лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Розширений ЄС, таким чином, стане поряд із СНД головним ринком українського експорту, хоча імпортна залежність України від СНД (насамперед Росії) буде досить тривалою через потребу в енергоносіях.
Структура експорту України в країни-кандидати аналогічна його загальній структурі, хоча є певна покраїнова специфіка.
Країни-кандидати в цілому є, перш за все, важливим ринком збуту мінеральних продуктів, продукції хімічної і пов’язаних із нею галузей промисловості, недорогоцінних металів і виробів із них, загалом та передусім чорних металів і виробів із них, а також певною мірою — деревини (Словаччина, Словенія, Угорщина). Лише країни Балтії і Кіпр імпортували в 2000 p. відносно великі обсяги машин та обладнання, хоча ще в 1999 p. частка відповідних товарів в імпорті зазначених країн коливалася в межах 2,1—11,0 %. Слід звернути увагу на відсутність в українському експорті помітних обсягів сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за винятком поставок продукції рослинного походження на Кіпр і до Литви. Однак реалізація сільськогосподарського експортного потенціалу України уможливлюється завдяки лібералізаційним заходам торгівлі ЄС з третіми країнами та в межах ГАТТ/СОТ. Таким чином, маючи незначні впливи розширення ЄС на сільськогосподарську галузь, Україна може скористатись перевагами сусідства з його новими членами для розробки ефективної аграрної експортної політики, котра відповідала би нормам і стандартам Євросоюзу.
Загалом, можливі експортні втрати України стосуються переважно продукції чорної металургії першочергово у торгівлі з Туреччиною та Болгарією. Можна передбачити посилення спроб з боку ЄС обмежити доступ України на ринки чорних металів з ініціативи нових країн-членів (більш жорсткі квоти, антидемпінгові та спеціальні розслідування, «добровільні» обмеження експорту тощо).
За окремими експертними оцінками, поширення на нових членів ЄС чинної Угоди між Урядом України та ЄС про торгівлю деякими сталеливарними виробами може призвести до щорічних втрат Україною близько $ 60 млн.
Розширення ЄС призведе до ефекту чистого розширення торгівлі з країнами-нечленами, оскільки експортно-імпортні операції країн-кандидатів з нинішніми членами Євросоюзу вже здійснюються на основі вільної торгівлі, а спільний зовнішній митний тариф, до якого приєднаються нові члени Союзу, є в середньому нижчим за існуючі сьогодні національні митні рівні (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Митні тарифи ЄС та окремих країн-кандидатів, %

 

Усі
товари

Сировинні
товари
Промислові
товари

Середній тариф (проста середня арифметична
величина)

Середній тариф (середньозважена величина)

Середній тариф (проста середня арифметична
величина)

Середній тариф (середньозважена величина)

Середній тариф (проста середня арифметична
величина)

Середній тариф (середньозважена величина)

