лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

При цьому українським транснаціональним структурам бажано орієнтувати на корпоративні схеми замкненого циклу. Це можливо у енергетичній галузі, перш за все нафтодобувній та нафтопереробній. Відомим у цьому плані є приклад розвитку «Укр­нафти», яка відкрила представництво в Республіці Ємен, співпрацює з країнами СНД, Іраном, Лівією, Саудівською Аравією, Польщею та іншими країнами світу. Зареєстровані й функціонують 4 спільні з ВАТ «Укрнафта» підприємства: українсько-аме­риканське «УкрКарпатОйл ЛТД» — спільна розробка Битків-Бабчинського нафтового родовища в Івано-Франківській області. Із 22 млн дол. інвестицій, передбачених проектом, фактично вкладено 1,021 млн дол., або 4,6 %; українсько-канадське «Бориславська нафтова компанія ЛТД» — розробляється Стинавське родовище в Бориславському нафтопромисловому районі Львівської області. Проектом передбачено інвестування в сумі 100 млн дол., фактично профінансовано 1,256 млн (1,3 %); українсько-ірландське «Ромгаз» — створене для будівництва ГПЗ в Охтирському нафтопромисловому районі Сумської області; українсько-канадське «Каштан Петролеум ЛТД» розробляє в Чер­нігівській області Лелякіївське родовище.
Крім того, за договорами про спільну інвестиційну і виробничу діяльність ВАТ «Укрнафта» працює з такими компаніями: «Моментум Ентерпрайзис» (Канада), предмет договору — розроб­ка в Полтавській області Рудівсько-Червоноградського родовища, сума інвестицій — 80 млн дол.; «Карлтон Трейдинг Україна» — розробка родовищ у Чернігівській області, сума інвестицій — 30 млн дол.; «Аетерал Вектор ресорсиз Інк.» (Канада) — розробка Бугруватівського родовища в Сумській області, сума інвестицій — 110 млн дол.
Транснаціональним можна вважати розвиток корпорацій «Індустріальний Союз Донбасу», «Систем Капітал Менеджмент», «Криворіжсталь», «Харківський авіаційний завод», ВАТ «Турбоатом» тощо.
Реальними є і передумови формування, насамперед, українсько-російських транснаціональних промислово-фінансових груп (ПФГ), хоча зрозуміло, що їх створення і особливо функціонування багато в чому залежатиме від узгодження принципових положень законодавчого регулювання таких ПФГ на національному і міжнародному (двосторонньому) рівнях.
Слід зазначити, що у Росії процес створення фінансово-промислових груп був і є елементом довгострокової державної політики, що проводиться національною фінансово-промисловою елітою. Так було розроблено і введено в дію кілька послідовних нормативно-правових актів: укази уряду «Про заходи з реалізації промислової політики при приватизації державних підприємств» (1992 p.); «Про створення фінансово-промислових груп в Російській Федерації» (1993 p.); постанови уряду «Про затвердження положення про порядок ведення реєстру ФПГ» (1994 p.); «Про програму сприяння формуванню ФПГ» (1995 p.). Із введенням в дію закону Російської Федерації «Про фінансово-промислові гру­пи» було практично завершено створення системи регулювання великих фінансово-промислових альянсів, здатних стати лідерами національної економіки.
В Україні результатом діяльності у цьому напрямі залишається Положення про фінансово-промислові групи (Указ Президента України від 27.01.95) та Закон України «Про промислово-фінан­сові групи» (прийнятий Верховною Радою у листопаді 1995 p. і відхилений Президентом у грудні того ж року). Між законодавчою та виконавчою гілками влади з цього приводу є суттєві суперечності (стосовно пільг ПФГ, місця і ролі банківського капіталу, участі російських банків і підприємств в Україні тощо), але в цілому формується відповідна нормативно-правова база, де визначаються сутність, структура, порядок створення і діяльності ПФГ, у тому числі транснаціональних.
