лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Водночас відбудуться відповідні зміни в обсягах і структурі споживання, яка наблизиться до стандартів розвинених країн.
Можливі позитивні наслідки для макроекономічного стану країни:

  • поява вже в короткостроковій перспективі додаткових стимулів для проведення необхідних внутрішніх реформ;
  • створення передумов для захисту конкурентного середовища та боротьби з корупцією;
  • розвиток нових технологій через збільшення обсягу торгівлі товарами та послугами, зумовленого більш вільним і стабільним режимом торгівлі;
  • покращення інвестиційного клімату через упровадження більш стабільних, прозорих і передбачуваних умов, що може привести до зростання обсягу та покращання структури інвестицій;
  • загальне зростання виробництва та зайнятості, доходів виробників, а отже — розширення бази оподаткування, що має справити позитивний вплив на державний бюджет України;
  • зниження рівня тінізації імпорту через його подальшу лібералізацію, що також зумовить зростання доходів державного бюджету;
  • покращення позицій України (як в економічному, так і в політичному аспектах), а також виконання зобов’язань за Угодою про партнерство та співробітництво з ЄС, що позитивно впливатимуть на інтеграцію України до Європейського Союзу.

Разом з тим є певні обмеження в отриманні переваг:

  • Переваги вільного доступу на ринки більшою мірою стосуються ринків з переважно ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції і стандартизованих масових готових виробів. Це значно меншою мірою стосується високотехнологічних виробів, що постачаються переважно в рамках замкнутих систем обороту ТНК та мінімально підпадають під вплив лібералізаційних заходів СОТ.
  • Мірою прогресу у зниженні тарифів збільшується вага нетарифного регулювання, що значно менше піддається впливу заходів зі зменшення обмежень доступу до ринку.
  • Можливість нарощування обсягів продажу товарів і пос­луг на зарубіжних ринках може стримуватися несумісністю товарної структури експорту України зі структурою світової торгівлі.
  • Вступ до СОТ не усуває повністю загрозу антидемпінгових розслідувань, хоч, як зазначалося вище, потенційно покращує позиції країни, проти якої вони ініціюються. Кількість таких розслідувань і реалізованих антидемпінгових заходів членів СОТ має тенденцію до зростання.
  • Набуття членства у СОТ не є гарантією врегулювання усіх торговельних проблем.
  • Лібералізація торгівлі потенційно може не лише сприяти зростанню іноземних інвестицій, але й дестимулювати їх у короткостроковому та середньостроковому періодах, оскільки вона зробить більш вигідним імпорт товарів.
  • Необхідність структурної корекції економіки, що потребує значних витрат, може зумовити певний негативний вплив на ВВП у початковий період після приєднання України до СОТ.

Водночас вступ України до СОТ без належного обґрунтування і подальшого врахування в договірному процесі національних інтересів пов’язаний із певними ризиками, насамперед через експансію провідних зарубіжних фірм на ринок України. Суттєвих втрат можуть зазнати не тільки окремі українські товаровиробники, окремі галузі, але й національна економіка у цілому.
Зокрема, цілком слушною є аргументація експертів Центру Розумкова щодо можливих тимчасових ускладнень у сфері державного регулювання економічного розвитку, спричинені необхідністю: а) переходу на нові, міжнародно погоджені умови державного регулювання економіки; б) відмови від використання традиційних важелів економічної, і перш за все, вертикальної промислової політики, а саме: можливості застосовувати пільги до оподаткування, мита та інших платежів, списувати заборгованість підприємств перед державою, використовувати державні закупівлі як інструмент стимулювання вітчизняного виробництва, контролювати та регулювати фінансові потоки, висувати до іноземних інвесторів вимоги стосовно джерел придбання ними комплектуючих (вимога місцевого компоненту виробництва) та напрямів збуту товарів.
Потрібно буде відмовитися від багатьох положень, закріп­лених в існуючих галузевих програмах (зокрема, відповідно до законів про підтримку вітчизняних гірничо-металургійного комплексу, суднобудування, автомобілебудування, літакобудування), які несумісні з нормами СОТ, що спричинить пробле-
ми для секторів, які користуються значними державними субсидіями.
Крім того, вітчизняні виробники в окремих випадках можуть виявитися не готовими до жорсткої конкуренції, що неодмінно чекає їх зі вступом України до СОТ.
Це стосується як промислового сектору національної економіки, так і аграрного сектору та сектору послуг. Загалом, серед експертів превалюють позитивні оцінки наслідків вступу України до СОТ без опікування «покрокової» ситуації.
На наш погляд, доцільно, по-перше, розглядати «плюси» і «мінуси» членства України в СОТ у коротко-, середньо- та довгостроковому планах. Можна припустити, що негативні впливи мають більш тактичний характер, а позитивні — більш стратегічний (табл. 4.12). Фактор часу має й інший аспект з огляду, наприклад, та термін вступу до СОТ Росії — нашого головного на сьогодні торговельно-економічного партнера, з якими ми маємо багато неузгоджених питань взаємного товарообміну. По-друге, до вступу в СОТ необхідно серйозно готуватись не тільки вищому менеджменту країни, але й менеджерам та фахівцям українських підприємств, насамперед експортно орієнтованих.
Ще у процесі вирішення практичних питань вступу України до СОТ важливо досконало вивчити інституційно-правові механізми та інструменти регулювання сучасної міжнародної торгівлі. Їх незнання і невміння застосовувати можуть нівелювати навіть очевидні позитивні фактори впливу, що може призвести до сповзання України в сировинну периферію світової економіки. Натомість вміле використання переваг членства України в СОТ сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських това­рів, послуг, підприємств на зарубіжних ринках через застосування справедливих правил гри, сприятиме внутрішньому структурному оновленню.

