467 с.

Витрати і доходи домогосподарств України: Статистичний бюлетень / Державний комітет статистики України. — К., 2002.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.