ЄС 1999

3,5

2,7

16,4

1,8

2,7

3,0

Латвія 1997

5,6

3,2

10,0

4,0

4,2

2,9

Литва 1997

3,9

2,4

7,6

3,3

2,9

1,9

Естонія 1995

0,1

0,4

0,1

0,0

0,1

0,5

Польща 1996

13,1

8,6

21,5

10,9

9,4

7,9

Румунія 1999

13,1

9,2

23,6

10,7

10,7

8,8

Туреччина 1997

8,2

5,7

23,2

5,2

5,9

5,8

Словенія 1999

10,6

9,7

10,6

4,8

10,5

10,8

Чехія 1999

6,8

5,8

12,3

5,3

5,4

5,9

Угорщина 1997

14,3

10,2

28,8

13,7

8,7

9,4

Разом з тим у ряді випадків матиме місце збільшення рівня тарифного захисту. Особливо це стосується країн Балтії, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю, що втрачають чинність після приєднання цих країн до ЄС. Отже, матиме місце погіршення торговельного режиму у відносинах з цими країнами внаслідок переходу від вільної торгівлі до режиму найбільшого сприяння, згідно з Угодою про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС, до якої мають приєднатися країни-кандидати. За експертними оцінками, скорочення українського експорту до країн регіону може коливатися в межах 15—20 %. Однак оскільки з угод про вільну торгівлю з Латвією та Естонією вилучені сільськогосподарські продукти та продовольство, то вплив розширення на цей ринок для українських постачальників у короткостроковій перспективі буде обмеженим, а в довгостроковій перспективі — визначатиметься в контексті Спільної сільськогос­подарської політики ЄС, що має тенденцію до лібералізації.
Митні процедури в торгівлі між Україною і новими членами ЄС регулюватимуться Митним Кодексом ЄС, що набув чинності 1 січня 1994 р. Але в ході підготовки до вступу країни-кандидати вже значною мірою перейшли на митні процедури ЄС, тому можна вважати, що українські експортери вже адаптовані до нових правил митного оформлення.
Приведення національних зовнішньоторговельних режимів у відповідність до Спільної торговельної політики ЄС вимагатиме і приєднання до Генеральної системи преференцій Євросоюзу, що означатиме появу нових можливостей виходу України на ринки нових країн-членів. Разом з тим останніми роками українські експортери використовували пільги за зазначеною системою лише на 50 % (оскільки основні експортні товари України підпадають під вилучення з цієї системи, або обсяги пільг не виправдовують витрат на їх отримання). Це означає, що ситуація для українських експортерів потенційно може ускладнитися — через користування країнами, що розвиваються, більшими можливостями в рамках згаданої Генеральної системи преференцій ЄС.
Водночас можна очікувати поліпшення доступу на ринок ЄС унаслідок імплементації Європейським Союзом відповідних зобов’язань, що випливають із домовленостей Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів у рамках ГАТТ і наступних домовленостей у рамках СОТ.
Стратегія створення єдиного внутрішнього ринку ЄС доповнюється його стратегією доступу на зовнішні ринки, реалізація якої розпочалася в 1996 p. Одним із завдань цієї стратегії є поліпшення середовища, в якому діють європейські компанії. Очевидно, що розширення ЄС супроводжуватиметься його активізацією у напрямі просування своїх виробників на ринки третіх країн у цілому та України зокрема. А це означатиме посилення тиску в плані відкриття українського ринку.
З моменту розширення ЄС зобов’язання України, що випливають з Угоди про партнерство та співробітництво, будуть торкатися й нових країн-кандидатів. Йдеться, зокрема, про питання торгівлі товарами та положення, що впливають на підприємницьку діяльність та інвестиції; умови праці; умови, що впливають на створення та діяльність компаній; транскордонні послуги між Співтовариством і Україною; поточні платежі та капітал; конкуренцію; захист інтелектуальної власності та співробітництво в галузі законодавства. А отже, виникне необхідність у переведенні регулювання всієї системи взаємовідносин з новими членами ЄС на засади, визначені рамками співробітництва України з ЄС.
Дуже чутливою сферою у цьому аспекті залишатиметься стан­дартизація. Очевидно, що, за інших рівних умов, перспективи проникнення України на ринки ЄС (включаючи нових членів Союзу) переважно визначатимуться технічним рівнем і якістю її товарів. У цьому контексті запровадження новими країнами—членами європейських норм і процедур технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного, екологічного характеру, а також правил захисту прав споживачів може істотно обмежити можливості українського експорту, враховуючи відставання за технологічним рівнем і рівнем якості в ряді галузей економіки, що характеризуються найбільшим динамізмом міжнародної торгівлі. Невідповідність у ряді секторів українських стандартів і норм європейським стандартам, невизнання українських сертифікаційних процедур у ЄС було суттєвим бар’єром на шляху співробітництва з Євросоюзом, а з його розширенням може перетвориться на масштабну проблему. Водночас слід зауважити, що в 2001 р. в Україні почали створюватися законодавчі передумови для вирішення цього питання: прийняті Закони України «Про стандартизацію», «Про підтвердження відповідності», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», що містять положення, узгоджені з нормами ГАТТ/СОТ.
Розширення ЄС буде чинником суперечливого впливу на українську транспортну галузь. Очевидно, що зміна вимог до технічного стану транспортних засобів у країнах-кандидатах потенційно може призвести до скорочення присутності на ринку ЄС вітчизняних перевізників, транспортні засоби яких не відповідають стандартам і технічним нормам Євросоюзу. Тому актуальною для України є активізація зусиль для запровадження відповідних стандартів ЄС, досягнення домовленостей про взаємне визнання відповідних технічних вимог і норм. Однак, з іншого боку, розширення ЄС на Схід зробить більш реальним і залучення України до реалізації спільних європейських проектів розвитку транспортної інфраструктури.
Оскільки нові члени ЄС повинні будуть взяти на себе зобов’язання щодо чинних у Союзі соціальних стандартів і норм захисту довкілля, то Україна може навіть посилити свої конкурент­ні переваги в секторах, особливо чутливих до конкуренції за ціновими параметрами товарів, адже в нових членах Євросоюзу зросте вартість виробництва. Це створить, за інших рівних умов, стимули до перенесення певних, більш простих виробництв на територію України. Але навряд чи такий розвиток можна віднести до сприятливих з точки зору довгострокової стратегії України, хоча він і призвів би до можливого розширення торгівлі з ЄС.
Необхідною передумовою лібералізації торгівлі та збільшення її масштабів між Україною та ЄС є членство України в СОТ. Лише за рахунок скасування кількісних обмежень та зменшення тарифів експорт продукції чорної металургії до країн ЄС можливо збільшити на 150—180 млн дол. США, текстильної та швейної продукції — на 30 млн дол. США.
Унаслідок інтеграції країн Центральної Європи та Балтії до ЄС та ізоляції України за умови її неприєднання до СОТ вартісні показники зменшення українського експорту товарів становитимуть принаймні 700—900 млн дол. США.
За умови якнайшвидшого вступу України до СОТ відкриються можливості для укладення угод про вільну торгівлю з країнами Центральної та Східної Європи, в тому числі з тими, що є асоційованими членами ЄС, а також продовження їх дії в разі набуття асоційованими членами повноправного членства в ЄС. Важливим є також отримання можливості апеляцій до ЄС для одер­жання відповідних компенсацій в разі припинення дії угод про вільну торгівлю з колишніми асоційованими членами, що є нормальною практикою, передбаченою правилами СОТ. Доречно зазначити, що внаслідок вступу країн Балтії до ЄС і скасування при цьому режиму вільної торгівлі з Україною, можливе зменшення обсягів експорту українських товарів становитиме від 16 до 30 млн дол. США.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.