У цьому контексті важливо комплексно оцінити як сам феномен створення ПФГ у структурі економіки України, так і передбачати можливі наслідки їх діяльності. З одного боку, при неупередженому підході можна назвати переваги об’єднання банківсь­ких і промислових структур: можливість цільового фінансування пріоритетних сфер і галузей національної економіки; сприятливі умови розробки на паритетних засадах нової техніки і технології, підвищення конкурентоспроможності продукції; завантаження потужностей вітчизняних підприємств, збереження традиційних і створення нових робочих місць; збереження традиційних ринків збуту продукції українських підприємств, можливість «транснаціонального виходу» на нові зарубіжні ринки; забезпечення промисловості і населення това­рами місцевого виробництва; орієнтоване на національні виробничі пріоритети залучення іноземного банківського і підприємницького капіталу.
З другого боку — діяльність ПФГ може породити проблеми, пов’язані з: монополізмом в окремих життєво важливих для України галузях, що негативно вплине на можливості місцевих споживачів; уповільненням структурного оновлення державних підприємств, які, отримавши пільги у ПФГ, можуть втратити стимули для підвищення ефективності своєї діяльності; пільгами ПФГ, які стимулюватимуть експорт і можуть спричинити дефіцит у країні на ту чи іншу продукцію; можливістю спрямувати доходи ПФГ за межі України, зокрема за рахунок маніпуляції цінами на проміжну продукцію; виникненням умов для відродження неефективної системи забезпечення, що діяла в умовах централізованого планування, коли ПФГ отримають функції, притаманні міністерствам.
У цілому створення українсько-російських промислово-фінан­сових груп слід розглядати як спробу сформувати відносно невелику кількість великих стабільних і конкурентоспроможних альянсів для каталізації диверсифікованих інвестиційних потоків у пріоритетні напрями промислово-економічного зростання. У цьому плані показовими є спроби створення: українсько-російської транснаціональної корпорації «Укртатнафта» і «РУНО»; міжнародного консорціуму «Середній транспортний літак»; концерну «Сталь — Труби — Газ» (російський «Газпром» і Харцизький трубний завод); українсько-російської алюмінієвої компанії; ТНК «Міжнародних авіамоторів» тощо.
Слід зазначити, що у світовій практиці важко знайти достовірні докази значної активізації інвестування і різкого економічного зростання завдяки створенню спеціального законодавства з формування великих фінансово-промислових альянсів. Однак очевидною є усталена тенденція до об’єднання банківського капіталу і можливостей промислових підприємств. Треба зважено взяти до уваги той факт, що, використовуючи потенціал фінансової олігархії для подолання інвестиційної кризи у промисловості, держава так чи інакше повинна створювати умови для реалізації ініціатив великого бізнесу.
Слід особливо зазначити, що зважаючи на можливий негативний вплив ПФГ на економіку, яка перебуває в перехідному стані, необхідна відповідна селективна, вочевидь досить жорстка державна політика, орієнтована на формування ТНК.
Актуальною для України залишається проблема втечі капіталу з України, котра має два аспекти: кількісний та якісний. По-перше, капітали, які вилучено із економіки країни впродовж останніх десяти років, вимірюються значними показниками (за оцінками, загалом близько 20 млрд дол.). По-друге, під втечею капіталу з України, як зазначалося раніше, слід розуміти не тільки його нелегальне вивезення, а згортання підприємницької діяльності, зокрема й іноземними структурами, які вивозять за межі держави не лише отриманий прибуток, а й вилучають кошти із статутних фондів, проводять інші аналогічні операції.
Треба наголосити, що актуальною є модифікація режиму контролю за експортом капіталу і поверненням валютної виручки. Необхідно створити умови для легального вкладення капіталу за кордоном з першочерговою метою створення зарубіжних збутових і сервісних мереж, а не для проведення суто фінансових, часто нелегітимних операцій.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.