Таблиця 4.12

Схема якісного аналізу можливих наслідків вступу
України до СОТ (оптимістичний прогноз)


Об’єкти впливу

Наслідки

відкриття внутрішнього ринку

вихід на зарубіжні ринки

^

v

^

v

  • Короткострокова перспектива
  • Населення
  • економічний стан
  • соціальний стан
  • екологія
    • Бізнес
  • підприємства
  • галузі
    • Національна еконо­міка

 

 

 

 

  • Середньострокова перспектива
  • Населення
  • економічний стан
  • соціальний стан
  • екологія
    • Бізнес
  • підприємства
  • галузі
    • Національна еконо­міка

 

 

 

 

  • Глобальна перспек­тива
  • Населення
  • економічний стан
  • соціальний стан
  • екологія
  • Бізнес
  • підприємства
  • галузі
  • Національна еконо­міка

 

 

 

 

Унікальну роль в сучасній світовій економіці відіграє Міжнародний валютний фонд. Незважаючи на те що Україна стала членом МВФ 3 вересня 1992 р., активна співпраця з цією організацією розпочалася лише в жовтні 1994 р. після розробки українсь­ким урядом разом з експертами МВФ програми макроекономічної стабілізації та реформування економіки. Реальне співробітництво почалося з використання спеціальних механізмів отримання ресурсів (програма системної трансформаційної позики), коли було отримано два транші на суму 498,65 млн СПЗ (13 % від загальної суми, наданої МВФ за цією програмою). Показово, що за абсолютним розміром системної трансформаційної позики Україна посіла друге місце після Російської Федерації, яка отримала за цією програмою кредитів на 2156,55 млн СПЗ. Наступним етапом взаємодії України з МВФ можна вважати використання ресурсів МВФ за програмою «стенд-бай». Першу програму на суму 997,30 млн СПЗ було затверджено 7 квітня 1995 р., другу на суму 598,2 млн СПЗ — 10 травня 1996 р., а третю на суму 398,92 млн СПЗ — 25 серпня 1997 р. (з закінченням терміну дії 24 серпня 1998 р.). Сучасний етап взаємовідносин України з МВФ розпочався з впровадження трирічної програми розширеного фінансування. Програму було затверджено 4 вересня 1998 р. спочатку в сумі 1646,0 млн СПЗ, з наступним збільшенням до 1920,0 млн СПЗ. Рішення про збільшення загального фінансування в рамках програми було пов’язане зі збільшенням квоти Украї­ни в МВФ та необхідністю пом’якшення негативних наслідків
у сфері зовнішньої торгівлі, викликаних світовою фінансовою кризою.
У ході взаємодії із Міжнародним валютним фондом пріоритетними цілями названо узгодження програм фінансової стабілізації в Україні з нагальними завданнями структурної політики в країні, краща координація грошової, податкової політики та політики платіжного балансу, стабілізація співвідношення між пропозицією грошей та цінами, реальним ВВП, збільшення можливостей Національного банку України здійснювати ефективну кредитну політику, використовуючи інструменти грошової політики.
Під час співробітництва України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку — Світовим необхідно враховувати те, що Україна зацікавлена в реалізації на своїй території великої кількості профільних для Світового банку програм розвитку: будівництві шляхів сполучень, модернізації портових споруд, реконструкції енергосистем, реструктуризації сільського господарства, підготовці кадрів для ринкової економіки тощо.
Слід приділити більше уваги і до справи співпраці України з дочірніми утвореннями МБРР — Міжнародною Асоціацією Розвитку, Міжнародною Фінансовою Корпорацією та Багатостороннім агентством по гарантіях капіталовкладень тощо. Це сприятиме піднесенню міжнародної ролі України та залученню додатко­вих інвестиційних коштів до її економіки.
Необхідно задіяти резерви підвищення ефективності співробітництва з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у справі стабілізації української економіки та інвестування пріоритетних проектів на її території.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.