лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік і аудит у страхових організаціях

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Аудиторську палату України (АПУ) було створено відповідно до вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» для сприяння розвитку аудиту в країні і забезпечення єдиних методологічних засад здійснення аудиторської діяльності. Крім сертифікації аудиторів, ця установа веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів; розглядає скарги щодо діяльності аудиторських фірм (аудиторів) і застосовує в разі необхідності санкції за неналежне виконання ними своїх професійних обов’язків; визначає порядок оформлення офіційних документів за результатами надання ауди­торських послуг; затверджує нормативи аудиту, що є обов’язко­вими для виконання суб’єктами аудиторської діяльності.
Аудиторські нормативи (або стандарти аудиту) — це правила, якими встановлюються вимоги до аудитора, до процедури аудиту, до аудиторського висновку. Основними нормативами, що регулюють проведення аудиторських перевірок у нашій країні, є:
Норматив АПУ № 2 «Основні вимоги до аудиту»;
Норматив АПУ № 3 «Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності»;
Норматив АПУ № 4 «Договір на проведення аудиту»;
Норматив АПУ № 6 «Документальне оформлення аудиторської перевірки»;
Норматив АПУ № 9 «Планування аудиту»;
Норматив АПУ № 14 «Аудиторські свідчення»;
Норматив АПУ № 26 «Аудиторський висновок».
Нормативи аудиту встановлюють загальні базові принципи, яких повинні дотримуватись усі представники даного виду діяльності.
Необхідність та значення аудиту у сфері страхової діяльності. Розглядаючи необхідність та значення аудиту у сфері страхування, слід пам’ятати, що згідно з визначенням Закону України «Про страхування», страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) і доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхові послуги належать до складу фінансових послуг. Покупці страхових послуг за певну плату отримують страховий поліс, який засвідчує їхнє право на страхове відшкодування. Момент сплати вартості страхової послуги і момент надання цієї послуги у вигляді страхової виплати не збігаються в часі. Страхувальники сплачують нібито «наперед». Це — головна особливість страхування як сфери підприємницької діяльності. В ін­ших сферах підприємництва товаровиробник спочатку повинен зро­бити витрати на випуск продукції, здійснення робіт, надання послуг, а вже потім компенсує їх за рахунок виручки від реалізації. Зовсім іншим чином побудований «технологічний процес» у страхуванні. Цей процес має зворотний характер: спочатку страховик збирає від страхувальників кошти, створюючи страхові резерви, а далі вже несе витрати, пов’язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами (реалізованими страховими полісами).
Таким чином, на страховикові зосереджені майнові інтереси багатьох страхувальників — юридичних осіб і громадян. Неплатоспроможність та банкрутство однієї страхової компанії може спровокувати серйозні фінансові проблеми в сотень і тисяч її клієнтів.
Розуміння ролі страхування як стабілізатора економічного життя суспільства висуває підвищені вимоги з боку держави щодо їхньої фінансової спроможності. Держава виступає в даному разі як соціальний гарант. Вона має захищати інтереси своїх громадян і господарюючих суб’єктів, які перебувають у ролі страхувальників.
Крім того, держава має захищати інтереси власників страхових компаній. Страхування — це вид підприємницької діяльності, яка Законом України «Про підприємництво» визначається як «самостійна, ініціативна, систематична діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг… з метою отримання прибутку». Ця діяльність в Україні здійснюється страховиками, представленими, головним чином, у формі відкритих та закритих акціонерних товариств. Звідси виникає проблема отримання їхніми засновниками й акціонерами достовірної інформації щодо фінансового стану та прибутків страховиків.
Але, згідно з чинним законодавством, держава не має права втру­чатися в господарську діяльність підприємств, у тому числі страхових компаній. Свою функцію соціального гаранта держава виконує опосередковано. Вимога до страховиків здійснювати обов’язковий аудит — один з методів захисту прав споживачів страхових послуг, так само як і прав власників страхової компанії (акціонерів).
Характеристика страхової компанії як суб’єкта аудиту. Отже, страхова компанія як фінансова установа, згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність», є суб’єктом обов’язково­го аудиту. За вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», страхові компанії (так само як і банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні компанії тощо) зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність шляхом публікації в періодичних виданнях або розповсюджувати у вигляді окремих друкованих видань. Страховик не має права це зробити доти, доки фінансова звітність не буде підтверджена аудитором (аудиторською фірмою).
Обов’язковий аудит проводиться раз на рік. Він пов’язаний з підтвердженням річної фінансової звітності. Аудиторський висновок за результатами обов’язкового аудиту подається до податкової адміністрації за місцем знаходження страховика, до органів статистики, до Державної Комісії з цінних паперів та фондо­вого ринку і до уповноваженого (наглядового) органу у сфері страхування.
Крім щорічного обов’язкового аудиту, страхова компанія зобов’язана отримувати аудиторські підтвердження також в інших випадках.
Так, стаття 38 Закону України «Про страхування» вимагає, щоб у складі документів, які подаються страховиком до наглядового органу для отримання ліцензії, були наявні:

  1. — довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

— довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю.
Крім того, страхова компанія має звертатися до аудиторських послуг у разі збільшення свого статутного капіталу шляхом випуску акцій та облігацій. Фінансова звітність за останній звітний період, що передує даті прийняття рішення щодо збільшення статутного капіталу, поряд з іншими документами подається до Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Комісія вимагає, щоб повнота і достовірність фінансової звітності були підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), а аудиторський висновок відповідав спеціальним вимогам, встановленим Комісією.
Після завершення процедури розповсюдження страховиком своїх акцій аудитор (аудиторська фірма) повинен підтвердити звіт про результати емісії і скласти відповідну довідку, яка (разом з іншими документами) подається до Комісії з цінних паперів та фондового ринку України.
Крім обов’язкового аудиту, страхова компанія може вдаватися до ініціативного аудиту (внутрішнього і зовнішнього) за власним бажанням.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.