лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Кількісний аналіз такого типу економічних взаємовідносин суттєво ускладнюється, оскільки для нього потрібне, по-перше, агрегування багатьох показників. Ю. Шишков, зокрема, запропонував прямі та непрямі показники інтеграції. Перші характеризують глибину взаємопроникнення національних відтворювальних процесів — зовнішньоекономічні квоти, коефіцієнти концен­трації зовнішньоекономічних зв’язків, а другі — міру синхронізації національних відтворювальних процесів (економетричні моделі «переливу кон’юнктури», переносу інфляції, впливу зовнішньої торгівлі на національну економіку) та зближення економічних структур і нівелювання рівнів розвитку національних економік. По-друге, на цьому рівні регіональної інтеграції економічні ефекти доповнюються соціальними, котрі часто мають вирішальне значення для інтеграційних перспектив. Мається на увазі розвиток «взаємної ідентифікації» (К. Дойч) за рахунок компліментарності, симпатії і взаємного притягання як політико-економічних еліт, так і широких народних мас — учасників інтеграційних процесів . Такі ефекти, як відомо, прямим кількісним оцінкам не піддаються, як не піддаються їм і ефекти політичні, зокрема через суб’єктивний характер їх генерування, кон’юнк­турність і непередбачуваність.
У цілому послідовний розвиток форм міжнародної регіональної економічної інтеграції забезпечує найбільш повне, найраціональніше використання економічного потенціалу країн та підвищення темпів їхнього розвитку. Водночас вирішуються важливі питання соціальної політики за рахунок об’єктивно зумовленого зниження цін на основні товари й послуги та створення нових робочих місць і завдяки концентрації зусиль країн-учасниць на пріоритетних програмах соціально-економічного розвитку.
Зауважимо також, що в зрілих інтеграційних угрупованнях виробляються й реалізуються потужні та дійові механізми, інструменти забезпечення колективної економічної та політичної безпеки. Хоча події навколо Іраку 2002—2003 рр. показують, що, наприклад, практично однозначна позиція країн — членів Євросоюзу щодо загрозливих для нього локальних і міжнародних конфліктів «розривається» в умовах загроз (за підходом США) глобального характеру.
Економічна природа інтеграційних угруповань та взаємовідносин між країнами, що їх утворюють, зумовлює логіку і наступність у становленні та розвитку форм міжнародної регіональної економічної інтеграції (табл. 2.4; рис. 2.5).

Таблиця 2.3

Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції

Форми міжнародної економічної інтеграції

Ключові характеристики

Усунення
внутрішніх тарифів

Спільний
зовнішній
тариф

Вільний рух капіталів
та робочої
сили

Гармонізація економічної політики

Політична
інтеграція

Зона (асоціація)
вільної торгівлі

А

 

 

 

 

Митний союз

 

В

 

 

 

Спільний ринок

 

 

С

 

 

Економічний союз

 

 

 

D

 

Політичний союз

 

 

 

 

E

Більше того, світогосподарський досвід показує, що суб’єк­тивно форсоване утворення міжнародних регіональних об’єднань з більш глибокою інтеграцією за умов нерозвиненості попередніх очікуваного результату не дає.
Це, зокрема, наочно підтверджує практика «забігання наперед» у СНД, коли лише документальними є декларовані митний союз кількох країн-учасниць і, навіть, політичний союз Росії і Білорусі за відсутності умов співпраці за правилами зони вільної торгівлі. Приклади валютних союзів низки країн Африки у цьому контексті не є показовими, оскільки їх створення і функціонування обумовлені колоніальним минулим і вкрай нерозвиненою економікою країн-учасниць. Загалом, декларативний характер має використання терміна «спільний ринок» у назвах окремих латиноамериканських об’єднань країн.
Інша справа, що практика міжнародної регіональної інтеграції дещо розширює наведену у табл. 2.3 схему. Найбільш повно модифікації міждержавних регіональних інтеграційних угруповань узагальнив В. Сіденко: виокремлення «промислових» і «повних» зон вільної торгівлі; концепція «економічного і валютного союзу» замість «економічного союзу»; використання терміна «єдиний ринок», або «Європейський внутрішній ринок» . Більш «м’які» і чітко не визначені форми міжнародної економічної інтеграції мають і відповідні назви «єдиний економічний простір», «економічне співробітництво» тощо.
Подпись: Рис. 2.4. Внутрішня і зовнішня взаємодія у процесі регіональної інтеграції
Рис. 2.5. Внутрішня і зовнішня взаємодія
у процесі регіональної інтеграції
Під час утворення зон преференційної та вільної торгівлі, митних союзів міждержавні відносини стосуються лише сфери обміну, тобто розвивається торговельна інтеграція. Глибші форми міждержавної координації створюють умови для інтеграції і у сфері виробництва. Рівні, форми та темпи міжнародної економічної інтеграції тісно взаємозв’язані (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Рівні, форми і типи міжнародної
економічної інтеграції
На сьогодні превалює регіональна торговельна інтеграція — зони вільної торгівлі та митні союзи. В свою чергу, зони вільної торгівлі за кількістю значно перевищують митні союзи. Вони становлять майже 90 % усіх РТУ. Лише незначна кількість РТУ забезпечує повну елімінацію всіх тарифів та нетарифних обмежень між сторонами. Більшість же забезпечує елімінацію та/або скорочення існуючих тарифів за умови застосування різноманітних виключень. Митні союзи зазвичай забезпечують встановлення спільного зовнішнього тарифу у кілька етапів.
За оцінками Світової організації торгівлі, загальна кількість регіональних торговельних угод становить 240, з яких 172 є діючими (рис. 2.7) з перспективою зростання до 300. При цьому на них припадатиме більше 50 % світової торгівлі.

Рис. 2.7. Регіональні торговельні угоди
(діючі та в процесі переговорів)
Географічний розподіл зон вільної торгівлі та митних союзів подано на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Географічний розподіл зон
вільної торгівлі та митних союзів


Картунов О., Лаптєв С. Західні теорії економічної та політичної інтеграції: спроби стислого аналізу // Зовнішня торгівля. — 1999. — № 3—4. — С. 142—143.

Україна в процесах міжнародної інтеграції / За ред. д-ра екон. наук В. Р. Сіденка. — Х.: Форм, 2003. — С. 39.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.