лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Аудит в АПК

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Зовнішній аудит за об’єктами дослідження можна поділити на:

  • бухгалтерський аудит — аудит стану, організації та ведення обліку, правильності складання бухгалтерської звітності;
  • управлінський та(або) операційний аудит — аудит діяльності підприємства або його окремих підрозділів з метою надання рекомендацій щодо ефективності діяльності суб’єкта господарювання;
  • аудит фінансової звітності — це перевірка повноти та достовірності складання фінансової звітності суб’єкта господарювання;
  • екологічний аудит — це перевірка впливу діяльності підприємства на стан та зміну навколишнього середовища та дотримання екологічних норм.

За змістом і функціями аудит поділяють на запобіжний, перманентний, ретроспективний і стратегічний.
Запобіжний — це аудит, який має запобігати різного роду конфліктним ситуаціям у фінансово-господарській діяльності до виникнення їх, тобто на стадії підготовки технології виробництва до проведення маркетингових операцій тощо. Провадиться він здебільшого внутрішнім аудитом.
Перманентний — це аудит, який проводиться безперервно у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства. Метою його є забезпечення менеджерів інформацією про відхилення виробничих процесів від заданих параметрів, про фінансову стабільність у маркетинговій діяльності, конкурентоспро­можність виготовленої продукції на внутрішньому і зарубіжному ринках.
Ретроспективний — це аудит, який здійснюється після виконання господарських операцій, здебільшого за минулий рік. Проводиться він зовнішніми аудиторськими організаціями.
Стратегічний — це аудит, який вивчає питання стратегії розвитку фірми, компанії на перспективу. Передусім це стосується маркетингової діяльності.
Слід також виділяти спеціальний, обов’язковий, індивідуальний, початковий, погоджений, підтверджуючий і системно-орієнто­ваний аудит.
Спеціальний аудит — перевірка конкретних питань діяльності господарюючого суб’єкта, виконання визначених процедур, норм і правил з метою підтвердження законності, добросовісності та ефективності здійснення окремих операцій та правильність їх від­ображення в обліку.
Обов’язковий аудит — аудит за законом на предмет достовірності та повноти бухгалтерської звітності: незалежний аудит або аудит за дорученням держави.
Ініціативний — добровільний аудит, який проводиться за рішенням господарюючого суб’єкта. Обсяг аудиторської перевірки визначається клієнтом.

Рис. 1.3. Схема проведення обов’язкового аудиту в Україні
Ініціативний аудит може здійснюватись у випадках:

  • зміни або тривалої відсутності головного бухгалтера суб’єкта господарювання;
  • суттєвої зміни законодавства протягом звітного періоду;
  • тривалої відсутності будь-яких перевірок з боку органів ДПА;
  • здійснення нових (більш складних) для клієнта господарських операцій;
  • оцінки реальності визначення фінансового результату (як існуючого, так і очікуваного);
  • визначення та підтвердження показників фінансового стану суб’єкта господарювання при здійсненні розрахунково-кредит­них операцій, реалізації інвестиційних проектів тощо.

Початковий аудит — аудит, який проводиться для даного клієнта вперше аудиторською фірмою.
Погоджений аудит —аудит, який повторюється. Виконується аудитором або аудиторською фірмою регулярно і ґрунтується на обізнаності із специфікою клієнта внаслідок тривалого спілкування з ним.
Підтверджуючий — перевірка і підтвердження окремих бухгалтерських документів і звітів.
Системно-орієнтований — аудиторська експертиза на підставі аналізу системи внутрішнього контролю.
За способами проведення виділяють суцільний, вибірковий і комбінований аудит.
Суцільний аудит — це аудит, при якому перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, на основі яких складена фінансова звітність підприємства, що перевіряється.
Вибірковий аудит передбачає перевірку менш ніж 100 % бухгалтерських документів.
Комбінований — аудит, при якому одна частина бухгалтерських документів та іншої інформації вивчається суцільним методом дослідження, а інша —вибірковим.
1.3. Мета і основні завдання аудиту.
Функціональні завдання аудиту
Метою аудиту фінансової звітності є складання висновку щодо відповідності фінансової звітності за всіма суттєвими аспектами інструкціям, які регламентують порядок підготовки і подання фінансових звітів. Незважаючи на те, що аудиторський висновок служить основою довіри до фінансової звітності, для користувача це не може служити достатньою підставою для оцінки економічної стабільності підприємства в найближчому майбутньому або ефективності роботи його керівництва (МСА 200 «Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності»).
Основними завданнями аудиту є збирання та обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків. Такими завданнями є:
1. Упевнитись у правомірності створення підприємства і безперервності його функціонування.
2. Ознайомитись із системою господарювання і управління (знання бізнесу клієнта).
3. Оцінити надійність системи внутрішнього контролю.
4. З’ясувати ефективність системи бухгалтерського обліку.
5. Проконтролювати правильність здійснення основних господарських процесів (постачання, виробництво, збут).
6. Переконатись у повноті первинної документації.
7. Проконтролювати правильність ведення поточного бухгалтерсь­кого обліку і повноту відображення інформації в облікових регістрах.
8. Перевірити фактичну наявність активів, зобов’язань і капіталу, що відображені у фінансовій звітності.
9. Перевірити належність відображених у звітності активів, зобов’язань і капіталу (кому вони належать).
10. Перевірити постійність дотримання облікової політики суб’єктом господарювання.
11. Перевірити правильність ведення бухгалтерських записів та їх відповідність звітному періоду.
12. Встановити відповідність діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку чинному законодавству.
13. Упевнитись у відповідності показників фінансових звітів (бухгалтерської і небухгалтерської звітності).
14. Висловити незалежну думку щодо результатів перевірки фінансової звітності.
Для того щоб скласти свою думку про достовірність фінансової звітності, аудитор повинен мати обґрунтовану гарантію того, що інформація бухгалтерської документації та інші дані достовірні й достатні. Обґрунтована гарантія — це наявність доказів того, що в цілому у звітності немає істотних перекручень.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.