лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Аналіз як чинного законодавства українського, так і російського підтверджує невідкладність роботи щодо зближення відповідних нормативних засад, координації законотворчої діяльності та необхідність попередньої експертизи проектів у сфері економічного співробітництва. Саме відсутність зрушень у досягненні домовленостей відносно питань щодо гарантій створення і суворого дотримання стійкого, сприятливого законодавчого середовища для господарчої і торговельної діяльності в обох країнах прирікає на невдачу спроби створити транснаціональні господарські або промислові групи (корпорації, концерни і т. ін.).
Найбільшої уваги у цьому плані потребують спільні дії щодо створення нормативно-правової бази в фінансовій, податковій, банківській і митній сферах, що по суті стане основою реальної і конструктивної кооперації. Особливо важливо для нас відійти від пасивного реагування на ті чи інші «новації» російської влади стосовно режиму торговельних відносин. Звичайно, така ситуація є похідною від елементів однобічної залежності від сусідньої держави. Проте подібну залежність можливо і потрібно зменшувати, створюючи геоекономічні альтернативи отим самим «векторам залежності». І, як не парадоксально на перший погляд, одним з ефективніших важелів впливу на стан та характер відносин з Росією є забезпечення згаданих альтернатив. У цій же площині лежить, зокрема, й ідея налагодження механізмів спільних заходів у сфері митного, транзитного регулювання з Польщею, що дало б змогу протиставити хоч щось російсько-білоруському альянсу, якому інколи намагаються надати відверто антиукраїнського характеру. Важливим проектом є будівництво альтернативних потужностей інфраструктури у нафтозабезпеченні, з використанням моделі розрахунків товарами вітчизняного виробництва.
Тільки сильна зовнішньоекономічна політика України може мати успіх і сприятиме розширенню масштабів і, особливо, результативності господарських взаємовідносин з Росією.
Україна і Чорноморське
та Євразійське співробітництво

Характерною ознакою розвитку сучасних інтеграційних процесів є формування одночасно з глобальними об’єднаннями країн — об’єднань субрегіональних. Вони багато в чому визначають інтеграційну архітектуру не тільки, наприклад, Латинської Америки, а й Європи і Азії.
У контексті інтересів України важливим є співробітництво у межах ОЧЕС та ГУУАМ.
Як відомо, у червні 1992 р. одинадцять країн Причорноморського регіону (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина і Україна) прийняли Стамбульську декларацію про заснування Чорноморського Економічного Співробітництва (ЧЕС).
До основних напрямів Чорноморського Співробітництва можна віднести такі:

  • створення режиму вільного руху товарів, послуг, капіталів, що стимулює економічні контакти, розширюватиме межі виробничої кооперації спільних інвестицій у сферах взаємних інтересів;
  • формування інфраструктури бізнесу: мережі банків і ділових центрів для фінансування й інформаційної підтримки державних і приватних інвестицій в погоджені проекти:
  • спорудження спільними зусиллями об’єктів інфраструктури: розвиток нових транспортних комунікацій, перехід на сучасний транспортно-навантажувальні і складські технології; створення транспортних коридорів;
  • організація поромного сполучення між портами Іллічівськ (Україна) і кількома портами Туреччини; створення судноплавних експедиторських фірм з обслуговування ЧЕС;
  • забезпечення завантаження судноремонтних заводів регіону для ремонту суден країн ЧЕС; розвиток портового господарства;
  • розвиток транспортно-експедиторського співробітництва в галузі автотранспорту, створення необхідної інфраструктури в цій галузі; розширення залізничного сполучення між країнами ЧЕС, включаючи будівництво залізничних вокзалів; налагодження авіаційного сполучення між головними центрами країн ЧЕС;
  • комплексне використання й охорона ресурсів Чорного моря: біологічних, мінеральних, водних, у тому числі у галузі морського рибальства і риборозведення в гирлах річок регіону;
  • співробітництво у розвитку паливно-сировинної бази регіону, раціональному використанні енергії, у тому числі у спільному фінансуванні енергетичних об’єктів, будівництві газо- і нафтопроводів, модернізації нафтопереробних підприємств, будівництві терміналів на березі Чорного моря з прийому нафти і газу, введені в дію нових і реконструкції діючих вугільних підприємств з упровадженням нового покоління гірничих машин, розвитку робіт з використання нетрадиційних джерел енергії;
  • співробітництво у технічному переозброєнні металургійних підприємств країн ЧЕС, впровадженні нових потужностей, у тому числі використанні нового покоління машин безперервної розливки сталі; модернізація прокатного устаткування для одержання продук­ції, що відповідає вимогам світового ринку; комп’ютеризація й автоматизація виробничих процесів з метою поліпшення екології й умов праці металургів, захисту водного і повітряного басейнів;
  • розвиток співробітництва в агропромисловому комплексі країн ЧЕС, у тому числі шляхом виробництва техніки для оснащення фермерських господарств, сільгоспмашин та агрегатування з ними устаткування для первинної обробки сільгоспсировини, атомобілів малої вантажопідйомності; переробки шкіряної сировини; вирощування твердих сортів пшениці, сої, бобів, соняшнику;
  • співробітництво в розвитку харчових і переробної промисловості шляхом утворення спільних підприємств з випуску таропакувальних матеріалів, продуктів дитячого харчування; технічне переоснащення тютюнової, кондитерської та олієжирової галузі й організація серійного виробництва технологічного устаткування для цих галузей, включаючи виробництво запасних частин до нього, засобів механізації й автоматизації;
  • участь у конверсії оборонної промисловості, переведення її на виробництво якісних товарів масового попиту на базі роздріблення, демонополізації та приватизації підприємств;
  • розвиток сучасної системи телекомунікацій, включаючи забезпечення надійного телефонного зв’язку між країнами Причор­номор’я; реалізація проекту з будівництва оптико-волоконної лінії зв’язку між Туреччиною, Болгарією, Румунією і Україною;
  • кооперація в розвитку уніфікованої митної системи регіону, створення повноцінної системи багатосторонніх розрахунків і можливої наступної організації Чорноморського платіжного союзу;
  • співробітництво країн Причорномор’я в розвитку процесів при­ватизації, підприємництва, зміцнення малого і середнього бізнесу.

