лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік і аудит у страхових організаціях

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2) до нестрахової діяльності страхової компанії;
3) як до страхової, так і до нестрахової діяльності страхової компанії (витрати «подвійного призначення»).

Задача 9
Використовуючи дані, наведені в задачі 8, розподілити витрати «подвійного призначення» між страховою і нестраховою діяльністю страховика, виходячи з того, що у звітному періоді сума валового доходу від страхової діяльності становила 2 000 тис. грн, а сума доходів від нестрахової діяльності — 800 тис. грн.

Задача 10
Використовуючи дані, наведені в задачах 8 і 9, обчислити суму податку на прибуток, який має бути сплачений страховою компанією за всіма видами діяльності.
Тема 10. Аналіз та оцінка фінансового
стану страхової організації
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
Поняття фінансового стану страховика. Страхова компанія відрізняється від промислових, комерційних та інших підприємств та фінансових установ тим, що вона є фінансовою установою специфічного типу, яка концентрує на собі майнові інтереси багатьох своїх клієнтів (страхувальників) — фізичних і юридичних осіб. У зв’язку з цим найважливішою метою аудиту страхової компанії є складання аудитором висновку про її фінансовий стан на основі його аналізу та оцінки. Фінансовий стан страхової компанії — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів фінансово-господарської діяльності страхової ком­панії і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.
Для аналізу фінансового стану страховика аудитор використовує такі форми фінансової звітності: баланс (ПБО 2), Звіт про фінансові результати (ПБО 3), Звіт про рух грошових коштів (ПБО 4), Звіт про власний капітал (ПБО 5), Звіт про доходи і витрати страховика та іншу спеціалізовану фінансову звітність.
Найважливішою характеристикою фінансового стану страхової компанії є її платоспроможність, вимоги до забезпечення якої регулюються державою. Контроль за платоспроможністю страховика повинен бути пріоритетним напрямком як зовнішнього, так і внутрішнього аудиту страхової компанії.
Платоспроможність страхової компанії. Умови забезпечен­ня платоспроможності страховиків згідно з Законом України «Про страхування». Платоспроможність страхової компанії, у широкому розумінні цього слова, означає здатність за будь-яких обставин до своєчасного виконання грошових зобов’язань згідно з законом або договором. Особливо це стосується зобов’язань за укладеними договорами страхування.
Іншими словами, платоспроможність означає, що вартість активів страхової компанії перевищує вартість її зобов’язань або дорівнює їй. Страховик вважається неплатоспроможним, якщо його активи неадекватні або недоступні (що не менш важливо) в певний час, аби здійснити виплати на вимогу страхувальників.
Держава, виступаючи гарантом інтересів страхувальників, забезпечує державний нагляд за дотриманням страховиками умов забезпечення платоспроможності шляхом перевірки встановлених законодавством правил і нормативів.
Законом України «Про страхування» (ст. 30) визначені такі головні умови забезпечення платоспроможності страховиків:

