лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

по-друге, виявлення і оцінка інтелектуальної складової та потенціалу персоніфікації економічного антиглобалізму на рівні видатних особистостей, оскільки антиглобалісти мають і матимуть справу з глобалістами — світовими лідерами політики і глобального бізнесу.
Показовою у цьому контексті є ідеологія фінансового антиглобалізму лауреата Нобелівської премії з економіки Дж. Тобіна, коли його пропозиції щодо механізмів нейтралізації валютних спекуляцій втілились у пропозиціях створення Всесвітнього фонду розвитку для фінансування екологічних і соціальних програм і, таким чином, оформилася сама назва респектабельного антиглобалізаційного руху — Action pour une taxe Tobin d’aid aux citoyens (за податок Тобіна для допомоги громадянам, АТТАС) . Парадоксально цікавою є і сучасна позиція Дж. Сороса стосовно витоків кризи глобального капіталізму, оскільки він всесвітньо відомий насамперед як фінансовий спекулянт. Із сучасних політиків Б. Клінтон був і є очевидним глобалістом під егідою США, а Фонд Горбачова зосередив значних російських дослідників-антиглобалістів ;
по-третє, пошук конструктивного діалогу антиглобалістів з ідеологами, носіями і провідниками економічної глобалізації — політико-економічною елітою країн-лідерів (США, Європейський Союз, Японія), топ-менеджментом міжнародних фінансових організацій. При загальному розумінні необхідності реформування останніх слід усвідомлювати, що йдеться не про перегляд функ­цій, наприклад, МВФ, Світового банку, СОТ, а про системну трансформацію їхніх ролей у сучасній регулятивній інфраструктурі. Контури такої інфраструктури слід шукати у об’єктивно обумовлених процесах глобальної інституалізації розвитку, а не в ініційованих і здійснюваних багато в чому самими МФО трансформаційних заходах, які є по суті «косметичними». Аналогічною є і їх реакція на зростаючий антиглобалізаційний рух — створення відділу зв’язків з громадськістю в структурі МВФ, стимулювання більш активної діяльності антиглобалістських неурядових організацій в обговоренні проектів кредитування, списання критичних боргів тощо. Слід враховувати і те, що після 11 вересня 2001 р. під прикриттям боротьби з тероризмом уряди більшості провідних країн світу проводять політику обмеження прав своїх громадян на акції протесту, чому наслідують й інші країни для придушення сепаратистських тенденцій (наприклад, Росія, азійські країни СНД).

  • Охарактеризуйте ключові глобальні проблеми розвитку.
  • У чому полягає сутність сучасних концепцій глобалістики?
  • Яким чином структурується глобалізаційний процес?
  • Які передумови і прояви глобалізації кризових явищ і процесів?
  • Сформулюйте ключові виклики глобалізації.
  • Чим обумовлені і як розвиваються сучасні антиглобалізаційні рухи?


1. Зважаючи на суперечливий характер глобалізації, пропонуємо вам сконцентрувати увагу на таких альтернативах:
1. Глобалізація у політичній сфері призведе до:

  • зникнення держави як основного інституту політичного устрою;
  • збереження і посилення ролі держави як антикризового інституту.

2. Ви затримуєтеся думки, що держава на сучасному етапі:

  • є обов’язковим (необхідним) представником національних інтересів;
  • виступає механізмом роз’єднання.

3. На вашу думку, впливові міжнародні організації:

  • виступають у ролі органів примирення міжнародних інтересів;
  • обстоюють інтереси і потреби окремих провідних держав світу.

4. Якою ви вбачаєте структуру світу в майбутньому:

  • території і регіони будуть інтегровані у глобальні економічні та політичні системи;
  • залишаться окремі національні і регіональні угруповання.

5. Чи вважаєте ви, що міжнародна політика:

  • монолітна, послідовна в просторовому й часовому аспектах;
  • втілює інтереси окремих держав та регіонів.

6. Яку ознаку буде мати глобальна економіка:

  • відсутність будь-якої циклічності розвитку;
  • коливання від піку розвитку економіки до її депресивного стану будуть досить значними і частішими ніж раніше;
  • глобалізація жодним чином не вплине на економічний цикл.

7. Вплив глобалізації на фінансову систему світу призведе до того, що:

  • капітал матиме вигляд переважно прямих іноземних інвестицій ТНК;
  • фіктивний (спекулятивний) капітал буде мати визначальні позиції в економічному розвитку.

8. Чи можете ви сказати, що термін «глобалізація» відповідає терміну «західна експансія»:

  • так;
  • ні.

9. Як ви вважаєте, чи необхідно підприємствам, що діють на національному рівні, орієнтуватися на глобальне конкурентне середовище:

  • так, тому що існуючі лідери на глобальному рівні є джерелом конкурентних переваг, у тому числі і на національному рівні;
  • ні, тому що без відповідної орієнтації підприємство може бути конкурентоспроможним на внутрішньому ринку, а врахування конкурентного середовища є доцільним лише за умови виходу на зовнішні ринки.

10. Економічний глобалізм може спричинити:

  • збільшення свободи дій підприємств (корпорацій);
  • втрату самостійної діяльності на мікрорівні.

11. Ваше ставлення до процесу «вестернізації»:

  • негативне;
  • позитивне.

12. Як глобалізація впливає на культурну сферу:

  • відбувається духовне збагачення особистості;
  • відбувається нівелювання людських цінностей.

13. Глобалізація призведе до:

  • більшої поляризації країн;
  • вирівнювання умов економічної життєдіяльності у світовому масштабі.

14. Для того щоб успішно існувати у світовій глобальній системі, нації потрібно:

  • переглянути власні традиційні цінності для їх максимального узгодження із загальноприйнятими;
  • намагатися захистити свої основні цінності, адаптуючи другорядні до загальноприйнятих.

15. Розвиток глобальних мас-медіа:

  • сприятиме демократизації суспільств;
  • деформує принципи суспільної демократії.

16. Глобальна інформатизація може мати наслідком:

  • розширення свободи самовиразу особистості;
  • зростання небезпеки для особистості.

17. Глобальні засоби масової інформації:

  • збільшують можливість отримання об’єктивної інформації;
  • сприяють маніпуляціям свідомістю людей.

Супруненко О. Альтернативный мир антиглобалистов // Зеркало недели. — 2004. — № 13.

У започаткованому (1998 р.) проекті «Проблеми глобалізації» беруть участь О. Арбатов, О. Богомолов, В. Данілов-Данільян, В. Шахназаров та інші російські науковці.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.