лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 


Як показують цілеспрямовані дослідження, інвестиційної привабливості українського підприємства можна досягти за рахунок таких чинників: забезпечення поінформованості іноземних ТНК про підприємство, його продукцію та інвестиційні можливості розвитку; досягнення та підтримання високих стандартів якості продукції з надійними каналами її реалізації на внутрішньому та зарубіжних ринках; транспорентність форм і методів ведення біз­несу, мотивація до чесного партнерства; кваліфікація персоналу, вміння менеджменту вести бізнес в умовах висококонкурентних ринків. Ці та інші фактори підвищують мотивацію зарубіжних ТНК, оскільки сприяють майбутній мікромотивації двох структур, їх ефективній діяльності на українському і зарубіжних ринках.
У перспективі слід очікувати суттєвого розширення масштабів транснаціональної взаємодії, мотивація якої визначатиметься, насамперед, логікою розвитку великого бізнесу. З одного боку, це обумовлено неспроможністю вітчизняних промислових структур інвестувати довгострокові програми, а місцеві банки виконують переважно роль портфельного інвестора. Інші фінансові інститути (інвестиційні фонди та компанії) перебувають у початковій стадії розвитку, з другого боку — зарубіжні ТНК дійсно здатні сприяти модернізації капіталоємних виробництв та покращенню загального рівня корпоративного управління, надати певні антикризові гарантії. Крім того, через усталені транснаціональні канали українські партнери можуть закріпитись на традиційних та вийти на нові ринки збуту.
Водночас з огляду на експансію зарубіжних ТНК на український ринок українській стороні треба мати на увазі як очевидні позитивні, так і можливі негативні її наслідки. Слід, зокрема, враховувати те, що металургія, енергетика, повітряний транспорт, суднобудування, телекомунікації у більшості країн є закритими або обмеженими для стратегічних іноземних інвесторів, оскільки ці галузі реально чи потенційно становлять основу національної оборони і безпеки. В Україні, як відомо, саме ці галузі формують наявні порівняльні й конкурентні перева-
ги на міжнародних ринках. Важливе, а часом і принципове значення мають також екологічні та соціокультурні аспекти діяль­ності ТНК.
Разом з тим, як переконливо показує світогосподарський досвід, ефективний економічний розвиток країн залежить не тільки (а може, і не стільки) від масштабів та динаміки іноземних інвестицій, у тому числі і з боку ТНК, скільки від інвестиційної активності національних фірм (корпорацій) за кордоном — в асоційовані, дочірні компанії та філії різного профілю.
Саме так свого часу формувались американські, європейські, японські та інші ТНК, котрі на сьогодні не тільки обумовлюють кількісні і якісні тенденції світогосподарського розвитку, а й формують умови усталеної конкурентоспроможності країн базування.
І якщо у розвинених країнах нині переважають тенденції до глобальної консолідації капіталу (превалювання транснаціональних злиттів і поглинань над створенням нових ТНК), то формування власних ТНК в інших країнах є достатньо масштабним і динамічним процесом. Доречно зазначити, що ТНК створюють не тільки у країнах, що розвиваються, а й у країнах з перехідною економікою.
Цікавим і показовим є досвід Китаю у створенні транснаціональних корпорацій.
Найбільшою ТНК Китаю на сьогодні можна вважати Китайську нафтохімічну корпорацію (КНХК), що була заснована 1998 ро­ку на базі Генеральної нафтохімічної компанії Китаю, яка має десятки дочірніх компаній та посідає 62-е місце серед 500 найбільших корпорацій світу; першу автомобільну корпорацію (ПАК), яка є конкурентоспроможною в усьому світі; корпорацію «Хайєр» — відомого виробника побутової техніки, яка має 124 дочірні компанії в Китаї та 26 дочірніх компаній за його кордоном; корпорація «Legend», виробника комп’ютерної техніки, яка ввійшла до першої шістки найбільших виробників комп’ю­терної техніки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні і до першої десятки світових виробників персональних комп’ютерів. Слід погодитися з тим, що створення та вдале функціонування ТНК у Китаї є важливою складовою стратегії відповідей Китаю на вик­лики глобалізації.
Прикладами активної діяльності російських ТНК є «Газпром», «ЮКОС», «Лукойл», Тюменська нафтова компанія. «Газп­ром», наприклад, планує в першому десятилітті ХХІ ст. реалізацію глобальних проектів «Ямал — Європа» — через Білорусь і Польщу до ФРН; «Блакитний потік» через Чорне море до Туреччини; «Ямал — Скандинавія — Західна Європа» через Фінляндію і Швецію до ФРН; «ЮКОС» активно працює над проектом модернізації хорватського трубопроводу «Адрія»; «Лукойл» у Румунії і Болгарії придбав НПЗ, а в Україні — Одеський НПЗ і «Оріану»; Тюменська нафтова компанія купила український ЛіНОС.
Таким чином, виходячи з об’єктивно обумовленої логіки формування глобальних економічних структур, необхідно звернути увагу на співвідношення іноземного і зарубіжного інвестування в Україні. Статистика підтверджує, що протягом усіх років незалежного економічного розвитку переважає вкладення інвестицій в українську економіку, а не навпаки. Так, прямих інвестицій з України в економіки інших держав станом на 01.01.03 вкладено більше ніж в 120 підприємств на суму лише 143,9 млн дол. США (табл. 4.2). Незначними є і портфельні інвестиції за кордон (табл. 4.3).
Отже, можна стверджувати, що на сьогодні інвестиції України за кордон є не тільки абсолютно незначними, але й вкрай непродуктивними з огляду на їх галузеву та видову структури.
По-перше, бачимо, що поряд з Росією, реципієнтами українських інвестицій за рубіж є Панама, В’єтнам та з 2001 р. — Іспанія.
По-друге, галузева структура українських інвестицій за кордон в основному формується за рахунок транспорту, зв’язку та операцій з нерухомістю. Як не парадоксально, але лідерами в інвестуванні за кордон є Харківська, Одеська, Вінницька області України та м. Севастопіль. Місто Київ — ключовий за багатьма параметрами реципієнт іноземних інвестицій сукупно інвестував за кордон лише 8,1 млн дол. США.
Водночас ми вважаємо, що український бізнес має очевидний потенціал активізації нормативно урегульованої продуктивної інвестиційної діяльності у зарубіжних країнах.
Згідно з чинним законодавством інвестиційна діяльність за кордоном регулюється законодавством приймаючої країни, спеціальним законодавством та відповідними договорами України. Інвестування за кордон здійснюється майном чи валютними цінностями. Цілями інвестування майнових цінностей за межі Украї­ни, як правило, є:

  • внесення до статутних фондів підприємств, створюваних за кордоном;
  • закріплення за філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами виконання покладених на них завдань.

До заборонених для інвестування за кордон майнових цінностей належать: сировина; комплектуючі вироби; запасні частини; товари народного споживання; високоліквідні товари, стосовно експорту яких передбачене ліцензування, квотування або спеціаль­ний режим. Будь-які майнові цінності, що інвестуються, оцінюються в іноземній конвертованій валюті за цінами міжнародних ринків.

Таблиця 4.2
Прямі інвестиції з України в економіку країн світу
на початок року, млн дол. США

 

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

Усього

20,2

84,1

97,4

127,5

97,5

98,5

170,3

155,7

143,9

Російська Федерація

4,2

52,1

47,6

38,2

16,7

16,4

68,1

84,9

73,3

Панама

2,0

0,0

43,0

43,0

46,1

46,8

18,9

18,9

В’єтнам

23,0

23,1

16,3

16,4

17,0

16,8

16,8

Іспанія

13,8

13,8

13,8

Китай, Сар Гонконг

0,5

0,5

5,4

5,4

5,4

Швейцарія

8,0

8,1

7,9

7,4

7,0

6,6

6,5

3,3

3,8

Кіпр

2,4

2,4

2,4

2,4

2,4

2,4

2,4

1,9

Греція

0,6

0,6

1,6

1,6

1,6

1,6

Естонія

1,1

1,1

1,1

1,1

1,1

1,1

1,1

1,1

1,1

Грузія

0,0

6,1

3,8

4,2

1,5

0,9

0,9

0,8

0,8

Індія

0,2

0,2

0,2

0,2

0,8

0,8

0,8

Австрія

0,9

1,6

1,4

1,2

1,3

1,1

0,7

0,7

0,8

Сполучені Штати Америки

1,6

1,4

5,3

1,5

1,5

0,9

0,7

0,?

