лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

4.1. Потенціал і проблеми транснаціоналізації


У міжнародному контексті мікроінтеграція української економіки пов’язана насамперед із процесами її транснаціоналізації.
Аналіз показує, що присутність і активна діяльність світових транснаціональних корпорацій є очевидною в усіх сферах і практично на всіх сегментах українського ринку, що відображає їх експансіоністську глобально орієнтовану мотивацію.
Превалюючими мотивами приходу світових ТНК на український ринок є завоювання нового, досить великого ринку збуту продукції та послуг в умовах загострення конкуренції на традиційних для них ринках. Відкритість українського ринку, його технологічна та споживча невибагливість дає можливість реалізувати практично увесь спектр промислової продукції, навіть на стадії занепаду її життєвого циклу на ринках більш розвинених країн.
Важливими були і залишаються мотиви ТНК у використанні дешевих факторів виробництва, особливо у експортно орієнтованих природно-сировинних галузях. Певне значення має політика диверсифікації у діяльності на нових ринках СНД, екологічні та інші мотиви.
Почасти принципово важливого значення набувають фактори, пов’язані з використанням переваг співробітництва ТНК із місцевими партнерами: статус «національного виробника» (яскравий приклад — українське автомобілебудування); налагодженість технологічних і управлінських зв’язків; входження до монополізованих галузей і сфер діяльності тощо.
Крім традиційних факторів транснаціоналізації, цілком очевидно, що на сьогодні і у найближчій перспективі ключовим фактором у залученні великого транснаціонального капіталу в економіку України є його участь у приватизації, насамперед стратегіч­них об’єктів. Статистично і аналітично підтверджена пряма залежність між реалізацією приватизаційних програм і обсягами іноземного інвестування (близько 50 % іноземних інвестицій забезпечили саме іноземні інвестори завдяки участі у приватизації українських підприємств). А, наприклад, лідируючі позиції Південної Кореї у загальних обсягах іноземних інвестицій в Україну вочевидь були зумовлені створенням СП «АвтоЗАЗ-ДЕУ».
Взагалі, значний іноземний капітал приходить в українську економіку завдяки реалізації інвестиційних проектів зарубіжних ТНК (табл. 4.1).
Насамперед слід зазначити традиційну «приватизаційну» мотивацію російських компаній, котрі вже є ключовими інвесторами економіки України у паливній промисловості, машинобудуванні і металообробці, кольоровій металургії, промисловості будівельних матеріалів, харчовій промисловості.
Найбільш активними на українському ринку були такі російські компанії, як: «ЛУКОЙЛ» (контролює 15 % українського роздрібного ринку нафтопродуктів), ТНК — 30 %; «СИБУР», під контролем якої знаходиться нафтохімічна промисловість (зокрема, виробництво мінеральних добрив); «Русал» (управляє Миколаївським глиноземним заводом); АвтоЗАЗ (Запорізький алюмінієвий комбінат та комплектування автомобілів «Жигулі» у Луцьку); «Татнефть» (контроль над Кременчуцьким НПЗ) тощо.
Як справедливо зазначають експерти, російські інвестиції в українську економіку мають на меті: по-перше, відновити технологічні зв’язки в металургії і нафтогазовому комплексі; по-друге, отримати контроль над підприємствами, продукція яких є для російських компаній критично важливою через відсутність аналогів у Росії.
На сьогодні ми бачимо яскраві приклади реалізації вертикально інтегрованих транснаціональних стратегій російських корпорацій, які освоїли ефективні схеми сучасних операцій зі злиття і поглинання, формування стратегічних альянсів тощо.
Дещо інші, але транснаціональні за сутністю інтереси реалізують на українському ринку корпорації США, Євросоюзу, інших країн: саме приватизація дає їм змогу вийти і закріпитись на нових зарубіжних ринках, зокрема українському. При цьому, як правило, використовується фактор «вторинності» окремих сегментів ринку України стосовно аналогічних сегментів російського ринку.
З іншого боку, об’єкти, що пропонуються для приватизації за участю іноземних інвесторів, для останніх часто виглядають мало привабливими. Наприклад, «Укртелеком» тривалий час не може знайти свого стратегічного інвестора, залишаючись фактично монополістом на національному ринку телекомунікаційних послуг. Можна навести й інші приклади.

Таблиця 4.1

Найбільші інвестори в промисловість України

Інвестор

Сума,
млн дол. США

Сфера вкладення капіталу

Pepsi Co (США)

250

Виробництво безалкогольних напоїв, мережа ресторанів Pizza

ЗАТ «УТЕЛ» — засновники: «Укртелеком» (51 % акцій), американська компанія АТ&Т (19,5 %), німецька Deutsche Telekom (19,5 %), голандська PTT Telekom (10 %)

245

Телекомунікації. Розвиток мережі, будівництво місцевих АТС

Компанія «Київстар GSM»

240

Телекомунікації. Роумінг більшості міст та автомагістралей України

Coca Co (США)

230

Кока-Кола Аматіл Україна (виробництво безалкогольних напоїв)

Country Squire International (Канада)

220

Будівництво готельних комплексів, виробництво медичного обладнання

DEY (Південна Корея)

180

АвтоЗАЗ-DЕУ (автомобілебудування)

Компанія McDonald’s

100

Заклади харчування, розширення власної мережі ресторанів швидкого обслуговування


Компанія Golden Telecom

100

Телекомунікації. Об’єднання в одному операторові всіх доступних послуг зв’язку, що являє собою додаткову конкурентну перевагу на вітчизняному ринку

Компанія Сargill

85

Харчова промисловість, сільське господарство, торгівля. В 2000 р. розпочав роботу завод з виробництва олії потужністю 300 тис. т

Корпорація Nestle

41

Кондитерська промисловість

Компанія Sun Interbrew

40

Пивоварна промисловість

Нафтова компанія «ЛУКОЙЛ»

37

Нафтова галузь

ВАТ Industries PLC (Велика Британія)

35

Контрольний пакет акцій тютюнової фабрики у Прилуках, модернізація виробництва сигарет

Tambrans Ins (США)

20

Tambrands Ukraine (виробництво предметів гігієни)

Компанія Kraft Jacobs Suchard

20

Харчова промисловість, виробництво кондитерських виробів

Otis Elevator Ins (США)

17

UkrOtis (виробництво та обслуговування ліфтів)

Royal PTT Nederland Telecom Denmark Deutche Bundespost

17

Сотові телефонні мережі

GPA (Ірландія)

13

AirUkraine International (Міжнародні авіалінії)

Remetel (Іспанія)

9,2

Intersplav (металургійне виробництво)

Tetra Laval (Швеція)

7,6

Tetrapack Kiev (виробництво упаковки для харчових продуктів)

Siemens AG (Німеччина)

5,8

MTM Telecom (виробництво комунікаційного обладнання)

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.