лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

3.3. Становлення економічного антиглобалізму


Останніми роками піднялась хвиля безпрецедентного громадського опору сучасному економічному глобалізму, формується і структурується антиглобалізаційний рух, з’являються характерні в цьому плані публікації .
Активними учасниками антиглобалістичного руху є різні за цілями, формами організації і діяльності протестні (стосовно до глобалізації) групи: профспілкові, релігійні, зелені, ліві, анархісти, пацифісти та ін. Спектр їхніх антиглобалізаційних інтересів і дій, як з точки зору мотивації, так і організації є унікально різноплановим і різновекторним: від радикального угруповання «Чорний блок» (із схильністю до безпорядків та провокування конфліктів з поліцією) до організації «Лікарі без кордонів» (Нобе­лівська премія 1999 р. за миротворчу діяльність); від «Глобальної дії людей» (критична оцінка різних аспектів діяльності ТНК) до АТТАС (реформізм стосовно глобальних фінансових спекуляцій) тощо.
При цьому очевидним є, по-перше, безпрецедентно зростаюча масовість руху; по-друге, його «молодіжний» характер; по-третє, неформальність відносин; по-четверте, переважно електронна основа консолідації; по-п’яте, відносна самостійність груп і організацій без чіткої централізації і «єдиного» керівництва.
Серед організаційно оформлених антиглобалізаційних груп превалюють представники розвинених країн, хоча в цей процес поступово і по-своєму зацікавлено втягуються і громадяни країн, що розвиваються, та країн із перехідними економіками. Так, антиглобалізаційна ідеологія Росії формується під визначальним впливом релігійних організацій, коли основними аргументами є унікальна культурна самобутність, зокрема православно-релі­гійна.
В Україні на сьогодні не можна говорити про масовий і структурований антиглобалізаційний рух. Його фрагментарно представляють деякі релігійні групи — Української православної церкви Московського патріархату, ультраліві партії (наприклад, ПСПУ з лідером Н. Вітренко); частково анархісти («Тігра-Нігра», «Українські антиглобалісти» тощо) та «зелені», вочевидь політично та економічно заангажовані. Рушійною силою їх є або очевидний індивідуалізм, або можливість інформаційного представництва в Інтернеті.
При неупередженому аналізі видно, що функціонально антиглобалізму зосереджений на таких (далеко не нових) проблемах розвитку, як: збереження середовища нормальної життєдіяльності; захист прав людини і працівників, подолання нерівності і бідності тощо. У межах антиглобалізаційного руху спостерігаються як масові акції протесту з метою, наприклад, зриву самітів лідерів «вісімки», Світової організації торгівлі, Міжнародного валютного фонду, так і Всесвітні соціальні форуми 2001–2003 рр., які стверджують: суспільний рух не проти економічної глобалізації як об’єктивно обумовленого процесу, а проти його сучасних «проамериканських» проявів, спотворених «глобальним інтересом» і експансією країн-лідерів.
У сучасному розумінні і новітніх проявах економічна антиглобалізація передбачає у зародковому стані, що ускладнює її системний аналіз. Також важливо вже на сьогодні розуміти витоки антиглобалізації, її різнопланову мотивацію, прояви, форми організації (рис. 3.11).

Рис. 3.11. Контури систематизації антиглобалізаційного руху
Загалом, у конструктивному компоненті антиглобалізаційного руху наявним є прагнення до економічної рівності та справедливості, формуванні суспільства співпраці, а не конкуренції. Це, в свою чергу, формує альтернативу розвитку: якісна трансформація (демонтаж) діючих механізмів та інститутів глобального ринку або створення системи глобального управління, здатної забезпечити «керовану» глобалізацію на засадах права, діалогу ділових культур і цивілізацій. У цьому контексті цікавими є альтернативні неоліберальні мікро- і макростратегії розвитку за умов глобалізації, орієнтовані не на спротив її носіям, а на творення: система справедливої торгівлі, локальні громадські грошові системи, добровільне обмеження споживання, партисипативна економіка та ін. Загалом мова йде про альтернативи глобального корпоративізму, на що, зокрема, акцентує увагу професор О. Г. Білорус .
З позицій перспектив розвитку економічної антиглобалізації, її впливу АН подальший світогосподарський розвиток принципово значимим, на наш погляд, є:
по-перше, методологічна ідентифікація антиглобалізації як об’єктивного прояву дуалістичної природи глобалізації, зокрема, економічної. Важливо звільнитись від наявної публіцистичності, поверхневих (хоча, як правило, яскраво ефектних) оцінок супереч­ностей глобалізації. Бути антиглобалістами стає модно, це вже — певний «позитивний» бренд у політиці і економіці, що призводить до спрощеного відчуття і оцінки проблеми, її подальшої дискредитації через простоту виразу і, здавалось би, загальнодоступне розуміння;


Вебер А. Что стоит за так называемым антиглобализмом? // Международная экономика и международные отношения. — 2001. — № 12. — С. 50—56; Мартин Г.-П., Шуман Х. Западня глобализации: атака на процветание и демократию: Пер. с исп. — М.: Изд. дом «Альпина», 2001; Перегудов С. Антиглобалистские движения — начало великой смуты ХХI века? Неолиберальная глобализация: есть ли альтернативы? // Международная экономика и международные отношения. — 2002. — № 4. — С. 20—24; Стиглиц Дж. В тени глобализации // Проблемы теории и практики управления. — 2003. — № 2. — С. 21—23; Тобин Дж. Глобальная экономика: кто у руля? // Вопросы экономики. — 1999. — № 1. — С. 51—56; Угар Р. Альтернативы неолиберальной модели и альтерглобализм: теория и практика антиглобалистского движения / Под ред. А. В. Бузгалина. — М.: УРСС, 2003. — 256 с.

Білорус О. Г. Економічна система глобалізму: Монографія. — К.: КНЕУ, 2003. — 360 с.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.