Дії для реалізації цілей, окреслених у Стамбульській декларації, її розвиток у рішеннях зустрічі високого рівня в Бухаресті (червень 1995 р.), самітів в Москві (жовтень 1996 р.) та Ялті (червень 1998 р.) сприяли повноцінному утвердженню ЧЕС на міжнародній арені.
Визначальним в історії розвитку співробітництва країн Чорноморського регіону стало спершу підписання 5 червня 1998 р. Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва — документа, який перетворив існуючий міжурядовий механізм співробітництва у цілком сформоване регіональне економічне утворення, Організації Чорноморського Економічного Спів­робітництва (30 квітня 1999 р. в м. Тбілісі). Відповідно до статті 33 Статуту, з 1 травня 1999 р. ЧЕС набула статусу повноправної міжнародної регіональної економічної організації.
Прийнятий на Ялтинському саміті підсумковий політичний документ — Ялтинська Декларація — засвідчив перед світом готовність країн-учасниць докласти зусиль для забезпечення миру та стабільності в Чорноморському регіоні, добробуту народів країн-учасниць.
ОЧЕС притаманна низка особливостей, саме:

  • специфіка складу учасників, їх історична спадщина і ступінь сформованості регіональної самоідентифікації; лише Греція та Туреччина є країнами з розвиненою економікою, решта дев’ять країн-учасниць перебувають на стадії ринкової трансформації;
  • комплексність історичних зв’язків країн, неоднорідність у культурній, мовній та релігійній сферах;
  • місткий споживчий ринок у 320 млн чол ., що знаходиться на стику трьох континентів.

Орієнтуючись на реальні проекти економічного співробітництва країн Чорноморського регіону, організовувались у цілому ефективні механізми співпраці (з цією метою були створені спеціальні робочі групи [табл. 4.10]). Процеси співробітництва на рівні парламентів та урядів доповнюються співпрацею наукових і підприємницьких кіл тощо.
Таблиця 4.10
Координація країнами ОЧЕС діяльності робочих груп


Робочі групи

Країни

Банківська справа

Греція, Туреччина, Україна

Зв’язок

Молдова, Грузія, Туреччина

Залізничний транспорт

Росія, Албанія, Греція

Енергетика

Вірменія, Молдова

Боротьба із злочинністю

Грузія, Росія

Захист навколишнього середовища

Болгарія, Україна

Охорона здоров’я

Грузія

Наука та технологія

Румунія

Туризм

Туреччина, Болгарія, Румунія

Торгівля та економічний розвиток

Україна, Вірменія

Транспорт

Росія, Грузія, Румунія

Джерело: Turkish Trade. Compendium. Issue 5; 10.01.1999, Ankara, Turkey, p. 9.
Влітку 1992 р. були утворені Ділова рада і постійно діючий Секретаріат ЧЕС із штаб-квартирою в Стамбулі, головною метою створення яких була оцінка потенціалу регіону і розробка на його базі конкретних проектів співробітництва1.


Розраховано по Trends and North America. The Statistical Yearbook of the Economic Commission for Europe. — UN Publications, 1997.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.