лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Аудит в АПК

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

7.5. Аудит рентабельності підприємств
В умовах ринкової економіки зростає значення показників рентабельності. Підприємства АПК, що отримують прибуток, вважаються рентабельними. Окремі підприємства мають різні обсяги виробничих ресурсів і одержують неоднаковий прибуток. Тому для оцінки їх економічної ефективності виникає потреба враховувати не лише абсолютну суму прибутку, а й співвідношення її з ресурсами, що використовуються у процесі виробництва. Загальну оцінку цього дають за допомогою показників рентабельності.
Рентабельність роботи підприємства — найважливіший якісний економічний показник. У ньому знаходить відображення ступінь прибутковості господарської діяльності підприємства.
Під час аудиту рентабельності цей показник, залежно від конкретної мети, можна визначити різними способами: щодо прибутку до виробничих засобів у цілому, щодо основних або оборотних коштів, щодо собівартості продукції, до середньоспискової чисельності працівників тощо. При аудиті рентабельності будь-яких підприємств використовують два взаємопов’язаних між собою показники:

  • рівень рентабельності витрат;
  • норму прибутку відносно виробничих засобів.

Рівень рентабельності витрат, як співвідношення прибутку і повної собівартості реалізованої продукції, відображає економічну ефективність тієї частини засобів, яка втілена у витратах на виробництво і реалізацію товарної продукції. Цей показник рентабельності визначається по всій реалізованій продукції господарства в цілому.
Норма прибутку, як співвідношення загальної суми прибутку та середньорічної вартості основних і оборотних виробничих засобів, є найбільш узагальнюючим заключним показником господарської діяльності підприємства. У ньому знаходять своє відображення обсяг реалізованої продукції, рівень рентабельності її виробництв, синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських засобів і позареалізаційні фінансові результати. Показник норми прибутку визначається лише у цілому по господарству без деталізації його по галузях і видах продукції.
Аудитором також розраховується рентабельність продажу, рентабельність основного капіталу, рентабельність власного капіталу, рентабельність всього капіталу, рентабельність перманентного капіталу.
У табл. 7.4 наведено методику розрахунку показників рентабельності підприємства.
Таблиця 7.4

Основні показники рентабельності
підприємств та методика їх розрахунку

Показник

Методика розрахунку

Рентабельність
власного капіталу

Рентабельність
оборотних активів

Рентабельність
постійного капіталу

Рентабельність продажу
(операційна рентабельність)

Чиста рентабельність

Рентабельність
основної діяльності

Рівень рентабельності витрат

Норма прибутку

Показник рентабельності продажу характеризується прибутком від вартості реалізованої продукції за цінами реалізації.
Рентабельність основного і власного капіталів характеризують ефективність використання відповідного капіталу.
7.6. Особливості проведення аудиту
в комп’ютерному середовищі
Розвиток суспільства за останній період характеризується такими стадіями науково-технічного прогресу, як індустріалізація, комп’ютеризація та інформатизація. Нові комп’ютерні технології в аудиті сприятимуть удосконаленню інтелектуалізації аудиту та науковому обґрунтуванню його висновків.
Використання комп’ютерів у аудиті передбачено:

  • Міжнародним стандартом аудиту 401 «Аудит в умовах комп’ютерних інформаційних систем»;
  • Положенням про міжнародну аудиторську практику 1001 «Середовище комп’ютерних інформаційних систем — автономні мікрокомп’ютери»;
  • Положенням про міжнародну аудиторську практику 1002 «Середовище комп’ютерних інформаційних систем — інтерактивні комп’ютерні системи»;
  • Положенням про міжнародну аудиторську практику 1003 «Середовище комп’ютерних інформаційних систем — системи баз даних»;
  • Положенням про міжнародну аудиторську практику 1009 «Методи аудиту з використанням комп’ютерів»;
  • Стандарту аудиту 401 «Аудит в середовищі комп’ютерних інформаційних систем».

Загальна мета і обсяг аудиту не змінюються в середовищі комп’ютерних інформаційних систем (далі КІС). Але поряд з цим використання комп’ютерів вносить зміни у процес обробки, зберігання і передачі фінансової інформації і може впливати на системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю клієнта. Тому застосування КІС допоможе вплинути на:

  • процедури, яких дотримується аудитор у процесі отримання достатньої уяви про систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;
  • аналіз властивого (притаманного) ризику і ризику системи внутрішнього контролю для визначення загального аудиторського ризику;
  • розробку і виконання аудитором тестів контролю і процедур перевірки по суті, що необхідні для досягнення мети аудиту.

Аудитор повинен володіти достатніми знаннями КІС для того, щоб правильно оцінювати систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, в якій використовується КІС, пла­нувати, контролювати та перевіряти роботу, що виконується на підприємстві. Рівень необхідних знань залежить від складно­сті, суті КІС та методів проведення аудиту при сприянні комп’ютера.
Однак прикладна програма може поставити аудитора перед необхідністю використання комп’ютера як засобу контролю. Ці різнобічні варіанти використання комп’ютера відомі як «Методи Аудиту при Сприянні Комп’ютера (МАСК)». До них належать: програмне забезпечення і тестові дані.
Аудитор може використовувати як комп’ютерну техніку клієнта, так і інші можливості комп’ютерів, оскільки існують випадки, коли використання КІС клієнта є неекономічним або непрактичним — наприклад, у зв’язку із несумісністю аудиторської пакетної програми з комп’ютером клієнта.
Необхідність використання МАСК виникає за тих обставин, коли відсутні вхідні документи і неможливо простежити повний хід операцій (контрольний слід), а також тоді, коли ефективність аудиту можна значно поліпшити використанням спеціальної ком­п’ютерної аудиторської програми.
Аудиторське програмне забезпечення складається із комп’ю­терних програм, що використовуються аудитором як елемент аудиторських процедур для обробки даних, що мають суттєве значення для аудиту і взяті з облікової системи клієнта. Програмне забезпечення може складатись із: пакета програм, програм спеціального призначення (використання) і програм-утилітів.
Пакет програм — це узагальнені комп’ютерні програми, що призначені для виконання функцій з обробки даних, включаючи зчитування комп’ютерних файлів, відбір інформації, проведення розрахунків, створення файлів з даними і друкування звітів за формою, що визначена аудитором.
Програми спеціального призначення — це програми, розроблені для виконання конкретних аудиторських завдань. Ці програми можуть бути створені як самим аудитором, так і іншим спеціалістом.
Програми-утиліти — програми, що використовуються суб’єк­том для виконання загальних функцій обробки даних. Такі програми, як правило, не призначені конкретно для аудиторської практики.
Тестові дані — це дані (як правило, вибіркові дані), що призначені для внесення аудитором в комп’ютерну систему суб’єкта та порівняння отриманих результатів із раніше визначеними результатами.
Виконання контрольних процедур з використанням КІС може і не залишати слідів аудиту від операцій, що оброблялися за допомогою комп’ютера. До таких процедур можуть належати: визначення кількості дебіторів, кредиторів, виставлені рахунки покупцям та постачальникам, аналітичні дані по рахунках, нарахування амортизації тощо. В таких випадках вихідні звіти можуть і не складатися системою, а аудитору необхідно тільки зробити заключні висновки з посиланням на інформацію в конкретних файлах. Використання МАСК дозволяє виконувати додаткові незалежні процедури більш швидко та ефективно, ніж у випадку, коли аудитор покладається на систему внутрішнього контролю або супутні процедури узгодження.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.