0,7

Білорусь

0,5

0,5

0,0

0,0

0,0

0,0

0,5

0,5

0,5

Китай

0,4

0,4

0,4

0,4

0,4

0,4

0,4

Литва

0,0

0,0

0,2

0,2

0,4

0,4

0,4

0,4

Італія

0,3

0,3

0,3

0,4

0,4

0,4

0,4

0,3

0,4

Єгипет

0,2

0,2

0,4

0,4

0,4

0,4

0,4

0,4

0,4

Хорватія

0,4

0,4

0,4

0,4

0,3

Польща

0,4

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

Німеччина

0,0

0,2

0,3

0,2

0,3

0,2

0,2

0,2

0,3

Туреччина

0,1

0,3

0,5

0,4

0,3

0,3

0,4

0,3

0,3

Узбекистан

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,2

0,2

Угорщина

2,1

1,7

1,7

1,4

2,0

0,9

0,8

0,5

0,1

Інші країни світу

0,8

0,4

0,8

0,8

0,7

0,6

0,3

0,6

0,6


Таблиця 4.3
Портфельні інвестиції з України у 2002 р.
тис. дол. США


Інвестиції

Всього

У тому числі

у країни СНД
та Балтії

в інші країни
світу

Інвестиції на початок звітного періоду — всього (01.01.02)

5603,29

5478,89

124,40

у тому числі інвестиції,
що входять до статутного фонду

4602,03

4477,63

124,40

з них акції

459,43

450,45

8,98

Збільшення обсягу інвестицій — усього

579,51

579,51

 

у тому числі

 

 

 

інвестиції, що входять до статутного фонду

321,61

321,61

 

з них акції

0,25

0,25

 

боргові цінні папери

257,90

257,90

 

інструменти грошового ринку

 

 

 

похідні фінансові інструменти

 

 

 

Курсова різниця

21,62

17,43

4,19

Зменшення обсягу інвестицій — усього

25,05

25,05

 

у тому числі

 

 

 

інвестиції, що входять до статутного фонду

25,05

25,05

 

з них акції

 

 

 

боргові цінні папери

 

 

 

інструменти грошового ринку

 

 

 

похідні фінансові інструменти

 

 

 

Обсяг інвестицій на кінець звітного періоду — усього

6179,37

6050,78

128,59

у тому числі інвестиції, що входять до статутного фонду

4920,27

4791,68

128,59

з них акції

486,11

475,68

10,43

Дохід інвестора-резидента

156,25

156,25

 

Важливою проблемою, яку вирішують резиденти, є попереднє отримання індивідуальної ліцензії в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України та Національному банку України.
Ряд операцій, які здаються інвестиціями, насправді до них не належать. Так, не є інвестиціями: операції резидентів з перерахунку коштів на утримання власних представництв (філій) за кордоном згідно з їх кошторисом витрат (за винятком придбання за кордоном нерухомого майна); оплата членських (вступних) внесків в іноземних (міжнародних) організаціях та установах, включаючи оплату участі в міжнародних системах транс­порту, телекомунікацій і зв’язку тощо; оплата страхових і медичних послуг; відкриття рахунків в іноземних банках. Порядок здійснення згаданих операцій визначається іншими спеціальними нормативними документами. До інвестиційної діяльності не належать також створення й функціонування дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями.
Зрозуміло, що нормативно-законодавче регулювання інвестиційної діяльності українських юридичних та фізичних осіб потребує постійного удосконалення, насамперед, з позицій його надійності і транспорентності. Однак розвитку масштабної зарубіж­ної інвестиційної діяльності мають сприяти процеси транснаціоналізації з урахуванням рівня ефективної спеціалізації та коопе­рації в науково-технічних і виробничих сферах різних галузей української економіки. Україна лише через власні транснаціональні структури — ресурсно-технологічні (паливно-енергетичні, металорудні, агропромислові), техніко-техноло­гічні (літакобудування, аерокосмічна техніка, суднобудування) і транспортно-інфраструктурні може ефективно інтегруватися до міжнародних товарних і особливо фінансово-інвестиційних ринків.


 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.