  1. наявність сплаченого статутного фонду та наявність гарантійного фонду страховика;
  2. створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;
  3. перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Нижче розглянемо більш докладно ці вимоги.
Наявність сплаченого статутного фонду, як уже зазначалося раніше, має велике значення для забезпечення платоспроможності страховика, оскільки на початкових етапах діяльності саме статутний фонд виступає гарантією забезпечення майбутніх страхових виплат. При цьому мінімальний розмір статутного фонду страховика обов’язково повинен встановлюватися законодавством.
До гарантійного фонду страховика належить додатковий та резервний капітали, а також сума нерозподіленого прибутку.
За рахунок прибутку страховики можуть також створювати вільні резерви. Вільні резерви — це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення платоспроможності страховика.
Що стосується страхових резервів, то їхні обсяги вважаються достатніми для майбутніх виплат, якщо страхові резерви було сформовано відповідно до вимог чинного законодавства. Порядок формування і розміщення страхових резервів було розглянуто раніше в темах 6 і 7.
Запас платоспроможності страховика, його економічний смисл та порядок обчислення. Страховики відповідно до обсягів страхової діяльності зобов’язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).
Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховикавизначається вирахуванням з вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов’язань, у тому числі страхових. Страхові зобов’язання приймаються рівними обсягам наявних технічних резервів.
На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності. Методика обчислення нормативного запасу платоспроможності є неоднаковою для страхових компаній, що здійсню­ють страхування життя і що здійснюють загальні види страхування.
Нормативний запас платоспроможності для страховика, що здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов’язань (математичних резервів) на коефіцієнт 0,05. Загальна величина резерву довгострокових зобов’я­зань дорівнює сумі резервів довгострокових зобов’язань (математичних резервів), розрахованих на цю ж саму дату окремо за кожним договором страхування життя.
Нормативний запас платоспроможності страховика, що здійснює загальні види страхування, обчислюється двома способами. Для подальшого порівняння з фактичним запасом платоспроможності обирається більша з отриманих величин.
Відповідно до першого способу нормативний запас платоспроможності обчислюється шляхом множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на коефіцієнт 0,18 (останній місяць буде складатися з кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових премій зменшується на скориговану суму страхових премій, належних перестраховикам. Сума страхових премій, належних перестраховикам, коригується шляхом множення на встановлені Законом «Про страхування» коефіцієнти, а саме:
у 2002 році — 0,75;
у 2003 році — 0,60;
у подальші роки — 0,50.
Відповідно до другого способу нормативний запас платоспроможності обчислюється шляхом множення суми страхових виплат за попередні 12 місяців на коефіцієнт 0,26 (останній місяць буде складатися з кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшується на скориговану суму страхових виплат, що компенсуються перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування. Коригування здійснюється з використанням таких самих коефіцієнтів, що використовуються в першому способі розрахунку нормативного запасу платоспроможності.
Завдання аудитора — розрахувати обидва з передбачених законодавством показників нормативного запасу платоспроможності, обрати більший з них і порівняти з фактичним нормативним запасом. Якщо фактичний показник перевищує обраний більший показник, то можна говорити про дотримання страховиком визначених законодавством вимог.
Економічний смисл такого порівняння полягає в тому, щоб визначити, наскільки обороти за страховими операціями даного конкретного страховика відповідають його фінансовим можливостям. Обороти страхової компанії за звітний період можна розглядати як з погляду на зібрані страхові премії, так і на здійснені страхові виплати. Через це законодавство встановлює два показники нормативного запасу платоспроможності. Вільний від зобов’язань власний капітал страхової компанії (а саме цей показник уособлює фактичний запас платоспроможності) має станови­ти не менше ніж 18 % від оборотів страховика за преміями і не менше 26 % від оборотів страховика за виплатами. Якщо для забезпечення фінансової стійкості страхових операцій страхова компанія використовує перестрахування, то показники нормативного запасу платоспроможності дещо зменшуються. Тобто законодавчі вимоги для такої страхової компанії менш жорсткі.
Крім згаданих вище трьох головних умов забезпечення платоспроможності, Законом з метою підтримки належного рівня платоспроможності страховиків визначені обов’язкові вимоги передачі ризиків на перестрахування. Це стосується: по-перше, зобов’я­зань страховика за окремими об’єктами страхування; по-друге, загальної суми зобов’язань страховика. У першому випадку законодавство вимагає від страховика укласти договір перестрахування, якщо страхова сума за окремим об’єктом страхування перевищує 10 % суми сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів. У другому випадку йдеться про те, що страховики, які прийняли на себе страхові зобов’язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів, повинні застрахувати ризик виконання зазначених зобо­в’язань у перестраховиків (резидентів або нерезидентів).
Перевіряючи дотримання цих законодавчих вимог, аудитор спирається на дані аналітичного обліку, зокрема на дані журналу обліку договорів страхування, який має вести страхова компанія. Порівню­ючи страхові суми за окремими договорами страхування з обсягом сплаченого статутного фонду, сформованих страхових і вільних резервів, аудитор переконується у дотриманні вимог щодо максималь­ної відповідальності страховика за окремим об’єктом страхування.
Фінансові коефіцієнти, використовувані для аналізу фінан­сової стійкості страхової компанії. Для проведення поглибленого аналізу фінансового стану стра­ховика здійснюється дослідження структури його балансу з метою прийняття рішення про визнання цієї структури задовільною (незадовільною), а страховика платоспроможним (неплатоспроможним). При цьому проводиться аналіз динаміки валюти балансу шляхом порівняння її величини на початок і кінець звітного періоду; структури активу та пасиву, розраховуються фінансові коефіцієнти, що характеризують ступінь фінансової надійності страховика і встановлені Вимогами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо аудиторської перевірки страхових компаній (відкритих акціонерних товариств і підприємств-емітентів облігацій), які затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 3 липня 1997 р. № 15.
Основними показниками фінансової стійкості і платоспроможності страхової компанії визнаються коефіцієнти ліквідності (у тому числі загальний, проміжний, абсолютної ліквідності); фінансової стійкості; фінансової незалежності; ефективності використання активів, ефективності використання власних коштів (капіталу).
Загальний коефіцієнт ліквідності (покриття) характеризує співвідношення суми оборотних активів страхової компанії і поточних зобов’язань. Показник дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень оборотних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо оборотні активи в загальній сумі перевищують поточні зобов’язання страховика, то така страхова компанія може розглядатись як вдало функціонуюча.
Коефіцієнт швидкої ліквідності (або проміжний коефіцієнт ліквідності). Розраховують його діленням суми грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості на суму поточних зобов’язань. На відміну від інших показників ліквідності, він враховує якість оборотних активів і є найбільш жорстким критерієм ліквідності, оскільки під час його розрахунку використовуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).
Коефіцієнт абсолютної (критичної) ліквідності. Визначається співвідношенням величини грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій до величини поточних зобов’язань.
Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує співвідношення між власними і позиковими коштами. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості страхової компанії. Він показує, скільки припадає залучених коштів на кожну гривню власних коштів, вкладених в активи страховика.
Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує співвідношення між власними коштами страхової компанії і страховими резервами. Цей показник можна вважати схожим з попереднім показником, особливо якщо зважати, що в складі позикових (залучених) коштів страховика страхові резерви становлять левову частку.
Коефіцієнт використання активів являє собою співвідношен­ня між прибутком страховика від усіх видів діяльності і підсумком активу балансу (тобто валютою балансу). Цей показник характеризує, наскільки ефективно страхова компанія проводить свою інвестиційну політику.
Коефіцієнт використання власних коштів (капіталу) розраховується як відношення прибутку страхової компанії від усіх видів діяльності до її власних коштів. Цей показник унаочнює «віддачу» власного капіталу страховика і дає зрозуміти, скільки гривень прибутку дає кожна гривня власних коштів страховика.
Окрім зазначених коефіцієнтів, аудитор може використовувати також інші, виходячи зі специфіки та профілю кожної конкретної страхової компанії.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.