Згідно з Міжнародним стандартом аудиту (МСА) 120 «Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту» аудит фінансової звітності покликаний надати аудитору можливість висловити думку про те, чи складена фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до основ фінансової звітності.
Аудиторська діяльність в Україні включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне здійснення аудиторських перевірок, надання супутніх та інших аудиторських послуг. Аудиторська діяльність є підприємницькою. Прибуток, отриманий від такої діяльності, оподатковується згідно з чинним законодавством.
Супутні аудиту послуги включають:
- оглядові перевірки — завданням оглядової перевірки фінансової звітності є надання аудиторові можливості встановити негативні факти, що спричинили подання неправдивої інформації. При встановленні таких фактів аудитор розцінює підготовлену (подану) фінансову звітність як невідповідну за будь-яким аспектом нормативним актам щодо її складання. Обмежені процедури оглядової перевірок дають меншу ймовірність досягнення поставленої аудитором мети порівняно з аудитом, оскільки під час оглядових перевірок докладно не вивчається система внутрішнього контролю та обліку на підприємстві та не перевіряється первинна бухгалтерська документація;
- операційну перевірку — завданням операційної перевірки є проведення необхідних процедур з метою перевірки окремих питань, які визначені в договорі між аудитором і клієнтом;
- компіляцію (трансформація бухгалтерського обліку) — завданням компіляції є здійснення процедур трансформації бухгалтерського обліку за іншими обліковими стандартами, планом рахунків. Під час здійснення таких послуг до виконання процедур залучається бухгалтер підприємства. В цьому випадку не потребується отримання аудиторських доказів стосовно цієї інформації.
До інших аудиторських послуг включаються:
— консультування третіх осіб з бухгалтерського та податкового обліків, питань оподаткування, складання фінансової (бухгалтерської) звітності, аналізу фінансово-господарської діяльності, економіко-правового забезпечення господарської діяльності, економічної та правової безпеки, фінансової політики;
— експертизи з питань підприємницької діяльності, в тому числі судово-бухгалтерська експертиза;
— представництво інтересів клієнта (замовника) перед третіми юридичними особами за його дорученням з питань економіко-правового забезпечення діяльності клієнта (замовника);
— видавництво та розповсюдження (на договірній основі через третіх осіб) методичної літератури з питань теорії та практики обліку, оподаткування, аудиту, економічного аналізу, фінансів, правового забезпечення господарської діяльності в Україні (здійснюється після отримання відповідного дозволу Аудиторської палати України);
— проведення навчальних семінарів та курсів з питань обліку, аудиту, оподаткування, аналізу та економіко-правового забезпечення господарської діяльності в Україні (здійснюється без видачі кваліфікаційних сертифікатів після узгодження та затвердження АПУ програм семінарів);
— ведення обліку і звітності – налагодження обліку і впровадження передових форм і методів, постійне ведення обліку, складання звітності та декларацій;
— розробка, впровадження, супроводження бухгалтерських програм на ПЕОМ (в електронних системах обробки даних);
— оцінка майна проводиться в разі приватизації, банкрутства, наслідування майна або злиття підприємств за умови відповідної кваліфікації оцінювача).
Усі інші види діяльності (роботи, послуги) не є статутними і дозволеними відносно аудиторських фірм (аудиторів).
Відповідно до Міжнародних нормативів аудиту до супутніх аудиту послуг відносяться:
- підготовка оглядів, пов’язаних з нефінансовою інформацією (ефективність функціонування внутрішнього аудиту, комп’ютерного програмного забезпечення аудиту);
- аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності;
- виконання узгоджених процедур по окремих рахунках бухгалтерського обліку, балансу (окремому фінансовому звіту) або бухгалтерської (фінансової) звітності в цілому, а також іншої фінансової і нефінансової інформації;
- складання (підготовка) бухгалтерської (фінансової) звітності (повної або часткової).
Багато користувачів фінансової звітності змішують аудит (auditing) і бухгалтерський облік (accounting). Така плутанина відбувається через те, що в більшості випадків аудит пов’язаний з бухгалтерською інформацією, і переважна більшість аудиторів володіють бухгалтерським обліком. Проте цього недостатньо. Він повинен бути компетентним у трактуванні аудиторських свідчень, застосуванні відповідних процедур аудиту, розміру вибірки та аудиторських тестів, оцінці результатів проведених досліджень. Саме це і відрізняє аудитора від бухгалтера.
1.2. Види аудиту
За формою і метою здійснення аудит поділяють на зовнішній (незалежний) і внутрішній, підлеглий в тій формі, в якій він проводиться.
Зовнішній аудит — незалежний аудит відносно контрольованого підприємства, що здійснюється на підставі договору з підприємством-замовником. Метою такого аудиту є перевірка законності господарських операцій, достовірності фінансової звітності, бухгалтерського балансу, а також визначення, наскільки відповідає ведення бухгалтерського обліку встановленим стандартам і процедурам.
Внутрішній аудит — перевірка, наскільки проведені господарські операції відповідають вимогам нормативних документів з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Його метою є вдосконалення організації та управління виробництвом і пошук резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.
Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом наведено на рис. 1.1.
Елементи |
Внутрішній аудит |
Зовнішній аудит |
Масштаб
перевірки |
Взаємозалежні функції з системою управління |
Визначається видом аудиту та законодавчими актами, що регулюють його проведення |
Об’єкт
аудиту |
Визначається керівництвом. Мета — забезпечення збереження активів, недопущення збитків та підвищення ефективності діяльності підприємства |
Визначається статусом підприємства. Домінує аудит фінансової звітності і бухгалтерського балансу. В деяких країнах розвивається аудит господарської діяльності |
Кваліфікація |
Визначається на погляд управляючих структур. Визначається меншим ступенем незалежності і нижчим професійним рівнем внутрішнього аудитора |
Чітко визначена законодавством. Аудит визначається більш високим ступенем незалежності і високим професійним рівнем аудитора |
Методи, які
використо-
вуються |
Мають багато спільного.
Їх розрізняє лише обсяг і точність перевірок |
Мета |
Визначається керівництвом |
Випливає з законодавства, а також рішення суду, зовнішніх потреб |
Звітність |
Звітність перед керівництвом |
Звітність перед замовником |
Рис. 1.1. Порівняльна характеристика зовнішнього і внутрішнього аудиту

Рис. 1.2. Схема взаємозв’язку зовнішнього та внутрішнього аудиту |